Психологический тренінг общения

Тема: «ТРЕНІНГ СПІЛКУВАННЯ І МІЖОСОБИСТІСНІ ОТНОШЕНИЯ».

Цілі: виробити стратегію спілкування, й уміння поводитись обществе.

Кількість занять: 8.

Кількість учасників: 10−12 человек.

Вік: 17−19 лет.

Періодичність занять: 1 десь у неделю.

Тривалість заняття: 1.5−2 часа.

Діагностичні процедури: методика Леонгарда, тест Кеттела.

Засіб фіксації ефективності занять: Анкета «Відверто говоря…».

Студента 501 групи, ФАП.

Євгена Барчукова.

Заняття 1.

Ведучий: «Ми розпочнемо з те, що кожен із широкого кола назве своє ім'я і скаже кілька слів себе. Перед цим пропонують кожному хто взяти по табличці і хочеться написати у ньому своє ім'я. Не обов’язково буде ваше справжнє ім'я, ви можете назвати інакше. Якщо ви хоч вирішили взяти інше ім'я, то, відрекомендовуючись, скажіть і нинішнє, і потім спробуйте сказати, чому вирішили його змінити. Через одне-два заняття ми запам’ятаємо, як його звати одне одного, й зможемо обходитися без табличок. Можливо, ті імена, що були взяті сьогодні, тоді й непотрібні, якщо потрібно, кожен взяти свою табличку і, наприклад, щось розповісти про собі за іншою ім'ям. Начинаем».

Вчимося расслабляться.

Ведучий розповідає у тому, що у випадках, коли відчуваєш напруга, «скутість», тривогу, можна допомогти собі, розслаблюючи з допомогою простих прийомів, які допомагають як відчути себе комфортніший і спокійніше, а й умови ще зваженого, обдуманого поведінки, яке шкодить інтересам іншу людину. Потім він проводить три вправи на релаксацію (див. 8).

1) «Сядемо зручніше. Спина розслаблена, спирається на спинку стільця, руки спокійно лежать навколішки. Можна заплющити очі. Зробимо до десятьох глибоких повільних вдихів і видихів. Щоб уповільнювати їх, вдихаючи, порахуємо подумки сьомої, а видихаючи — до дев’яти. Можна багато й не вважати — дивлячись як легше. Начнем»,.

Після закінчення: «Нині можна заплющити очі. Розповімо, що відчули, що відчули, виконуючи цю вправу. Можна, я почну?» Ведучий в тому випадку показує, як можна говорити про своє почуттях, намагаючись описати те, що відчув, поподробнее.

2) «Інший спосіб розслабитися можна було б назвати „Чарівне слово“. Наприклад, ми хвилюємося, ми можемо вимовити подумки це чарівне слово, і почуватимемося трохи впевненіше і спокійніше. Це були різні слова: „спокій“, „тиша“, „ніжна прохолода“, будь-які інші. Головне, що вони допомагали вам. Давайте попробуем».

Після закінчення провідний запитує, які «те чарівне слово» підібрав кожен із його учасників і що він почувствовал.

3) «Ще одна спосіб заспокоїтися і розслабитися. Згадайте, уявіть собі ситуацію, що зазвичай викликає в вас хвилювання, напруга. Вимовте подумки кілька тверджень у тому, що ви почуваєтеся впевнено, спокійно. Але це затвердження мали бути зацікавленими позитивними. Наприклад, не „я — не хвилююся“, а „спокійний“ тощо. Начнем».

Після закінчення провідний запитує, хто які словосполучення використовував, що відчув і, а то й важко, розповісти у тому, які ситуації вспомнились.

Дане вправу сприяє як засвоєнню підлітками простих навичок саморегуляції і творення комфортною і довірчій атмосфери в групі, а й з того що учасники групи починають більш відкритий і повно висловлювати свої чувства.

«Очі в глаза».

