Контрольная робота з психології на тему: Моральні судження школьников

Башкирский державний педагогічний институт Контрольная робота з психології на тему: Моральні судження школьников.

Выполнила: студентка грн. 203 ОЗО Тимербаева Г. Ф. Проверила.

: Уфа 99 План.

1. Теоретична часть Усвоение правив і норм спілкування молодшими школярами. Особистість підлітка. Проблема морального вибору підлітковому віці. Моральні судження школярів в дослідженнях російських психологов.

2. Експериментальна часть.

3.

Заключение

.

Теоретична часть.

Мораль, як із форм суспільної свідомості, має специфічні функції і становить систему вироблених і правил поведінки, що відбивають ставлення людини до суспільства, іншим і перед самим собою. Діти, що розвиваються в різноманітних стосунки з оточуючими людьми, засвоюють різні моральні норми, які визначають їх уявлення, що таке борг, честь, добро, зло, гуманність, справедливість. Становлення моральних поглядів, переконань і ідеалів ввозяться умовах вибору моральних норм, якого стоїть кожен школяр у поведінці і забезпечення діяльності. У його моральному судженні виражається як знання норми моралі, а й ставлення до ним.

Розподіл моральних суджень школярів втричі вікових етапу є закономірним, але у відомої мері умовним. На кожному з етапів, проходячи певні стадії розвитку, накопичуються ті моральні освіти, які виділяють особистість, відділяючи його від інших, надаючи їй індивідуальне своєрідність і неповторність. Кордони цих вікових етапів зсуваються залежно від ефективності виховання, однак самі собою такі зрушення не безмежні, хоча у умовах акселерації максимально прискорене моральне развитие.

ЗАСВОЄННЯ ПРАВИЛ І НОРМ СПІЛКУВАННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЬНИКАМИ.

З надходженням дитину до школи відбуваються зміни у його взаєминах із які вас оточують. У перших класах школи діти більше спілкуються з учителем, проявляючи щодо нього більше, ніж до своїх одноліткам, оскільки авторитет вчителя для них дуже високий. Але вже безпосередньо до 3−4 класам стан справ змінюється. Учитель особистість стає для дітей менш цікавою, нижчій й авторитетної постаттю, і росте їх інтерес до спілкування з однолітками, який далі поступово зростає до середньому і старшому шкільного віку. Змінюються теми і мотиви спілкування. Виникає нового рівня самосвідомості дітей, найточніше що виражався словосполученням «внутрішня позиція». Цю позицію є усвідомлене ставлення дитину до собі, до оточуючих людям, подій і внутрішніх справ. Факт становлення таку позицію внутрішньо в тому, що у свідомості дитини виділяється система моральних норм, яким він іде чи намагається дотримуватися завжди і скрізь, незалежно від створених обстоятельств.

Завдяки дослідженням, проведеним швейцарським психологом Жаном Піаже у 20−30-х роках, маємо уявлення у тому, як діти різного віку судять норми моралі, яких нравственно-оценочных суджень вони дотримуються. Ним встановлено, що під час життя від п’яти до дванадцяти років уявлення дитини про моральності змінюються від морального реалізму до моральному релятивізму. Моральний реалізм, у сенсі Піаже, — це тверде, непорушне і дуже однозначне розуміння добра і зла, те що розмежовує все існуюче на дві категорії - добре і зле — і не усматривающее ніяких півтіней в моральних оцінках. Моральний релятивізм грунтується на переконанні, що кожна людина має право справедливе та шанобливе ставлення й у його вчинок можна побачити виправдане і осуждаемое.

Реаліст мислить категоріями авторитету гадає, що моральності встановлено владою та непорушні, що вони абсолютні і мають винятків. Дитина — моральний реаліст — моральну дилему зазвичай вирішує на користь бездумного слухняності і беззаперечного підпорядкування дорослому. Більше старші віком діти, піднялися свого розвитку до рівня морального релятивізму, вважають, що можна знехтувати думкою дорослого і відповідно до іншими нормами моралі. Молодші, наприклад, вважають, що неправду ніколи не можна; старші вважають, що деякі випадках вона допустима.

У період морального реалізму діти судять про дії людей з їхньої наслідках, а чи не по намірам. Їх будь-який вчинок, який призвів до негативному результату, є поганим незалежно від цього, зроблений він випадково, чи навмисно, з поганих або гарних спонукань. Дітирелятивісти надають підвищену значення намірам і з намірам судять про характері вчинків. Проте за явно негативних наслідках скоєних вчинків молодші діти здатні певної міри брати до уваги наміри людини, даючи моральну оцінку його действиям.

