Захист прав споживачів

ПЛАН.

1. Захист прав споживачів під час продажу товаров.

1. Права споживача у разі придбання товару з недостатками.

2. Терміни пред’явлення споживачем вимог щодо недоліків товару. Заміна товару неналежного качества.

3. Розрахунки з споживачем у разі заміни товару із нестачею чи розірвання договора.

4. Порядок обміну товару належного качества.

2. Захист прав споживачів на сфері обслуживания.

1. Терміни виконання робіт і надання послуг. Наслідки порушення цих сроков.

2. Права споживача разі виявлення недоліків у виконану роботу (зроблену послугу). Терміни усунення недостатков.

3. Кошторис виконання роботи (надання услуги).

4. Виконання роботи з матеріалів музиканта, і матеріалів споживача чи роботи з річчю потребителя.

5. Порядок розрахунків за виконану роботу (надану услугу).

Заключение

.

Однією з істотних чинників розвитку, хоч і парадоксально, є законодавча, т. е. адміністративна, кримінальна, громадянська захист прав споживачів. Захист прав споживачів переслідує дві основні мети: перша — інформувати споживачів про наявні на ринку товарах і послугах про те, щоб правильний вибір сприяв успішному формуванню споживчого ринку, друга — захищати споживача у разі, якщо її становище як слабкої боку ущемляется.

У наших умовах, коли процеси лібералізації економіки, створено ринок, конкуренція вже зародилася, а продавці зацікавлені у повне задоволення запитів громадян, питання захисту прав інтересів граждан-потребителей, і навіть організація належної роботи торгових підприємств і комунального харчування незалежно від форм власності з урахуванням спеціальних нормативних актів набувають актуальне значение.

Захист прав споживачів під час продажу товаров.

4 ПРАВА ПОТРЕБИТЕЛя У СЛУчАЕ ПРИОБРЕТЕНИя ТОВАРУ З НЕДОСТАТКАМИ.

ГЛАВА II ЗАКОНУ «Про ЗАХИСТІ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ «РОЗГЛЯДАЄ ПРАВА ПОТРЕБИТЕЛя ПРИ ПРОДАЖУ ЙОМУ ТОВАРІВ. У чАСТКОВОСТІ, СП. 18 ЗАКОНУ ВКАЗУЄ НА ПОСЛЕДСТВИя ПРОДАЖУ СПОЖИВАЧА ТОВАРУ НЕНАЛЕЖНОГО КАчЕСТВА. ОДНАК У ПРЕАМБУЛІ До ЗАКОНУ І ТЕКСТІ СТАТТІ НЕ РАЗЪяСНяЕТСя, щО ПОДРАЗУМЕВАЕТСя ПІД «НЕНАЛЕЖНИМ КАчЕСТВОМ «ТОВАРУ. ТОМУ МОЖНА ПРЕДПОЛОЖИТЬ, щО ЦЕ ТОВАР, У ЯКОМУ Є ВАДИ АБО СУТТЄВІ НЕДОСТАТКИ.

Під вадами розуміється «невідповідність товару стандарту, умовам договору чи зазвичай які висуваються вимогам до якості товару » .

Недоліки може бути двох типів: явні, знайдених при прийнятті, огляді товару, і приховані, які виявляються тільки в процесі експлуатації, зберігання або вживання товара.

В створюють як виняток треба сказати, що й продавець зазначив споживачеві на явні й приховані недоліки товару для придбання, то споживач немає права скористатися положеннями ст. 18 закона.

Але якщо споживач придбав товар неналежної якості і це було зазначено продавцем, вона має право свій вибір пред’явити одне з нижченаведених требований:

. безоплатного усунення недоліків товару чи відшкодування витрат з їхньої усунення споживачем чи третім лицом;

. розмірного зменшення покупної цены;

. заміни товару аналогічної марки (моделі, артикула);

. заміни такий самий товар інший марки (моделі, артикула);

. розірвання договору купли-продажи.

У цьому споживач зобов’язаний повернути продавцю товар із нестачею, а також зажадати повного відшкодування збитків, заподіяних неякісним товаром.

Що ж до технічно складних товарів, споживач проти неї пред’явити продавцю лише вимоги, зазначені під № 1 і 2. Інші ж вимоги споживач пред’являє лише за виявленні товару суттєвих недоліків. Перелік таких товарів стверджується Урядом Російської Федерации.

