Брак та її розірвання

Брак та її расторжение

Понятие шлюбу сімейному праве

Семейный кодекс та інші джерела сімейного права й не дають легального визначення шлюбу. Спроба дати це визначення розпочата лише у навчальної та наукову літературу. Слово «шлюб «виходить із давньоруського лексикону (від слова «Брачите «- відбирати). За інших мовами такий двозначності немає. У багатьох слов’янських мовами шлюб позначається словом «Шлюб «- домовитеся. Проте задля регулювання брачно-правовых відносин треба точно усвідомити правовий зміст цього поняття. Існують 3 основні теорії, В Яких Розтлумачувалося правову природу брака Брак як договір. Виникла в в Давньому Римі. Шлюб з цієї теорії є цивільно-правову угоду. Цією теорії дотримується зараз Французьке законодавство, де розглядають шлюб лише як цивільний договір.

Брак як таїнство. У правову трактування поняття шлюбу рамках даної теорії вводяться етичні, фізичні і релігійні елементи. Ця концепція діяла за доби канонічних норм права. Світське право, який прийшов змінюють канонічному, неспроможна регулювати духовну, етичну і фізичну сферу шлюбного отношения.

Брак як союз. Стонники даної теорії визнають в шлюбних відносинах договірних елементів проте загалом відмовляються розглядати його як договір. Який то мудак (в лекції прізвища не розібрати) сказав: З погляду юридичної, шлюб є союз чоловіків і жінок із єдиною метою співжиття заснований на взаємній угоді і закріплений в встановленої форме. Он визнає, що шлюбне правоотношение породжується договором, натомість взаємини основу цього договору є союз. Тобто основі юридичного змісту поняття шлюбу лежать етичні, моральні й інші чужі цивільному праву елементи.

Брак — це юридично оформлений вільний і добровільна спілка чоловіків і жінок направлений замінити створення сім'ї та який породжує їм взаємні правничий та обов’язки. З цього варто виокремити такі ознаки брака:

Защищенный державою союз, заснований на моногамной связи Свободный союз Равноправный союз Длительный союз Заключаемый із дотриманням певних встановлених законом правил.

Условия і порядок укладання брака

(Семейный кодекс РФ) Статья 10. Укладання брака.

1. Шлюб залежить від органах записи актів громадянського состояния.

2. Права й обов’язки подружжя виникають від часу державної реєстрації речових створення сім'ї органів записи актів громадянського состояния.

Статья 11. Порядок укладання брака.

1. Укладання шлюбу виробляється у власному присутності осіб, молодят, після закінчення місяці від дня подачі ними заяви до органів записи актів громадянського состояния.

При наявності поважних причин орган записи актів громадського стану за місцем державної реєстрації речових створення сім'ї розв’яже укладання шлюбу до закінчення місяці, і навіть може збільшити цей термін, але з понад месяц.

При наявності особливих обставин (вагітності, народження дитини, безпосередньої загрози життю однієї зі сторін та інших особливих обставин) шлюб то, можливо полягає у день подачі заявления.

2. Державна реєстрація створення сім'ї виробляється у порядку, встановленому для державної реєстрації актів громадянського состояния.

3. Відмова органу записи актів громадського стану в реєстрації може бути до суду особами, охочими вступити в шлюб (однією з них).

Стаття 12. Умови укладання брака.

1. Для створення сім'ї необхідні взаємне добровільне згоду чоловіків і жінок, молодят, і досягнення ними шлюбного возраста.

2. Шлюб може бути укладено за наявності обставин, вказаних у статті 14 справжнього Кодекса.

Статья 13. Шлюбний возраст.

1. Шлюбний вік встановлюється вісімнадцятирічним лет.

2. За наявності поважних причин органи місцевого самоврядування за місцем проживання осіб, бажаючих одружитися, вправі на прохання даних осіб дозволити одружитися особам, коли вони віку шістнадцяти років. (в ред. Федерального закону від 15.11.97 N 140-ФЗ) Порядок й умови, за наявності яких одруження як винятку з урахуванням особливих обставин він може бути дозволено до віку шістнадцяти років, можуть бути законами суб'єктів Російської Федерации.

Статья 14. Обставини, які перешкоджають укладанню брака Не допускається укладання шлюбу между:

лицами, із котрих хоча одне обличчя в іншому зареєстрованому браке;

близкими родичами (родичами по прямий висхідній і низхідній лінії (дітей, дідусем, бабусею й онуками), полнородными і неполнородными (мають загальних батька чи мати) братами та сестрами);

усыновителями і усыновленными;

лицами, із котрих хоча одне обличчя визнано судом недієздатною внаслідок психічного расстройства.

Статья 15. Медичне обстеження осіб, йдуть на брак.

