Фітотерапія при алергодерматозах

Фитотерапия при аллергодерматозах

Т. Л. КИСЕЛЬОВА, д.ф.н, А. А. КАРПЕЕВ, к.м.н, Є.В. ЦВЄТАЄВА, к.б.н, А. СМИРНОВА, Федеральний науковий клинико-экспериментальный центр традиційних методів діагностику і лікування Росздрава Среди численних причин збільшення захворюваності населення особливу тривогу викликає забруднення внутрішнього середовища організму людини різними речовинами. До таких речовин можна віднести лікарських препаратів, стимулятори зростання рослин та тварин, добрива, пестициди, численні барвники і консерванти тощо. Інтенсивне надходження чужорідних елементів у організм створює небезпека збільшення кількості як гострих, і вялотекущих форм отруєнь, тягне істотне ослаблення імунних та інших адаптационно-приспособительных механізмів і супроводжується розвитком різних алергічних реакцій, зокрема шкірних проявів — аллергодерматозов.

Подобные нездужання у тому чи іншого формі відчував у свого життя, напевно, кожен людина. Однак за тих медичної допомоги у цьому випадку пацієнт чи взагалі звертався (за принципом «саме пройде»), або ж застосовував симптоматичних кошти — наприклад, мазі на лікування екземи чи шкірних висипів. Адже терапія таких захворювань (точніше — станів організму) складний і процес довготривалий, не виключає рецидивів болезни.

Сложность лікування алергічних станів полягає у обмеження застосування фармакотерапевтичних коштів синтетичного походження, що у більшості випадків вони лише погіршують перебіг хвороби, а й сприяють виникненню різноманітних «лікарських» синдромів. За такого стану на допомогу приходять лікарських препаратів рослинного походження. Їх виражена фармакологічна активність пояснюється природним поєднанням біологічно активних речовин, які у рослинах. Ці речовини діють як на основні ланки хвороби, а й сприяють регуляції всіх функціональних систем і підвищують адаптивні можливості організму загалом. Фітотерапія шкірних захворювань досить тривала не дає такого швидкого симптоматического поліпшення стану, як із використанні гормональних мазей чи антибіотиків. Але систематичне застосування цілющих рослин дозволяє істотно подовжити періоди ремісії, попередити розвиток загострень захворювання, тоді як у часто — домогтися практично повного излечения.

Детоксикационная терапия

Одним із важливих моментів, визначальних тягар і тривалість течії аллергодерматозов, є синдром внутрішньої інтоксикації. Тому акцентувати лікування потрібно на вторинних шкірних проявах, але в заходах, що підвищують стійкість організму, що його спроможність до знешкодженню і виведенню шкідливих веществ.

Поэтому насамперед, враховуючи часте поєднання аллергодерматозов з вираженими психологічними й нервово-психічні розлади порушеннями (станами занепокоєння, дискомфорту у зв’язку з появою сверблячки і неестетично що виглядає шкіри, неврозами), необхідно призначення лікарських засобів, нормализующих вегетативну функцію організму, що надають седативне дію. І всі подальше лікування бажано проводитися тлі заспокійливої терапії. Найбільш простою й зручним засобом є валеріана лікарська. Застосовувати її за вигляді настою чи настойки з кореневищ з українським корінням, які мають седативним і м’яким сомнолентным (який поліпшує засипання) засобом. Седативний ефект валеріани проявляється повільно, але досить стабільне. При поєднанні невротичних станів з вегетативними розладами серцево-судинної системи можна рекомендувати використання настою трави пустырника.

Одновременно призначаються поливитаминные лікарські рослини. Вітаміни мають винятково високою біологічну активність і потрібні організму у невеликих кількостях. Фізіологічна потребу людини у багатьох з яких цілком задовольняється під час використання таких рослин, як шипшина, горобина, смородина, полівітамінних зборів та інших. Усі вони благотворно впливають на організм у цілому, сприяють нормалізації імунного статусу, підвищенню стійкості організму людини до дії хвороботворних і шкідливих екологічних чинників. Звісно, слід звернути увага фахівців і на раціональне питание.

Следующим важливим етапом детоксикації організму є очищення кишечника. До вираженої кишкової аутоинтоксикации можуть приводити неправильне харчування і запори, що викликають в товстому кишечнику процеси гниття і бродіння, освіту калових рифів і зростання патогенної мікрофлори. Рослинні очищення, такі як листя сенны, кора жостеру, плоди жостера послаблюючого, листя алое деревоподібного, коріння ревеню, насіння льону посівного, слоевища ламінарії та інших., дозволяють зменшити всмоктування і прискорити виведення калових мас. Для повного очищення кишечника краще додати ентеросорбенти (активоване вугілля та інших.), щоб забезпечити адсорбцію ксенобіотиків — алергенів, і навіть продуктів метаболізму ендогенного генезу. Проте задля нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту застосування лише препаратів з урахуванням лікарських рослин може бути недостатнім. Найчастіше при вираженому дисбактеріозі, особливо в дітей, потрібно призначення тих чи інших пробіотиків, насамперед основі живих лактоі бифидобактерий.

