Скажи мені, як ти народився, і це скажу, як житимеш

Скажи мені, як ти народився, і це скажу, як будеш жить

Прокопенко, кандидат мед. наук, лікар-сексопатолог.

Голограмма жизни

" Я б хотів, щоб батько мій чи мати, або навіть обидва разом — адже обов’язок ця лежала однаково ними обох, — помізкували з того, що роблять, у те час як вони мене зачинали.

Если б заводчани належним чином подумали, як залежить від того, що вони тоді були задіяні, — І що причина у творі світ розумного істоти, що, цілком імовірно, його щасливе статура і темперамент, можливо, його обдарування і склад її розуму — і навіть, почім знати, доля всього його роду — визначаються їхнього власного натурою і самопочуттям — коли вони, належним чином усе це зваживши і обдумавши, відповідно надійшли, — то, я абсолютно впевнений, я обіймав зовсім інше у світі, ніж те, у якому читач, мабуть, мене побачить… От і був зачатий й маля народилося на горі собі… «Це з англійської класики. XVIII століття. Лоренс Стерн. «Життя невпинно й думки Тристрама Шенді, джентльмена » .

Каждый мить нашому житті як вплітається необхідним ланкою у загальну ланцюг існування, а й відбиває, як голограма, усе, що було, що є держава й що буде. Неможливо сховатися від природних закладок, куди нашаровуються соціальні впливу. Тільки від характеру залежить, що людина засвоює в контакти з іншими людьми.

Почему з одному й тому ситуації одні виносять розчарування, інші — радість, треті — урок у майбутнє? Тільки що саме цього налаштовує їх якийсь внутрішній комплекс схильностей і переваг. Одне слово, характер. А характер починає формуватися із перших секунд існування, ще навіть раніше — під час пологів.

Мины уповільненої дії

Эти процеси вивчає нова наука — неонатальна психологія (від неонатус — новонароджений). У його рамках розглядається досить обмежений проміжок часу — від зачаття до народження, причому вважається, що важливими може бути як моменти, пов’язані плином вагітності (загроза переривання, токсикози тощо. буд.), самих пологів (особливості і ускладнення), і поведінка батьків у цей час батьків — насамперед, звісно, матері.

Оказывается, це дуже важливо — що як впливає людину ще в утробі матері та у процесі пологів. Вважається, що сама собою перехід від безпечного внутрішньоутробного існування, що й тепло, і м’яко, і їсти дають постійно, до холоду і на небезпеки життя за межами найтіснішого контакту матері, є колосальним стресом нічого для будь-якого організму. Якщо ж для цієї умови наклалися що й додаткові негативні чинники, то добра сподівати ні слід. Глибоко в підсвідомості відкладаються якісь стимули, основі яких будуються комплекси, сплетающиеся в звички, та був — в характер… Отож, нехай ні плід, ні новонароджений ще в змозі спілкуватися із нами, ще розуміють, що відбувається, — їх підсвідомість вже містить міни уповільненої действия.

Вспомните: у народній медицині вважається, що вагітна має оцінювати пожежа — народиться рудий, має бачити калік і виродків — вона може народитися таким ж. Якщо побачить мишку, те в немовляти буде волосате родима пляма, якщо зіштовхнеться з негром, то ми не убезпечитися від рідного плями в півобличчя чи полспины. Є близько сотні таких забобонів, причому чимало їх підтверджувалися неодноразово. Але, як з’ясувалося, зерна рації у народних спостереженнях існує. Найчастіше переживання вагітності та пологів виявляються змазаним чи взагалі практично непомітні і натомість інших, сильніших і постійних впливів на психіку зростаючого вже котрий виріс людини. Однак у деяких випадках саме найперший багаж підсвідомості створює оригінальний, чи перекошений, і навіть спотворений характер. У разі стоїть розібратися, з чого усе починалося, і проводити психотерапію чи самонавіяння, які включають звані аффирмации — лозунги-обращения перед самим собою. Їх можна вимовляти безмовно чи вголос перед дзеркалом, на роботі, їсти дорогою — скрізь, де видається вільний час налаштувати себе краще.

