Использование винаходів й управління промислових зразків, захищених авторськими свідоцтвами СРСР і свідоцтвами СРСР

Использование винаходів й управління промислових зразків, захищених авторськими свідоцтвами СРСР і свідоцтвами СССР.

В зв’язки й з визнанням раніше виданих охоронні документи СРСР ще одна дуже серйозні проблеми — умови використання захищеними цими документами винаходів й управління промислових зразків. У відповідність до п. 8 постанови Верховної Ради Російської Федерації про запровадження Патентного закону за організаціями та підприємствами, начавшими вживати такі винаходу і промислові зразки до дати подачі клопотання про видачу патенту Російської Федерації, зберігається право їх використання без укладання ліцензійного договору.

Приведенное становище не вирішувало всіх що виникають у цьому разі питань. У Постанові Верховної Ради утримувалося також доручення уряду Російської Федерації підготувати й видрукувати спеціальну постанову. На виконання цього доручення Рада Міністрів Російської Федерації 12 липня 1993 року ухвалив постанову № 648 «Про порядок використання винаходів й управління промислових зразків, охоронюваних діючими біля Російської Федерації авторськими свідоцтвами на винаходу і свідоцтвами на промисловий зразок, і їх авторам вознаграждения».

Устанавливается право вільного без дозволу власників використання винаходів, захищених авторськими свідоцтвами й управління промислових зразків, захищених свідоцтвами, діючими біля Російської Федерації. Причому на відміну від союзного законодавства таке дається всім громадянам та юридичним особам, що займаються підприємницькою діяльністю незалежно від цього, є вони державними чи приватними предпринимателями.

Одновременно передбачається обов’язок всіх користувачів виплатити автору винагороду за умови, що ні минув 20 літній термін від дня подачі заявки на винахід і 15 літній термін для промислових образцов.

Если використання винаходи чи промислового зразка, захищеного авторським свідченням (свідченням), почалося з набрання чинності цієї постанови, то розмір винагороди встановлюється за згодою між автором і користувачем. Причому користувач зобов’язаний повідомити автора початок використання пізніше 3 місяців, і ув’язнити у цей самий період угоду щодо умов і розмірі виплати винагороди. В усіх життєвих випадках винагороду зобов’язане виплатити то підприємство, яке використовували винахід чи промисловий образец.

Условия виплати винагороди особам, сприяв створенню й використанню винаходів, регулюються ст. 34 закону про винаходи СРСР 1991 року, що у цієї маленької частини зберігає свою действие.

Размер винагороди за сприяння використанню винаходи визначається за домовленістю між организацией-пользователем і працівником. Слід звернути увагу, що на посаді організації - користувача виступає як патентообладатель, а й ліцензіат. Закон встановлює лише мінімальні ставки: 30% прибутку (відповідної частини доходу), який від використання винаходи. Якщо ж ефект від участі застосування винаходи виражається над економії, а інших перевагах, то мінімальних розмір винагороди становить 4% частки собівартості продукції (робіт і рівнем послуг), що припадають На цей винахід.

Оспаривание патента

(ст. 29 Закона) В протягом всього терміну, дії патенту то, можливо оскаржений і визнаний недійсним повністю чи частково з таких підстав: порушення вимог патентоспроможності, необгрунтоване розширення формули винаходи чи корисною моделі або сукупності істотних ознак промислового зразка (включення до неї позицій, відсутніх в початкових матеріалах заявки), неправильне вказівку чи патентообладателя.

Возражения проти видачі патенти підставі, що охороняється об'єкт і не відповідає якогось з встановлених Законом умов патентоспроможності чи що неправомірно розширено формула, розглядає Апеляційна палата. З запереченням може бути попередньо ознайомлений патентообладатель. Апеляційна палата під час розгляду винагороди неспроможна вийти межі його мотивів. Рішення Апеляційній палати може бути оскаржене будь-якої зі сторін, не згодної з нею, протягом 6 місяців із дні його прийняття у Вищу патентну палату для остаточного вирішення спора.

По заперечення про визнання патенту недійсним може з’явитися або рішення стосовно скасування (анулювання) патенту, якщо порушено умови його видачі, або про внесення змін — у формулу що охороняється об'єкта, або про відхилення возражения.

В разі задоволення заперечення і анулювання патенту вона втрачає дію з початку його дії. Хоча у ст. 30 Закону визнання патенту недійсним віднесено до підставах дострокового припинення його дії, з цим навряд можна согласиться.

Что стосується суперечок неправильному вказуванні імені автора чи патентовласника, то суті це суперечки про авторство на запатентований об'єкт промислової власності, або встановити патентовласника, тобто. суперечки праві цивільному, що розглядаються через суд знову (абз. 3 і 4 ст. 31).

Извещение про скасування патенту публікується в офіційному бюлетені Роспатента і реєструється у відповідній Державному реестре.

Досрочное припинення дії патента

(ст. 30 Закона) Не все патенти зберігають силу до закінчення максимального терміну їхніх дії. Патент може втратити чинність достроково: по-перше, коли патентообладатель відмовився від підтримки патенту і, по-друге, що він пропустив установлений термін для сплати щорічної пошлины.

Извещение про дострокове припинення дії патенту публікується в офіційному бюлетені Роспатента, відповідна запис вносять у Державний реестр.

