Цивільне право як галузь права /Україна/

Гражданское право як галузь права.

Відмінність громадянського права з інших отраслей.

Предмет, метод і функции.

Предметом цивільно-правового регулювання являются:

* майнові отношения;

* особисті немайнові отношения.

Майнові взаємини — це конкретні вольові економічних відносин щодо незалежності використання, переходу коштів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ.

За вмістом майнові відносини діляться на дві группы:

* відносини собственности;

* відносини у сфері товарооборота.

Відносини власності, тобто. майнові, відбивають існуюче розподіл матеріальних благ між певними особами. Вони мають статичний характер, оскільки закріплюють приналежність матеріальних благ відповідним собственникам.

Майнові взаємини у сфері товарообігу — взаємини, пов’язані переходити матеріальних благ від самих суб'єктів (виробників) решти (потребителям).

Особисті немайнові відносини. У разі маються на увазі особисті, немайнові права на блага, невіддільні від особистості: життя, здоров’я, честь, гідність, ім'я, авторство. Вони індивідуалізують особистість, осущ її моральну оцінку суспільства. Зазначені права діляться на группы:

* особисті права, пов’язані з майновими, наприклад особисті права авторів творів у сфері науки, літератури, изобретений;

* особисті права, кіт виникають незалежно від майнових, тобто. які пов’язані із нею, наприклад декларація про ім'я, честь, достоинство.

Своєрідність форм цивільно-правового регулювання становить метод, кіт включає гр-прав кошти й заходи формування поведінки окремих осіб і колективних утворень. Ознаки методу гр.-прав регулювання відбиті загальному юр становищі суб'єктів сучасного грн права, в специфіці юр фактів, в диспозитивных засадах грн зак-ва, на особливостях гр.-прав санкций.

Загальне юр становище суб'єктів грн правий і обов’язків. Суб'єкти грн права перебувають стосовно друг до друга в юр однаковому становищі. Зміст юр рівності у тому, що кожна з сторін має власний комплекс правий і обов’язків і підпорядкована другой.

Специфіка юр фактів. Коло юр фактів, специфічних до тієї чи галузі права, зрештою визначається характером громадських відносин, кіт регулюються їй. Характерними юр фактами, кіт породжують грн правничий та обов’язки, є дії громадян і організації (ст. 4 ДК). Основним виглядом таких дій є договоры.

Диспозитивные запрацювала грн праві дають можливість вибору між кількома варіантами поведінки у межах, встановлених законом, соціальній та відповідних випадках визначити зміст грн правий і обов’язків, розпоряджатися суб'єктивними повноваженнями з своєму розсуду. Правила диспозитивных норм застосовуються лише у випадках, коли учасники правовідносин своєї волею не виробили іншого умови у справі, утримується у цій норме.

Особливості гр.-прав санкцій. Майновий характер відносин, кіт регулюються грн правом, наперед визначає восстановительную функцію гр.-прав санкцій і зокрема, відповідальності, і навіть її форми: реституція, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій. Восстановительная функція гр.-прав відповідальності свідчить про існування у грн праві часом відповідальності без вины.

Функції грн права — це певні напрями впливу гр.-прав норм, зумовлені змістом общ відносин, кіт включені у предмет гр.-прав регулювання. Розрізняють: регулятивну, охоронну, предупредительно-воспитательную і предупредительно-стимулирующую функции.

Реалізація регулятивної функції забезпечує врегулювання нормами громадянського права відносин власності, товарно-грошових, і навіть особистих немайнових (ст. 224−229 ГК).

Дія охоронної функції забезпечує захист порушених суб'єктивних майнових та особистих прав (ст. 440 ГК).

Предупредительно-воспитательный ефект осягається через інституту гр.-прав відповідальності. Сам факт існування гр.-прав норм про відповідальність позитивно впливає правосвідомість громадян, утримуючи їхню відмінність від правопорушень.

Зміст предупредительно-стимулирующей функції полягає у стимулюванні різними гр.-прав засобами необхідної суспільства й держави поведінки громадян, і организаций.

Визначення й система громадянського права.

Громадянське право — це сукупність гр.-прав норм, кіт регулюють за принципами юр рівності відносини власності у її різні форми, товарно-грошові стосунки держави й некіт особисті немайнові ставлення за участі громадян, організацій та інших соціальних утворень із єдиною метою повнішого задоволення матеріальних й духовних потреб граждан.

Система сучасного грн права — це структура, елементами якої є гр.-прав норми й інститути, розміщені певної последовательности.

Гр.-прав норми й інститути діляться на спільні смаки й особливі. Загальну частина грн права становлять норми щодо суб'єктів, об'єктах грн права, договори, представництво й доручення, позовну давность.

