Особенности педагогічної орієнтації фахівців із фізичній культурі та спорту

Особенности педагогічної орієнтації фахівців із фізичній культурі та спорту

С.В. Ерёгина, Російський державний університет фізичної культури, спорту туризму, Москва.

Введение

.

Потребность в кваліфікованих кадрах галузі «Фізична культура і спорт «зберігається досить давно. Встановлено, що спільне число учасників організованого фізкультурного руху поступально зростає й до 2000 р. становило 12 803 413 людина. Отже, суспільству просто необхідні фахівці по фізичній культурі та спорту.

Цель дослідження — вивчити особливості педагогічної орієнтації фахівців із фізичній культурі та спорту.

Задачи: 1. Оцінити кількість тренерів-викладачів із вищою освітою, працюючих в ДЮСШ і СДЮШОР Росії. 2. Виявити кваліфікаційні категорії тренеров-преподавател їй. 3. Виявити потреби, які активізують вибір професії тренера. 4. Визначити умови виникнення імпульсу до тренерської діяльності. 5. Вивчити чинники, що впливають успішність професійної діяльності тренера.

Методика дослідження. Як методів дослідження застосовувалося вивчення літературних і документальних джерел, анкетування і ранжування. Дослідження провели управлінні підготовки спортивного резерву (відділ спортивних шкіл й училищ олімпійського резерву) і з Центру підвищення кваліфікації, і перепідготовки кадрів РГУФКа. Брали участь тренери по стрілецької і гребному спорту, велоспорту і єдиноборствам. Піддослідним було запропоновано анкета із елементами опитувального аркуша.

Результаты дослідження. У дослідженні, проведеному з урахуванням даних, наданих Управлінням підготовки спортивного резерву, було виявлено динаміка складу тренерів-викладачів з 1997 по 2001 р. Спостерігається поступове збільшення кількості підготовки фахівців, працюючих тренерами-преподавателями ДЮСШ і СДЮШОР. Найбільше збільшення кількості підготовки фахівців (як штатних, і позаштатних) спостерігається до 2001 р. Починаючи з 1999 р. кількість тренерів-викладачів ДЮСШ і СДЮШОР зростає до 63 690 людина, що у 6% більше, ніж у 1998 р.

В 2000 р. кількість тренерів-викладачів становило 63 004 людини (більше, ніж у 1997 р. — 60 810 людина й у 1998 р. — 60 263 людини). У 2001 р. кількість фахівців ще збільшується до 71 362 людини (на 13,3% більше, ніж у 2000 р.) і становить найвищих показників протягом останніх п’яти років. Існує й позитивна динаміка працевлаштування тренерів-викладачів до штату ДЮСШ, СДЮШОР.

Соотношение штатних працівників і сумісників мало змінюється з 1997 по 2001 р. Спільне ж збільшення кількості тренерів сприяє і збільшення кількості позаштатних фахівців.

Количество штатних тренерів ДЮСШ і СДЮШОР з 1997 по 2001 р. зростає на 11%, а сумісників через те водночас — на 22%. Співвідношення між числом штатних і які суміщають фахівців майже змінюється 1997 р. (65−35%); 1998 р. (67−33%); 1999 р. (67−33%); 2000 р. (65−35%), і лише у 2002 р. кількість штатних знижується до 62%, а сумісників збільшується до 38%.

Количество спеціалістів із вищою та середнім освітою, працюючих тренерами-преподавателями в ДЮСШ і СДЮШОР, змінюється незначно.

Специалистов із вищою фізкультурним утворенням 1998 р. лише з 1,5% більше, ніж у 1997 р. Більше значний приріст фахівців зокрема у 1999 р. (на 3,79% більше, порівняно 1998 р.). Кількість тренерів-викладачів ДЮСШ і СДЮШОР із вищою утворенням 2000 р. знижується на 2,47% проти 1999 р. А збільшення кількості підготовки фахівців із вищою фізкультурним освітою на 5,27% починається з 2001 р. Це свідчить зацікавленість фахівців професією тренера-викладача ДЮСШ і СДЮШОР.

Количество фахівців із середнім фізкультурним освітою повторює динаміку спеціалістів із вищою освітою. У 1997 і 1998 рр. кількість тренерів-викладачів не змінювалося. У 1999;му р. їх кількість зросло 4,33% проти 1997 і 1998 рр., і з 2000 р. знизилося на 6,96% (по порівнянню з 1999 р.).

Наблюдаются зміни у кількості тренерів-викладачів різних категорій.

В 1997 р. кількість тренерів-викладачів із вищою кваліфікаційної категорією становило 7575 людина, а 1998 р. зросло 7,31% та й склав 8129 людина, 1999 р. також збільшилося на 9,71% (проти 1998 р.) та й склав 8918 людина. У 2000р. знову зросла до 9408 людина (на 5,49% більше, ніж у 1999 р). Найбільший приріст тренерів-викладачів 2001 р. — 10 581 людина (на 12,47% більше, ніж у 2000 р.).