1. Медичне обстеження осіб, молодят, і навіть консультування по медико — генетичним питань, і питанням планування сім'ї проводяться установами державної влади і муніципальної галузі за місцем їх проживання безкоштовно й лише з дозволу осіб, йдуть на брак.

2. Результати обстеження особи, який входить у шлюб, становлять медичну таємницю і може бути повідомлено особі, з яким вона має намір укласти шлюб, тільки за згодою особи, минулого обследование.

3. Якщо одна з тих, вступників в шлюб, приховало від іншої особи наявність венеричної хвороби чи ВІЛ — інфекції, останній вправі звернутися до суду з вимогою про визнання шлюбу недійсним (статті 27 — 30 справжнього Кодекса).

Расторжение шлюбу органах загса

(Семейный кодекс Р.Ф.).

Статья 16. Підстави для припинення брака.

1. Шлюб припиняється внаслідок смерті чи внаслідок оголошення судом когось із подружжя умершим.

2. Шлюб може бути припинений шляхом її розірвання за заявою однієї чи подружжя, і навіть по заяві опікуна чоловіка, визнаного судом недееспособным.

Статья 17. Обмеження права на пред’явлення чоловіком вимоги про розірвання брака Муж немає права без згоди дружини відкривати справу про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і протягом року після народження ребенка.

Статья 18. Порядок розірвання брака Расторжение шлюбу виробляється у органах записи актів громадського стану, а випадках, передбачених статтями 21 — 23 справжнього Кодексу, у судовому порядке.

Статья 19. Розірвання шлюбу органах записи актів громадянського состояния.

1. При взаємній згоді на розірвання шлюбу подружжя, які мають загальних неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу виробляється у органах записи актів громадського стану.

2. Розірвання шлюбу з заяві когось із подружжя незалежно від того що в подружжя загальних неповнолітніх дітей виробляється у органах записи актів громадянського стану, якщо інший супруг:

признан судом безвісно отсутствующим;

признан судом недееспособным;

осужден скоєння злочину до позбавлення волі терміном більше трьох лет.

3. Розірвання шлюби й видача свідчення про розірвання шлюбу виробляються органом записи актів громадського стану після закінчення місяці від дня звернення про розірвання брака.

4. Державна реєстрація розірвання шлюбу виробляється органом записи актів громадського стану в порядку, встановленому для державної реєстрації речових актів громадянського состояния.

Статья 20. Розгляд суперечок, виникаючих подружжів при розірвання шлюбу органах записи актів громадянського состояния Споры про поділ загального майна подружжя, виплаті коштів у зміст нужденного непрацездатного чоловіка, і навіть суперечки дітях, виникаючі подружжів, одна з яких визнаний судом недієздатною чи засуджений скоєння злочину до позбавлення волі терміном більше трьох років (п. 2 статті 19 справжнього Кодексу), розглядаються через суд знову незалежно від розірвання шлюбу органах записи актів громадянського состояния.

Статья 21. Розірвання шлюбу судовому порядке.

1. Розірвання шлюбу виробляється у в судовому порядку за наявності в подружжя загальних неповнолітніх дітей, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 19 справжнього Кодексу, або за відсутності згоди когось із подружжя на розірвання брака.

2. Розірвання шлюбу виробляється у в судовому порядку й у випадках, якщо з подружжя, попри відсутність в нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу органі записи актів громадського стану (відмовляється подати, не хоче з’явитися для державної реєстрації речових розірвання шлюби й другое).

Последствия визнання шлюбу недействительным

(Семейный кодекс Р.Ф.).

Статья 27. Визнання шлюбу недействительным.

1. Шлюб визнається недійсним у разі порушення умов, встановлених статтями 12 — 14 і пунктом 3 статті 15 справжнього Кодексу, соціальній та разі укладання фіктивного шлюбу, тобто коли чоловіки або них зареєстрували шлюб без наміри створити семью.

2. Визнання шлюбу недійсним виробляється судом.

3. Суд зобов’язаний протягом трьох днів із дня вступу до чинність закону рішення суду про визнання шлюбу недійсним направити витяг з цього заходу судна у орган записи актів громадського стану за місцем державної реєстрації речових укладання брака.

4. Шлюб визнається недійсним з його укладання (стаття 10 справжнього Кодекса).

Стаття 28. Особи, з правом вимагати визнання шлюбу недействительным.

