Курсова за статистикою

Статистика.

Ганна Олексіївна Попова Тема № 1: Введення в курс 1). Предмет і метод соціальноекономічної статистики. Предметом соціальноекономічної статистики є кількісна сторона масових економічних та соціальних явищ, методи измерания і аналізу об'єктивно існуючих розмірів, рівнів і закономірностей їх виміру. Вона вимірює кількісний бік явищ нерозривно з якісної. Усі масові явища мають кількісну і якісну характеристику. Обидві ці характеристики взаємопов'язані. Процес відтворення суспільного продукту вивчається економічної статистикою. Процес відтворення населеннядемографічної статистикою. Процес відтворення матеріального і охорони культурної добробутусоціальної статистикою. 2. Особливості статистичного дослідження на етапі. Метод соціальноекономічної статистикиметод статистичного дослідження. Вона складається з етапів спостереження, збору, класифікації і статистичного аналізу. 1) Етап отримання (збору) статистичних даних. Форми спостереження: = звітність (кожна господарська одиниця періодично надає звіт) = специфічні (спеціальні спостереження) Раніше у вітчизняної статистиці підприємства були зобов’язані надавати інформацію про все. Нині ця практика припинено. Приватні підприємства заслуговують не надавати повну інформацію. У ринковій економіціце вибіркове спостереження. Мета статистики: збір макроекономічних даних, і подання всім нужденним (підприємствам, і тп). 2) Етап зведення даних, їх узагальнення і методи обробки. Нові форми власності зумовлюють нові види діяльності, що зумовлює необхідність застосування нових класифікаторів. Коли раніше статистику полягає в першорядною ролі матеріального виробництва, все виробництво поділялося матеріальним і нематеріальне, то нині будь-яка діяльність сприймається як виробництво продукту. Тепер існують класифікатори видів діяльності. 3) Аналіз. Нові системи показників, нова методологія їх розрахунків. 3). основні напрями реорганізації статистики. Програма переходу Росії на прийняту України в міжнародній практиці систему обліку, і статистики розрахована на 1995; 1997 роки. У документі простежуються дві основні напрями: = заміна показників планової економіки показниками розвиненою ринковою економіки; = нових форм збору інформації. Іншим документом є концепція реформи національної статистики до 2000 року. Передбачає: = систематизація спостереження, = методологія спостереження різних типів підприємств, = зміна форм збору інформації, = формування оптимальної системи показників. Тема № 2: Статистика населення. Демографічна статистика. 1). Завдання демографічної статистики. Демографіянаука про народонаселення. Демографічна статистикачастина демографії, наука, що займається збиранням, обробкою й аналізом інформації про відтворенні населення. Джерела статистичної інформації - переписом населення за віком й іншими ознаками. Ще існують вибіркові обстеження. 2). Показники чисельності та складу населення. 1. Постійне населеннянаселення, постійно яке проживає на цій території. 2. Наявне населеннянаселення, яка була на цій території в останній момент перепису. 3. Тимчасово відсутнє і тимчасово яке проживаєвідповідно. Постійне населення = Наявне + Тимчасово відсутнє - Тимчасово яке проживає. За підсумками цих даних визначається чисельність населення. За даними про чисельності за кілька років можна розрахувати абсолютний приріст, темпи розвитку і середню чисельність населення. Чисельність: L. 1) [pic]- дані початку і поклала край року 2) [pic] за рівних інтервалах (з урахуванням квартальних даних) — ця формула середньої хронологічної. 3) [pic] для нерівних інтервалів — це формула середньої виваженої. Є також інші показники:. густоти населення;. родинного стану тощо. 3). Показники механічного руху. Міграція. Міграціяце механічне переміщення населення за країни чи між країнами. Маятникова міграціясистематичне пересування з міста до міста (навчання і тп). Пчисло що прибули цю територію, Учисло вибулих з цією території. (хутро = П — У За цим показником можна расчитать коефициенты прибуття і вибуття: [pic], [pic], [pic], де [pic] - середньорічна чисельність населення. 