Ведучий свідчить, що у звичайного життя найчастіше люди задовольняються поверхневими, неглибокими контактами друг з одним, не намагаючись побачити, що відчуває, переживає інший, після чого пропонує учасникам заняття протягом 3—5 хвилин дивитися іншим, намагаючись встановити контакти з кожним членом групи. Після закінчення провідний запитує про, випробуваних під час вправи, кого і чому важко було встановити зоровий контакт. Це вправу допомагає встановити етапі знайомства глибший і довірчий контакт між учасниками группы.

Далі провідний пропонує правил поведінки групи, також вони поширюються зв нею самого. Після прочитання правил провідний розгортає плакат з тими правилами, який після цього завжди висить на заняттях. Дається обіцянку дотримуватися правил. Ведучий вимовляє слово «обіцяю», учасники групи — тоже.

Заняття 2.

Колективний рахунок (разогревающая психотехника).

Техніка на день. Учасники перебувають у колу, опустивши голови донизу й незважаючи друг на друга. Завдання групи — називати усе своєю чергою числа натурального низки, намагаючись дістатись найбільшого, не зробивши помилок. У цьому їх необхідно виконувати три умови: по-перше, хтозна, хто почне рахунок і хто назве таке число (забороняється домовлятися друг з одним вербально чи невербально); по-друге, не можна одному й інші ж учаснику називати два числа поспіль; по-третє, якщо багато буде названо вголос двома чи більше гравцями, провідний вимагає знову розпочинати з одиниці. Загальною метою групи стає щоденне збільшення досягнутого числа при зменшенні кількості спроб. Ведучий повторює учасникам, що вони мають вміти прислухатися себе, ловити настрій інших, щоб зрозуміти, потрібно йому в момент промовчати чи настав час озвучити число. У деяких групах учасники бувають досить кмітливі, що не домовляючись починають послідовно вимовляти числа натурального низки із широкого кола. Виявивши це, провідний може похвалити учасників за згуртованість і винахідливість, але пропонує відмовитися від рівня цього прийому. Досвід підтверджує, що як згуртовані групи успішніше виходить із цим упражнением.

«Муха в квадраті» (тренінг особистісного зростання, групове взаимодействие).

Подумки уявімо полі для крестиков-ноликов, що складається з дев’яти квадратів. У центральному квадраті сидить муха. Завдання полягає у уявному переміщенні мухи ходами вгору-вниз, вправо-влево. Учасники роблять послідовно за одним ходу. Заборонено робити човникові ходи (тудисюди). Не можна вилітати поза межі поля. Може вживатись і як разогревающая методика. Згодом можна ускладнити завдання, модернізувавши пласке полі об'ємне (куб).

«Спина до спине».

Ведучий свідчить, що у групі є нагоду отримати досвід спілкування, недоступний в. повсякденні. Двоє учасників групи сідають спиною до спини друг до друга і намагаються у стані протягом 3−5 хвилин підтримувати розмову. Після закінчення вони діляться своїми ощущениями.

Ведучий може спросить:

— було нагадує знайомі життєві ситуації, наприклад, телефонна розмова), у яких отличия:

— легко було б вести разговор;

— який виходить розмова — більш відвертої чи нет.

Інші учасники групи також можуть поділитися чувствами.

Заняття 3.

Зіпсований телефон (разогревающая психотехника).

Учасники стають в колону за одним. Ведучий постає наприкінці колони. Отже всі учасники повернені щодо нього спиною. Бавовною під силу він пропонує повернутися щодо нього обличчям попереду стоїть учасника. Потім він жестами показує будь-якої предмет (коробка сірників, пістолет, волейбольний м’яч тощо.). Перший учасник повертається обличчям до другого і також бавовною під силу просить його повернутися і предмет, другий передає третьому, третій — четвертому тощо. Останній учасник називає предмет. Умови: робиться мовчки, лише жестами, можна тільки попросити повторити, учасники нічого не винні повертатися до того часу, поки попередній учасник не гримне його за плечу.