1. Вимагати визнання шлюбу недійсним вправі: неповнолітній чоловік, батьків (особи, їх які замінять), орган опіки й піклування чи прокурор, якщо шлюб укладений із обличчям, які досягли шлюбного віку, за відсутності врегулювання висновок шлюбу до цією особою шлюбного віку (стаття 13 справжнього Кодексу). Після досягнення неповнолітнім чоловіком віку вісімнадцяти років вимагати визнання шлюбу недійсним має право лише цей чоловік; чоловік, права якої порушено укладанням шлюбу, і навіть прокурор, якщо шлюб укладено за відсутності добровільного згоди когось із подружжя з його висновок: внаслідок примусу, обману, помилки чи неможливості в силу свого майна в останній момент державної реєстрації речових створення сім'ї розуміти значення своїх діянь П. Лазаренка та керувати ними; чоловік, який знав про наявність обставин, що перешкоджають висновку шлюбу, опікун чоловіка, визнаного недієздатною, чоловік за попереднім нерасторгнутому шлюбу, інші особи, права яких порушено укладанням шлюбу, виробленого з порушенням вимог статті 14 справжнього Кодексу, і навіть орган опіки й піклування і прокурор;

прокурор, і навіть який знав про фіктивності шлюбу чоловік у разі укладання фіктивного брака;

супруг, права якого порушені, за наявності обставин, вказаних у пункті 3 статті 15 справжнього Кодексу.

2. Зблизька справи про визнання нечинним шлюбу, укладеного з особою, які досягли шлюбного віку, ні з обличчям, визнаним судом недієздатною, до брати участь у справі залучається орган опіки і попечительства.

Статья 29. Обставини, устраняющие недійсність брака.

1. Суд може визнати шлюб дійсним, якщо на момент розгляду справи про визнання шлюбу недійсним відпали ті обставини, що з закону перешкоджали його заключению.

2. Суд може відмовити у позові про визнання нечинним шлюбу, укладеного з особою, які досягли шлюбного віку, якщо постійно цього вимагають інтереси неповнолітнього чоловіка, і навіть при відсутності його згодою на визнання шлюбу недействительным.

3. Суд неспроможна визнати шлюб фіктивним, якщо особи, зарегистрировавшие такий шлюб, до розгляду справи судом фактично створили семью.

4. Шлюб може бути визнаний недійсним саме його розірвання, крім випадків наявності між подружжям забороненої законом ступеня кревності або стану когось із подружжя в останній момент реєстрації й інші нерасторгнутом шлюбі (стаття 14 справжнього Кодекса).

Статья 30. Наслідки визнання шлюбу недействительным.

1. Шлюб, визнаний судом недійсним, не породжує правий і обов’язків подружжя, передбачених справжнім Кодексом, крім випадків, встановлених пунктами 4 і п’яти справжньої статьи.

2. До майну, набутому спільно особами, шлюб яких визнаний недійсним, застосовуються становища Цивільного кодексу Російської Федерації про пайовий власності. Шлюбний договір, укладений подружжям (статті 40−42 справжнього Кодексу), визнається недійсним.

3. Визнання шлюбу недійсним важить на права дітей, що народилися такому шлюбі чи протягом трьохсот днів із дня визнання шлюбу недійсним (п. 2 статті 48 справжнього Кодекса).

4. Під час ухвали рішення про визнання шлюбу недійсним суд вправі визнати за чоловіком, права якої порушено укладанням такого шлюбу (сумлінним чоловіком), декларація про одержання іншого чоловіка вмісту у відповідності до статей 90 і 91 справжнього Кодексу, а відношенні розділу майна, набутого спільно досі визнання шлюбу недійсним, вправі застосувати становища, встановлені статтями 34, 38 і 39 справжнього Кодексу, і навіть визнати дійсним шлюбний договір в цілому або частково. Сумлінний чоловік вправі вимагати відшкодування заподіяної йому матеріального й моральної шкоди за правилами, передбачених цивільним законодательством.

5. Сумлінний чоловік вправі при визнання шлюбу недійсним зберегти прізвище, обрану їм під час державної реєстрації речових укладання брака.

Статья 13. Шлюбний возраст.

1. Шлюбний вік встановлюється вісімнадцятирічним лет.

2. За наявності поважних причин органи місцевого самоврядування за місцем проживання осіб, бажаючих одружитися, вправі на прохання даних осіб дозволити одружитися особам, коли вони віку шістнадцяти років. (в ред. Федерального закону від 15.11.97 N 140-ФЗ) Порядок й умови, за наявності яких одруження як виняток з урахуванням особливих обставин він може бути дозволено до віку шістнадцяти років, можуть бути законами суб'єктів Російської Федерации.

Статья 14. Обставини, які перешкоджають укладанню брака Не допускається укладання шлюбу между:

лицами, із котрих хоча одне обличчя в іншому зареєстрованому браке;

близкими родичами (родичами по прямий висхідній і низхідній лінії (дітей, дідусем, бабусею й онуками), полнородными і неполнородными (мають загальних батька чи мати) братами та сестрами);

усыновителями і усыновленными;

лицами, із котрих хоча одне обличчя визнано судом недієздатною внаслідок психічного расстройства.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використано матеріали із російського сайту internet.