Стилистическое використання неологізмів

Стилистическое використання неологизмов Состояние лексики, як відомо, відповідає рівню розвитку суспільства. Знаходять яскраве вираження у мові різні соціальні чинники та в епоху атома, телебачення, космосу. Усі нове, що відбувається у нашому житті, відображається в слові. Яскравий приклад цього — завоювання у космосі і зростання число «космічних» слов.

Слово космос як стає більш вживаним, а й розширює свою словообразовательную систему. Виникає ціла низку інших слів: космодром, космонавт, космобачення, що побудовані за аналогією з роботи вже що існували найменуваннями, подібними за значенням чи з функции.

Проведем аналіз неологізмів, підтверджує дане положение.

Аэродром — «природна чи штучна майданчик стоянки, підйому і спуску літальних машин». Космодром — «майданчик запуску космічних апаратів — ракет, спутников-кораблей». Лунодром — «спеціально побудовані випробування місячних апаратів майданчики, рельєф і грунт яких повторювали можливі перешкоди, що чекає лабораторію лежить на поверхні Місяця» («Комсомольська щоправда», 1971, 9 февр.).

Аэро-, космо-, луносприймаються, мов визначення додром, запозичений з грецької мови та має у російській давно усталене значення «місце»; порівн.: іподром — «місце перегонів», велодром — «місце велосипедних змагань», танкодром — «місце стоянки танків» і вже проаналізовані аеродром і космодром".

Аргонавт — аеронавт — космонавт. У цьому вся словообразовательном ряду також діє закон аналогії. Здається, арго-, аеро-, космоможна як різні визначення до повторюваному переважають у всіх словахнавт. Але другий частину цих складних слівнавт у нових утвореннях аеронавт, та космонавт хіба що представляє значення першого — аргонавт; аргонавти — легендарні герої, отправишиеся в невідомі країни… У іменників аеронавт, космонавт зросійщена морфеманавт означає «мореплавець, плаватель», але з відтінком «першовідкривач, що пливе чи що йде незвіданими шляхами». Цей відтінок значення зробив морфемунавт продуктивної у космічній терминологии.

Космонавт — освіту суто російське. У англійському мові для найменування американських космонавтів було створено слово астронавт, але у информациях—переводах російською мовою воно часто замінюється російським космонавт: «Космічний корабель „Аполлон-11“ наближається до Землі. Коли читачі „Звісток“ візьмуть до рук це число, можливо, відважні астронавти — Армстронг, Олдрин і Коллінз — вже повернуться на форумі нашу планету… Самопочуття космонавтів хороше… Космонавти раз у раз чистять кабіну з допомогою пилососа… Зараз астронавти зайняті останніми приготуваннями перед фінішем» («Вісті», 1969, 24 липня). Космонавт і астронавт сприймаються, мов синоніми, різняться лише национально-локальной забарвленням. Цікаво, що незабаром після успішних запусків місячних автоматичних апаратів в деяких письменників та учених промайнуло слово селенавт — про першому людині на Місяці, першовідкривача. Цікаво, що з найменування мешканців Місяця літературі існувало селенит. «До речі, ми сьогодні вже замислюємося, чого ж назвати першої людини на Місяці. Космонавт адже не підходить. Поки що зупинимося на селенавте» («Комсомольська щоправда», 1966, 5 февр.). І зовсім нещодавно ряд слів з елементомнавт поповнився освітою акванавт — «першовідкривач, перший дослідник морських глибин». «Підводний будинок на морської глибині… А чи можна виготовити надувне підводне житло?.. Акванавти московського клубу „Дельфін“ задалися саме таку мету» («Вечірня Москва», 1967, 19 авг.); «Пневматичний гидростат в складеному вигляді поміщається у рюкзаку. Під водою він наповнюється повітрям і надійно захищає акванавтів» («Щоправда», 1967, 29 авг.), «Женщины-акванавты почали роботи з водою» («Щоправда», 1967, 10 сент.); «Загін акванавтов-энтузиастов донецького підводного клубу „Іхтіандр“ вчора почав на чорноморському узбережжі Криму експеримент тривалого перебування людини під водою» («Комсомольська щоправда», 1967, 30 авг.).

