Организация безперервного контролю над руховими функціями організму спортсмена

Организация безперервного контролю над руховими функціями організму спортсмена

Доктор біології, професор В. К. Бальсевич, Російський державний університет фізичної культури, спорту туризму, Москва, Кандидат педагогічних наук, доцент А.І. Пьянзин, Чебоксары Спорт як багатогранний феномен стимулируемого розвитку складних мультипараметрических систем рухових дій особи на одне сьогодні містить у собі ряд відомих, а найчастіше не усвідомлених протиріч між практикою і теорією спортивної тренування. З одного боку, протягом кількох десятиліть внаслідок професіоналізації і комерціалізації спорту вищих досягнень кардинально змінилися система змагань, і відповідно вимоги до організації тренувального процесу. З іншого боку, теорія спортивної тренування, спрямовану науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів до змагань, за цілою низкою аспектів віддавна не відповідає сучасним вимогам спортивної практики. Це природне протиріччя неминуче призводить до посиленню тенденції, що з орієнтацією тренерів і спортсменів використання допінгу. Активізація антидопінгових заходів, на погляд, заснована тільки страху спортсмена бути пійманим і тому неспроможна змусити атлетів відмовитися від використання допінгу, отже, і радикально змінити нинішню ситуацію. Допінг відійде другого план у списку пріоритетів в тому разі, якщо в атлета буде можливості вибору домагатися так само результатів під час використання здоровьесберегающих етично і валеологически чистих технологій спортивної підготовки, які поки що ще відсутні в контекстах відповідних розділів теорії спортивної тренування.

В рамках концепції інтенсивного інноваційного перетворення національної системи физкультурноспортивного дітей, підлітків й молоді Росії однією з авторов1 даної роботи висунуті основні тези, зорієнтовані на обгрунтування стратегію розвитку спорту найвищих досягнень, здатної забезпечити стійкий прогрес спортивної результативності атлетів на основі використання принципово нових підходів до формування системи спортивної підготовки. Методологічної основою науково-технологічного забезпечення підготовки елітних атлетів є, на погляд, дотримання умов:

— мінімізація педагогічних, психологічних і організаційних помилок, і недоглядів у процесі багаторічної, етапною, оперативної та поточної підготовки спортсменів;

— безперервний контролю над станом спортсмена у виконання тренувальних і соревновательных навантажень;

— оптимізація обсягів, інтенсивності тренирующих навантажень і динаміки їх ритмів в процесі здійснення етапів, періодів спортивної підготовки й проведення окремих тренувальних занять;

— організація суперточечных тренирующих впливів на кинезиологические системи спортсмена;

— керовану запобігання зриву адаптацій на етапах інтенсивної підготовки й з участю у перегонах;

— часом з’являтимуться нові, здоровьесберегающих технологій спортивної підготовки провідних атлетів і.

здоровьеформирующих систем підготовки спортивних резервів;

— радикальна модернізація систем масового фізичного виховання в загальноосвітніх установах з урахуванням конверсії елементів спортивної культури.

Одним з найважливіших пріоритетів задля подолання наявних суперечливостей в теорії та практиці спорту ми вважаємо створення безперервного контролю над станом та розвитку і развиваемых систем організму спортсмена, які забезпечують позитивну еволюцію його рухових здібностей. У педагогічному сенсі ця методологічна установка означає необхідність побудови такий дидактичній структури, яка забезпечувала б безперервну корекцію обсягів, інтенсивності, форми биомеханической реалізації, психологічного забезпечення і прогнозування результативності тренирующих впливів, вкладених у досягнення актуальних і частка довгострокових цілей спортивної підготовки.

Только в такому умови обсяги, інтенсивність, утримання і спрямованість тренирующих впливів виявляються зумовлені реальними процесами, що перебігають в організмі котрі займаються, а чи не вигаданими кілометрами, тоннами і кількостями тренувальних коштів спортивної підготовки. Індивідуальні програми підготовки, суперточечные і своєчасні тренирующие впливу, мінімізація неефективних навантажень та інших педагогічних помилок, найсуворіший контролю над станом імунних систем, збалансована система відбудовних і превентивних профілактичних і психотерапевтичних заходів видаються нам реальними для реалізації за умови здійснення нових наукомістких технологій.

В цій статті ми зосередили увагу до можливості організації безперервного контролю над станом спортсмена у виконання тренувальних і соревновательных навантажень. Мета нашої роботи — розробка системи безперервного контролю над руховими функціями легкоатлетів стрибунів, у процесі тренування з урахуванням обліку закономірностей взаємозв'язку тренувальних коштів.