Отказ від патенту оформляється шляхом подачі патентообладателем заяви до Роспатент. Відмова від патенту можливий за час, проте, хоча про це ані слова у законі, вона повинна порушувати інтереси третіх осіб, що з дією патенту і внесених Державного реєстру (ліцензіатів, залогодателей). У зарубіжному патентному законодавстві з цього приводу можна зустріти спеціальні правила, що передбачають, що згоди зазначених осіб відмови від патенту не реєструється. Патентовладелец, заявляючи про усунення патенту, має подати докази, що підтверджують, що він узгодив відмова з ліцензіатом (або іншими зацікавленою особою). Інакше відмова реєструється через певний строк, протягом його можуть бути заявлені заперечення третіх осіб проти дострокового припинення дії патента.

Защита прав патентообладателей і авторов

(ст. ст. 31 і 32 Закона) Споры про майнових та особистих немайнових правах на винаходи розглядаються судами, якщо це суперечка між громадянами, арбітражними судами, якщо сторонами спору виступають підприємці, і третейськими судами за бажання обох сторін, крім суперечок, віднесених до компетенції Вищої патентної палаты.

В судовому порядку розглядаються, зокрема, суперечки про авторство на винаходи, про встановленні патентовласника, виплати винагороди за службові винаходи, щодо порушення виняткового права використання винаходи. У відповідність до п. 16 ст.4 Закону «Про державне мито» позивачі за позовами, що випливають із права на об'єкти промислової власності, звільняються й від сплати державного мита в суде.

Патентообладатель, що вважає, що порушено його права, може вимагати від будь-якої особи припинення дій, складових порушення і відшкодування заподіяних йому такі дії збитків. При певних обставинах до вимог про припинення порушення приєднується й вимога щодо вилучення предметів, устаткування й т.д., з яких було виконано порушення. Умови відшкодування визначаються відповідно до норм громадянського законодавства про відповідальність з заподіяння вреда.

Иск до порушнику патенту може бути пред’явлений також володарем виняткової ліцензії використання винаходи, тоді як ліцензійному договорі це запитання не вирішене інакше (ст.14).

Для визнання позову щодо порушення патентних прав необхідно встановити: протиправність дій, щодо яких заявлено позов, наявність збитків, причинний зв’язок між діями і заподіяними збитками, і навіть вина нарушителя.

Объем правової охорони, наданої патентів на винаходу і корисну модель, визначається формулою. Продукт (виріб) визнається виготовленим з допомогою запатентованого винаходу і корисною моделі, якщо у неї використаний кожен ознака, включений у незалежний пункт формули (п. 4 ст.3). Факт використання визнається у тому разі, якщо продукт або засіб її виготовлення містять еквівалентні признаки.

Объем правової охорони, наданої патентом на промисловий зразок, визначається сукупністю істотних ознак запатентованого промислового зразка, відображених й на фотографіях вироби (макета, малюнка). Права власника патенту на промисловий зразок зізнаються порушеними, якщо виріб містить все суттєві ознаки захищеного образца.

Нарушение авторських та суміжних винахідницьких прав тягне кримінальної відповідальності в відповідності зі ст. 141 КК РСФСР.

Патентование у странах

(ст. 35 Закона) Для патентування там винаходи, корисною моделі чи промислового зразка необхідно дотримуватися правил Російського законодавства про подачу заявки в закордонне патентне відомство. З іншого боку, необхідно пам’ятати, що у кожної країни захист об'єктів промислової власності здійснюється за закону цієї країни (територіальне дію патентного законодавства), а також умови за міжнародні договори у сфері охорони промислової власності, у яких беруть участь як країна заявника, і країна патентования.

Автор (його правонаступник) може, якщо це диктується його комерційними чи інші інтересами, захистити свою винахід, корисну модель чи промисловий зразок там. Закон встановлює два умови, які за цьому повинні бути дотримані. Заявник зобов’язаний подати першу заявку в Роспатент, а заявку в іноземні патентні відомства може бути подано не раніше як за 3 місяці після подачі заявки в Роспатент. Протягом цього часу Роспатент перевіряє матеріали заявки з погляду захисту державних интересов.

В разі виявлення даних, що перешкоджають закордонному патентуванню, він пізніше 3 місяців сповістити заявника про наявні возражениях проти закордонного патентования.

Все витрати на патентуванню в рублях і в іноземній валюті несе заявитель.

Следует також пам’ятати, що, патентуя винаходи, корисну модель чи промисловий зразок там, російські громадяни та молодіжні організації можуть скористатися пільгами, наданими Паризької конвенцією з охорони промислової власності, а патентуя винаходу і корисні моделі, — Договором про патентної кооперації, в яких бере участь Россия.

В відповідність з Договором щоб одержати патенту в що у ньому країнах російські громадяни (юридичних осіб) можуть подати міжнародну заявку через ВНИИГПЭ, який уповноважений отримувати реєструвати міжнародні заявки у Росії. Заявка складається відповідно до вимогами Договору, зокрема, у ній слід зазначити країни, у яких заявник бажає одержати патент.

Международная заявка мусить бути подано пізніше 3 місяців із дня подачі заявки цього винахід в Роспатент. Інакше відповідно до російським правилам про зарубіжному патентування і правил Договору патентної кооперації щодо міжнародних заявок необхідно дозвіл Роспатента на закордонне патентование.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.