Уча – вчитися

Уча — учиться

Минина Марина Юрьевна В радянські часи склався сталий стереотип стосовно учням. У сприйнятті більшості типовий студент чи учень технікуму — це юнак, недавно який закінчив середню школу.

Давайте подумки уявімо собі типового студента. Кого ж ми побачимо, дев’ятнадцятирічного чи сорокарічного людини? — відповідь напрошується саме по собі. У той самий час, переважно розвинутих країн ситуація трохи інакша, система освіти дає можливість людині навчається всю жизнь.

По які є даним, США коледжі відвідують майже 1,5 мільйона жінок і понад 700 тисяч чоловіків старші 35 років; З 1980 по 1988 минулий рік кількість одних лише женщин-студенток віком від 35 років збільшилася до 81%. Тоді як частка представників цієї вікової групи серед студентства помітно зросла, відсоток типових студентів коледжів — юнаків та дівчат віком від 18 до 22 років — проти 1980 роком знизився (U.S. Bureau of the Census, 1990).

Така ситуація характерною і пострадянської Росії. З переходом економіки на ринкові принципи, з’явилося багато спеціальностей, що у суспільстві, де до початку дев’яностих років просто більше не існувало. У той самий час треба сказати, що ситуація докорінно змінилася змінюється. Якщо початку дев’яностих ХХ століття найбільш затребуваним було напрям кардинального перенавчання, особливо у інших містах, оскільки різко змінювалася структура ринку праці. Те на початку цього століття ситуація більш-менш стабілізувалася і наблизилася до тій, котру зокрема у розвинених країн. Головне завдання для фахівця є завдання підвищення свого фаховий рівень відповідно до вимогами, диктуемыми временем.

Попри поширені у суспільстві стереотипи, за якими навчання завершується з закінченням юнацького періоду життя, можна впевнено сказати, що саме у людей середнього віку людина оволодіває тими знаннями і навичками, які дозволяють їй відповідати мінливих вимог, які висуваються його роботою. Дане твердження вірно насамперед спеціалістів працюючих у найбільш динамічно та розвитку напрямах, бізнесу, де останнє десятиліття відбуваються радикальні змін, викликані стрімким розвитком сучасних технологій і сучасних інформаційних вибухом. Сюди ж можна вважати і менеджерів — спеціалістів у галузі управління людськими ресурсами.

Люди середнього віку сідають знову за парту, переважно, оскільки просто змушені це робити. Чимало їх ми прийшли о нові спеціальності з галузей діяльності. Особливо це стосується, хто працює в галузях, де фахових знань швидко застарівають. Скажімо, програмісти, змушені фактично постійно вчитися, освоюючи з’являються, новинки.

У той самий час для традиційних форм навчання, існують проблеми психологічного характеру, які ускладнюють прийняття рішення про участь у програмах навчання. По-перше, роль студента різний з інших ролей, які треба виконувати людині середнього віку і пристосуватися до неї не так просто. По-друге, фахівець, який сягнув певного рівня компетенції, має власним досвідом, часом унікальним, і швидше готовий обмінятися досвідом, ніж просто слухати, чому її вчать інші. З іншого боку, якщо розглядати структуру потреб по Маслоу, на той час, в людини починають переважати потреби високого рівня — потреби у визнання оточуючих, і самоактуалізації. Можна сміливо сказати, що саме існує протиріччя. З одного боку існує отриманні нових необхідних знань, з іншого боку людина вважає себе (і є) компетентним фахівцем у своїй сфері. Як бачимо, однією з варіантів розв’язання подібного протиріччя може бути у професійних об'єднаннях, де можливе вирішення триєдиної задачи.

— отримання нових знаний.

— приєднання соціальної группе.

— самоактуализация.

Освіта подібних організацій є характерною явищем для двох трьох років розвитку нашого суспільства. Ця тема то, можливо цікава для окремої розмови, але властиве те, що всякі подібні об'єднання виникають, зазвичай, по ініціативи «знизу». Тобто організуються як незалежні структури, як рушійної сили яких є зусилля найактивніших їх учасників. Функціонування подібних об'єднань, представляє окремий інтерес з місця зору організаційної психології. Вони дають своїм учасникам такі можливості, які важко отримати одночасно у будь-якому іншому місці. Насичене інформаційне полі, і до того ж час тепла приятельська атмосфера, є безсумнівним гідністю такий организации.

Отже, професійні співтовариства є альтернативою традиційним формам навчання. Звісно ж, що активну участь у роботі професійних об'єднань може бути найоптимальнішим варіантом підвищення свого фаховий рівень спеціалістів різних вікових групп.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.