В ролі об'єкта дослідження ми розглядаємо процес спортивної підготовки кваліфікованих легкоатлетов-прыгунов. Структура коштів СФП в легкоатлетичних стрибках виступає як предмет дослідження.

Исследования проводились 2002 — 2003 рр. з урахуванням Республіканської СДЮШОР (р. Чебоксар) і Кубанської ГАФК (р. Краснодар). Серед піддослідних виступили 24 легкоатлетастрибуна (висота, довжина, потрійний), мають кваліфікацію від III спортивного розряду до МСМК.

Основными методами збору інформації з’явилися видеометрия і тензодинамометрия з наступним розрахунком кінематичних і динамічних характеристик рухів стрибунів при виконанні ними низки загальноприйнятих тренувальних і соревновательных вправ. Аналіз отриманих результатів здійснювався з методів математичної статистики.

Видеосъемка проводилася із частотою 100 кадр/с. Попередньо піддослідним було нанесено светоотражающие маркери на області тазостегнового, колінного і гомілковостопного суглобів. Обробка відеоматеріалу в розрахунку кінематичних і динамічних параметрів рухів проводилися за використанні видеоредактора Adobe Premiere 6.0, графічного редактора Corel Draw 10 і програми видеоанализа спортивних рухів Activity Analyzer 2.0 (КГАФК, р. Краснодар).

Тензодинамограмма відштовхування реєструвалася з допомогою динамометрических платформ ПД-3 ВИСТИ, вмонтованих в покриття легкоатлетичного манежу КГАФК. Аналіз тензодинамограмм в розрахунку динамічних характеристик проводився на програмної оболонці АРМ-прыжок завдовжки 2.3 beta (КГАФК, р. Краснодар).

В процесі вибору і наступного аналізу кількісних характеристик ми виходили речей, що є динамічну відкриту систему, а вправу постає як зовнішнє для організму средовое вплив. З позицій теорії функціональних систем реалізація мети перетвориться на тому чи іншому руховому дії забезпечується відповідної функціональної системою, що у основі досягнення результату в вправі. Вона то, можливо описана у вигляді кількісних характеристик взаємодії тіла спортсмена з середовищем в основний фазі рухового дії за його виконанні. За підсумками літературного огляду методом логічного винятку ми вибрали для аналізу, у стрибкових дисциплінах два ключових біомеханічних параметра відштовхування — вертикальну складову швидкості вильоту стрибуна та середнє значення вертикальної складової реакції опори. Було проведено загалом 1611 вимірів щодо понад 40 кримінальних різновидів вправ і 120 їх варіантів.

В розроблюваної нами моделі контролю над руховими функціями організму спортсмена ключове його місце займає зване «полі коштів », що відбиває специфіку функціональних систем, відповідальних за досягнення кінцевого результату у кожному тренувальному вправі атлета. Поле коштів є двомірний купол нормального розподілу, основу якого ортогонально розташовані дві нормовані шкали якості рухів — вертикальної складової швидкості вильоту ОЦМТ (Vверт) і усередненій вертикальної складової сили реакції опори в фазі відштовхування (Fверт). Висота бані відбиває структуру обсягу тренувальній навантаження із зазначенням відсоткової частки обсягу кожному за вправи залежно від місця його розташування на полі коштів. Шкали якості перетинаються у точці середніх значень, що дало змогу виявити в відносних одиницях «географію «тренувальних коштів стрибунів, у висоту (рис. 1а), стрибунів у довжину та потрійним (рис. 1б).

В процесі проведення аналізу даних встановлено, більшість коштів, які використав тренуванні стрибуни, перебувають у області середніх значень швидкості й зусиль. На малюнку добре видно концентрація основний частки тренувальних коштів стрибунів, у межах двох стандартних відхилень від середніх значень за параметрами швидкості й зусилля. Поле коштів дає можливість відзначити певне подібність чи відмінності за спрямованістю і тренирующему впливу різноманітних коштів тренування.

Изучение структури тренувальних коштів з урахуванням кваліфікації спортсменів показало, що з її підвищенням у процесі багаторічної тренування значення ключових параметрів відштовхування спеціальних вправ зберігають відносини між собою практично незмінними. Це є важливим аргументом за те, зростання майстерності спортсмена відбувається передусім з допомогою розширення доступного йому діапазону рухових можливостей (кількісними параметрами взаємодії спираючись), а чи не з допомогою зміни пропорцій відносин між собою параметрів відштовхування окремих коштів.