Роды внаслідок стимуляції

Самый простий й утворився звичайний нашого часу випадок. Слабкість родової діяльності досить поширена серед городянок, а щоб не страждав від тривалих сутичок, жінці вводять специфічні стимулятори. Але це ми знаємо, в такий спосіб допомагаємо новому чоловічкові народитися, а його підсвідомості все може бути як певна насильство: я не готовий, а мене вже виганяють…

Такие котрі мають дитинства безініціативні, безпорадні, не вміють приймати рішення, перекладають відповідальність за майбутнє і поза вже те що на оточуючих. Вони так важко можуть почати нову справу, потребують підштовхуванні, але ж час не терплять, якщо допомогу стає дуже активною.

Даже творці, народжені результаті стимульованих пологів, аж до останнього моменту не вірять у власні здібності, відкладають прояви творчості аж до останнього моменту: пишуть вірші похапцем, створюють формули на клаптеві паперу, малюють в проміжках між смугами повного неробства тощо. Можливо, що богемний образ життя письменників, артистів, художників України та інших участь — не данина моді, а слідство ранніх вражень подсознания.

Аффирмация можлива така: мені допомагали, щоб зробити краще. Я сам вмію робити вибір. Мене не підганяють, а допомагають. Вибирати безпечно і це приємно. Я прощаю маму за те, що вона поквапила мене до цьому житті.

Если пологи були затяжними

Ребенок, навпаки, піддається сильнішого і тривалого стресу, адже проходження через пологові шляхи супроводжується на стиснення всього тіла, і особливо голівки. Зменшується приплив крові до головного мозку, сповільнюється кровообіг, травлення, робота практично всіх внутрішніх органів. Такі діти у майбутньому може мати проблеми з перебуванням в обмеженому приміщенні (клаустрофобія), цураються великих колективів, схильні самотності. Вони може бути творцями, хоча раніше їх творчість у галузі діяльності носить виразний депресивний характер.

У жінок бувають мігрені, запаморочення, чоловіки рання гіпертонія. У інтимному плані й інші консервативні, скуті, хоча може бути зворотний варіант: намагаючись подолати себе, людина гвалтує свою психіку і навантажує тіло, заводячи численні романи, із котрих виносить нічого, крім нового нападу самотності й страху перед стосунки з протилежним полом.

Любовь до власних дітей (особливо в жінок) буває вкрай власницької: гіперопіка узгоджується з небажанням випустити у життя вже дорослого і немає самостійного молодого человека.

Обращения себе будуються за таким плану: я застоявся на старті, але тепер мене нічого не стримує. Величезний світ навколо любить мене. Я живу безпечно. Я люди дуже схожі на, мені спілкуватись з ними добре.

Мама, ти нічого не виновата!

Другой поширений випадок — попередня вагітність закінчилася абортом. Плід ще в утробі відчуває, що дома, де хтось вже загинув — і боїться, що це станеться і з нею. Навіть якщо дана вагітність бажана, і в матері немає наміри перервати її, страх смерті може й залишитися у глибинах підсвідомості народженого малюка. У майбутньому ця проявляється підвищеної тривогою, недовірливістю, невмінням чи небажанням встановлювати тісні душевні контакти, відсутністю потреби у любви.

В тому випадку аффирмации спрямовані те що, щоб посилити потреба у життя і спілкуванні: живий — і тому щось боюся. Життя безпечна. Я люблю й мене люблять. Мені цікаві люди і явища. Я прощаю маму через те, що вона перервала ту вагітність — вона ж зберегла меня.

Если попередня вагітність закінчилася викиднем або була загроза викидня під час даної вагітності, плід відчуває підвищену тривожність матері, її загострену чутливість до подій, її посилену піклування про майбутній дитині. Звідси можливі егоїстичні схильності, потреба у схилянні із боку оточуючих, особливо батьків і близьких. Людина може цілком безпорадним без постійного потоку тепла й турботи, що йде від заступника, яким найчастіше буває мать.

Для таких людей (якщо вони мають, що й звички ускладнюють їхнє життя) застосовні такі звернення себе: я самостійний. я вмію робити всі, що потрібно. Я незалежний. Мені можна допомагати, але потрібно мене заміняти. Я прощаю маму за те, що вона занадто опікала мене.