Л.Колберг розширив і поглибив ідеї Піаже. Він встановив, що у доконвенциональном рівні моралі діти справді частіше дають оцінки поведінці тільки з його слідством, а чи не з урахуванням аналізу мотивів і змісту учинків людини. Спочатку, на першої стадії цього рівня розвитку дитина вважає, що людина має підпорядковуватися правилам для уникнення покарань їх порушення. У другий стадії виникає думка про корисності моральних дій, що супроводжуються заохоченнями. У цей час моральним вважається будь-яке поведінка, протягом якого можна отримати роботу заохочення, чи таке, яке, задовольняючи особисті потреби даного людини, корисно задовольняти свої іншій людині. На рівні конвенційної моралі важливого значення спочатку надається тому, щоб бути «доброю людиною». Потім першому плані виступає ідея громадського порядку чи користі людей. На рівні постконвенциональной моралі люди оцінюють поведінка, з абстрактних поглядів на моральності, та був з урахуванням усвідомлення й терміни прийняття загальнолюдських моральних ценностей.

Необхідно згадати, відомо кожному вчителю. Здатність розмірковувати про вчинках, давати їм оцінку може і збігатися з моральним (чи аморальним) поведінкою школяра. Бойко відповідаючи стосовно питань у тому, «що таке добре що таке погано», він у той час може виконувати дії, які відповідають цим оценкам.

На моральні судження також сильно впливає безпосереднє соціальне оточення, насамперед сім'я. Більше старанними, сумлінними виявляються дітей із тих сімей, де старші сумлінно ставляться своєї праці і намагаються у доступній формі пояснити їм сенс свого поведения.

ОСОБИСТІСТЬ ПОДРОСТКА.

Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, які впливають особистісне розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, створених у підлітків з дорослими людьми і однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту і способностей.

Тут складаються моральні якості, формуються соціальні установки, ставлення до, до людей, до суспільства. Стабілізуються риси характеру реалізувати основні форми міжособистісних відносин, з’являється прагнення бути схожим на старших, змінюються утримання і роль наслідування у розвитку особистості (вона стає керованим). Бажаний образ «Я» у підлітків зазвичай складається з цінують ними достоїнств іншим людям. З’являються нові мотиви вчення, пов’язані з розширенням знань, з формуванням потрібних умінь і навиків. Відбувається формування системи особистісних цінностей; створюються непогані умови на формування організаторських способностей.

Головна нова риса — це вищий рівень самосвідомості. З’являється диференційовано ставлення до найрізноманітніших вчителям. Еталони міжособистісного сприйняття, якими сповна користуються підлітки, оцінюючи оточуючих людей, стають дедалі більше узагальненими і співвідносяться ні з думками окремих дорослих, і з ідеалами, цінностей і нормами. Зміст оціночних моральних еталонів продовжує розширюватися і заглиблюватися, вони стають тоншими і диференційованими, індивідуально различными.

У першому місці у відносинах підлітків стоять товариські відносини. Атмосфера таких відносин виходить з «кодексі товариства», що включає у собі повагу особистої гідності іншу людину, рівність, вірність, чесність, порядність, готовність допомогти. Особливо у підліткових групах засуджуються егоїстичність, жадібність, порушення слова, зрада товаришу, зазнайство, прагнення командувати, небажання рахуватися з думками товаришів. Йому оголошують бойкот, відмовляють у прийомі до компанії. Подібність у сфері і справах є найважливішим чинником приятельського зближення підлітків. З’являється потреба у близькому одному, виникають особливі моральні вимоги до дружнім взаємовідносинам: взаємна відвертість, порозуміння, чуйність і чуйність, вміння зберігати таємницю. «Спорідненість душ» стає із віком все вагомішим чинником, визначальним особисті стосунки підлітків. Опанування моральними нормами становить найважливіше особистісне придбання підліткового возраста.

ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ У РАННЬОЇ ЮНОСТИ.

Рання юність — час реального початку справжньої дорослості. Юнаки та у пошуках правильної відповіді на моральні питання звертаються до джерел, котрими звичайно користуються дорослі люди. Такими джерелами є реальні, різноманітні складні людські відносини, наукова і популярна, художньої літератури, твори мистецтва, печатку, телевидение.