Друкована машинка (групове взаємодія, тренінг особистісного роста).

Всі учасники стають в лінію чи коло. Групі дається завдання прочитати чотиривірш (пропозицію, словосполучення тощо.), например:

У лукомор’я дуб зеленый,.

Златая ланцюг на дубі том.

Не хором, а наступним способом. Учасники послідовно вимовляють за однією букві, прогалину — вся група робить бавовну руками, переклад каретки — тупають ногою. Коми і точки теж як-небудь позначити. Ошибившийся вибуває, коли залишається троє вся група починає сначала.

Значимі люди.

Матеріали: Папір, набори кольорових карандашей.

Ведучий просить підлітків намалювати трьох найзначиміших для ім'я людей. Це може бути необов’язково ті, е ким вона постійно спілкується в час, але неодмінно ті, хто отже йому більше, чим це інші, кого він або він знал (а), хто йому дорожчий від усіх. Ведучий також виконує рисунок.

Потому, як малюнки виконані, провідні просить учасників групи з черги показувати малюнки, розповідаючи у своїй про зображених там людях:

— хто они;

— ніж значимі для підлітка, ніж дороги:

— як і чи близькі вони йому тепер, якщо йдеться про прошлом.

— хотів би вони н-ч щось сказати, коли б таку можливість, просто сьогодні (наприклад, є невиражене почуття благодарности).

Якщо комусь із учасників групи справді хотілося б поговорити дорогою йому людиною, можна використовувати практикуемую в гештальттерапии техніку «порожнього стула».

Заняття 4.

Для розігріву використовуємо техніки: або нестандартне вітання, або зіпсований телефон, «Які Тікають огни».

Кільце (тренінг особистісного зростання, адекватность).

Устаткування: в ролі колечка добре підходить сердечник від изоленты, для дітей можна використовувати щось яскраве, наприклад, шпильку. Група виходить із кімнати. Ведучий розміщає кільце у кімнаті те щоб він був до поля зору учасників. Наприклад, повісити на гвоздик, прикрасити шийку пляшки, покласти до столу, що й так купа будь-яких предметів, шпильку можна приколоти до фіранці. Група заходить у кімнату і мовчки шукає кільце. Знайшов мовчки і у разі не показуючи виду, що знайшла, сідає на своє місце. Що залишається шукаючих, то складніше знайти предмет. Останньому доводиться зовсім важко. Ассоциации.

Водящий (учасники групи викликаються з цього роль добровільно) виходить, решта учасників групи загадують когось із решти. Водящий по асоціаціям повинен відгадати того, хто загадан групою. Перед початком гри провідний пояснює, що питання водящего повинні прагнути бути однотипні — потім чи кого схожий той, кого загадали: — який час діб; - який час року; - яку погоду; - який день тижня: — який колір веселка і т.д.

Слід особливо нагадати, що завдання треба виконувати те щоб не зачепити самолюбства, не образити того, хто був загадан.

Дане вправу допомагає учасникам групи підготуватися для отримання зворотний зв’язок, інших упражнениях.

Заняття 5.

15 слів (самоконтроль).

Ведучий пропонує учаснику назвати 15 слів, які починаються на певну букву, з вимогою, якщо пауза між словами становить понад 5 секунд, то учасник робить одне присідання. Припускається, що учасник перебуває перед своєї группой.

Колективна арифметика (сотрудничество).

Беруть участь 4 людини. Кожен із учасників бере картку з нескладним арифметичним дією, наприклад 100*100. Отримані результати кожної картки складаються. Називається отримана сума. Час — 60 секунд. Ведучий може створювати перешкоди, щоп’ятнадцять секунд гучним голосом оголошуючи що залишилося время.

Своє пространство.