Ждали хлопчика, а народилася дівчинка (чи наоборот)

А ось випадок начебто не позначається на перебігу вагітності та пологів, а часом разюче змінює життя людини. Здається, процес вагітності не залежить від статі плоду, але психологи вважають, що ще внутріутробно плід уловлює внутрішнє бажання матері та сповнюється провини через те, що «відповідає «її устремлениям.

У дітей більше, ніж в інших, виявляються риси характеру протилежного статі. Жінки вибирають «чоловічі «професії, змагаються за можливість показати, що й самі нітрохи буде не гірший ЭТИХ, які у штанях… У той водночас вони ніяк не вірить у почуття чоловіків, часом схильні до лесбійським відносинам. Чоловіки лагідні і нерішучі, як переодягнені жінки. Вони цілком потентны, але ініціативу у сексі надають партнерці (втім, як й у житті вообще).

Найти подружнє щастя і тих, та інших буває дуже складно. Підсвідомість висуває вимога: якщо вже НАВІТЬ батьки хотіли, щоб ти народився хлопчиком (дівчинкою), те й чоловіка тобі нам потрібна така, ніж бачила у тобі чоловіка. Але свідомість нерідко воліє самотність такому компромиссу.

Если відчули, що проблеми не можуть іти саме з описаних переживань, спробуйте такі аффирмации: такий, яке є, — і це добре. Мій підлогу найкращий. Батьки полюбили моїй тому полі, яке є, отже, і всі інші полюблять таким. Я прощаю батьків через те, що їм дитини протилежної статі — якщо вони були на курсі…

Лучше вже кесареве — кесарю…

Нарушение природного процесу пологів внаслідок кесаревого розтину — також найкращий варіант появи світ. Хоча так просто операцію роблять, для неї є суворі показання, але не проходить родової канал, виявляється поза мами миттєво, зволікається без жодної підготовки.

В підсвідомості це може відкластися як відчуття непотрібності (взяли і викинули) чи насильства (змусили народитися, а був я не готовий). Тому такі люди легко впадають у стан стресу, здатні багато раз переробляти один і той ж справа, нібито поліпшуючи результати, а справі лише повторюючи і повторюючи все той шлях створення, якому підсвідомо надають риси родового процесу. Не терплять чужого втручання у їхні справи. І хоча можуть довго і старанно радитися з різними людьми, виберуть лише те рішення, яким були налаштовані первоначально.

Понимая, що ви самі утрудняєте собі життя, спробуйте звертатися себе з цими словами: маю рацію. Я знайду легший шлях. Завершити розпочате — безпечно. Я прощаю маму за операцію — це було зроблено заради мене.

Ножками вперед

Роды в тазовому передлежанні (коли дитина іде голівкою вперед, а ніжками, чи однієї ніжкою, чи коліньми, чи тазом) більш затяжні, ніж звичайні, плід більше й довше потерпає від браку кисню. У цьому, коли вже всі тільце з’явилося світ, голівка ще кілька днів залишається в м’якості, темряві і безпеки материнського лона.

Течение пологів в тазовому передлежанні страхує акушер, який певний час стримує просування плоду, притискаючи його таз долонями. Якщо ж вперед йдуть ніжки, то лікар стримує просування, хіба що примушуючи плід присісти навпочіпки. Усі це задля поліпшення течії пологів, але у підсвідомості може зберегтися лише перешкода шляху до світу, де життя, і навіть розбіжності у відчуттях від тіла, і головки.

Поэтому характер таких людей часто буває суперечливим: часто змінюють рішення, навіть якщо усвідомлюють, що це ним на користь. З іншого боку, деякі не терплять доторків, а більшість тілесних контактів переносять ніяк не, лише з необхідності. Звісно, це накладає відбиток, і на загальні відносини з оточуючими, і інтимну життя. Таким людям також властиво упертість, часом доходящее абсурдно.

Разговор з собою може містити такі фрази: моє рішення найкраще, зайве його змінювати. Мої душу та тіло у гармонії. Перешкоди можна обходити. Не всі справи вимагають завзятої напору.