Серед моральних проблем, що протягом століть хвилювали юнацтво, перебувають проблеми добра і зла, справедливості і беззаконня, порядності та безпринципності. Сучасною юності не властиві ні дитяча наївність, ні подростнический, все що заперечує негативизм.

Більшість юнаків та дівчат утвердилися у іншій моральної позиції, яку Ж. Пиаже позначив як релятивістську. Така позиція аж ніяк не висловлює собою модель вседозволеності й морального свавілля. Це, скоріш, більш розумний та глибокий погляд на моральні проблеми, що виражався в судженні: «щоправда не абсолютна, повинна бути такий, щоб приносити користь, як можна великому числу людей».

Справедливість юнаками і дівчатами також розуміється вже не, як сприймається дітьми: «справедливо — це що всім однаково». Сучасні старшокласники здебільшого принцип справедливості трактують так: «від кожної - за можливостями, кожному — за її справами чи реальному внеску на загальне добробут людей».

Набагато глибше розуміється і моральний принцип порядності. Він для старшокласників, з одного боку, овіяний романтичністю, утрачиваемой, на жаль, із віком, з другого боку, полягає в цілком реалістичних позиціях, коли, з нього, оцінюються справжні вчинки людей: батьків, вчителів, товаришів і друзів. Юнаки та у здебільшого цінують і невтомно щиро люблять їх, ставляться з симпатією і турботою, що менше притаманно дітей молодшого шкільного віку і її подростков.

На кінець школи більшість юнаків та дівчат є людей, практично морально сформованих, які мають зрілої і стійкою мораллю, а її ряду зі здібностями, мотивами і рисами характеру є найважливіше особистісне новоутворення. У виникненні потреби у юнацької дружбі, прагнення встановленню близьких відносин із людьми у віці певні різницю між хлопчиками і дівчатками. У дівчаток потреба у дружніх відносинах виникає на півтора-два роки раніше, ніж в хлопчиків. В багатьох молоді виникає відчуття любви.

МОРАЛЬНІ СУДЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ РОСІЙСЬКИХ ПСИХОЛОГОВ.

Діяльність досліджень Л. И. Божович, Л. С. Славиной, Т. В. Ендовицкой доведено, що є складна зв’язок між інтелектуальним розвитком школярів та їхніх можливостями у будівництві суджень на моральну тему. При розвиненою здібності діяти «про себе» діти виявляють самостійність у вирішенні моральних проблем, вони з’являється незалежність суджень, і навіть прагнення самостійного побудові завдання на моральну тему.

У межах своїх дослідженнях особливостей моральних суджень школярів Н. Э. Фокина і його помічники виділяють такі зміни змісту моральних суджень учнів старшої школи і учнів перших класів: «1. Збагачення, ускладнення відтворюваного дітьми причинно-мотивационного змісту ситуації вчинку. Це виявляється, наприклад, у цьому, що чимало старшокласники висувають одночасно за кількома можливих мотивів поведінки й ставлення до вчинку. Утримання їх мотивів багатшими. Їх відповіді більш розгорнуто. 2. Значне збільшити кількість дітей, в судженнях яких виявляється різнобічний підхід до оцінюваного вчинку. 3. У старшокласників зникають відповіді, де у основі моральної оцінки лежить ставлення до правилу як такого, без його опосередкування моральної целью.4. Збільшується кількість суджень, у яких виконання правила пов’язують із поведінкою людини у цілому, з його моральними качествами.5. Значно зростає кількість суджень, у яких висуваються вимоги, специфічні кожному за віку. Ці моральні вимоги відбивають прагнення й уміння старших школярів враховувати інтереси іншого человека».

Експериментальна часть.

Мета дослідження — виявити особливості моральних суджень школьников.

Обстежувані: 10 человек (5 дітей із 1а класу у віці 6−8 років і п’яти дітей із 6б класу у віці 11−13 років) порівн. школи № 8 р. Мелеуза.

Для отримання матеріалу про особливості моральних суджень дітей розроблено різні методики. У тому основі лежить анкетування чи розмова у вигляді діалогу за текстом, заключающему якусь педагогічну ситуацію. Школярами висловлюються думки, їх міркування, у своїй можна знайти їх власне розуміння ситуації та ставлення до неї, виявляються способи її аналізу ребёнком.