4. Природний рух населення. Це зміна чисельності населення у з процесами його й смерті. Nкількість народжених, Mкількість померлих. (е = N — M [pic], [pic], [pic]. Загальний приріст населенняце сума (е і (хутро: (= (е + (хутро, [pic]. Крім загальних показників для характеристики природного руху населення існують приватні коефіцієнти, відбивають внутрішні процеси, народження, смерть. 1. Спеціальний коеф народжуваності (коеф плодючості жінок): [pic] 2. Повозрастные коеффициенты народжуваності і смертності: [pic], [pic], де [pic]- чисельність населення даному віці. 3. Коеф дитячої смертності (до 1 року): [pic]- середня кількість дітей до один рік. [pic], де N0- торік, а N1- у цьому. Цей коеф відбиває здоров’я нації, стан медицини. 4. Коеф Покровського: [pic], де tперіод. 5. Літочислення перспективної чисельності населення. Найпростішим є спосіб, за застосуванням До (і К (МЕХ: [pic], де До (= const. Розрахунок чисельності населення в основі прогнозованого динамічного низки чисельності населення: якщо є чітка тенденція, що його можна продовжити з перспективи. [pic] Розрахунок чисельності населення в основі таблиці смертності. Таблиця смертностіце система взаємозалежних показників, джерело якої в ймовірність дожития до наступного кожної вікової групи. Показники дожития потребують великої обсягу статистичної інформації. Коеф дожития [pic] До кожного покоління расчитывается свій коеффициент. Розрахунки чисельності у разі ведуться окремо кожному за покоління. Загальна кількість населення даному дорівнює сумі чисельності всіх поколінь, що у нинішнього року. Тема № 3. Статистика трудових ресурсів. Статистика ринку праці. 1. Показники статистики трудових ресурсів. [pic] 1. Чисельність країни. 2. Населення в нетрудоспособном віці (діти й пенсіонери). 3. Населення у віці. 4. Інваліди. 5. Фактично непрацююче населення. 6. Фактично працююче населення непрацездатного віку. 7. Сальдо міграції. 8. Трудові ресурси країни. 9. Зайняті в народному господарстві.* 10. Безробітні. 11. Непрацююче населення у працездатному віці (наприклад, учні з відривом з виробництва, домогосподарки) — економічно неактивна категорія. 12. Економічно активне населення. 13. Наймані працівники. 14. Особи, самостійно щоб забезпечити себе роботою. 15. Громадянське населення. 16. Військовослужбовці. 17. Працівники на індивідуальних засадах (наприклад, човники). 18. Роботодавці. 19. Неоплачувана робоча сила на індивідуальних підприємствах. 20. Члени колективних підприємств. *- починаючи з № 9- нові поняття. Показники структури трудових ресурсів: 1. Показник економічної активності населеннячастка економічно активного населення від кількості. 2. Рівень безробіттячастка безробітних у кількості економічно активного населення. 3. Рівень економічно активного працездатного населеннячастка економічно активного населення у віці до спільної чиселнности трудових ресурсів. 4. Коеффициент працездатності населенняставлення населення у віці до спільної чисельності населення. 5. Коеффициент зайнятості від населенняставлення зайнятих до спільної чисельності населення. 6. Коеффициент потенційного заміщенняставлення чисельності населення дорабочем віці (0−15 років) до чисельності працездатного населення. 7. Коеффициент пенсійної навантаженняставлення чисельності населення віку до чисельності працездатного населення. 2. Баланс трудових ресурсів. Таблиця, з одного боку якій показано джерела формування трудових ресурсів, з другогонапрями їх розподілу. Цей баланс будується на основі статистики праці та зайнятості. I. Джерела. 1. Усього трудових ресурсів, в тч: b. Працездатного населення у віці. з. Працівники старше і молодші у віці, зайняті економіки чи визнані безробітними, в тч: iv. Особи старшого віку. v. Підлітки. 6. Біженці і мусять переселенці. 7. Сальдо маятниковою міграції. II. Розподіл працездатних ресурсів за видами зайнятості: 1. Економічно активне населення. b. Населення, зайняте економіки. iii. Працюючі за наймом, їх: d. Працюючі чи державній секторі. e. Працюючі приватному секторі. f. Працюючі у суспільних організаціях і фондах. g. Працюючі на СП. h. Працюючі на підприємствах зі змішаною формою власності та інших. ix. Працюючі за найму: j. Роботодавці. k. Особи, працюючі власним коштом. l. Члени виробничих кооперативів, включаючи колгоспників. m. Які Допомагають члени сім'ї. n. Служителі релігійного культу. o. Військовослужбовці. p. Безробітні. 