Особлива частина вже регулює особливі суспільні відносини і складається з таких институтов:

* право власності та інші речові права;

* зобов’язальне право;

* авторське право;

* декларація про винахід та інші результати творчості, кіт використовують у производстве;

* правоздатність іноземних громадян, і юр осіб; застосування грн законів інших держав та Міжнародних договоров.

Громадянське законодательство.

Поняття і структура грн зак-ва.

Грн зак-во — це система нормативних актів, кіт містять гр.-прав норми. Найвищу місце (отже і сила) займає Конституція; далі йдуть закони, укази Президента, постанови Уряди України та відомчі нормативні акты.

Грн зак-ву, на відміну кримінального, відомий інститут аналогії. У ст. 4 ДК сказано, що грн правничий та обов’язки виникають і з дій громадян і організації, кіт хоч і передбачені законом, але з загальних став проявлятись і змісту грн зак-ва породжують грн правничий та обязанности.

Громадянське право як наука.

У юр літературі наука сучасного грн права окреслюється система знання закономірності гр.-прав регулювання общ відносин, тлумачення гр.-прав норм, результати аналізу та узагальнення практики застосування грн норм, суть термінології норм.

З наведене означення слід, сучасна цивилистика — наука про сучасному цивільному праві. Її предметом є: норми громадянського права; суспільні відносини, кіт становлять предмет гр.-прав регулювання; цивільні правовідносини; юридичні факти; судова, арбітражна, админ практика застосування гр.-прав норм.

У науці грн права використовують як загальне твердження-, і частно-научные методи (формально-логічна, порівняльний, системно-структурный, конкретно-социологический і др.).

Система науки грн права.

1. Вчення про об'єкт, методі, функціях і пошкодженій системі грн права;

2. Вчення про грн законах, підзаконних нормативних актах;

3. Загальне вчення про грн правоотношении;

4. Вчення про грн правосубъектности;

5. Вчення про договорах;

6. Вчення про проведення і захист грн прав;

7. Загальне вчення на право собственности;

8. Вчення про особистих немайнових правах;

9. Теорія авторського права;

10. Теорія винахідницького права;

11. Вчення на право на промисловий зразок і товарні знаки;

12. Загальна теорія обязательств;

13. Вчення про спадковому праве.

Громадянське правоотношение.

Поняття й особливо грн правоотношений.

Гр-прав відносини — це майнові та особисті немайнові відносини (врегульовані нормами сучасного грн права) між майново відокремленими, юридично рівними учасниками, кіт є носіями суб'єктивних цивільних правий і обов’язків, кіт виникають, змінюються, припиняються з урахуванням юр фактів і забезпечуються можливістю застосування коштів держ принуждения.

Елементи гр-прав отношений.

З метою індивідуалізації окремого гр.-прав відносини наука грн права описує його елементи: суб'єкти, об'єкти, суб'єктивне грн право і суб'єктивна грн обязанность.

Суб'єкти гр.-прав відносин — це особи, що у гр.-прав відносинах. Суб'єкт, якому належить право, називається активним суб'єктом, чи суб'єктом права. Суб'єкт, яку покладено обов’язок, називається пасивним суб'єктом, чи суб'єктом обов’язки. Зазвичай, в гр.-прав відношенні кожен із учасників має суб'єктивні правничий та несе суб'єктивні обязанности.

Суб'єктами грн правовідносин може бути: громадян України, іноземним громадянам, особи без громадянства, юр особи, государство.

Громадянам, юридичних осіб як суб'єктам гр.-прав відносин притаманні такі общественно-юридические якості: грн правоздатність і грн дееспособность.

Громадянська правоздатність — це здатність мати цивільні правничий та обязанности.

Громадянська дієздатність — це здатність суб'єкта своїми діями набувати грн правничий та створювати собі грн обязанности.

Об'єкти гр.-прав відносин — те, потім спрямовані суб'єктивне право і суб'єктивна обов’язок з задоволення інтересів громадян і організації, тобто.: речі; дії, зокрема і комунальні послуги; результати духовного і інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага.

Суб'єктивне грн право — це вигляд і міра можливого (дозволеного) поведінки уповноваженого особи, кіт забезпечується виконанням обов’язків інші суб'єкти і можливість застосування до них держ принуждения.

Суб'єктивна грн обов’язок — це міра необхідного поведінки зобов’язаного особи задоволення інтересів уповноваженого лица.

Види гр-прав отношений.

Наукою та практикою від розроблено певні критерії, за якими все гр.-прав відносини діляться на виды.

По підставі виникнення вони діляться на регулятивні і охранные.