Недолет чи перелет

По поглядам деяких психологів, недоношені діти, щоб скоротити мамі час очікування, і навіть, якщо вона сумнівається, зможе народити взагалі чи народити ТАКОГО ВЕЛИКОГО дитини. Така сверхранняя турбота про інше людині назавжди формує необхідність бути за потрібне, потреба бути захистом і опорою. Відсутність людини, про якого слід піклуватися, призводить до надмірним клопотам з собаками, кішками або навіть неживими предметами. Страх загального осуду робить таких людей дуже ранимыми, а передчасне поява світ назавжди стає підвалинами підвищеного уваги до перебігу часу. Щасливі навчаються жити у відповідності зі своїми внутрішніми ритмами, а невдахи постійно то наганяють, то відстають. Це призводить до виразкову хворобу шлунка, бронхіальній астмі, неспецифическому ревматизму, то є хворобам, які даремно називають психосоматическими.

Настраивать себе допоможуть затвердження типу: місце щастя — це ТУТ, краще час щастя — це ЗАРАЗ. Завжди там, де потрібна, і роблю те що треба. Не поспішаю — однаково встигну. Я потрібен всім, а першу чергу — самому себе.

А ось переношенные діти хіба що сумніваються, чи варто їм з’являтися світ. Їм здається, що й особливо чекають. У віці такі люди аж до останнього відкладають виконання якихось справ, особливо, коли справи їм нав’язані. Вони можуть відставати у розвитку, хоча раніше їх інтелект не знижений. Вони довго вибирають і роблять кар'єру. Вони повноцінно реалізують себе у віці, коли однолітки які вже домагаються успіхів (втім, кар'єра колишніх переношенных нерідко виступає навіть більше вражаючою, а ніби засидевшейся на старті). У той самий короткий час вони майже піддаються змін, вихованню, недовірливі, постійно спізнюються чи несвідомо плутають місце або побачень, зустрічей, і т.д.

Точно як і, як і недоношені, переношенные потребують гармонізації зі своїми внутрішнім ритмом. Але вони нас дуже швидко розуміють, що будь-який запізнення — лише внутрішній процес, що спізнюються тільки До САМОМУ СЕБЕ.

Аффирмации для таких людей такі: краще розпочати раніше, це безпечно. Не відразу зрозумів, що мати сильно хотіла мене. Завжди встигаю все зробити. Я реалізую не рано і пізно.

Меня хотів…

Дети, яким мало любові перепадає протягом усього дитинства, — небажані, випадкові, незаплановані. Відчуваючи себе непотрібними і навіть відкинутими, вони ще утробі усвідомлюють, що ні принесуть щастя своїх батьків. Тому стрижневу ідею їхнього життя така: мене хотів, я недостойний, я — не заслуговую любви.

Отсюда і проблеми, у життя — вони то всіляко догоджають предмета любові, намагаючись довести свою необхідність, то, навпаки, відкидають щонайщирішу любов, і вірить в відданість. З іншого боку, їм притаманна така спільна неуважність і нелюбов до планів і розкладам. Це утрудняє життя і невдовзі стає перешкоджанням кар'єрі. Але з небажаних настільки компенсують свої особливості, що переходять до іншої крайність — перетворюються на педантичних виконавців, у яких усе розписано на роки наперед, все вчинки розкладені по полочкам.

Идея, що вони небажані, псує незапланованим все життя. Тепер їм саме головне — зрозуміти й прийняти у себе, що у своїй власного життя вони не залежить від бажань матері, що вони можуть і повинні як любити, гаразд любимыми.

Аффирмации можуть звучати так: я заслуговую життя — як і кожної. Я бажаний чоловік (жінка). Це моє право — щоб її любили люблячим. Моє життя належить лише мені.

Если дитина неправильно лежав у матці

Перед пологами акушер намагається виправити становище становище. Це було пов’язано, по-перше, з насильством над матір'ю, та плодом, а по-друге, з непевністю, що процедуру вийде. Занепокоєння матері, доторку рук лікаря — через перепону, але дуже неприємні по що виходить від нього імпульсу намірів, — формують цілком специфічну натуру.

Такие люди постійно зростають з себе, завжди зайняті активної діяльністю, але чомусь не тієї, щодо тому, негаразд… Вони не можуть визначити правильне напрям (навіть за русі вулицею), не розуміють, де можна знайти інформацію чи вміння, немає власну думку щодо речей, віддалених далі, ніж 2 ходу. У той самий короткий час вони може бути надзвичайно метушливими, рухливими, неспокійними, нав’язливими, але для цього не криються ніякі досягнення і. У фізичному плані неправильне становище у матці може спричинить проблем із поставою гімназистка, постаттю, рухами. Болі у хребті, суглобах, внутрішні органи, із повною відсутністю якийсь патології. Інколи такі скарги розцінюють як вияв депресії, неврозу, помисливості, але це лише деякі з загального типу нервового реагирования.

