Банки, їх види й функції

Банки, їх види й функции

Банк — фінансове підприємство, яке зосереджує тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування як кредитів (позик, позичок), посредничает у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошове звернення до країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей [1, с.17].

Банковская система — сукупність різних видів національних банків та кредитних установ, які у рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків та інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють всі види банківських операцій [11, с.308].

К розкриття суті банку та надійної банківської системи можна підійти з обох сторін: з юридичної й економічної. У першому випадку вихідне значення набуває поняття «банківські операції». До переліку включаються такі, які у відповідно до законодавства ставляться виключно банківської діяльності. Сюди відносять: операції з прийому грошей у вклади, надання різних видів кредиту, купівлі векселів і чеків, комісійні операції з цінними паперами, операції з цими цінностями, придбання зобов’язань з позик до наступу терміну платежу, проведення безготівкових платежів, розрахункове обслуговування може й др.

При всієї важливості юридичного аспекти проблема сутності банку, проте, залишається відкритої. Розтин сутності - це співвіднесення діяльності банки з законом. Не юридичний закон визначає сутність банку як, не операції, йому дозволені, а економічна сторона справи, природа банку, дає йому законодавче право здійснювати відповідні угоди. Невипадково в закон потрапляють таких операцій, які виконують інші установи. Сумнівно тому, що суто банківськими вважаються такі їх, як операції інвестиційних товариств, придбання зобов’язань по поручительствам і гарантіям, консультаційні та інші услуги.

В умовах ринку банки є ключовим ланкою, відчуває господарство додатковими грошовими ресурсами. Сучасні банки як торгують грошима, водночас є аналітиками ринку. З власного местоположению банки виявляються найближче бізнесу, його потребам, мінливою кон’юнктурі. Отже, ринок неминуче висуває банк до основних, ключових елементів економічного регулирования.

Банк — фінансове підприємство, яке зосереджує тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування як кредитів (позик, позичок), посредничает у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошове звернення до країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей [11, с.312].

В країнах із розвиненою ринковою економікою склалися дворівневі банківські системи. Верхній рівень системи представлений центральним (емісійним) банком. На нижньому рівні діють комерційних банків, подразделяющиеся на універсальні та в спеціалізовані банки (інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, банки споживчого кредиту, галузеві банки, внутрипроизводственные банки), і небанківські кредитно-фінансові інститути (інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, трастові компанії та ін.) [2, с.109].

Центральный (емісійний) банк більшості країн належить державі. Він зберігає офіційні золото-валютные резерви, проводить державної політики, регулюючи кредитно-грошову сферу і валютні відносини. Центральний банк бере участь у управлінні державним боргом та здійснює кассово-расчетное обслуговування бюджету государства.

По своєму стану кредитної системі центральний банк ж виконує функцію «банку банків», т. е. зберігає обов’язкові резерви і вільні кошти комерційних банків та інших закладів, надає їм позички, виступає як «кредитора останньої інстанції», організує національну систему взаємозаліків грошових зобов’язань або безпосередньо через свої відділення, або через спеціальні розрахункові палаты.

Коммерческие банки — головна ділянка кредитної системи. Вони виконують майже всі види банківських операцій. Історично що склалися функціями комерційних банків є прийом вкладів на поточні рахунки, короткострокове кредитування промислових і видача торговельних підприємств, здійснення розрахунків з-поміж них. У сучасних умовах комерційних банків вдалося істотно розширити прийом термінових і ощадних вкладів, посередньоі кредитування, створити систему кредитування населення (споживчого кредита).

Банковская система — сукупність різних видів національних банків та кредитних установ, які у рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків та інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, регулює економіку й є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють різні види банківських операцій та услуг.

Таким чином, можна сказати, основна функція банківської системи — посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до заёмщикам і південь від продавців до покупців. Також функцій банківської системи относятся:

перераспределение і мобілізація капіталів,.

регулирование грошових розрахунків,.

опосредование товарних потоків тощо.

Банковская система покликана виконувати безліч спеціальних функцій. До до їх числа також ставляться [11, с.314]:

проведение розрахункових і касових операцій,.

кредитование,.

инвестирование,.

хранение грошових та інших засобів і управління ними та інших.

Основными функціями Центрального (Національного) банку являются:

монополия грошової эмиссии;

функции банку уряду (зокрема, виконання і управління державним боргом);

банка банків (розрахунковий центр, кредитор останньої инстанции);

проводник офіційної грошово-кредитної і валютної политики;

орган нагляду над банками і фінансовими рынками.

Основными функціями комерційних банків є прийом депозитів, здійснення грошових платежів і обгрунтованість розрахунків, видача кредитів і прочие.

Список литературы

Банки і банківські операції: підручник для вузів / Е. Ф. Жуков, Л. Максимова, О. М. Маркова та інших.; Під ред. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки біржі; ЮНИТИ, 1997, — 351с.

Деньги, кредит, банки: Учеб. / Г.І. Кравцова, Г. С. Кузьменко, Є.І. Кравцов та інших.; Під ред. Г.І. Кравцовой. — Мн.: БГЭУ, 2003. — 527с.

Курс ринкової економіки. / Під ред. Г. Н. Рузавина. — М.: Менеджмент, 1994. — 212с.

Курс економічної теорії: Конспект лекцій / О. М. Анципович, А. В. Бондар, Л. В. Воробйова та інших.; Під общ. ред. Э. И. Лобковича. — Мн. ТОВ «Мисанта», 1997. — 336с.

Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Економікс: Принципи, існують, та політика. У 2 т.: Пер. з анг. 11-го вид. Т.1. — М.: Республіка, 1992, — 399с.

Мэнкью Н. Г. Принципи економікс. 2-ге вид., сокращ. — СПб: Пітер, 2000. — 496с.: ил.

Основы економічної теорії: Схеми, діаграми, таблиці / Л. Н. Давиденко, В. А. Войцеховський, С. Г. Галуза та інших. — Мн.: Выш.шк., 1991. — 207с.

Основы економічної теорії: Учеб. посібник / В. Л. Клюня, М. Л. Зеленкевич, Н. В. Черченко та інших.; Під ред. В. Л. Клюни. — Мн.: НКФ «Экоперспектива», 1996. — 336с.

Современная економіка: 100 екзаменаційних відповідей (экспресс-справочник для студентів вузів). Ростов-на-Дону: Вид-во «Фенікс», 1999. — 192с.

Современная економіка. Лекційний курс. Багаторівневе навчальних посібників; під ред. Мамедова О. Ю. — Ростов-на-Дону: вид-во «Фенікс», 2000. — 544с.

Тарасов В.І. Гроші, кредит, банки: Навчальний посібник. — Мн.: Мисанта, 2003. — 512с.

Теория національної економіки: Учеб. посібник / Під ред. І.М. Лемешевского. — Мн.: «Плюсминус», 1994. — 168с.

Фишер З., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економіка: Пер. з анг. З 2-го вид. — М.: «Річ ЛТД», 1993. — 864с.

Экономическая теорія / Під ред. Н.І. Базылева, С. П. Гурко. — Мн.: Экоперспектива, 2002. — 637с.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.