С урахуванням важливої ролі печінки у підтриманні постійності внутрішнього середовища організму доцільно призначення желчегонных і гепатопротекторных препаратів. Традиційним жовчогінним засобом залишається настій квіток безсмертника піщаного, прийому якого спостерігається як холеретический (посилення освіти жовчі), і холекинетический (прискорення виділення жовчі з жовчного міхура в кишечник) ефекти. Препарати безсмертника мають також протизапальною, спазмолитическим і гепатопро-текторным дією. Поряд з бессмертником, можна використовувати кукурудзяні рильця, і навіть різні жовчогінні збори, випущені фармацевтичної промышленностью.

Почки також забезпечують виведення продуктів обміну речовин. Для активізації ниркової экскреции слід призначити нефропротекторные і сечогінні фітопрепарати. Рослинні диуретики здебільшого є званими водними диуретиками, т.к. механізм їхні діяння пов’язані з підвищенням клубочковой фільтрації й утворенням первинної сечі. Відповідно, таке «промивання» прискорює виведення з організму, що багатьох токсичних речовин (ендоі екзотоксинів). До детоксирующим ставляться препарати з цих рослин, як береза (нирки й листя), нирковий чай (трава), петрушка кучерява (трава, коріння). Тут можна застосувати популярну у народній медицині «кавунову» терапію промиванням: м’якіть плоду має вираженим сечогінну дією, сприяючи форсованому виведення з організму рідини і солей.

В висновок курсу детоксикационных заходів хотілося б порекомендувати призначення лікарських рослин, які мають адаптогенной активністю, таких як елеутерокок, левзея, родіола рожева. Щоб мінімізувати ризик виникнення побічних явищ під час використання фітопрепаратів, слід виключити деякі рослинні компоненти за її індивідуальної непереносимості. На тлі низки хронічні захворювання окремі види рослинних коштів узагалі протипоказані: так, при гіпертонічної хвороби — адаптогени, при схильність до диарее — очищення і т.д.

Наружное застосування лікарських растений

Что стосується зовнішніх шкірних проявів, зрозуміло, що лікувати їх окремо, не приділяючи уваги загального стану організму, практично марно. Можна домогтися лише тимчасового поліпшення стану, тобто. більш-менш тривалої ремісії. Утім, деякі захворювання шкіри, такі як мокнуча екзема, доставляють серйозний дискомфорт. У цій ситуації теж звернутися до фитотерапии.

По думці авторитетних лікарів, основне правило лікування гострої мокнучої екземи — «вологе на мокре». Цілком марно намагатися застосовувати при мокнучої екземі порошки, пасти і навіть мазі. Слід використовувати вологі компреси чи, правильніше сказати, вологі обгортання до того часу, доки зникнуть мокнутие і гостре запалення, після чого можна переходити на пасти, та був на мазі. Байдуже у своїй, який краєвид дерматиту чи екземи має місце. Для обгортання добре використовувати кілька шарів пухкого, добре всмоктувальної матеріалу (лляна рушник, марля), і у жодному разі поверх обгортання не можна накладати непромокальний матеріал (від цього успіх лікування). Процедуру проводять 3 десь у день, на 1—2 години. Для вологих компресів краще використовувати настої і відвари з лікарських рослин, містять переважно дві групи діючих речовин: дубильні і слизові речовини. Однією з найбільш визначних акторів і найвдаліших коштів є відвар з кори дуба; народна медицина дає рекомендації й щодо вживання трави звіробою. Дубильні речовини визначають їх дубящее, протизапальне, місцеве кровоспинне і подсушивающее дію. Відвар кори дуба краще переноситься, й алергічні реакції за його застосуванні практично будь-коли виникають. Якщо екзема має велику поверхню, можна використовувати місцеві чи загальні ванни з дубовим отваром.

Благодаря обволакивающим, пом’якшувальною і протизапальною властивостями при шкірних захворюваннях застосовуються слизові відвари з учорашнього насіння льону, листя мальви лісової, коренів лопуха і др.

Настой квіток ромашки аптечної також можна використовувати для обгортань або заради місцевих ванночок при мокнучої екземі, хоча слідство з ефективності він поступається вилучення з кори дуба. Ромашка активує грануляцію, що у принципі важливо для загоєння ран. Але саме і пояснюється деяке дражливе дію ромашки при мокнутии шкіри. З іншого боку, ромашка як така набагато частіше викликає алергічні реакції, ніж кора дуба чи багаті слизом рослини. Для зменшення сверблячки, запалення і набряклості лікування можна доповнити компресами з настоями і отварами з трави низки, листя берези (чергуються з основними — дубящего дії). Низка є відомим у народній медицині противоаллергическим рослиною, її настої вживають як зовнішньо, а й всередину. Єдиним обмеженням до її застосуванню служить іноді що виникає алергічна реакція цього рослина. Через війну застосування комплексу лікарських рослин пришвидшується адсорбція ксенобіотиків і алергенів, активуються природні механізми биотрансформации чужорідних речовин і пришвидшується їх виведення з організму. Це підтримці і відновленню активності механізмів детоксикації і десенсибілізації, збереженню чистоти внутрішнього середовища організму, що оптимізації адаптивних реакцій. Отже, досягається як зменшення чи повне зникнення шкірних проявів (сверблячки, мокнутия тощо.), а й поліпшується загальний стан і самопочуття хворих. Використання неспецифічної детоксикації і десенсибілізації організму при аллергодерматозах, поєднання досягнень сучасної медицини і традиційного методу очищення організму дозволяють підвищити ефективність терапії цього захворювання, і навіть попередити розвиток загострень і ускладнень аллергодерматозов.

Список литературы

Журнал «Російський аптеки» № 8, 2006.