Що стосується товарів, реалізованих через комісійні магазини, вимоги споживача про усунення недоліків товару або відшкодування витрат на виправлення недоліків, і про заміну товару товару аналогічної марки (моделі, артикулу) задовольняються тільки за згодою продавця. Споживач має можливість висунути інші вимоги: про розмірному зменшенні покупної ціни, про заміну товару такий самий товар інший марки (моделі, артикулу), про розірвання договору продажу-купівлі. Такі вимоги підлягають задоволенню загальних підставах, як і за купівлі над комісійному магазине.

З тих товарам, куди встановлено терміни придатності, споживач вправі свій вибір пред’явити такі вимоги: про заміну товару або про повернення сплаченої для неї суми (п. 4 ст.18 Закону). Ці вимоги пред’являються лише продавця й у випадку, якщо хиби в межах терміну годности.

Основним передумовою задоволення вимог споживача є пред’явлення їм товарного чи касового чека, а відношенні товарів, на встановлені гарантійні терміни, — технічного паспорти чи іншого заменяющего його документа.

Закон покладає обов’язок на продавця видавати товарний чек чи іншого документ, котра засвідчує момент і час купівлі товару в певного продавца.

" Доставка великогабаритного товару і товару вагою понад п’ять кілограмів на ремонт, уцінки, заміни і повернення їх споживачеві здійснюється силами і завдяки продавця (виготовлювача) чи організації, яка виконує функції продавця (виготовлювача) виходячи з договору з нею «(п. 6 ст.18 Закону). Це означає, що від зазначені особи слід забезпечити підготовку купленого товару до упаковування, транспортуванні, навантаженні, розвантаженні, перевезенні до місця, зазначеного споживачем. Споживач має декларація про документальне оформлення прийняття товару до перевезення. Це можуть бути накладна, договір перевезення, квитанція тощо. п. Вартість доставки чи повернення товару визначається відповідно до документа, виданій транспортної організацією, чи основі розцінок даної місцевості (наприклад, за кілометр — 7 рублів). З договору між споживачем і продавцем (виробником) доставка і повернення товару можуть здійснюватися силами споживача, а витрати споживачеві оплачують продавець (виготовлювач) чи організація, виконує їх функции.

1.2. Терміни пред’явлення споживачем вимог щодо недоліків товару. Заміна товару неналежного качества.

ДЛя УСТРАНЕНИя НЕДОЛІКІВ У ТОВАРІ ЗАКОНОМ УСТАНАВЛИВАЮТСя РІЗНІ СТРОКИ. ТЕРМІН ИСчИСЛяЕМЫЙ РОКАМИ, МИНАЄ У ВІДПОВІДНІ РІК, МЕСяЦ І чИСЛО (НАПРИКЛАД, 20 ИЮЛя 2001 Р.). ЯКЩО ТЕРМІН ИСчИСЛяЕМОГО МЕСяЦА ПРИХОДИТСя НА ТАКИЙ МЕСяЦ, У ЯКОМУ НЕМАЄ ВІДПОВІДНОЇ ДАТИ, ТЕ ТЕРМІН СчИТАЕТСя ЗАВЕРШЕНИМ У ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЦЬОГО МЕСяЦА. ЯКЩО ОСТАННІЙ ДЕНЬ СРОКА ПРИХОДИТСя НА НЕРАБОчИЙ ДЕНЬ, ДНЕМ ОКОНчАНИя СРОКА СчИТАЕТСя НАЙБЛИЖЧИЙ НАСТУПНИЙ ЗА НИМ РАБОчИЙ ДЕНЬ. НЕРАБОчИМИ ДНяМИ ПО ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ РФ яВЛяЮТСя ВИХІДНІ І ПРАЗДНИчНЫЕ ДНІ. ТАК, НАПРИКЛАД, ЯКЩО ТЕРМІН ЗАКАНчИВАЕТСя 12 ИЮНя, ТЕ ВІН ПЕРЕНОСИТСя НА НАСТУПНИЙ ДЕНЬ.СТ. 19 ЗАКОНУ ОПРЕДЕЛяЕТ СТРОКИ УСТРАНЕНИя НЕДОЛІКІВ У КУПЛЕНОМУ ТОВАРЕ.

Якщо недоліки товару проявилися у протягом гарантійного терміну чи терміну придатності, встановлених виробником, то споживач має право усунення цих недостатков.

Якщо ж гарантійний термін чи термін придатності не встановлено, споживач проти неї пред’явити власні вимоги протягом 6 місяців від моменту купівлі товару, а відношенні нерухомості - протягом два роки з її приобретения.

