Инвестиции та його види, джерела та чинники, що впливають інвестиційний процес
Из загального обсягу фінансування капітальних вкладень на інвестиції з-за кордону доводилося 3%, це теж невисокий показник. Що ж до інвестицій у зміна запасів матеріальних оборотних засобів, то структурі фінансування частка позикових і залучених коштів набагато выше. Валовое накопичення включає валове накопичення основний капітал, зміна запасів матеріальних оборотних засобів, і навіть сальдо… Читати ще >
Инвестиции та його види, джерела та чинники, що впливають інвестиційний процес (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Инвестиции та його види, джерела та чинники, що впливають інвестиційний процесс
Инвестиции — це вкладення як і грошовий, і у реальний капітал. Вони здійснюються у вигляді коштів, кредитів, цінних паперів, і навіть капіталовкладень у рухоме і нерухомого майна, інтелектуальну власність, майнових прав і інші цінності. Таке визначення інвестицій, можна назвати бухгалтерським, бо вона охоплює вкладення в усі види активів (фондів) фірми, тобто. й у грошовий, й у реальний капітал [10, с.302].
Инвестиции на реальний капітал (їх називають капиталообразующими інвестиціями чи інвестиціями нефінансові активи) ведуть до відтворення і оновленню основний капітал. Коли йдеться про інвестиції взагалі, зазвичай розуміють саме ця інвестиції. Таке визначення може бути экономическим.
Что стосується інвестицій у грошовий капітал (це вкладення фінансових засобів у вигляді кредитів й у цінних паперів), то друга їх перетвориться на реальний капітал відразу, інша — пізніше, а третя — загалом у нього не було перетвориться (наприклад, випущені і куплені цінних паперів компанії, які потім «лопається»). Говорячи інакше, інвестиції в грошовий капітал — це кошти майбутньої інвестування на реальний капітал країни, частина з яких такою може і превратиться.
Совокупность практичних дій зі реалізації фінансових і нефінансових інвестицій називається інвестиційної діяльністю (інвестуванням), а здійснюють інвестиції особи — інвесторами.
Из всього зроблений у країні валового внутрішнього продукту друга споживається, іншу — зберігається. Збереження буде обов’язково витрачено у країні й може піти до інших держав як вивезення капіталу, витрат з зовнішнього боргу та інших витрат. Одночасно аналогічні кошти вступають у країну з-за кордону. Сальдо подібного чистого збільшення чи зменшення заощадження зменшує чи збільшує суму заощадження країни, перетворюючи їх у накопичення, точніше, в валове накопичення. Валовим воно називається оскільки включає як нові накопичення, а й амортизаційні відрахування з раніше створеного капіталу. За суттю, валове накопичення — це те величина, яка інвестується на реальний капітал. Тому друге назва валового накопичення — капиталообразующие инвестиции.
Валовое накопичення включає валове накопичення основний капітал, зміна запасів матеріальних оборотних засобів, і навіть сальдо придбання таких цінностей, як дорогоцінні метали і камінь, антиквариат.
Валовое накопичення основний капітал складається з витрат за перегляд, інвестицій у нематеріальні активи і капіталовкладень у інші основні фонди. Ці останні вкладення називають капитальными.
Инвестиционная діяльність може здійснюватися з допомогою [5, с.227]:
собственных коштів інвестора (амортизаційних відрахувань, прибутку, грошових накопичень і др.);
заемных коштів (кредитів банків, позикових коштів інших организаций);
привлеченных коштів (від продажу акцій та інших цінних бумаг);
средств з бюджету та взагалі позабюджетних фондов.
Из загального обсягу фінансування капітальних вкладень на інвестиції з-за кордону доводилося 3%, це теж невисокий показник. Що ж до інвестицій у зміна запасів матеріальних оборотних засобів, то структурі фінансування частка позикових і залучених коштів набагато выше.
Список литературы
Банки і банківські операції: підручник для вузів / Е. Ф. Жуков, Л. Максимова, О. М. Маркова та інших.; Під ред. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки біржі; ЮНИТИ, 1997, — 351с.
Деньги, кредит, банки: Учеб. / Г.І. Кравцова, Г. С. Кузьменко, Є.І. Кравцов та інших.; Під ред. Г.І. Кравцовой. — Мн.: БГЭУ, 2003. — 527с.
Курс ринкової економіки. / Під ред. Г. Н. Рузавина. — М.: Менеджмент, 1994. — 212с.
Курс економічної теорії: Конспект лекцій / О. М. Анципович, А. В. Бондар, Л. В. Воробйова та інших.; Під общ. ред. Э. И. Лобковича. — Мн. ТОВ «Мисанта», 1997. — 336с.
Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Економікс: Принципи, проблеми освіти й політика. У 2 т.: Пер. з анг. 11-го вид. Т.1. — М.: Республіка, 1992, — 399с.
Мэнкью Н. Г. Принципи економікс. 2-ге вид., сокращ. — СПб: Пітер, 2000. — 496с.: ил.
Основы економічної теорії: Схеми, діаграми, таблиці / Л. Н. Давиденко, В. А. Войцеховський, С. Г. Галуза та інших. — Мн.: Выш.шк., 1991. — 207с.
Основы економічної теорії: Учеб. посібник / В. Л. Клюня, М. Л. Зеленкевич, Н. В. Черченко та інших.; Під ред. В. Л. Клюни. — Мн.: НКФ «Экоперспектива», 1996. — 336с.
Современная економіка: 100 екзаменаційних відповідей (экспресс-справочник для студентів вузів). Ростов-на-Дону: Вид-во «Фенікс», 1999. — 192с.
Современная економіка. Лекційний курс. Багаторівневе навчальних посібників; під ред. Мамедова О. Ю. — Ростов-на-Дону: вид-во «Фенікс», 2000. — 544с.
Тарасов В.І. Гроші, кредит, банки: Навчальний посібник. — Мн.: Мисанта, 2003. — 512с.
Теория національної економіки: Учеб. посібник / Під ред. І.М. Лемешевского. — Мн.: «Плюсминус», 1994. — 168с.
Фишер З., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економіка: Пер. з анг. З 2-го вид. — М.: «Річ ЛТД», 1993. — 864с.
Экономическая теорія / Під ред. Н.І. Базылева, С. П. Гурко. — Мн.: Экоперспектива, 2002. — 637с.
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.