Сходство робочого оснащення наштовхнуло на порівняння спелеологів з космонавтами й призвело до утворення експресивного найменування: спелеолог — геонавт — «відкривач таємниць землі». «За останні п’ять років спеціальні експедиції спелеологов—"геонавтов» (для подорожі під землю потрібен спеціальний костюм і автономний кисневий прилад) обстежили також найбільші печерні системи світу…" («Щоправда», 1968, 16 июня).

Не менш характерне й інше словесне переміщення, що сталося результаті розвитку нашого техніки та. Разошедшиеся зараз слова ракетник — космонавт були синонімами. У 1930;ті роки іменник ракетник пов’язували з космосом і космічними реактивними кораблями, яку плекали вчені, письменники-фантасти, кінематографісти.

В 1935 р. на «Мосфільмі» було знято кінокартина «Космічний рейс». Науковий консультант був К. Э. Циолковский, і вже які цікаві рядки збереглися в архіві вченого: «26-го жовтня 1933 року у у Радянському Союзі на орбіту супутника Землі потужної ракетою-носієм було виведено космічний корабель, пілотований екіпажем, що здійснив вихід людини у космічний простір. Ракетник (так тоді називали космонавтів) розповів про надзвичайному почутті відсутності тяжкості…» («Літературна газета», 1965, 13 апр.).

Существительное ракетник — похідне від ракета. Слово ракета у значенні «потішні вогні» є у паперах і листах Петра I, датованих 1696 р. Саме ця дата фігурує в словниках і дослідженнях, присвячених іноземним запозиченням у російській. Але словом, і поняття ракета, і навіть прикметник ракетний були відомі російській мові набагато раніше, так як вже у 1680 р. у Москві грунтується «Ракетне заклад», що поклала початок провадження й освоєння ракетної техники.

Ракета у значенні «фейерверочный, потішний вогонь» в пєтровскую епоху придбала досить стала вельми поширеною. Таке припущення дозволяє: зробити текст указу, наверненого всього населення. Цей указ про відзначення року як яскраве свідчення епохи згодом було включено А. М. Толстим в роман «Петро І»: «Введено було царським указом: «…вважати Новий рік ні з першого вересня, і з першого генваря цього 1700 року. І на знак того доброго починання і нового століття століття веселощах друг друга поздоровляти з новими роком… По дворах палатних, військових і купецьких людей лагодити стрілянину із невеличких гармат, рушниць, пускати ракеты…».

И все-таки вперше слово ракета зафіксовано лише у словнику Н. Яновского в 1806 р. Упорядник до іменнику ракета робить калу — «вислів артилерійське», але у самої словникової статті описує вживання ракет як і потішних вогнів. Похідних слів від ракета словник не зазначає, хоча прикметник ракетний, як ми знаємо, відомо з XVII в. Документи піротехнічної лабораторії А. Д. Засядко (1814) зберігають ще одне похідне слово — ракетник: «Усюди, де проходить одиночний піхотинець, там мине й там може діяти російський ракетчик».

Так закріплюються два «земних» значення слова ракета — «потішний вогонь» і «військовий снаряд» і похідні слова — ракетний і ракетчик.

Впоследствии, з недостатнім розвитком ідей повітроплавання і космонавтики, ракета отримує нове осмислення. Але вже К. Э. Циолковский коливався в виборі назви нових літальних апаратів. Так, зі своїх статей, опублікованій у 1911 р. у журналі «Вісник повітроплавання», учений називає: «Дослідження світових просторів реактивними приладами. Реактивний прилад „Ракета“ К. Ціолковського». Слово ракета виступає тут як маркировочный, номенклатурний знак. На 1926 р. у роботі «Дослідження світових просторів» До. Еге. Ціолковський помічає: «Для подорожі поза атмосфери та всякою іншою матеріальної середовища в розквіті 300 км, і навіть ще, між планетами і сонцями, потрібен спеціальний прилад, який ми лише стислості називатимемо ракетою». «Ось у моїх проектах тиск на „ракету“ я приймаю удесятеро великим…» У рукописах К. Ціолковського слово ракета, хоч і нерегулярно, але супроводжують лапки як знак незвичного вживання цього имени.