Регулятивні відносини — це правовідносини, з яких осущ регулювання нормальних економічних відносин також особистих немайнових відносин. Тобто. з допомогою регулятивних відносин осущ правомірна діяльність громадян, і организаций.

Порушення правових і відповідного суб'єктивного права громадянина чи організації явл юридичними фактами, основі яких виникає гр.-прав ставлення між правопорушником і потерпілим. У результаті правовідносини у правопорушника з’являються обов’язки, кіт він виконує на користь потерпілого. Зазначене правоотношение в юр літературі називається охранным.

Залежно від кола зобов’язаних осіб і рівня їх конкретизації: абсолютні, общерегулятивные і відносні правоотношения.

У абсолютних грн правовідносинах визначено лише одне сторона — суб'єкт права, тобто. уповноважена обличчя (наприклад автор творів літератури, мистецтва). Зобов’язана сторона — це байдуже, чия обов’язок полягає у утримування від порушення цих прав.

Общерегулятивные відносини відбивають зв’язок кожного з кожним. Вони за уповноваженою і зобов’язаною сторін — кожен і всі. Наприклад, гр.-прав відносини, пов’язані з здійсненням права для здоров’я, на здорову довкілля, явл общерегулятивными.

У відносних правовідносинах конкретно визначено обидві сторони: уповноважена і зобов’язана. Відносними правовідносинами явл зобов’язальні (ст. 151, 224, 256 та інших.). Сторони у яких цілком конкретні - кредитор і должник.

Активні і пасивні грн правовідносини різняться характером поведінки зобов’язаною боку. До активним правовідносин ставляться зобов’язальні відносини. Вони боржник зобов’язаний зробити на користь уповноваженого особи певне дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші й ін. У пасивних правовідносинах змістом суб'єктивної обов’язки явл пасивну поведінку: зобов’язана сторона повинна утриматися від порушення суб'єктивного права уповноваженою стороны.

Речові і зобов’язальні відносини відрізняються об'єктами правовідносин. Об'єктом речових відносин явл речі, майно. У зобов’язальних відносинах об'єктом виступають действия.

Громадяни як суб'єкти громадянського права.

Громадяни як суб'єкти гр.-прав відносин мають бути наділені грн правоі дееспособностью.

Порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення його умершим.

Визнання громадянина безвісно відсутнім може з’явитися під час встановлення певних условий:

* протягом року громадянин немає у місці її сталого проживания;

* протягом тієї самої терміну на місці її сталого проживання немає відомостей про місце його нахождения;

* невідомість місця перебування неможливо усунути з допомогою відповідних мер.

Правові наслідки визнання громадянина безвісно отсутствующим:

* над майном громадянина встановлюється опіка. З майна, належить безвісно відсутнім, видається зміст громадянам, яких громадянин згідно із законом мусить мати. У результаті ж майна опікун задовольняє вимоги щодо сплати боргів безвісно отсутствующего;

* неповнолітні і повнолітні нетрудоспособные діти, нетрудоспособные батьки, дружина, незалежно від віку та працездатності, якщо вона виховує дітей безвісно відсутнього, кіт не досягли 8 років, вправі вимагати призначення ним пенсії у зв’язку з визнанням годувальника безвісно отсутствующим;

* чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають право розірвати шлюб в спрощеного порядку через органи ЗАГСа;

* припиняються зобов’язання, тісно пов’язані особою БО, наприклад дію доверенности.

Оголошення громадянина мертвим може з’явитися при таких условиях:

* якщо громадянин немає у місце постійного проживання протягом 3-х лет;

* протягом тієї самої терміну немає відомостей про його местонахождении;

* вжиті заходи виявлення його місцезнаходження на дали позитивних результатов.

3-х літній термін скорочується до шести місяців, коли громадянин пропав безвісти за таких обставин, кіт погрожували смертю, або є підстави допускати його загибель від певного нещасного случая.

Правові наслідки таку ж як у разі реальної смерті громадянина. У разі появи чи встановлення місцезнаходження громадянина, він відновлюється переважають у всіх правах.

Ім'я і важливе місце проживання громадянина. Акти грн состояния.

Право з ім'ям явл особистим правом громадянина. Громадянин набуває правничий та обов’язки, осущ їх під своїм добрим ім'ям, кіт включає прізвище, ім'я і по батькові, якщо інше годі було на закон чи національного звичаю. При здійсненні окремих грн прав фіз обличчя відповідно до закону може використовувати псевдонім чи взагалі користуватися ні своїм, ні вигаданим именем.