Стоит частіше повторювати собі: моє тіло до душі. Я безпеки. Мені відомі, що роблю. Я твердо знаю, куди йду (просуваюся). Що не робив, я роблю правильно. Я прощаю акушера, який робив мені боляче, — це були для моєї користі.

Петля на шиї

Возможно, що, у кінці вагітності або тільки під час пологів було обвитие пуповини навколо шиї, — найщасливіші, а й самі скривджені в психологічному плані. Їм пощастило вижити, але відчуття петлі на шиї протягом усього життя накладає відбиток на емоційні переживання. Нерідко вони (особливо жінки) схильні до істерії, причому перший ознака наближення нападу — відчуття кулі в горлі, який перешкоджає дихати чи ковтати. Чоловіки терпіти не можуть краватки чи тісні водолазки. Підсвідома звичка до життя край смерті призводить до того, що такі схильні до авантюр, екстремальним ситуацій. У цьому початкова реакція — панічна, але у час ухвалення рішення вони поводяться, як передбачають всі - від початку остаточно, і роблять єдино вірні, але самогубні вчинки.

То само й у особистих відносинах: постійні контакти з партнерами, які скоріш зашкодять, ніж підтримають; заплутування ситуації у тугий вузол і раптове дозвіл ситуации.

Установки можуть бути такі: живу у повній безпеці. Життя приємна і безпечна штука. Я справлюся із ситуацією, не доводячи до кризи. Я дуже хочу і бути коханою й безцінною люблячим. Ніхто не винен, якщо з мною відбуваються нелегкі ситуації. Я прощаю маму через те, що вона берегла себе й мене під час вагітності.

Любовь і ненависть близнецов

Дети, народжені в двійні, можуть відчути друг до друга або крайню любов, або крайнє жорстокість — залежно від цього, як протікала вагітність і вистачало їм кисню і поживних речовин. З іншого боку, велике значення має той, наскільки простим був вибір — кому народитися першим. Однояйцеві близнюки, зазвичай, містяться у матці тож питання про черговість вирішується набагато раніше початку пологів.

Поэтому такі близнюки із перших хвилин життя чітко виявляють риси лідера й відомого, причому надалі ці відносини між близнюками і з оточуючими практично не змінюються. І це різнояйцеві близнюки можуть влаштовувати справжні баталії за право з’явитися світ першими. Хвилі цього конфлікту знаходять своє вираження у особливостях характера.

Родившийся котра першою однояйцовой парі то, можливо агресивним, особливо з відношенню до другому близнюку. Це відгомони пасивної боротьби за право першого виходу, що розгортається приблизно 6−7-м місяці вагітності. До пологів ще досить далеко, тому дітки ліниво намагаються опуститися нижче, щоб зайняти стратегічно важливу позицію для пологів.

Вялые поштовхи, відпихання призводять до формуванню деякого невдоволення друг іншому, прихованої агресивності, особливо в першого. Причому цю приховану агресивність перший може виявляти також тим живих істот, яких розцінює як молодших, наприклад, маленьким песиків (але з кішкам такої ж розміру). У той самий час перший здатен узяти він тяжкість прийняття рішень чи виконання важкого завдання. Нерідко в однояйцовой парі перший є розробником стратегії, а другий — відмінним виконавцем плана.

Первый в разнояйцовой парі нерідко виступає таким результаті активного усунення плодів перед самими пологами. Вагітні жінки знають, що до майбутніх пологів матка наче опускається, дихати легшає, голівка плоду (а тому випадку — першого плоду) притискається донизу. При вагітності двійнею, особливо разнояйцовой, таке опускання матки може відбуватися чи відбувається у найостанніші дні перед пологами.

Можно говорити, що це час близнюки не можуть домовитися, хто їх стане першим. Якщо ж їх суперечка затягується, то опускання матки може передувати активне ворушіння обох дітей — вони вирішують проблеми силовими методами.