В 20—30-е роки слово ракета завдяки фантастичним розповідям, повістям, фільмам мало поширене значення «міжпланетний апарат», тому похідне ракетник було чимало «космічним». Одночасно словом ракета почали називати всі літальні апарати, котрі працювали реактивному паливі. Перша така ракета було запущено 17 серпня 1933 р. Учених, займалися проблемами і технікою ракетного справи, у той пору об'єднували під назвою ракетники: «Ввечері із різних кінців столиці сюди збиралися ті, хто працював у інших організаціях. Просторий підвал був молодих ракетників і будинком, і клубом, і майстерні» («РТ», 1966, № 7,стр. 13).

В наші дні іменник ракета більш «земне». Значення «літальний апарат з реактивним двигуном» зумовило ряд модифікацій: міжконтинентальна ракета; «бойової снаряд, наведений в рух силою реакції выбрасываемой струменя газу», — фугасна ракета. Ці значення іменника ракета зумовили нові найменування: ракетні війська — «війська, збройні ракетним зброєю», ракетник — «солдатів ракетних військ чи ракетостроитель». Порівн.: «Ракетник… Юнак у вигляді лейтенанта ракетних військ…» («Комсомольська щоправда», 1967, 20 липня). Відтак ракетник негаразд легко пов’язують із космосом. Космонавт виявився виразнішим, передавальним як зв’язку з космосом, а й значення «перший плаватель у космосі, відкривач незвіданих просторів». Ні сумніви — витіснення найменування ракетник з «космічного» побуту зумовлено рухом у низці назв літальних апаратів. У працях К. Э. Циолковского ми стикаємося з пошуками потрібних слов-имен: зоряний будиночок — супутник — ракета — звездолет — космічний корабель — космічні ракетні поїзда. На етапі диференціація і точність космічних найменувань властива як науковим текстам, а й публіцистиці і художньої літератури. Кожне назва закріплює окреме значення, вже виправдане певними реаліями (супутник — ракета-носій — космічний корабель). Проте, деякі наразі залишаються у сфері фантастичною літератури, або високої публіцистики (зореліт, звездолетчик, планетолет, планетолетчик). Порівн.: «Зореліт отримує сигнал відправлення… Раптом зореліт видав лютий виття і погасив вогні»; «Тут готують до космічним рейсам майбутніх звездолетчиков»; «…планетолетчиков нічого не винні підстерегти небезпеки космосу» («Комсомольська щоправда», 1966, 15 окт.);

«День в „земній звездолете“ — назва репортажу унікальне медико-биологическом експерименті радянських учених, під час яких троє випробувачів провели рік у гермообъеме, цілком ізольовані від зовнішнього світу» («Комсомольська щоправда», 1968, 4 окт.).

Еще в 1960 р., коли 15 травня стартував перший космічний корабль-спутник, гостро постало питання про найменуванні цього виду літальних апаратів. Зореліт? Космолет? Супутник? — Проблема найменування дуже складна. Свого часу слова паровоз, пароплав, літак стали символами певного технічного прогресу. Зореліт — звездолетчик, звездоплаватель, космолет — космолетчик, планетолет — планетолетчик «…містили у собі хіба що здійснену можливість здійснювати міжпланетні перельоти і навіть польоти до зірок. Ми ж задачу куди скромнішою. Тому з’явилося назва космічний корабель» («Щоправда», 1968, 22 січня.). Воно й увійшло широкий ужиток, хоча й без суперечок і сомнений.