Одне з учасників групи («протагоніст») добровільно постає до центру кола. Ведучий пропонує йому уявити себе «світилом», різному відстані, від якої перебувають решта учасників групи — «планети». Протагоніст, повертаючись обличчям до учасників групи, просить стати їх у різному відстані від — те щоб черговий учасник групи відійшов від цього на відстань, відповідне уявлюваного дистанції, а міжособистісні стосунки. Коли розстановка групи завершено, провідний запитує протагоніста, наскільки комфортно створене їм простір і хотілося б він внести якісь изменения.

Проводити цю вправу з понад трьома учасниками як «світила» воднораз категорично не рекомендується. У дискусії заборонена обговорення створеної схеми, проте його можна поділитися почуттями залежно від того, у яке відстань виявився віддаленим той чи інший учасник, порозмірковувати, із чого складається цей період, чого воно залежить, хочеться його скоротити (збільшити). Останнє бажано обговорювати в абстрактному плане.

Заняття 6.

Удари (групове взаимодействие).

Учасники групи стають в лінію, колону, коло. За командою, починаючи з першого, кожного учасника послідовно робить один бавовну. Удари повинні йти друг за іншому. Один учасник робить лише одне бавовну, ні більше, ні менше. Оптимальний час виконання групою з 20-ти людина становить 3 секунды.

Гра «Крокодил».

Ведучий свідчить, що багато людей бояться видатися оточуючим смішними, безглуздими, і учасників, кому знайоме це почуття. Наступна гра пропонується, як позбутися цього побоювання. Група розбивається на дві команди. Перша команда загадує деяке слово чи словосполучення (можна — назви предметів, часто можна зустріти в побуті), друга — делегує свого учасника (краще, якщо добровільно), якому повідомляється загадане слово. Останній повинен зобразити це слово лише за допомогою жестів і міміки, яке команда спробувати зрозуміти, хто був загадано.

Команди учасників групи загадують слова почергово. Потому, як у ролі який зображує побувало більшість учасників, можна обговорити власні почуття, виникаючі, коли доводилося щось изображать.

Заняття 7.

Хто гальмо? (баланс механізмів порушення та торможения).

Маленький предмет лежить столі посередині. Двоє кладуть провідні руки з різних боків від предмета на однаковій відстані. Ведучий називає різні числа. Коли називається парне число, потрібно схопити предмет.

«Запальний стул».

Ведучий пропонує підліткам дізнатися думку про неї інших учасників групи. Висловлюватися друг про одному він рекомендує приблизно такий формі: «Коли робиш чи кажеш те-то ось те, в мене виникають такіто почуття, і як на мене, що могло бути те-то зв те-то». Використовується лише те досвід, який було отримано під час занять. Слід уникати визначень «подобається», «добре», «ПЛОХО».

Одне з по бажанню сідає до центру кола. Потому, як все висловилися, підліток коротко розповідає, що у нього було, коли наголошували на ньому. Учасник висловлюються почергово, але «гарячому стільці» сідають лише з желанию.

У обговоренні учасники діляться враженнями, як змінилися їх почуття стосовно друг до друга після цього упражнения.

Заняття 8.

Телеграммы.

Ведучий роздає учасникам групи з набору «бланків телеграм» — аркушів за іменами всіх учасників групи, і написати найкраще, кожен учасник знав про інших студентів і собі самому. Ведучий збирає «телеграми» в «чарівну папку», щоб під час наступного вправи переглянути, чи немає образливих і грубих телеграм і якщо є, повернути авторам з проханням переписати. Можливість Перегляду телеграм обмовляється заранее.

Я «реальний ідеальний; очима других.

Матеріали: Папір, кольорові карандаши.

Ведучий просить учасників групи намалювати себе таких як є, таким, яким хотів би бути, і такою, яким тебе бачать інші люди.

У обговоренні учасники намагаються знайти відповідь стосовно питань, чим викликане розбіжність у уявленнях у тому, яким ти хотів би бути та яким тебе бачать інші, про те, який ти є насправді. Якби ж то ці розбіжності сильніше, якщо провести це завдання на початку групи, і почему?

Завершення групи. Заключне слово ведучого. Роздача «телеграмм».