Зміст першого запитання, заданого дітям, було таким: «Йде контрольна робота. Твій товариш не знає матеріалу і дати списати. Ти виконав роботу правильно. Що ти від зробиш? «. За підсумками відповідей учнів складена таблиця. |№ |Прізвище, ім'я, вік |Відповіді і обгрунтування | |1 |Абдулліна Ганна, 6 років |Я не дала, оскільки він мене в | | | |зошиті ще щось зробить. Це погано, за | | | |нього робити, він не навчиться. | |2 |Муллюков Юрій, 7 років |Ні, погано робить той, хто просить. Тому | | | |що не можна так робити, не можна обманювати | | | |вчительку. Той, хто дасть, теж погано | | | |зробить, але обманює. | |3 |Волокітіна Таня, 6 років |Не дала б. Вчителька могла побачити. | | | |Потім не можна обманювати старших. | |4 |Тухватуллин Арсен, 8 років |Так, коли він намагався, то дам списати, а | | | |а то й намагався, нехай отримає «два» | | | |чи «кіл». | |5 |Аитов Альберт, 7 років |Я назву, погано надходить мій товариш, | | | |оскільки він вчительку у шкільництві не | | | |слухає. | |6 |Калініна Юля, 11 років |Я не дала списати, оскільки списувати | | | |не можна. Треба самому думати. Він | | | |списувати, щось знатиме, і | | | |залишиться другого року. | |7 |Даукшес Жанна, 13 років |Я би дала, т.к. він заступається за | | | |мене, як інші хлопчаки кривдять. | |8 |Кузнєцов Олексій, 12 років |Звісно, дам. Ми вчимося вже рік | | | |разом і завжди виручаємо одне одного. | |9 |Юнчев Женя, 12 років |Дам, мені з цього ні холодно, ні гаряче, а | | | |товаришу приємно. | |10 |Малин Денис, 13 років |Взагалі, не шкода кожному дати списати чи | | | |підказати, лише прикро, деякі | | | |так знаннями ставляться. |.

Інше питання мав таке зміст: «Ти не можеш вирішити контрольної роботи. Твій товариш пропонує списати в нього. Як ти поступиш?» За підсумками відповідей складена таблица.

|1 |Абдулліна Ганна, 6 років |Відмовлюся, списувати — не т. е. | |2 |Муллюков Юрій, 7 років |Я вступлю нерозумно, якщо спишу, адже| | | |наступній контрольної роботі все одно | | | |нічого знати не. | |3 |Волокітіна Таня, 6 років |Краще отримати чесну двійку, без обману, | | | |не спишу. | |4 |Тухватуллин Арсен, 8 років |Я сам винен, не візьму підказку. | | | |Прогуляв цей урок. | |5 |Аитов Альберт, 7 років |Ні, я краще ще небагато сам подумаю. | |6 |Калініна Юля, 11 років |А я відмінниця. Завжди можу виконати | | | |роботу, але якщо не змогла, — не | | | |списано б. | |7 |Даукшес Жанна, 13 років |Я взяла. Оскільки погано знала цю | | | |тему. | |8 |Кузнєцов Олексій, 12 років |Звісно, взяв би. Прикро, коли | | | |пропонуєш, інший не бере. Він також з | | | |чистих спонукань. | |9 |Юнчев Женя, 12 років |Взяв би, що на таке такого. Головне, щоб | | | |вчителька не бачила. Соромно, вона мене | | | |високого думки. | |10 |Малініна Денис, 13 років |Присвоювати чужу працю — це солідно. Не| | | |той самий я дурний, аби брати участь не вирішити. | | | |Своїм розумом треба. |.

Третє питання говорить ось що: «Під час зміни одне із твоїх товаришів розбив вікно. Ти випадково бачив це. Товариш гребує зізнатися. Назвеш чи ви її ім'я вчителю?» За підсумками відповідей учнів — таблиця. 1. | |Абдулліна Ганна, 6 років |Назву. Не хороша людина. Не можна | | | |розбивати вікна. |.

2. | |Муллюков Юрій, 7 років |Обманювати вчительку не можна. Потрібно | | | |зізнатися. Або їй все розповім. |.

3. | |Волокітіна Таня, 6 років |Так, тим розповім про нього. Бо все | | | |хлопчаки стануть вікна бити. |.

4. | |Тухватуллин Арсен, 8 років |Я б промовчав. Як йому буде | | | |важко, якби нього ябедничати будуть. |.

5. | |Аитов Альберт, 7 років |Нічого не скажу, не те підбивати | | | |товариша, мене мама так навчала. |.