Після закінчення термінів, вказаних у п. 1 ст.19 Закону, споживач вправі пред’явити вимоги про безоплатному усуненні недоліків товару або про відшкодування витрат усунення недоліків товару щодо суттєвих недоліків, допущених з вини виготовлювача, коли ці хиби протягом терміну придатності, і якщо термін придатності не встановлено, — протягом десяти років із дня передачі товару споживачеві. Якщо вимоги споживача не задовольняються протягом 20 днів із моменту їх пред’явлення, то споживач проти неї пред’явити вимоги, встановлені п. 3 ст.18 Закону, т. е. розмірне зменшення покупною ціни товару чи заміна товару такий самий товар інший марки (моделі, артикула).

На комплектуючі деталі технічно складного товару може бути встановлено теж гарантійні терміни. Гарантійний термін на комплектуючі вироби обчислюються такому самому порядку, що й основний товар, вона може менше ніж основний товар.

Недоліки, виявлені товару, усуваються виробником (продавцем) чи організацією, яка виконує функції виготовлювача (продавця), протягом 20 днів із моменту пред’явлення відповідного вимоги споживачем (п. 1 ст.20 закона).

Відповідно до п. 2 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону на період усунення недоліків, ремонту чи заміни товарів тривалого користування по вимозі споживача їй мають надати аналогічний товар в безоплатне користування з практично безплатною доставкою. При пред’явленні цього вимоги споживачем виготовлювач (продавець) зобов’язані в семиденний термін надати споживачеві аналогічний товар на період ремонту. Постановою Ради Міністрів Уряди РФ від 8 жовтня 1993 р. № 995 встановлено перелік товарів тривалого користування, куди це вимога не поширюється. До такої групі товарів относятся:

. автомототранспортные кошти (крім автомототранспортных коштів, придбаних інвалідами із дозволу органів соціального захисту населення РФ);

. мебель;

. электробритвы;

. электрощипцы для завивки волос;

. электрофены;

. медичні электрорефлекторы;

. электрогрелки, электробинты, электропледы, электроодеяла;

. електропобутові прилади, використовувані для термічної обробки продуктів і приготування їжі (побутові печі НВЧ, електропечі, тостери, электрокипятильники, електрочайники, электроподогреватели дитячого харчування і др).

Що стосується усунення недоліків у товарі гарантійний термін продовжується тимчасово, коли товар у не експлуатувався. При усунення недоліків комплектувального вироби чи складової частини товару гарантійний термін на нове комплектувальне виріб і складової частини обчислюються із отримання споживачем товару з ремонту (п. 4 ст. 20 Закона).

Вимоги про заміну товару (ст. 21 Закону) задовольняються продавцем (виробником) чи організацією, яка виконує функції продавця (виготовлювача), виходячи з договору з ними перебігу 7 днів із моменту пред’явлення такого вимоги. Якщо виникла потреба додатково перевірити якість товару, то термін збільшується до 20 дней.

Якщо день звернення споживача аналогічний для заміни товар відсутня, він тоді замінюється протягом 1 місяці від дня пред’явлення зазначеного требования.

У районах Крайньої Півночі та інших районах сезонного завезення, якщо відсутня товар в останній момент заяви споживача про обмін ця потреба слід було задовольняти вчасно, необхідний черговий доставки товару. Це відбувається у разі, якщо необхідний заміни товар немає у день звернення потребителя.

Товар неналежної якості може бути замінили новий товар, то є така, який був у употреблении.

При заміні товару гарантійний термін нового товар обчислюється наново — від часу його потребителю.

Відповідно до п. 5 Ст.13 закону вимоги споживача про сплату неустойки підлягають задоволенню добровільно. Але якщо споживач не пред’явив й вимога щодо сплаті неустойки в досудовому порядку, не втрачає можливість звернутися до суду з вимогою про стягнення неустойки. Це вимога заявляється самостійна, і навіть то, можливо заявлено разом з іншими вимогами. Як свідчить нинішній судова практика, суд при задоволенні вимоги споживача про стягнення неустойки виходить із вартості товару щодня винесення рішення суда.

1.3. Розрахунки з споживачем у разі заміни товару із нестачею чи розірвання договора.

СП. 24 ЗАКОНУ ОПРЕДЕЛяЕТ ПОРяДОК ПЕРЕРАСчЕТА ЦІНИ ТОВАРУ, НАБУТОГО ПОТРЕБИТЕЛЕМ.

При заміні товару із нестачею товару тієї ж марки (моделі, артикулу) перерахунок ціни не производится.