Данный факт дозволяє укласти, що відносини мають винятково високою стабільністю і може служити свого роду підвалинами прийняття управлінських рішень на процесі тренування. Та цього потрібно спочатку краще визначитися з точкою відліку, яка б розрахувати шукані пропорції і привласнити кожному вправі свої коефіцієнти. Як точку відліку ми вибрали параметри відштовхування і під час стрибка вгору з місця поштовхом двома ногами й без участі рук, прирівнявши їх до 1,0.

.

" Поле коштів «стрибуна заввишки (зліва), стрибуна у довжину та потрійним (справа), отн. ед.(размеры окружності відповідають внутриклассовой варіації Хср±3s).

В цьому випадку для стрибуна заввишки параметри відштовхування в стрибку заввишки з розбігу становитимуть 1,39 — за швидкістю вильоту ОЦМТ і 4,82 — по опорною реакції. У присіданні зі штангою цих значень будуть такими — 0,32 і 0,44 отн. од., а спринті - 0,42 і 1,41 відповідно. Для стрибуна завдовжки параметри змагальницького вправи становитимуть 0,97 і 3,91, в присіданні зі штангою — 0,32 і 0,46, в спринті - 0,31 і 1,08 отн. од. й т.д.

Таким чином, полі коштів то, можливо представлено як система взаємозалежних ланок, їхнім виокремленням складну ланцюг, де кожна ланка у тому мірою сприяє трансформації енергії у системі рухів стрибуна. І з вправ відпо-відає формування єдиної системи трансформації енергії в організмі зі своєю локальною відповідальністю. Тому ланка ланцюга за зміни своєї прихильності викликає відносне усунення сусідніх ланок, зберігаючи можливість трансформувати доступну системі енергію шляхом часткового взаимоналожения їх кількісних діапазонів. М.С. Романов2, вивчаючи це явище в тренуванні бігунів, виводить принцип взаємного накладення швидкостей.

Можно виділити три типу взаємодій ланок ланцюга. Якщо ланки (вправи) розташовуються в такий спосіб, тобто майже чи цілком перекривають одне одного, їх тренирующий ефект вважатимуться однаковим, а кошти односпрямованими. Якщо ланки розташовуються отже взаимоналожения немає, їх тренирующие ефекти різні, але ланки не забезпечують трансформацію енергії внаслідок відсутності з-поміж них взаємодії. Трансформація енергії позитивний перенесення тренирующего ефекту спостерігаються лише за умови часткового і незначного взаимоналожения ланок ланцюга.

Важность обліку що така взаємодій висока у рамках великих чи середніх тренувальних циклів. Їх облік має меншу значущість прийняття управлінські рішення щодо корекції навантаження навіть у межах тренувального заняття. Відомо, виконання фізичних вправ в тренуванні рано чи пізно викликає стан втоми. У цьому сенсі тренеру важливо своєчасно виявити той час, коли який настав стомлення зводить на немає тренирующий ефект від участі виконуваного вправи. У нашому випадку цей критичного моменту настає, коли значення параметрів відштовхування в вправі за нижні межі внутриклассовой варіації, розриваючи тим самим ланцюг взаємопов'язані ланки і блокуючи їхні взаємодії та позитивний перенесення тренирующего ефекту на сусідні функціональні системи. Саме на цей момент потреба у продовженні виконання цього вправи відпадає. Залишається або обмежити в таких межах тренувальну роботу, або переключитися виконання інших вправ, параметри відштовхування яких укладаються у оптимальні кордону.

В цьому сенсі виникає декілька питань. Наскільки реальною є можливість забезпечення безперервного контролю за ключовими параметрами відштовхування при виконанні вправ за умов тренувального заняття? Якщо розрахунок швидкості рухів доступний і щодо простий за наявності відеокамери, то де тренеру взяти тензоплатформу для реєстрації опорних зусиль у польових умовах? Чи є спосіб реєстрації середнього динамічного зусилля у відштовхуванні крім тензодинамографии? Чи є можливим розрахунок цієї характеристики на основі даних відеозапису? Якщо можна, то наскільки висока його точність?

Мы вважаємо, що така можливість існує, але ступінь точності непрямих розрахунків вимагає статистичної перевірки. За позитивного рішення це завдання ми використовували вже наявні дані прямих вимірів опорних реакцій спортсменів, які порівнювали з розрахунковими, отриманими під час видеоанализа тих самих вправ по рівнянням, запропонованим на роботах С. В. Качаева з соавт.3 і Ю. Чистякова 4.

Проведенный аналіз показав високу кореляцію порівнюваних значень в вправах (r=0,938, p.