Управління проектами

Міністерство транспорту України.

Київський університет економіки й технологій транспорту.

Кафедра: «Менеджмент організацій транспорту».

Контрольна робота.

із предмета: «Виробничий менеджмент».

на задану тему: «Управління проектами».

Перевірив: ст. викладач.

У. У. Вертель.

Розробив: ст. заоч. ф. н.

гр.5-МО-2.

Д. Про. Мартиненко.

Шифр:99-МО-203.

Зміст.

Зміст 2.

Вступ 3.

Створення робочих графіків за допомогою діаграм Гантта 5.

Розклад та контролінг проектів. 6.

Використана література 9.

Вступ.

Завданнями межцехового оперативного планування являются:

• визначення вихідних даних до розрахунку заданий;

• складання місячних завдань і календарних планів виробництва для цехів й українські підприємства в целом;

• складання внугримесячных заданий.

Під час упорядкування оперативних виробничих програм використовуються такі дані: річна і квартальна програми (є); портфель замовлень і договори про поставки продукції; прогноз сбыта;

• календарно-плановые нормативи: розміри партій та періодичність їх запуску, тривалість виробничого циклу, розміри заделов;

• норми трудоемкости;

• результати розрахунку завантаження і продуктивності устаткування й виробничих площадей;

• результати техніко-економічного аналізу роботи цехів за попередній період времени.

У системі оперативно-производственного планування є розрахунок найбільш раціональної завантаження устаткування й виробничих площ. Найчастіше цю проблему розглядають в урізаного вигляду — проводиться перевірка відповідності оперативного завдання потужності цеху. Інша, цікавіша завдання — обгрунтування найкращою завантаження устаткування — вимагає багатоваріантних розрахунків, і його важко здійснити без використання обчислювальної техники.

У процесі внутрішньоцехового планування складаються оперативні місячні плани ділянок, змін і експертних робочих бригад; завдання й календарні плани ділянок, змін, робочих бригад на короткі відтинки часу (декаду, тиждень тощо. буд.); добові змінні завдання для ділянок, змін, бригад та створення робочих мест.

Основними завданнями внутрішньоцехового планування при масовому і крупносерийном виробництві є: перевірка відповідності місячного плана-задания з випуску продукції виробничої потужності, виділеним озер місяцем ресурсів сировини, можливостям постачальників напівфабрикатів;. розробка завдання відділенням, змінах; розробка календарного плану випуску продукції; організація контролю та обліку виконання завдань цехами,.

відділеннями, змішаними бригадами.

Для межцехового планування й контролю над ходом виконання планів можна використовувати різні графіки (лінійний, мережні і др.).

Створення робочих графіків за допомогою діаграм Гантта.

По зручності побудови, наочності й першому інформаційному змісту перевагу має графік Гантта. Відомо, що Гантт — інженер, належить до поколінню Тейлора, Жильберта та інших. Графік, який його ім'я, надзвичайно корисним під час проведення деяких досліджень, наприклад, у спостереженнях над перебігом виконання, вживається досить часто.

Графік Гантта є таблицю зі стовпчиками. У лівому стовпці вказується об'єкт виміру чи позначення програми. Інші стовпчики відповідають одиницям часу, наприклад, годинник (якщо йдеться про погодинної роботі робочого), дні і тижня (якщо йдеться про контроль над виконанням певних видів робіт). У верхню частину побудованих в такий спосіб шпальт зліва записується цифра, яка вказує обсяг робіт, передбачений передбаченнями (прогнозами), і з правої боку — кумулятивний (нарощений) підсумок передбачень, обчислюваний, починаючи з першого шпальти. Нижче за приклад наведено (рис. 1) графік Гантта, що складає розходження між передбачених виконанням замовлень та його фактичним продвижением.

[pic].

Рис. 1. Графік Гантта.

Графік Гантта може застосовуватися, зокрема, для виміру витрат робочого дня або часі роботи верстатів (машинного часу). Він застосовується також для спостереження, наприклад, над втіленням передбачень, портфеля замовлень і, нарешті, визначення невикористовуваних коштів виробництва (наприклад, робочої сили й оборудования).