Вимоги, сформульовані п. 2 ст. 24, припускають заміну товару товару інший марки (моделі, артикулу) з певним перерахунком ціни за товар. Якщо ціну товару, що підлягає заміні, нижче ціни товару, подається замість, то споживач повинен оплатити різницю, Якщо ж — навпаки, то споживачеві виплачується різниця суми за товар. Ціна товару, наданого замість, визначається день пред’явлення вимог споживачем, а разі зниження ціни — на день купівлі товару споживачем. Якщо вимоги споживача про перерахунку ціни були добровільно задоволені продавцем, відповідно до п. 2 ст. 504 ДК РФ споживач проти неї зробити розрахунки з цін товару на даний момент винесення рішення суду. Зазначене вимоги має бути виконане самі терміни, як і вимога про заміну товару товару аналогічної марки (моделі, артикулу). За прострочення цієї вимоги також передбачена неустойка.

При розірвання договору продажу-купівлі споживач зобов’язаний повернути товар із нестачею і має право відшкодування збитків. Якщо ніяких збитків у споживача немає, то розрахунок останнім і продавцем виробляється просто.

При розірвання договору разі підвищення ціни на всі товар, розрахунки, з споживачем виробляються аналогічні повернутому товару із вадами, виходячи з ціни на день задоволення вимоги споживача про розірвання договору продажу-купівлі. У випадку зниження ціни товару слід виходити із ціни товару з його покупки.

1.4. Порядок обміну товару належного качества.

ЧАСТО ВСТРЕчАЮТСя СЛУчАИ, КОЛИ ТОВАР, КУПЛЕНИЙ СПОЖИВАЧЕМ, — КАчЕСТВЕННЫЙ, АЛЕ ПО ПЕВНИМ ПРИчИНАМ СПОЖИВАЧ НЕ МАЄ МОЖЛИВОСТІ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ЙОГО ПО НАЗНАчЕНИЮ. СП. 25 ЗАКОНУ УСТАНАВЛИВАЕТ ПРАВО ПОТРЕБИТЕЛя НА ОБМІН НЕПРОДОВОЛЬЧОГО ТОВАРУ НАЛЕЖНОГО КАчЕСТВА НА АНАЛОГИчНЫЙ ТОВАР, У СЛУчАЕ: ЯКЩО ТОВАР НЕ ПІДІЙШОВ ЙОМУ ЗА ФОРМОЮ, ГАБАРИТАМ, МАЛЮНКУ, РОЗМІРУ, ФАСОНУ АБО ПО ІНШИМ ПРИчИНАМ.

Споживач проти неї обміняти товар упродовж 14-ти днів (беручи до уваги дні його купівлі). Якщо товар необхідно встановити, підключити, цей термін (14 днів) обчислюється з наступного дні після здійснення цих действий.

Продавець повинен обміняти товар, если:

. товар у не був у употреблении;

. збережено його товарний вигляд, споживчі свойства;

. збережені пломби, фабричні ярлыки;

. у споживача є товарний чи касовий чек на товар.

Вимоги про обмін товару пред’являються лише продавцю, яка має придбала даний товар.

Якщо день звернення споживача до продавця який буде необхідний заміни товару немає, то споживач має право розірвати договір купівлі-продажу, з поверненням сплаченої суми, чи очікувати надходження необхідного товару в продаж. На продавця покладається обов’язок повідомити споживачеві про вступі до продаж аналогічного товару. І тому споживач повинен залишити продавцю свої адресу, з яких буде извещен про вступі до продаж товара.

Проте чи всі види непродовольчого товару належного якості підлягають обміну. Перелік цих товарів стверджується Урядом РФ. У нього входят:

. вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінних і напівдорогоцінних камней;

. тканині з всіх волокон та інші метражные товари (стрічки, тасьма, мережива і др.);

. білизняний трикотаж для дорослих і детей;

. купальники, плавки;

. труси для дорослих та дітей, зокрема і спортивные;

. білизну для новонароджених і ясельного возраста;

. білизну постельное;

. предмети жіночого туалета;

. панчішно-шкарпеткові изделия;

. штучні текстильні товари (скатертини, серветки, рушники і др.);

. парфумерно-косметичні товары;

. товари побутової химии;

. вироби з пластмаси, використовувані на приготування і збереження пищи;

. предмети особистої гігієни (зубні щітки, гребінця, шпильки, бігудях і др.).

2. Захист прав споживачів на сфері обслуживания.

2.1. Терміни виконання робіт і надання послуг. Наслідки порушення цих сроков.