Отсюда задиристий характер першого варіанта й в разнояйцовой парі. Якщо це виявляється хлопчик, він може стати простою й забіякуватим, але недалеким і піднятим. Якщо ж першої буде дівчинка, те в неї можуть бути великі амбіції, але у досягненні цілей вона застосовувати як відкриті ходи, а й недозволені прийоми, інтриги, політиканство і т.д.

Второй в однояйцовой парі буває спочатку придатний для місці виконавця, але творчості мало схильний. Часті проблеми з кишечником і печінкою, оскільки від народження (і навіть за) другий звик затискати себе, напружуватися, поступатися дорогу. У житті другий нерідко відчуває складнощі у обранні генеральною лінією розвитку, хоча виконання дрібних планів дається йому легко.

Вторая дівчинка схильна до створення заплутаних ситуацій, у тому числі сама виходить із працею, хоча спочатку їй здається, що це розвивається за її власному плану. Другий хлопчик (якщо першої була сестричка) може мати схильність жіночого рівня старшого віку, яке відносини коїться з іншими хлопчиками носять характер підпорядкованості чи управління за принципом «сірого кардинала » .

Если і першої, і друге виявилися дівчинки, обидві бувають просякнуті внутрішнім баченням одне одного. Їх з'єднання часом схоже екстрасенсорний контакт, а досягнення та системні помилки практично копіюють одне одного. Серед девушек-близняшек більше, ніж серед пересічних сестер, трапляється так, що вони ділять одного чоловіка. Причому, якщо Першу світову ним звела близьке знайомство перша, то друга стає його коханкою з наслідування і почуття відомого. Якщо ж чоловік спочатку належить другий, то перша підсвідомо вважали його що належить їй як і, як і сестре.

Для здобуття власного, індивідуального існування корисні аффирмации типу: моє життя належить тільки мені. Мені можуть наслідувати, але — нікому. Люди цікаві власними силами. Моє здоров’я піддається корекції. Я прощаю батьків за те, що народився чимало (жодна).

Если мама не могла розслабитися

Наличие або відсутність інтимних стосунків між батьками під час вагітності здатне надати різне впливом геть становлення підсвідомості, залежно від особливостей взаємини Туреччини та бажаності сексуального контакта.

Некоторые жінки з початком вагітності втрачають всяке сексуальне потяг (свого роду інстинктивний охоронний режим), а й у інших, навпаки, порушення стає дужим і нав’язливим. Але статеве життя які завжди будується з урахуванням стану вагітної. Одні жінки недоотримують секс, оскільки з їхньою залякали лікарі загрозою викидня чи чоловік побоюється нашкодити дитині (що у принципі неможливо). Інші, навпаки, мають зносини, йдучи на приводу сексуальності майбутнього папы.

Если жінка стримує свої бажання, перебуває у стані підвищеного статевого порушення, то народжений хлопчик може відрізнятися спонтанними, природними эрекциями практично від перших днів життя. У найближчому майбутньому таким чоловіків найчастіше зустрічається прискорене сім'явивергання, а саме порушення при статевому контакті настає нас дуже швидко — від найменшого дотику жінки і навіть при фантазіях, що з певної жінкою.

У дівчаток бувають ранні закоханості — спочатку у подружок (без гомосексуального відтінку!), та був і еротичні фантазії, випереджаючі вікові рамки на 1−2 року. З іншого боку, представники обох статей відрізняються підвищеною збуджуваністю у всіх галузях життя — від миттєвою реакцію небезпека до тривалого пережовування вже минулої ситуации.

Взрослые чоловіків і жінок схильні до захворювань, що з напругою і затримками — запорам, жовчнокам’яної хвороби, геморрою і т.д.

Для розрядки підсвідомих комплексів у цій ситуації цілком підійдуть аффирмации типу: моє життя тече плавно, напруження. Я легко розслабляюся. Мені приємно відпочивати, щось роблячи. Мені нікуди квапитися. Я прощаю маму через те, що вона могла розслабитися.

Вынужденная покірність мами

Если жінка була розташована сексу під час вагітності, але брала участь у інтимних контактах, то плід може відчувати її звільнення від ситуації. Дитина, та був і звабливий дорослий буде підсвідомо розцінювати секс чимось агресивне, напористе, який завжди приємне, або навіть зовсім непотрібна і неприятное.