Количество тренерів-викладачів 1-ї та 2-ї квалификационны x категорій змінюється (знижуючи у 2000;му і збільшуючись 2001 р.). Кількість тренерів-викладачів 1-ї категорії незначно знижується 2000 р. (на 0,01% порівняно з 1999 р.) і зростає у 2001 р. (на 9,64% проти 2000 р.). Кількість тренерів-викладачів 2-ї категорії 2000 р. знижується на 8,32% (по порівнянню з 1999 р.), а 2001 р. зростає на 5,73% (проти 2000 р.).

Анкетирование тренерів-викладачів збірних команд країни з велоспорту, стрільбі, єдиноборствам, гребному спорту дозволило виявити їх спортивну кваліфікацію.

В дослідженні брали участь 36 заслужених тренерів-викладачів, 72% у тому числі становлять МС; 27% - МСМК; 11% - кандидати в МС, спортсменів 1-го розряду і ЗМС серед заслужених тренерів-викладачів не виявлено. Серед 62 тренерів-викладачів вищої кваліфікаційної категорії 81% становлять МС; 9,8% - ЗМС; 6,5% - МСМК; 3,2% - спортсмени 1-го розряду; кандидатів до МС у цій групі не виявлено. Серед тренерів-викладачів 1-ї категорії (16 обстежених) переважають МС — 75% і кандидати в МС — 25%; не виявлено спортсменів 1-го розряду і ЗМС. 2-га кваліфікаційна категорія тренерів-викладачів — 22 обстежених — представлена: 67,6% - МС; 11,8% - МСМК; 10,3% - ЗМС; 8,8% - кандидати в МС, серед опитаних не виявлено спортсменів 1-го розряду.

Тренеры-преподаватели ДЮСШ, СДЮШОР, УТР у Росії мають переважно вище фізкультурний освіту.

Выявлено, що використання спеціального освіти немає 3,6% тренерів-викладачів 1-ї категорії, 9% - 2-ї категорії і 0,1% - вищої категорії. Серед заслужених тренерів фахівців без освіти не виявлено.

Среди всіх обстежених тренерів-викладачів (незалежно від кваліфікаційної категорії) переважають фахівці, отримали фізкультурний освіту.

Тренеры-преподаватели навчались у вузах як очно, і заочно.

Опрос тренерів-викладачів дав змогу виявити вік, де вони (на думку) усвідомили потреба у майбутньому професійному діяльності.

Опрос показав, що таке середній вік усвідомлення потреби у тренерської роботі - 24,3 року. Більшість фахівців (незалежно від кваліфікаційної категорії) вважають, що усвідомили потреба у роботі тренера після закінчення навчання у ВНЗ (після 22 років). Опитування тренерів-викладачів дав змогу виявити їхні думки про потребах, вплинули вплинув на вибір майбутню професію.

Результаты ранжирування думок опитаних тренерів показують, що як значимими їм потребами є: роботу з дітьми і дорослими, потреба залишитися у спорті, потреба учити і виховувати дітей.

Выявлен характер потреб: интровертные (створені задля себе) і экстравертные (спрямовані зовні, інших людей).

На вибір професії тренера-викладача впливають як интровертные, і экстравертные потреби .

Для виникнення поведінки, що сприяє вибору тренерської діяльності, недостатньо наявності забезпечує потреб, необхідні зміни і умови, у яких актуальні потреби задовольнятимуться, інакше: вони ні мати закінченого характеру.

Условиями задоволення потреб у діяльності тренера опитані фахівці вважають: реалізацію власних знань і навиків, спілкування, задоволення від роботи, матеріальну забезпеченість, реалізацію фізичного потенціалу дітей, передачу досвіду.

Опрос тренерів дав змогу виявити чинники (на думку), що впливають успішність їх професійної діяльності. Найбільш впливають, на думку тренерів, на успешност т діяльності тренера-викладача чинниками є особистісні (професіональні здібності, власний спортивний досвід, постановка високих цілей діяльності), менш значимими — соціальні чинники (фінансування, відбір).

Выводы. 1. Виявлена під час дослідження динаміка працевлаштування тренерів-викладачів дозволяє припустити, що поліпшилися умови для їхньої праці та матеріальне фінансування фахівців.

2. За результатами дослідження тренеры-преподаватели мають вищу фізкультурний освіту.

3. Останніми роками, починаючи 1997;го, відзначене зростання професійного майстерності тренерів-викладачів, кількість фахівців із вищої кваліфікаційної категорією неухильно зростає, отже, якість підготовки спортсменів підвищується.

4. Опитування тренерів показує, що й педагогічна орієнтація на спеціальності складається з трьох компонентів: потреб, стимулюючих вибір професії; умов задоволення актуальних потреб; чинників, впливають на успішність тренерської діяльності.

5. Склад тренерів-викладачів ДЮСШ, СДЮШОР характеризується досить високої спортивної кваліфікацією, переважно це майстра спорту.

6. На думку тренерів-викладачів, вибір ними майбутню професію переважно стимулює потреба у працювати з дітьми і дорослими (покликання).

7. Опитані вважають, що з задоволення потреби у тренерської діяльності найбільш необхідними умовами є: реалізація власних знань і навиків і спілкування з дітьми і дорослими.

8. На успішність професійної діяльності, на думку опитаних тренерів, переважно впливають їх професіональні здібності.

9. Опитані фахівці відзначили, що усвідомлену потреба у тренерської діяльності вони відчули у процесі навчання у вузі або вже саме його закінчення.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.