Будинок братства чорноголових

Здание братства черноголовых

В структурі забудови середньовічного Таллінна виділялися ансамблі Церков та монастирів. Своєрідністю, архітектурними контрастами основних та підсобних будівель ці ансамблі формували цілі квартали города, создавая з його території багатий відтінками архітектурний ритм. Великі громадські споруди, і передусім гільдії, будувалися переважно на зразок житлових будинків.

В Таллінні було три великих організації громадянгільдії, окрім окремих, малочисельних і відомих лише протягом нетривалого часу релігійних та інших об'єднань. Цими трьома гільдіями були: Велика, чи купецька гільдія дві гільдії ремісниківОлаевская і Канутская.

Кроме названих організацій, в Таллінні, як та інших містах Лифляндии (Ризі, Тарту), існувало Братство чорноголових. Членами цієї організації були котрі з інших містах купці. У Братство чорноголових могли вступати і місцеві неодружені купці, котрі після одруження ставали громадянами міста Київ і членами купецької, чи Великий гильдии.

Комплекс будинків Братства чорноголовихце результат злиття кількох старих історичних будинків та пристосування їх задля нових цілей. У разі архітектура є важливим доказом непорушності перебувала тут организации.

Годом підстави Братства чорноголових вважають 1399 рік. Організація переживала періоди піднесення та спаду, поки, нарешті, в 1895 року була ліквідована як станову організація. Далі клуб чорноголових існував вже проводяться як світська організація до 1940 року.

Как зазначалось, Братство чорноголових було спочатку організацією чужоземних купців, які приїздили до Таллінна, куди входили і місцеві вільні купці.

Название організації походить від імені святого Маврикію, зображення голови якого було емблемою братства (рис. 1). Мавр Маврикій прийшов з єгипетського міста Фив в 300 р. н.е. імператором Максиміліаном в Галію в ролі ватажка легіону і потім став патроном Магдебурзького єпископства. Чому молоді купці назвали своєї організації ім'ям чорношкірого святого, невідомо. Такий своєрідний організація відома лише у Лифляндии, де грала значної ролі історія у містах. Спільна захист інтересів, що з мореплаванням і торгівлею, дозволила братерства зайняти провідне становище у галузі зовнішніх зносин. Чорноголові були багаті й могутня. Крім торгівлі, вони виступали як покровителі мистецтв, і виконували репрезентативні функції. Ці позиції братство утримувала у руках протягом століть. Спроможність чорноголових, їх роль як меценатів і що у представницької діяльності відбито у історії міста. Сліди цього можна натрапити у будинку чорноголових, деінде у місті та насамперед у церквах, які, будучи свого роду музеями старого мистецтва, мали й зберігали предмети мистецтва, пов’язані з Братством чорноголових.

Из найбільших й ринок цінних творів мистецтва до нас дійшли дво-залишений вівтар кінця 15 століття, так званий «вівтар чорноголових», який спочатку був у церкви монастиря доминиканцев надворі Відні. Після реформації вівтар було встановлено будинку Братства чорноголових, де зараз його простояв кілька століть. Нині вівтар перебуває у Державному музеї, у Кадриоргском палаці. Вівтар було заборонено в Брюгге і був доставлений до Таллінна через Любек в 1495 року. Авторство цього твору довгий час приписувався відомому нідерландському художнику Гансу Мемлингу. Тепер вважають, що вівтар створили нідерландським художником, що як творець полотна про святої Лючії. Вівтар як твір мистецтва гідний окремої монографії. Але тут звернемо увагу на 30 уклінних чоловічих постатей, зображених на стулках вівтаря. Це полупортретые зображення молодих чоловіків, на обличчях яких, попри однакове вираз благоговіння, помітні яскраві індивідуалізовані характери. Спостерігаючи ці постаті, ми можемо подумки уявити членів Братства в архітектурному просторі здания (рис. 2).

Архитектура фасаду Братства чорноголових входить до кола нідерландського мистецтва Відродження. Високі вікна говорять про добре освітлених приміщеннях. Високий вузький фасад розчленований горизонтальними поясами, які підкреслюють поверховість будинку. Цими поясах видно орнаменти у стилі нідерландського Відродження. Тут маски левів чергуються з фантастичними маскаронами (рис. 3,4). Фриз між перших вражень і другим поверхами прикрашений гербами найбільших ганзейских торгових контор: Брюгге, Новгорода (рис.5), Лондона і Бергена. Це пункти призначення торгових зносин в 15 і 16 століттях, що свідчить про важливому значенні міст Північних країн, Фландрії і Східної Європи в діяльності Братства чорноголових, організацію, що торгує. Між вікнами виступають окремі плити, рельєфи. Тут ми бачимо изображенте Христа і характерні для Відродження алегоричні фигуры (рис.6), рельєфи з зображенням лицарських турниров (рис.7) і поединков.

Наиболее важливим на фасаді є портал, вирішений у типовою манері епохи Відродження. На архітектурно оформленому обрамленнігерб черноголовых (рис.8). У багатою орнаментике фасаду кілька епізодичними здаються виконані майже в круглої пластиці голови на фронтонах вікон першого этажа (рис. 9,10). Це скульптурні портрети шведського короля Сигизмуда та його дружини Анни. Арент Пассер поставився до цих роботам набагато серйозніше, ніж потрібно в орнаментальних рельєфах. Усього кількома роками пізніше порталу виготовлено зовнішня двері, прикрашена розетками і орнаментального різьбленням. Двері представляє інтерес як із окремих дерев’яних деталей архітектури Возрождения (рис.11).

Надо відзначити, що головний будинок Братства черноголовых-один із небагатьох прикладів у той час історії Таллінна, сліди якого рвучко намагалися стерти все последующиепоколения, оскільки Братство чорноголових було побудовано в неспокійний і котра буяла війнами 16 век.

И фасад Братства чорноголовихлише з прикладів цього періоду. Період Відродження в архітектурі Таллінна знав кілька етапів. Усього тривав 100 років, приблизно від 1530 по 1630 годы.

Построенное в 16 столітті будинок Братства чорноголових є пам’яткою архітектури культури, але водночас і зразком однієї з етапів історії реставрації пам’ятників архітектури, свідченням котрий у минуле періоду Відродження в архітектурі Таллинна.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.