17. Економічно неактивне населення у працездатному віці, в тч: r. Котрі Навчаються з відривом з виробництва. p. s. Учні, визнані безробітними. t. Решта, хто працює, незалежно джерела доходів. Тема № 4. Статистика національного багатства. Національне багатствоце сукупність матеріальних й духовних благ (ресурсів), нагромаджених країні результаті минулого праці, і навіть врахованих і втягнутих у економічний оборот природних ресурсів, якими суспільство займає нагальні моменти часу. Національне багатство складається з трьох принципово різних частин: 1. Природні ресурси, враховані і втягнуті у оборот. Це невідтворювані блага. b. Земля. з. Корисні копалини — мінеральні ресурси. d. Вода — енергетичні ресурси. e. Ліс і тваринний світ. 6. Матеріальні ресурси, отримані внаслідок накопиченого праці. Відтворювані ресурси. 7. Інтелектуальний потенціал суспільства, чи накопичений науковотехнічний потенціал. 8. Національне майно (грошова та натуральна форми обліку). і. Основні фонди. j. Оборотні фонди. k. Особисте майно. l. Стратегічні ресурси. 13. Інтелектуальний потенціал. Завдання статистики національного багатства: характеристика обсягу, структури, динаміки та ефективності використання всього національного багатства та її складових частин; визначення обсягу національного багатства з урахуванням методу прямого рахунки. Тема № 4.1. Статистика природних ресурсів. Важливим елементом національного багатства (НБ) і умовою розвитку громадського виробництва служать природні ресурси. Трудові витрати з їхньої підтримку, перетворення і збільшення перетворюють природні ресурси в елемент створеного працею НБ. Природні ресурси (ПР) — це природні природні ресурси країни, одне з умов забезпечення матеріальної життя суспільства, підвищення добробуту народу. До складу ПР включають земельні фонди, лісові фонди, запаси з корисними копалинами, водні ресурси, гідроенергетичні ресурси, рибні багатства тощо. ПР поділяються на втягнуті і втягнуті у процес громадського відтворення. Втягнуті в економічний оборот ПР входять у склад НБ і стають важливим елементом продуктивних сил країни. Природа у тому ж мері джерело потребительных вартостей, та і полягає НБ, як і працю. Втягнуті у процес громадського відтворення чи економічний оборот природні ресурси виступають, з одного боку, як функціонуючих коштів виробництва, з другого — використовуються на невиробничі потреби. Не втягнуті у прицесс громадського відтворення ПР ставляться до потенційному багатством. ПР враховуються в натуральному вираженні, і деякі види ПР й у грошової оцінці. Статистика природних ресурсів розробляє своє специфічне систему показників. Цю систему дає змогу побачити наявність, склад ПР, динаміку і їх використання. Основними складовими частинами статистики ПР є статистика земельних фондів, лісових ресурсів, з корисними копалинами, водних ресурсів, гідроенергетичних ресурсів немає і т.д. Завдання статистики ПР: 1. Контроль над перебігом виконання плану вивчення ПР, їх збереження та поповнення. 2. Визначає обсяг запасів ПР за рівнем вивченості й можливості залучення в економічний оборот. Вивчає розміщення ПР країною, характеризує динаміку і приріст выявленых запасів ПР. 3. Покликана постійно вдосконалювати техніку та покращувати систему показників і методологію їх обчислення, що дозволить усебічно і повно охарактеризувати ПР. 4. Більше ефективне використання ПР. Необхідність посилення охорони навколишнього середовища. 5. Забезпечення раціонального використання коштів і відтворення ПР. Статистика ПР, широко використовуючи статистичні методи, повинна виявляти все можливості ефективне використання ПР, сприяти здійсненню заходів по комплексному і раціональному використанню та охороні земельних, лісових і водних ресурсів, з корисними копалинами. Важливим етапом освоєння ПР є їхньою розвідка, вивчення, складання кадастрів на окремі види (земельний кадастр, лісової кадастр, водний кадастр, кадастр родовищ корисних копалин) й у територіальному аспекті. Тема № 5. Статистика основних фондів. 