ВІДПОВІДНО ДО П. 1 СП. 4 ЗАКОНУ «Про ЗАХИСТІ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ «ПРОДАВЕЦЬ (ВИКОНАВЕЦЬ) ОБяЗАН ПЕРЕДАТИ СПОЖИВАЧА ТОВАР (ВИКОНАТИ РОБОТУ, НАДАТИ ПОСЛУГУ), КАчЕСТВО ЯКОГО ВІДПОВІДАЄ ДОГОВОРУ. ТЕРМІН У ДОГОВОРІ НА ВИКОНАННЯ РОБОТИ, НАДАННЯ ПОСЛУГИ яВЛяЕТСя ОДНИМ ІЗ ОСНОВНИХ ЙОГО УСЛОВИЙ. У ЗАКОНІ ГОВОРИТСя, щО ВИКОНАВЕЦЬ ОБяЗАН ЗДІЙСНИТИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ (НАДАННЯ ПОСЛУГИ) У ТЕРМІН, ВСТАНОВЛЕНИЙ ПРАВИЛАМИ ВЫПОЛНЕНИя ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ (ОКАЗАНИя ОКРЕМИХ ВИДІВ ПОСЛУГ) АБО ДОГОВОРОМ. У ДОГОВОРІ ПРЕДУСМАТРИВАЕТСя ТЕРМІН ВЫПОЛНЕНИя РОБОТИ (ОКАЗАНИя ПОСЛУГИ), ЯКЩО ВІН ПЕВНИМИ ПРАВИЛАМИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО, А ТАКОЖ ТЕРМІН МЕНШОЮ ТРИВАЛОСТІ, нІЖ ТЕРМІН, ВСТАНОВЛЕНИЙ ПРАВИЛАМИ.

Пункт 2. ст. 27 Закону розкриває порядок визначення термінів виконання роботи (надання послуги). Термін у договорі визначається календарної датою (періодом), до котрої я виконуватися робота (послуга), чи датою (періодом), до котрої я виконавець зобов’язаний приступити до виконання роботи (надання услуги).

Для правильного обчислення терміну необхідно визначити її початок і закінчення. У ст. 191 ДК РФ «Початок терміну, певного періоду часу «говориться, що споживачів протягом терміну, певного періоду часу починається на наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його начало.

Якщо виконання роботи (надання послуги) здійснюється за частинам в споживачів протягом терміну дії договору, поруч із загальним терміном виконання роботи (надання послуги) не у змісті договору відбиваються приватні (проміжні) терміни. Ці приватні терміни конкретизують обов’язки виконавця, надають виконуваної роботі (наданої послузі) чіткість і определенность.

Встановлені терміни початку будівництва і закінчення робіт (надання послуг) змінюються лише з угоді сторін договору. Якщо досягнуто таке згоду, нові терміни мають бути зазначені у договорі або додатковому соглашении.

Відповідно до п. 5 ст. 28 Закону встановлено майнова відповідальність виконавця порушення термінів початку будівництва і закінчення виконання (надання послуг) чи призначених споживачем нових термінів (виходячи з п. 1 цієї статті) як неустойки. Неустойка сплачується виконавцем споживачеві кожний день (годину, якщо відлік терміну визначено у годиннику) у вигляді 3% від ціни виконаної роботи (наданою послуги). Якщо вартість робіт (послуг) була визначена у договорі, то неустойка стягується від ціни замовлення. Розмір неустойки може бути встановлений вищим, проте до цього потрібні угоду сторін, укладене письмовій форме.

Неустойка починає взыскиваться від часу (години), наступного у день (годиною), якого робота (послуга) мала розпочати виконуватися чи має бути виконане, і закінчується початком чи закінченням виконання робіт (надання послуг). Взыскиваемая неустойка неспроможна перевищувати вартості роботи (послуги) чи загальної замовлення. Якщо ціну роботи (послуги) окремо не визначалася, то розмір неустойки визначається від ціни договору (заказа).

Розмір неустойки визначається виходячи з ціни роботи (послуги) чи договору (замовлення), яка у місці, яке вимагало споживача має взяти реванш виконавцем, на день добровільного задоволення чи день винесення судового решения.

Закон звільняє виконавця від неустойки і відшкодування збитків, якщо виконавець доведе, що порушення термінів виконання роботи (надання послуги) сталося внаслідок непереборної сили, т. е. наступу такого події, яке виконавець було запобігти ніякими засобами, або з вини потребителя.

2.2. Права споживача разі виявлення недоліків у виконану роботу (зроблену послугу). Терміни усунення недостатков.

У ВІДПОВІДНІСТЬ ЗІ СП. 29 ЗАКОНУ СПОЖИВАЧ ПРИ ВИЯВЛЕННІ НЕДОЛІКІВ У ВИКОНАНОЮ РОБОТІ (НАДАНОЮ ПОСЛУЗІ) МАЄ ПРАВО ПО СВОЄМУ ВИБОРУ ЗАЖАДАТИ ВІД ИСПОЛНИТЕЛя:

. безоплатного усунення недостатков;

. відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданою услуги);

. безоплатного виготовлення інший речі з однорідної матеріалу такої ж якості чи повторного виконання работы;

. відшкодування понесених їм витрат за усунення недоліків виконаної роботи (наданою послуги) силами споживача чи третіми лицами.

