Корпоративні підприємства

1. Поняття права власності підприємства корпоративного типу. Об'єкти й суб'єкти корпоративного права власності.

З години проголошення незалежності України здійснено заходь щодо розвитку приватної й колективно-кооперативної власності, виникнення нових для України форм організації сільськогосподарського виробництва, визнання їхньої рівноправності, наділення їхні повною господарське-управлінською самостійністю. Серед цих нових утворень набули поширення й правового визнання акціонерні сільськогосподарські товариства, котрі виробляють сільськогосподарську продукцію.

Правове становище акціонерного сільськогосподарського товариства визначається нормами Закону «Про господарське товариство «від 19 вересня 1991 р. та Статутом цого товариства. Для розробки такого Статуту акціонерне сільськогосподарське товариство використовує Типовий Статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Фондом державного майна України й Міністерством юстиції України від 31 серпня 1993 р.

За своєю економічною сутністю й правовим статусом акціонерного сільськогосподарського товариства слід вважати утворенням корпоративного типу.

При створенні акціонерних товариств першорядним є вирішення запитання про власність. Принциповою особливістю правосуб «єктності цієї групи аграрних підприємців є насамперед ті, що ці товариства — про «єднання капіталу, а чи не особистої трудової участі.

Майнова правосуб «єктність акціонерного сільськогосподарського товариства безпосередньо заговорили українською у «язана із правовим режимом майна акціонерних товариств, товариств із обмеженою відповідальністю. Так, відповідно до ст. 12 Закону «Про господарські товариства «ці товариства є власниками: майна, переданого їм засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариствами внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження майна, що є власністю товариства чи передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачене установчими документами. Внесками учасників й засновників акціонерних товариств, товариств із обмеженою відповідальністю можуть бути, зокрема, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні ціності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (до того числі на інтелектуальну власність), кошти. Внесок (зокрема в натурі) оцінюється у гривнях й складає частку учасника та засновника у статутному фонді.

З наведеної норми Закону випливає, що суб «єктом права власності на майно може бути як саме товариство, то й громадянин, який передавши товариству «право користування «земельною ділянкою, іншим майном та майновими правами. Крім того, згідно зі ст. 10 цого ж Закону, учасник (акціонер) акціонерного товариства відкритого типу практично не обмежений щодо розпорядження своєю часткою в майні цого товариства (він може передати її іншим особам). Тому, на відміну від підприємств кооперативного типу, майно (чи його частка) такого товариства може статі про «єктом права власності необмеженого кола осіб. Практично ця частка у статутному фонді акціонерного товариства може статі про «єктом стягнення за боргами акціонера й, наприклад, фінансово-кредитна установа може статі акціонером такого товариства.

Особливість правосуб «єктності господарських товариств дістає свій прояв у існуванні притаманного лише цим суб «єктам права на дивіденди. Ця особливість базується на сутності цих товариств як про «єднання капіталу інвесторів на основній їхнього меті — задоволенні інтересів інвесторів (учасників, акціонерів). На відміну від суб «єктів підприємництва кооперативного типу (де, виходячи із суті обов «язковості трудової участі, члени мають декларація про частину прибутку залежно саме від трудової участі), в господарських товариствах на підставі ст. 10 Закону «Про господарські товариства «учасники (акціонери) мають декларація про одержання дивідентів від участі в статутному фонді із чистого прибутку (зиску) товариства.

Прибуток товариства утворюється із надходжень від господарської діяльності после покриття матеріальних та прирівняних перед тим витрат й витрат на оплату роботи. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки до кредитних банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний после зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яку відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. В частности, він може використовуватися на виплату дивідентів акціонерам (учасникам).

2. Підстави та порядок припинення права участі в підприємствах корпоративного типу.

У соціально-економічному плані припинення права участі в корпоративному сільськогосподарському підприємстві зумовлено не якимись про «єктивними, а суто суб «єктивними причинами. Так, припинення права участі в суб «єктах аграрного підприємництва корпоративного типу (й відповідно — припинення корпоративного права акціонерів та учасників) настає у разі, по-перше, ліквідації цого господарського товариства, по-друге, продаж чи іншого відступлення акцій, часток у статутному капіталі товариства із обмеженою відповідальністю згідно із чинним законодавством та установчими документами акціонерного товариства чи, відповідно, товариства із обмеженою відповідальністю.

Припинення права участі, самої участі та, відповідно, припинення корпоративного права в суб «єктах аграрного підприємництва корпоративного типу здійснюється певним порядком.

Припинення участі в аграрному підприємстві корпоративного типу є наслідком юридичного факту відступлення акцій акціонерного товариства чи всієї частки у статутному капіталі товариства із обмеженою відповідальністю. Припинення участі в товаристві із обмеженою відповідальністю може бути також у разі виключення його із цого товариства, як це передбачене ст. 64 Закону «Про господарські товариства ». При виключенні із товариства із обмеженою відповідальністю (за невиконання статутних обов «язків) учасник цого товариства не бере участі в голосуванні.

Юридичний факт припинення участі в корпоративному сільськогосподарському підприємстві тягне за собою певні правові наслідки.

Припинення участі громадянина в акціонерному товаристві чи товаристві із обмеженою відповідальністю тягне за собою позбавлення його прав учасника. Від дня відступлення акцій акціонерного товариства чи частки у статутному капіталі товариства із обмеженою відповідальністю особа позбавляється прав майнового й управлінське-контрольного характеру у відносинах із підприємством корпоративного типу. Колі особа, котра відступила акції (частку), одночасно припинила і трудові відносини із підприємством, то їй слід видати трудову книжку й провести із нею розрахунок як з найманим працівником, що звільнився.

У разі відступлення частини акцій чи частини чистки у статутному капіталі аграрного підприємства, у цієї особини зменшується декларація про одержання дивідентів й зменшується кількість голосів при голосуванні.

Задача.

У результаті халатного ставлення до виконання своїх службових обов’язків пастухом агрофірми «Прогрес» Вербицьким М. П. загинуло 5 телят агрофірми. Правління агрофірми винесло рішення стягнути із Вербицького штраф на 500 гривень грн. Районний прокурор опротестував це рішення.

1. Чи підлягає відміні рішення правління агрофірми?

У разі виникнення такого правопорушення спеціальною комісією, створеною за Розпорядженням правління, складається акт, який є підставою для притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності. За умовою задачі не сказано чи створювалася комісія для прийняття акту. Це є першою підставою відміни рішення правління.

По-друге, згідно п. 5 Постанови Кабінету міністрів від 22 января 1996 «Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» у разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, котрі склалися на даний момент відшкодування збитків, з застосуванням коефіцієнта 1,5. Тому, якщо сума заподіяної прямої шкоди агрофірмі Вербицьким менша 500 грн., тоді рішення правління теж є незаконним й підлягає відміні.

2. Якщо Вербицький не згоден із рішенням правління, де йому це рішення спростувати?

Вербицький може звернутись до суду із позовом про відміну рішення правління. Суд розглядає справ про матеріальну відповідальність членів колективних сільськогосподарських підприємств за аналогією з трудовим законодавством. Використана література.

1. Конституція України.

2. Закон України «Про власність» від 07.02. 1991.

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991.

4. Постанова Кабінету міністрів «Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22 января 1996.

5. В. З. Ярчук. Аграрне право України. — Юрінком Інтер. До.: 2000.