Мальчики бувають відчуженими від протилежної статі чи тому, що дівчата їх лякають, чи тому, що вони вважають завдати дівчинці якийсь шкода (не знаючи, який як і). Підлітки і хлопці можуть починати статеве життя, боючись зробити дівчині боляче (особливо, якщо знають, що така — або незаймана дівчина). Дорослий чоловік уже, ніж інші, схилятиметься до розвитку невротичної імпотенції, оскільки за кожному контакті побоюється «не відповідати «запитам партнерки. Дівчатка ростуть забіяками (відіграючи на хлопчиків вимушену покірність мами), бувають паливодами не від того, що мужеподобны, а щоб стати «своїм хлопцем », якого примушуватимуть до чого б не пішли. Дівчата бережуть свою незайманість із надзвичайною ретельністю — майже нав’язливості. Дорослі дам схильність до педантизму поєдналася зі вибухами повної розбещеності, коли незважаючи кояться справи, трохи згодом викликають щирий подив: і усе це я??? В обох статей може бути напади соматизированной агресивної захисту: у відповідь психічне чи фізична примус розвивається гострий напад якийсь хвороби — від апендициту до бронхіальну астму. І йдеться часто про дійсних фізичних змінах, а чи не просто самовнушении.

Аффирмации у випадках такі: я самостійний. Я сам керую собою. Моє тіло — друже мій, ми завжди діємо разом. Я прощаю батьків через те, що де вони зуміли налагодити стосунки під час вагітності.

Если чоловік набагато старший дружини

Большая різниця у віці батьків також із думці неонатальних психологів, може зайняти позицію в зародження психологічних комплексів у майбутньої дитини. Якщо чоловік набагато старший дружини, що його ставлення до чоловіка, як до підсвідомого символу власного батька, передається і дитині, котра приймає він частина «провини «за співжиття з «татом ». Від цього плід може відставати у кар'єрному зростанні, буде недоспілим до певного терміну звичайних пологів, його органи влади та системи (особливо порожнисті — шлунок, сечовий міхур тощо.) схильні до розвитку спазмів (як зі страху перед покаранням із боку грізного СИМВОЛУ).

В стосунки з оточуючими дівчинка, жінка буває скута, побоюється, що ні користуватиметься успіхом однолітків, тому шукає визнання серед більш старших чоловіків. Хоча сексуальність таких дам цілком зріла, і готові жити зі дідом, щоб мати підтвердження, що залишилися як і привабливі в очах «символу », як й ті часи, коли йшлося тільки про плоді, причому навіть невідомого пола.

Мальчики, чоловіки, народжені такий парі, нерідко жіночні, розпещені, егоїстичні. Вони з кров’ю матері увібрали її повагу, схиляння, страх перед супругом-отцом, несвідомо перенесли цей показник він, і тепер вважають, що й самі вони також величні і возвышены, як його батька очах матері. У представників чоловічої статі можуть бути проблеми з травленням, вони легко утворюється виразка шлунку, алергічні реакції, до дуже виражених. Та заодно мова не про бронхіальній астмі чи дерматозах — для таких хвороб чоловіки бракує нелюбов себе.

Аффирмации такі: мудрість — це зморшки, а розум. У справжньому коханні головне — ставлення одне до другу. Хто разом ріс, той краще розуміє одне одного. Мені невідомі власний страх і перевага. Я прощаю своїх за контакт між поколіннями.

Если ж у шлюбі дружина старше чоловіка

То нерідко це супроводжується її материнським ставленням до чоловіка. І відповідно молодий чоловік також належить зі своєю «половині «з підсвідомим (або навіть свідомим) сыновним почтением.

Беременная жінка відчуває свій плід, як ще одну дитину, якого «буде обожнювати і балувати. У той самий час є договір певна частина провини через те, що «повела «чоловіка в його ровесниць, зав’язала відносини ніби грається з сином. Звідси й психосоматичні особливості детей.

Мальчик буде соромитися проявів ніжності, передусім матері, а майбутньому — і покриток (особливо, якщо вони старшого віку його). У той самий його еротичні устремління будуть незмінно пов’язані з жінками зрілими, навіть більше старшими. У дитинстві таким дітей це часто буває схильність до утворення синців, хоча з здоров’ям них усе гаразд. З яким віком дедалі більше бувають напади головний болю, метеоризму, невмотивованого почервоніння обличчя і шиї. У інтимному плані такі чоловіки більш схильні порушень сім'явивергання — від передчасного до відсутності эякуляции.