6. | |Калініна Юля, 11 років |За всього класі я не назвала його | | | |прізвище, а згодом я все розповіла. |.

7. | |Даукшес Жанна, 13 років |Я ще й потім не розповіла. Він також мій | | | |однокласник. |.

8. | |Кузнєцов Олексій, 12 років |Друг друга виручати треба. Базікати все — не | | | |мальчишечье справа. |.

9. | |Юнчев Женя, 12 років |Мені доти ніякої кримінальної справи немає. Мене це| | | |стосується. Буду мовчати. |.

10 | |Малініна Денис, 13 років |Мені здається, що вона сама повинен зізнатися. | | | |Не маленький ж. Навіщо весь клас мучити. | | | |Але саме я нею не зазначив. Підло це — | | | |видавати товариша. |.

Четверта ситуація: «Ти отримав двійку і знаєш, що й батьки дізнаються звідси, то покарають тебе. Повідомиш чи ти їм про отриманої оцінці?» Таблиця вийшла наступній. |1 |Абдулліна Ганна, 6 років |Я не сказала. Не хочу, щоб Папа й мама| | | |мене карали. | |2 |Муллюков Юрій, 7 років |Я стер двійку і трійку. Сказав | | | |б, що вчителька сама виправила, бо | | | |мене папка поб'є. | |3 |Волокітіна Таня, 6 років |Я відразу не сказала. Не люблю, коли мене| | | |карають. | |4 |Тухватуллин Арсен, 8 років |Я зробив би добре. Я одержав «п'ять». | | | |А через двійки обманювати маму і тата | | | |не т. е. Вона мене за двійку вибачать.| | | |Раптом поки що не зборах скажуть, тоді ще | | | |гірше буде. | |5 |Аитов Альберт, 7 років |Треба спершу виправити цю двійку, цілий | | | |день сидіти, не підводячись, займатися, а | | | |потім його разом із хорошою оцінкою показати.| |6 |Калініна Юля, 11 років |Я не показала. Я така доросла і | | | |отримую двійки — соромно. | |7 |Даукшес Жанна, 13 років |Мене не пустять погуляти — я краще помовчу,| | | |і потім виправлю і скажу про двійці. | |8 |Кузнєцов Олексій, 12 років |Я відкрито скажу, якщо запитають, але з того тут| | | |таке, що покарають. Обманювати не люблю. | |9 |Юнчев Женя, 12 років |Мені байдуже, покарають чи ні, розповім | | | |відразу. Так, на душі легше. | |10 |Малин Денис, 13 років |Мої батьки цінують слово честі. Не | | | |покарають мене через двійки. Але й самому не| | | |приємно оцінки отримувати. Я дуже | | | |розумний хлопчик. |.

Аналізуючи перші двоє питання, бачимо таку картину.

Для молодших класів: (за першим вопросу).

4 відповідності моральним вимогам з 5 ответов;

(за другим питання) 5 відповідностей з 5 ответов.

Для середніх класів: (за першим вопросу).

1 відповідність моральним вимогам з 5 відповідей; (за другим питання) 2 відповідності з 5 ответов.

З перших днів навчання школярі дізнаються від вчителя про такі правилах: не можна списувати в іншого, користуватися підказкою і навіть списувати. З відповідей та обгрунтувань бачимо, що у молодших класах діти засуджують як тих, хто списує, і тих, хто дає списувати. У тому оцінках у тому чи іншого формі виступає, передусім, ставлення вчителя до такого поведінці. Молодші школярі не виділяють також такої естетичної аспекти — як тенденція присвоювання чужої праці. Цю ситуацію діти розглядали з погляду результативності процесу навчання. Авторитет вчителя у тому випадку определяющий.

Школярі середніх класів ставляться до списування спокійніше. Якщо подивитися у цю ситуацію, то тих дітей, що дають списувати, можна зрозуміти. Відносинами, що складаються групи, вони поставлено у такі умови, що ні можуть у цьому відмовити. Адже дорослі теж часто у тому чи іншій формі багато роблять інших, за тих, хто некомпетентний чи ледачий. І діти знають звідси. Також у старших класах переважають закони товарищества.

Тут повстає дуже важлива і складне завдання — виховати в дитини гордість, відчуття власної гідності. Необхідно зробити, щоб слабший, нехай і володіючи потрібними знаннями, але володіючи почуттям власної гідності, сам відмовлявся скористатися плодами чужого праці, вважав собі це принизливим і оскорбительным.