Споживач проти неї вимагати від виконавця зменшення ціни за виконану роботу у тому випадку, коли він пред’явив вимога про безоплатному усуненні недоліків, про виготовлення інший речі або про повторному виконанні роботи (наданні услуги).

Правові наслідки порушення вимог до якості виконаною роботи (наданою послуги) подібні з випливають, та правами під час продажу товарів з недостатками.

Споживач може розірвати договір і зажадати повного відшкодування убытков:

. якщо недоліки були усунуті виконавцем вчасно, вказаний у договоре;

. тоді як роботі присутні істотними недоліками чи є неабиякі відступу та умовами договора.

Перелічені вище вимоги пред’являються після ухвалення виконаною роботи (послуги) чи процесі її выполнения.

Після вже прийнятої роботи (послуги) вимоги щодо прихованих недоліків можуть бути пред’явлені пізніше: протягом гарантійного терміну або звільнити протягом 6 місяців із дня прийняття виконаної роботи (наданою послуги), якщо відсутня гарантійний термін. Що ж до недоліків у будову чи іншого нерухомого майна, вимоги пред’являються в протягом гарантійного терміну, а сли не встановлено — протягом 2 лет.

Відповідно до п. 4 ст. 29 Закону, якщо виявлений недолік виконаної роботи (послуги) допущений з вини виконавця, споживач має право вимагати безоплатного усунення цієї і після закінчення гарантійного терміну. Таку вимогу пред’являється протягом терміну служби або протягом 10 років після прийняття роботи, якщо відлік терміну служби не установлен.

На виконавця покладається обов’язок своєчасного задоволення вимог споживача, інакше споживач свій вибір вправі пред’явити требования:

. відповідного зменшення ціни за виконану роботу (надану услугу);

. відшкодування понесених їм витрат за усунення недоліків виконаної роботи (наданою послуги) самотужки чи третіми лицами;

. розірвання договору виконанні роботи (наданні послуги) і відшкодування убытков.

Безплатне виготовлення інший речі з однорідної матеріалу такого ж якості і повторне виконання роботи (послуги) підлягають виконання в термін, встановлений для термінового виконання роботи (надання послуги). Якщо ж виникає такий термін не встановлено, то термін, вказаний у договорі, який було виконано належним образом.

За порушення цих термінів з виконавця стягується неустойка, оговоренная до закону, і навіть споживач проти неї пред’явити інші вимоги відповідно до п. 1 ст. 28 і п. 1 і 4 ст. 29 Закона.

2.3. Кошторис виконання роботи (надання услуги).

КОШТОРИС — ДОКУМЕНТ, У ЯКОМУ ЗАЗНАЧЕНИЙ ПЕРЕчЕНЬ РОБІТ (ПОСЛУГ), МАТЕРІАЛІВ, ОБОРУДОВАНИя І Т. Д. З ЗАЗНАЧЕННЯМ СТОИМОСТИ (ЦІНИ). ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ, ЯКЩО ОДНА ІЗ СТОРІН (СПОЖИВАЧ АБО ВИГОТОВЛЮВАЧ) ВИМАГАЄ СОСТАВЛЕНИя КОШТОРИСУ, ТЕ ТАКЕ ВИМОГА ПОВИННО БУТИ УДОВЛЕТВОРЕНО.

Кошторис то, можливо два види: стати рішуча й приблизна. При складанні твердої кошторису виконавець немає права вимагати оплати додаткових робіт і витрат. При твердої кошторисі ані за яких обставин, навіть за зміні ціни, виконавець немає права її змінити самостійно, без згоди те що споживача. Отже, все витрати виконавця, зроблені понад кошторису, ставляться з його счет.

Якщо за складанні умов договору важко сказати його остаточну вартість, то споживачем і виробником складається приблизна кошторис. Якщо виникла потреба перевищити приблизну кошторис, то виконавець зобов’язаний негайно попередити про цьому споживача. Споживач проти неї відмовитися від виконання договору; цьому він відшкодовує виконавцю його витрати, що припадають на виконану роботу (послугу), відповідно до спочатку складеної смете.

Якщо виконавець не попередив споживача про перевищення витрат за приблизною кошторисі, то виконавець немає права вимагати відшкодування сверхсметных витрат і зобов’язаний виконати роботу (послугу) не більше початкової вартості, певної приблизною кошторисом. Якщо збільшення кошторису викликано діями споживача, він повинен відшкодувати виконавцю всі витрати, перевищують приблизну смету.