Розклад та контролінг проектів.

Диспетчирование — це система безперервного контролю та оперативного регулювання ходу провадження з метою забезпечення виконання плану відповідно до розробленим календарним графіком. Диспетчирование є завершальний етап оперативно керувати виробництвом, її мета — оперативне керівництво роботою всіх підрозділів підприємства, котрі займаються виробничо-господарської діяльністю. Відповідно до цим у Диспетчирование включаються такі види робіт: безперервний облік і валовий збір інформації про виконання розроблених і кількість прийнятих до виконання календарних графіків виробництва; виявлення відхилень від встановлених планових завдань і аналіз їхній причин;" прийняття оперативних заходів з усунення і подальшого попередження відхилень від плану; координація поточних робіт взаємопов'язані ланки виробництва задля забезпечення чіткого ритму виробництва, у відповідність до календарним графіком; керівництво оперативної підготовкою производства.

Основою диспетчерського контролю та регулювання є своєчасна і точна оперативна інформацію про ході виникаючих негаразди і перебоях у роботі окремих підрозділів. Від його якості, своєчасності та обсягу залежить прийняття оптимальних рішень. Оперативний облік для підприємства будується відповідно до застосовуваними формами оперативного планування, т. е. визначається першу чергу типом і характером виробництва. У разі ускладнення виробничого процесу зростають вимоги до оптимальності оперативних рішень, отже, і до інформації, з урахуванням якому вони формируются.

Диспетчерська контроль й державного регулювання повинен мати попереджувальний характер, виражену в прогнозуванні можливості появи відхилень від плану за умов зміни постачання і якості сировини, виходу з експлуатації устаткування, появи шлюби й т. д.

Система оперативно керувати виробництвом ж виконує функцію головного приймача і джерела інформації всім основних служб підприємства. На рис. 12.3 представлена схема потоків інформації, джерелом і споживачем якої є система оперативно керувати производством.

Уся поточна робота з диспетчерскому керівництву виробництвом масштабу підприємства лежить на жіночих персоналі центрального диспетчерського бюро (змінні диспетчери і оператори), підпорядкованого головного диспетчера предприятия.

Організаційне побудова диспетчерського апарату залежить від типу, характеру і масштабу виробництва, виробничої структури підприємства. На великому підприємстві диспетчерська служба то, можливо підпорядкована директору із виробництва. У планово-диспетчерском відділі підприємства, зазвичай, перебуває центральне диспетчерське бюро, очолюване головним диспетчером. У його віданні перебувають диспетчерські групи, які проводять взаємодію Космосу з різними структурними підрозділами щодо забезпечення ритмічного ходу производства.

[pic].

Рис. 2. Укрупненная схема зв’язку служби оперативно керувати виробництвом коїться з іншими службами предприятия.

З даних оперативно керувати виробництвом здійснюється оперативне управління всієї виробничо-господарської діяльністю предприятия.

До контуру оперативно керувати підприємством віднесено завдання, безпосередньо пов’язані у реалізації виробничих планів підприємства. Серед з завдань можна як актуальні всім типів організацій (постачання, складської облік), і характерних лише для торгових організацій (операції з консигнационным товаром, роздрібна торгівля). Вирішувати ці завдання дозволяє модуль оперативно керувати підприємством взятій нами приміром корпорації «Галактика».

Модуль призначений від використання в планово-диспетчерских службах підприємства. Основними його функціями являются:

[pic] управління процесом запуска-выпуска продукції відповідність до виробничої програмою і технологією виробництва; внутризаводская (межцеховая) диспетчеризація матеріальних потоків у виробництві; оперативний облік виконання виробничої програми; детальний контроль незавершеного производства.

Схема інформаційних потів контуру оперативно керувати підприємством приведено на рис. 3.

У зв’язку з значної специфікою у створенні процесу диспетчеризації виробництва на підприємствах різного профілю і галузей промисловості, даний програмний модуль планується клонувати, тобто здійснювати доопрацювання модуля конкретної предприятия-заказчика (отрасли).

Використана література.

1. Макаренка М. У., Махалина Про. М. «Виробничий менеджмент: навчальних посібників для вузів «Москва 1998.