Девочка містить у собі дещицю материнської «провини », що може зробити їх у такому віці занадто піддатливій, готової на інтимні стосунки заради чоловіки. Ще замалий вплив часто бувають запори, мастопатія, жовчнокам’яна хвороба. Настрій (особливо — по 40 років) то, можливо переменчивым, причому керувати ним зовсім неможливо. Вчинки, допущені ним у такі моменти, приносять скоріш засмучення, ніж неприємності хто не пішли. Адже засмучувати когось жінці не дозволить підсвідомий комплекс: що й так винна, годі збільшувати цю вину…

Обращения себе покликані зміцнити самостійність й за себе і світ довкола себе: кожна людина пробивається у житті сам. Я єдиний і неповторний, мене годі кривдити. Мені є чим зайнятися. Я прощаю свою маму через те, що вона покровительствує татові.

Лицом до світу

Хочется підкреслити, пологи є пологи, і що хто б побачив світ іншим шляхом. Свої особливості є у кожному й будь-якому разі, причому поєднання різних умов може утворювати заплутані варіанти, яких у різною мері уживаються ознаки різноманітних впливів течії вагітності та пологів, взаємовідносин батьків, стан мами — як фізичне, і психічне. Наприклад, дитина з’являється світ, звернений личком або вперед, або тому. Інші варіанти практично виключені у зв’язку з особливостями анатомії жінки. Отож, діти, народжені обличчям до живота мами (тобто. До МИРУ), відрізняються допитливістю, сміливістю, деякою авантюристичностью, бажанням (і можливостями) підкоряти оточуючих своєю воле.

А ось діти, рождающиеся обличчям, зверненим тому (тобто. ВІД СВІТУ), може бути відстороненими, индивидуалистичными, більш зайнятими своїм внутрішнім світом, ніж оточуючої действительностью.

Но й ті, та інші цілком нормальні, хоча кожен має власні особливості поведінки, фізичного і психічного здоров’я. Про предлежании у час пологів можна говорити, тільки якщо особливості індивідуума за рамки соціальної прийнятності дають неприємності й самої людини, та її окружению.

Поэтому до аффирмациям необхідно вдаватися, як ви як видно (чи оточуючі не змовляючись, але дуже не дружно підказують), що з них є такі риси характеру, такі особливості здоров’я, що загрожують зіпсувати життя вам, а можливо, і ваших близьких. Розібратися у плетиві неонатального періоду й особливостей народжену дитину (а тим паче — дорослої людини) буває нелегко. Адже, як говорилося, крім вагітності та пологів, на свідомість і підсвідомість кожної людини впливають мільйони мільйони стимулів, які посилюють одне одного чи послаблюють, надають цілком нову значення давно відомому чи роблять повсякденним екзотичне. Але водночас аффирмации можна застосовувати, навіть будучи впевненим у цьому, яке допологове і родове минуле було в вас. Адже самообращения себе неспецифічні, не вимагають спеціальної підготовки чи наявності чітко визначеної ситуації. Кожна мисляча людина, що у темний ліс, страшний прикомірок, занедбаний будинок, умовляє себе: «Мені немає страшно, не страшно, не стра… ». Ось і будь-хто чи будь-яка жінка, розуміють, що із нею відбуваються одні й самі зміни (хоч і через різних причин), можуть вимовляти одні й самі аффирмации, які обов’язково допоможуть — зокрема котрі прагнуть перебороти початкову причину нарушения.

С з іншого боку, хочеться попередити проти невиправданого застосування принципів, закладених основу неонатальної психології. Намагайтеся не переносити на оточуючих своє знання ПРОСТО ТАК, з нудьги. По-перше, висновки цілком можуть виявитися дуже поверхневими, а скоріш — неправильними. По-друге, ви ризикуєте погубити відносини із кожним знайомим, розкладаючи його за поличках. Отож стосовно собі — будь ласка, стосовно оточуючим — запрещено.

Как будь-яка зміна слід почати із себе, і становлення своєї вдачі і поліпшення здоров’я проводите тільки до себе — і незабаром зрозумієте, що тільки ви стали господарем своєї долі після народження.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.