Выдвижение в «космічної» термінології першому плані слів супутник, космічний корабель відтісняє другого план найменування ракета. Таке пересування у низці найменувань літальних апаратів у зв’язку з їх удосконаленням підтримало новоутворення космонавт і водночас позбавило колишній термін ракетник колишніх космічних асоціацій. Продуктивним виявляється ряд новоутворень, об'єднаних елементом патлів- (космо-): космодром — космонавт — космічний корабль.

Интересно, що з найменування «земної» спеціальності — фізиків, які вивчають космос і космічні промені, виникає особливе найменування — космики. Поки він існує в розмовному стилі промови, але вже настав зустрічається у мові художньої литературы.

«Космики» — так озаглавив свою документальну повість про життя людей нового фаху А. В. Афиногенов. «Я ходив по розбурханої столиці (щодня польоту до космосу Юрія Гагаріна. — Г.Б.), вдивлявся неї, вслухувався, — аж раптом блиснула у пам’яті чужа рядок, гаразд рисующая далекий будиночок фізиків: „Спорожнілі кімнати, принадність від'їзду“, і підкотила хвиля ніжності для її хозяевам—космикам…» Суфіксік в цьому випадку звично входить у слова, які позначають суміжні спеціальності: фізик, хімік, математик, медик. Освіта спеціального космик зі значенням «фахівець у певній галузі» закономірно і общепонятно.

Непосредственная робота у космосе, хотя і з допомогою автоматичних апаратів (наприклад, управління місяцеходом), обумовила поєднання земної космонавт («Вечірня Москва», 1971, 13 січня.). Мова як б прагне, з одного боку, об'єднати загальне: космонавт — що це, хто працює у космосі, але космонавт — те й той, які перебувають на землі, але працює з апаратурою, настановленим дослідження космосу. З іншого боку — з допомогою визначення загалом виділено приватне: космонавт — земної космонавт.

Словообразовательный ряд від слова космос має і досить несподіване продовження: «Космонята — так звуть хлопчиків і дівчаток з клубу юних космонавтів…» («Тиждень», 1966, 22—28 травня). Нове слово за аналогією з іменником хлопці отримує особливе значення «юні космонавти».

Морфемынавт, -ік, -(н)ята несуть більш-менш узагальнені значення. Їх вибір освіти нових слів більше визначено і щоразу підказаний значеннєвий аналогією: аргонавт — аеронавт — космонавт; фізик — хімік — математик — космик; хлопці — космонята.

Как бачимо, «космічна» термінологія перебуває на стадії становлення. Рух на «космічних» лавах — освіту неологізмів, нові осмислення і переосмислення старих слів — уявити не можуть автономного явища, а перебувають у руслі загальнонародного языка.

Изучение космосу, запуск супутників, як і очікувалося, відбивається у семантичних рухах прикметника космический.

С допомогою визначення космічний виникають позначення новопонять — космічний корабель: «19 березня, у 12 годин 02 хвилини по московському часу космічний корабель „Восход-2“ … благополучно приземлився у районі міста Пермі» («Щоправда», 1965, 20 березня); космічні траси: «По першим космічним трасам до Місяця, прокладеними радянськими ракетами, до неї кинулися і американські ракети» («Вечірня Москва», 1964, 3 авг.). У таких випадках прикметник виступає у своїй звичайному значенні «належить до космосу».

Но ось виникають поєднання: космічний міст («Щоправда», 1965, 13 груд.); космічний радиомост («Комсомольська щоправда», 1966, 24 апр); космічні телеграми («Вісті», 1965, 29 груд.). Тут відбувається розширення значення: космічний міст — радиомост — «освічений з допомогою супутника зв’язку»; космічні телеграми — «отримані через супутник зв’язку». Метафора космічний міст образно передає значення «радіотелефонна зв’язок через космос». Метафоричні вживання космічний досить різноманітні: «Розмова на космічному рівні.— Земля слухала голос космонавтів, учасників бесіди друг з одним по радіотелефону, як важко було утриматися від захоплення тим, хто чув ці переговори на космічному рівні» («Вісті», 1962, 15 авг.). У вираженні на космічному рівні, визначення космічний означає як «яке у космосі», і «дуже високий». Друге, контекстне значення з’являється завдяки легко виникає співвіднесеності з постійними висловлюваннями високому рівні, на рівні послів и т. п., а також бути (ставати, іти врозріз і т. п.) в рівень, бути на уровне.

