Андреев: Розповідь про Сергія Петровича

Андреев: Розповідь про Сергія Петровиче

Сергей Петрович — студент третього курсу природного факультету. Він невродливим, нерозумна, неспритний, ординарний. Йому вже вдаються романи з жінками, він не бачить близьких друзів, але він всім серцем жадає та і дружби. Сергію Петровичу живе разом із студентом Новиковым, талановитим, розумною й щедрим людиною.

Под керівництвом Новикова Сергію Петровичу приймається читати Ніцше. У вченні філософа молодої людини вражає ідея надлюдини. Втім, остаточно роботу «Так говорив Заратустра» Сергію Петровичу не дочитує: він слабкий німецькій, а допомагав йому переводити Новиков виявляється висланий з Москви.

Сергей Петрович повністю поглинеться книгою, в Новикові йому вгадуються риси надлюдини, а, по приводу себе він дійшов висновку, що йому виявилася цілком невдалою, але, по Ніцше, вдасться смерть. Сергію Петровичу гребує бути «німим матеріалом щастя інших», а сам домогтися щастя може (він неспроможний заробити гроші, не знаходить спокою у нелюбимому праці, нікого недолюблює).

Сергей Петрович вирішує померти. Прийнявши це рішення, він змінює спосіб життя: стає більш комунікабельними, повертається до занять та інші. Юнак власноручно виготовляє ціанистий калій, пише Новикову лист, у якому пояснює, чому вчинив самогубство. Він відразу наважується випити отрута, ще розмірковуючи у тому, що й нещаслива життя вічного забуття. Проте згадавши про лист, лякається заробити славу боягуза і бахвалом і випиває вміст пляшечки.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.