2.4. Виконання роботи з матеріалів музиканта, і матеріалів споживача чи роботи з річчю потребителя.

ВІДПОВІДНО ДО СП. 34 ЗАКОНУ ВИКОНАВЕЦЬ МОЖЕ ВЫПОЛНяТЬ РОБОТУ ІЗ СВОГО МАТЕРІАЛУ І СВОЇМИ СРЕДСТВАМИ. ЯКЩО СПОЖИВАЧ ЗАЖАДАЄ ВЫПОЛНЕНИя РОБОТИ ІЗ СВОГО МАТЕРІАЛУ, ТЕ НА ИСПОЛНИТЕЛя ВОЗЛАГАЕТСя ОБяЗАННОСТЬ ЗАДОВОЛЬНИТИ ЦЕ ВИМОГА ПОТРЕБИТЕЛя.

Виконавець, що дає свій матеріал до виконання роботи (надання послуги), відпо-відає його належне якість. У зв’язку з цим відповідальність у виконанні роботи (послуги) з недоброякісного матеріалу залежить від відшкодування збитків, заподіяних споживачеві, й у сплаті неустойки, якщо вона передбачена умовами договору чи правилами про виконанні окремих видів работ.

Матеріал виконавця, наданий споживачеві, підлягає оплаті при укладанні договору в цілому або у певному розмірі, зазначеній у правилах виконання окремих видів робіт чи договір про виконанні роботи з вимогою розрахунку і при отриманні роботи споживачем. Закон дає можливість споживачеві і виконавцю включити до договорі і інший порядок расчета.

Інколи справа, передбачених правилами чи угодою сторін, споживачеві надається матеріал в кредит. Якщо ціну за наданий в кредит матеріал зростає у перебіг часу, це зміну ціни не тягне у себе її перерасчета.

Матеріали, устаткування, техніка, різні способи тощо. буд., необхідних виконання роботи, доставляються доречно виконання виконавцем. Проте Закон не обумовлює, хто має оплачувати доставку необхідних коштів. Тому треба припускати, що витрати з доставки входять у кошторис роботи, і якщо така відсутня, то умови доставки повинні обумовлюватися сторонами під час укладання договора.

Якщо робота виконується в цілому або частково з матеріалу споживача чи з річчю споживача, то виконавець відпо-відає їх збереження й правильне використання. Якщо ж робота виконується з матеріалу чи з річчю споживача, виконавець должен:

. попередити споживача про непридатність чи недоброякісності переданого споживачем матеріалу (вещи);

. надати звіт про израсходованном матеріалі, і якщо є залишок матеріалу, повернути його потребителю.

Що стосується повної чи часткової втрати (ушкодження) матеріалу (речі), наданого споживачем, виконавець має протягом трьох днів замінити його однорідним матеріалом (річчю) такої ж якості чи, по договору з споживачем, виготовити виріб з однорідної матеріалу в розумний термін. За відсутності у виконавця який буде необхідний заміни матеріалу (речі) споживачеві відшкодовується дворазова вартість втраченого (ушкодженого) матеріалу (речі), і навіть всі витрати, понесені потребителем.

Розрахунки з споживачем у разі втрати, ушкодження матеріалу чи речі споживача, виробляються виходячи з вартості зіпсованого матеріалу (речі). Під час укладання договору між споживачем і виконавцем вказується точне найменування, опис, метраж і матеріалу. У аналогічному порядку оцінюються передані споживачем речі для виконання із нею. При відшкодування споживачеві ціни втраченого матеріалу (речі) вона повинна переважно відповідати вартості, що склалася на день добровільної виплати виконавцем чи день винесення судового решения.

Виконавець звільняється з відповідальності за повну чи часткову втрату (ушкодження) матеріалу (речі), якщо попередив споживача про особливих властивості матеріалу (речі), здатні спричинити у себе його повну чи часткову втрату (ушкодження). Усе це міститься у договорі чи документі, його заменяющем (квитанція, замовлення). Незнання виконавцем особливостей матеріалу (речі) не звільняє його від ответственности.

Виконавець проти неї відмовитися від підписання договору і зажадати повного відшкодування збитків, якщо споживач, попри попередження виконавця, не замінить в розумний термін непридатний чи недоброякісний матеріал або усуне інші обставини, впливають на якість виконуваної роботи (наданої услуги).

2.5. Порядок розрахунків за виконану роботу (надану услугу).