Метафорическое вживання космічний розвиває оценочно-качественное значення: «Ми добре знаємо… що перемоги у космосі куються у праці кожним із нас… Саме тому колектив нашої ділянки складання електроапаратури першим став на ударну космічну вахту» («Щоправда», 1962, 16 авг.); «Потім ми бачили планку, встановлену навколо оцінки 2 метри 26 сантиметрів. Воістину космічна висота. Але 20-річний радянський легкоатлет із легкістю опанував з першого спроби і вже цим кордоном» («Щоправда», 1962, 24 липня); космічні кілограми (про рекорди важкоатлетів; «Вогник», 1962, № 23, стор. 24—25).

Разнообразные вживання слова космічний закріплюють його переносного значення — «високого якості, швидкий, швидкісної, рекордний», і навіть «відмінний, найкращий, найбільший». Порівн.: «Машини одна одною підходять до Палацу. З нареченим і нареченою приїхали близькі родичі, друзья-космонавты з дружинами. — Що бажаєте своїм шанованим друзям щодня їх одруження? — запитуємо ми у космонавтів.— Звісно, щастя, — каже Биковський.— Космічного, — додає Титов.— Я маю у вигляді за величиною» («Вогник», 1963, № 46, стор. 6); «У концерті виділяється патетичностью „Російська варіація“. Шубарин виконує її кілька років і перестає удосконалювати, домагаючись усе більшого і більшого узагальнення танцювальних образів — широких, політних, справді космічних» («Радянська культура», 1967, 28 марта).

Семантическое спрямування значенні космічний іде просто шляху збільшення, розширення полісемії. Звернімося до словникам. Тлумачний словник російської під ред. Д. Н. Ушакова зазначив у прикметника космічний переносного значення «величезний, колосальних масштабів»: «Це рух зросла до космічних розмірів». Словник сучасного російської літературної мови ніяких переносних значень не зазначає. До 50-му років нашого століття — це переносного значення, по-видимому, переходит до розряду вживань. Прикметник космічний повертається до однозначності. Пожвавлення основного значення до кінця тієї ж 1950;х років обумовлює нові можливості переносних оценочно-качественных значений.

Выход людини у космос змусив по-новому оцінити планету Земля, та її мешканців сприймати як жителів одній з планет. Саме на цей час тут прийшли у сторінках газет та журналів, зазвучало в ефірі слово земляни. Слово землянин пролунало у перших телепередачах 13 квітня 1961 р., присвячених першому космонавту Юрію Гагаріну. Наведемо кілька прикладів віршів і репортажей:

«Автографы дають земляни… Піднімати до неба космічні кораблі і вирощувати пшеницю. Виривати людське життя особисто від смерті» й будувати гарні вдома. І весь цей чудові автографи, які залишають братья-земляне у своєї планети" («Вогник», 1962, № 34, стор. 6—8);

«Спасибі вам, товариші земляне,.

я відлітаю до звездам…".

(Марк Сергєєв. Поезія. «Вісті», 1963, 15 июня.).

«Всего двох років прошло с того часу, як землянин — Юрія Гагаріна переступив поріг атмосфери» («Комсомольська щоправда», 1963, 12 апр.); «Будь-яка нова зустріч із природою неспроможна позначитися й на мистецтва. Але навряд чи варто забувати, що з нас, землян, „системою відліку“ залишається Земля, її вже розкрий її і ще розкрий її краса» («Літературна газета», 1965, 13 апр.).