По третьої ситуації, ми виявляємо следующее.

Для молодших школярів: 2 відповідності моральним вимогам з 5 ответов.

Для середніх школярів: 4 відповідності моральним вимогам з 5 ответов.

У разі такі моральні поняття, як взаємовиручка, солідарність, ще сприйняті молодшими школярами, де вони переросли у них же в переконання. Їх досі важливий авторитет вчителя, а чи не відносини з однокласниками. Тільки двох із п’ятьох вважають, що деякі випадках неправда чи навіть замовчування припустима і навіть необходима.

Середньому віку вже характерно таке моральне судження. Вони керуються, передусім, товариських почуттям боргу. І лише однієї дівчинка назвала б вчительці того, хто розбив вікно і те ні за всім класі. Тут каже вже бажання «потрапити до сприятливу зону вчителя», егоїстичне самоутверждение.

Відомо, що школярів завжди лякає перспектива отримання поганої оцінки. Двійка — то стид перед вчителем історії та товаришами, удару самооцінці, на самолюбство. По четвертому питання така картина.

Для молодших школярів: 2 відповідності моральним вимогам з 5 ответов.

Для старших школярів: 3 відповідності моральним вимогам з 5 ответов.

У цій ситуації ухвалення рішення ускладнюється тим, що на посаді побудників виступають кілька мотивів, які можна конкуруючими. Становище ускладнюється тим, що дві мотиву, із яких лише один повинен визначити вчинок, за значенням для дитини равносильными.

Для молодших дітей мотив «страх бути покараним» виявився легше усвідомленими через те, що він їм тим більше знайомий за досвіду. Вони дуже добре знають, що таке бути покараним за погану оцінку. Тому такий потужний почуття, як страх, поки що домінує вони з інших, в моральному сенсі більш высокими.

Для середніх школярів, у яких дедалі менше наказываемы за оцінки, немає сенсу прикриватися обманом. Діти цього віку усвідомити те, що недобросовісність, брехня, використовувані людиною у тому, щоб вводити на оману інших і такою шляхом захистити свою Я, об'єктивно обертаються проти нього послаблюють його Я. Відчуття гордості, самоповаги, небажання з’явитися перед батьками поганим, неуспевающим учнем — є мотивом обох дівчаток, хто хоче показати двойку.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У процесі дослідження з’ясувалося, що навіть маленькі школярі часто вагаються дати оцінку вчинку, визначити рівень його моральності в силу те, що їм непросто самостійно, без допомоги дорослого виділити лежить у його основі мотив. Тому зазвичай судять про вчинок за наміру, яким він викликаний, а, по його результату. Вони часто підміняють більш абстрактний мотив зрозумілішим їм. Судження молодших школярів про ступеня моральності вчинку, їх оцінки є у більшою мірою результатом усвоенного від вчителя, з інших людей, а чи не пережитого, «пропущеного» ними крізь свій власний досвід. Їм заважає також відсутності теоретичних знання моральних нормах і ценностях.

Аналізуючи моральний досвід молодшого школяра, бачимо, хоча і не великий, у ньому нерідко вже є чималі вади. Діти не завжди сумлінні, старательны, правдиві, доброзичливі, горды.

У старшокласників необхідно виховання відчуття власного гідності, поваги чужої праці і сорому над його присвоєння, викорінення підлабузництва. У сьогоднішнє час повального нігілізму серед старшокласників необхідні також заходи попередження таке ставлення до всему.

У зв’язку з сказаним велике значення набуває проблема котра виховує роль особистості самого вчителя, характер якого мав відбутися о очах дітей безупречным.

Головне, що має визначати ставлення кожного вчителя до кожного учневі, — це глибока віра у людини, у його можливості, гуманне, оптимістичне ставлення до підростаючої человеку.

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Нємов Р.С. Психологія. Кн.2. — М.: Просвітництво, 1994.

2. Марьенко І.С. Моральне становлення особистості школяра. — М.:

Педагогика, 1985.

3. Фокіна Н.Е. Особливості розвитку моральних суджень у молодших школярів та подростков.//Сов.педагогика.№ 3, 1978.

4. Воловикова М. И. Інтелектуальне розвиток виробництва і моральні судження молодших школьников.//Вопр. психологии.№ 2, 1987.

5. Липкина А.І. Про моральної життя школяра. М., «Знание», 1978.