У ВІДПОВІДНІСТЬ ЗІ СП. 37 ЗАКОНУ ВСТАНОВЛЕНО ОБЩИЙ ПОРяДОК РАСчЕТОВ ЗА ВИКОНАНУ РОБОТУ (НАДАНУ ПОСЛУГУ): ВІН ОПРЕДЕЛяЕТСя ДОГОВОРОМ МІЖ СПОЖИВАЧЕМ І ИСПОЛНИТЕЛЕМ.

Під час укладання договору брати до уваги правильність його заповнення (дата, номер, назва організації, її юридичну адресу, прізвище, ім'я, по батькові споживача, його адреса київська і т. буд.), обмовляти все умови заключаемого договору, із зобов’язаннями сторін (як споживача і виконавця). Якщо становища договору не зрозумілі, слід їх уточнити, розшифрувати. Необхідно ознайомитися з усім текстом договори та після цього його підписувати. Договір укладається у двох примірниках. Один примірник договору має залишитися у виконавця, інший передається потребителю.

Споживач вправі за власним бажанням оплатити повністю вартість роботи (послуги) під час укладання договора.

Споживач зобов’язаний оплатити виконану виконавцем повному обсязі роботу (надані послуги) після закінчення її, якщо інше встановлено законом чи інші правовими актами РФ чи договором між споживачем і исполнителем.

Однак у створюють як виняток законодавством РФ і суб'єктів РФ в усіх види робіт (послуг) оплачуються споживачем після їх виконання. Правилами побутового обслуговування населення передбачено ряд винятків. Так, при укладанні договору повністю оплачуються роботи (услуги):

. що їх у присутності споживача, і навіть методом самообслуговування (всі види робіт і услуг);

. кинофотолабораторий та фотографій, підприємств із обслуговування урочистих заходів і ритуальних услуг;

. купівлі, доставці чи пересилання подарунків, сувенірів та інших изделий;

. з навчання в’язанню, кройке і гаптування одягу, фотографированию;

. по апробированию і тавруванню ювелірних изделий;

. лазень і душевых;

. з доставки вантажів і посередницьких услуг.

Деякі правила виконання (надання послуг) встановлюють терміни, протягом яких споживач мушу їх оплатить.

Заключение

.

Захист прав споживачів залежить від інформуванні товари і послугах, наявних над ринком, про їхнє виготовлювачах (виконавців, продавцях). З іншого боку, законодавство передбачає майнову (гражданскоправову), адміністративну та кримінальну відповідальність порушення прав потребителей.

Питання захисту прав споживачів і відповідальності гілок право їх порушення набули подальшого розвитку потребують роз’яснень «Про деякі питання, що з застосуванням Закону Російської Федерації «Про захист прав споживачів «(у редакції Федерального закону від 9 січня 1996 р. N 2-ФЗ «Про внесення і доповнень до Закону Російської Федерації «Про захист прав споживачів «і Кодекс РРФСР про адміністративні правопорушення ») «, затверджених наказом Державного антимонопольного комітету Російської Федерації від 20.05.98 р. N 160.

Один із прийме останніх — поява раніше не зустрічалися в судової практиці категорій цивільних справ, предметом яких стали вимоги про захист невизначеного кола лиц.

Традиційно російські суди загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства здійснювали захист суб'єктивних правий і інтересів конкретних їх носіїв. Зблизька ж названих категорій справ захищаються однорідні правничий та інтереси невизначеного кола лиц.

1. Закон «Про захист прав споживачів» від 07.02.92 р. // Відомості Съезда.

Народних Депутатів РСФРР та УСРР Верховної Ради РРФСР, 1992 № 15, зі змінами та доповненнями від 09.04.96, С/З, 1996 р. № 3. 2. Леонова «Договір роздрібної купівлі-продажу», Закон 1994 р., № 12, стор. 34;

37. 3. Ветрянский «Купівля-продаж» // Господарство право 1996 р. № 1, стор. 4−24. 4. Вікторова «Споживач у законі» 1995 р. 5. Збірник нормативних актів видавництва ЕНН Центр правового захисту, 1995 р. 6. Роз’яснення про деякі питання застосування Закону РФ «Про захист прав споживачів, Закон 1996 р., № 6, стор. 87−92. 7. Положення про держ. Інспекції про торгівлю, ролі товарів хороших і захисту споживачів Комітету РФ про торгівлю. // Закон 1996 р., № 6, стор. 95−96. 8. Правила з проведення сертифікації р РФ // Закон 1996 р. стор. 106−109. 9. Правила продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів — від 07.10.93 р. // Збірник актів Президента та уряду РФ,.

1993 р., № 4.