А адже іменник землянин (землянинъ, і навіть земянинъ) належало давньоруському мови. Землянинъ — земляни означало «людина — народ, котрий має й обробний землю»: «Колі все земляни имуть давати данина зу татари» («Жалувана грамота Подільського князя Олександра Кориатовича Смотрицкому монастирю», 1375);

«Коли вси бояри і земляни будутъ городъ твердити…» (там-таки); «А бояромъ Козелскимъ і земляномъ, і местичомъ, і всимъ Козличомъ ездити къ господару нашому Казиміру» («Присяжная запис князя Федора Воротынского королю Польському Казнмежу», 1448).

В новому значенні слово землянин ще до його польоту людини до космосу увійшло словник фантастичною літератури, присвяченій підкорення космічного простору. Наведемо приклади з роману І.Єфремова «Туманність Андромеди»: «Величезне пласке скляне будинок горіло в відблисках кривавого сонця. Під дахом було щось на кшталт великого залу зборів. Там завмерло у нерухомості безліч істот, схожих на землян, але, безсумнівно, людей». «Лікар спостерігала станом Низи після зльоту і повернення до нормальної для землянина силі тяжести».

«Космическое» сприйняття нашої планети змушує інакше осмыслять земне єдність народів світу: «Планета землян.— Час і літературі нашої побачити у праці геологів як пафос відкриття нових природних цінностей, а й пафос найближчої нам, землянам, і сповненого таємниць Mиpa — внутрішньої злагоди великої, складною і прекрасної планети Земля» («Літературна газета», 1965, 30 окт.); «Ми — земляни» — назва нарису про молодих будівничих Новополоцька («Вогник», 1966, № 50, стор. 16).

Возникает нове словосполучення — патріотизм землянина. «Ну, думати боятися цього терміну. Так, у суспільстві початок нарождаться це високе, об'єднує людей почуття. Не даремно ж дедалі частіше зі сторінок газет зустрічається старе, але яке здобуло новий глибший зміст ім'я — земляни», — укладає своє міркування відомий український вчений, геолог Г. Поспелов («Літературна газета», 1965, 30 окт.).

В сучасної словообразовательной системі за продуктивним суфіксоманін (-янин) закріпилося певне значення. З допомогою цього суфікса «від основ імен іменників, що пропагують місто, місцевість, країну, рідко — якесь громадське явище», утворюються назви осіб за ознакою, висловленому основою: житель півдня, городянин, єгиптянин, марсианин".

Слово землянин оновлюється, хоч і залишається незмінною формою, начебто свіжим поглядом народжується в значении «обитатель планети Земля». У разі сила аналогії марсіанин — землянин обумовила друге народження та нове осмислення цього забутого слова.

Следовательно, неологізм — це слово, раніше не існуючий, що народилося разом із новим явищем. Частіше ми бачимо нові осмислення старих слів, збагачення їхній кругозір новими значеннями (земляни). Багато слова були обмежені сферою спеціальною термінологією. Події у науці, життя виносять в широкий ужиток (ракета, космонавт). Ті ж нові слова, які справді раніше не існували, будуються з життя відомого мовного матеріалу і за відомим образцу-модели. У кодексі ми вгадуємо стару форму та вкладення частини вже слів. Це в нагоді зрозуміти неологізм, осмислити його і введення в мовної ужиток (космодром, космонавт, космик, эвеэдолетчик, планетолетчик тощо. п.).

Отмирание одним і народження інших відбувається у мові непомітно. Але простежується такий мовної факт, коли нове слово чи нове значення вже не існуючого слова має «дня народження», пов’язані з певної датой.

4 жовтня 1957 р. Радянський Союз було зроблено запуск першого штучного супутника Землі. Відтоді слово супутник в значенні «штучний супутник» стає міжнародним й у різноманітних транскрипціях входить у різні мови мира.

Список литературы

Брагина, А. А: «Неологізми у російському языке».

Голуб, Г. Б: «Стилістика російського языка».