1. Поняття основних фондів й ті види оцінки. Основні фондице сукупність матеріальноречовинних цінностей виробничого і невиробничого призначення, які використовуються протягом кількох років та поступово зношуючи в протягом всього терміну служби, не втрачають своєї натуральної форми. ОПФ — це будинку, сооружения, передаточные устрою, машини та устаткування, транспортні засоби, виробничий інвентар і приналежності, господарський інвентар, робочий і продуктивну худобу, багаторічні сади і насадження, капітальні витрати з поліпшенню земель тощо. Види оцінок основних фондів. Облік виробляється як і вартісному, і у натуральному вираженні. 1) По початкової вартості — фактичні створення чи придбання, на введення на дію ОПФ (балансову вартість). Принаймні використання фонди зношуються, і навіть спостерігаються інфляційні витрати, тому необхідна восстановительная вартість. 2) Восстановительная вартість — вартість відтворення тієї ж ОПФ в сучасних умовах. Величина відновлювальної вартості визначається процесі переоцінки основних фондів (здійснюється 01.01 кожного року в основі встановлених законом коефіцієнтів переоцінки). Особливість переоцінки останніх років у тому, що восстановительная вартість то, можливо узята по фактично до цінами придбання. Методи переоцінки: а) індексація. Балансова вартість ОПФ збільшується на коефіцієнт індексації. У результаті дістаємо нову восстановительную вартість, що з Нового року ставати балансовою. б) з урахуванням сформованих цін (що впливає документально). Восстановительная вартість з цінами, сформованим над ринком ОПФ. 2. Амортизація основних фондів ОПФ у процесі функціонування зношуються, тобто. у процесі служби втрачають свою ціну. Знос- грошовий вираз втрати якостей основних фондів. Зносспосіб відновлення початкової вартості. Амортизація входить до складу витрат і обчислюється за встановленими законодавством нормам амортизації. А=Пп/Т, де Арозмір річний амортизації, Пппочаткова вартість ОПФ, Ттермін їхньої служби. [pic], де Nанорма амортизації. 3. Показатели наявності, руху, гніву й використання ОПФ. Фонд залишкової стои-ти= початкова стои-ть — сума амортизації При переоцінці ОПФ переоцінюється і износ (умножается на коэф. переоцінки). Виділяється відмінність між фондами початку і поклала край року, оскільки вводять нові ОПФ і вибувають старі. Для загальної характеристики ОПФ розраховується середньорічна вартість ОПФ з урахуванням даних із місяців. Вона розраховується як среднехронологическая чи середньозважена. Для точного обліку кількості ОПФ їх передача відбувається разом з зносом. І тому розраховується коефіцієнт зносу. Коефіцієнти гніву й зносу: Коэф зносу = величина зносу/ початкова вартість Коэф придатності = залишкова вартість/ початкова вартість Разом ці дві коефіцієнта дають 1. Показники для характеристики руху ОПФ: Коэф вибуття = вартість вибулих ОПФ/ вартість ОПФ початку періоду Коэф надходження = вартість які поступили ОПФ/ вартість ОПФ наприкінці періоду Коэф відновлення = вартість нових ОПФ/ вартість ОПФ наприкінці періоду Тема № 6: Статистика устаткування 1. Поняття і класифікація устаткування. Устаткування — це активні ОПФ, тобто які беруть безпосередню в процесі виробництва. Активна частина ОПФ включає у собі:. силові машини, устаткування, тобто. все агрегати, призначені для різних вилов энергии (все парові казани, електрогенератори);. робочі машини та устаткування;. вимірювальні і регулюючі прилади й устрою;. обчислювальної техніки тощо. Ці групи виділяються для обліку, і аналізу ОПФ, для підрахунку амортизації і щодо переоцінки. 2. Показатели наявності та збільшення використання устаткування. 1) Класифікація устаткування за показниками наявності у виробничому процесі:. встановлений устаткування — фактично чинне, працююче, що у плановому ремонті, простойное, резервне.. невстановлене — підлягає установці, зайве, негідне, підлягає списанню Для устаткування вводиться поняття змінності випробування, бо вона може працювати більше зміни. Коефіцієнт змінності обчислюється на основі спостережень. Ксм=(Ni*Lсм/(Ni (.