Ще однією индивидуализирующим ознакою громадянина явл його місце проживання. У житті трапляється так, коли в різних громадян повною мірою збігається ФИО, проте місце проживання збігається дуже рідко. У ст. 17 ДК місцем проживання вважається те місце, де громадянин постійно чи переважно проживает.

Акти громадського стану. Громадянське стан особи визначається сукупністю фактів, кіт характеризують громадянина як суб'єкта грн права. Так, виникнення і припинення правоздатності пов’язані з фактом його й фактом смерті громадянина, одруження тягне виникнення права спільної власності подружжя, а усиновлення — й стосунку законного представництва, й усе комплекс особистих і правий і обов’язків, кіт виникають між батьками та детьми.

Юридичні лица.

Поняття і признаки.

Поняття та ознаки юр особи розкриваються в ст. 23 ДК: юр особами зізнаються організації, кіт мають окреме майно, можуть від імені набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами у суді, арбітражний суд чи третейському суде.

На цьому визначення можна назвати такі суттєві ознаки юр лица:

* організаційне єдність (юр обличчя — не окремий громадянин, а колективне освіту, має своє внутрішнє структуру);

* наявність окремого имущества;

* що у цивільному обороті від своєї имени;

* здатність нести самостійну майнову ответственность;

* здатність стати позивачем і відповідачем в судах.

Правоздатність юр лица.

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юр обличчя наділяється громадянської правоі дієздатністю. На відміну від громадян, які мають спочатку виникає правоздатність, а, по досягненні 18-ти років дієздатність, у юр осіб грн правоі спроможність виникають одночасно; у законі (ст. 26 ДК) говориться лише про грн правоздатності юр особи, якій із змісту тотожна дееспособность.

Правоздатність юр особи виникає у момент держ реєстрації, а випадках, передбачених задо актами — з реєстрації статуту. Якщо грн правоздатність громадян явл загальної, то правоздатність юр особи явл спеціальної: він має грн правоздатність згідно встановленим цілям своєї деятельности.

Порядок виникнення і припинення юр лиц.

Зак-вом передбачається кілька радикальних способів виникнення юр осіб: розпорядливий, нормативно-явочный, дозвільний, договорной.

Суть розпорядницького порядку у тому, що власник майна чи уповноважений їм орган приймають рішення (розпорядження) з приводу створення організації та стверджує її статут, або положення про ній (так створюються предприятия).

Нормативно-явочный порядок у тому, що умови створення юр особи зафіксовані у законі у вигляді спільного дозволу д-ви, але до виникнення конкретної організації необхідні прояв ініціативи (явки) її організаторів і реєстрація у відповідній органе.

Юр особи можна створювати на договірній основі, тобто. шляхом уложення установчого договору громадянами чи організаціями, кіт добровільно об'єднуються задля досягнення певних целей.

Дозвільний порядок створення юр особи означає, що з необхідних умов її виникнення явл дозвіл (згоду) відповідного органу чи предприятия.

При наступі передбачених у законі обставин юр обличчя припиняє своєї діяльності. Такими обставинами можуть быть:

* досягнення поставлених проти нього целей;

* закінчення певного терміну, на кіт була діяльність юр лица.

Формами припинення юр особи явл ліквідація і реорганизация.

Види юридичних лиц.

Юр особи можна розділити деякі види з різних ознаками. Залежно від України форм власності: приватні, колективні, державні, змішані. Щодо субъектного складу: українські, спільні з участю іноземного інвестора, іноземні, організації та об'єднання. У проекті нового ДК все юр особи поділяються на юр осіб публічного й приватного права.

Об'єкти громадянського права.

Поняття і виды.

Об'єкти цивільних прав (правовідносин) — те, навіщо суб'єкти входять у взаємини спікера та ніщо спрямовані їх суб'єктивні правничий та обов’язки з єдиною метою своїх задо правий і интересов.

Об'єкти грн права за призначенням і правовому режиму діляться таких виды:

* речі, включаючи деньги;

* валютні цінності й цінні бумаги;

* майнові права;

* дії, зокрема услуги;

* результати творчої деятельности;

* службова і комерційна тайна;

* особисті немайнові блага;

Речі, їх класифікація. Имущество.

Під речами у цивільному праві мають через всі речі матеріального світу, кіт можуть задовольняти певні людській потребі і бути його владении.

Речі, залежно від особливостей їх правового режиму, діляться таких види: засоби і предмети споживання, які з громадянського обороту, обмежені в обороті або які з грн обороту; індивідуально визначені та родові; замінні і замінні; споживані і споживані; ділені і ділені; головні з туалетним приладдям; свої плоди й доходи; гроші; валютні цінності й цінних паперів; рухомі й нерухомі вещи.

Вилучення речей із грн обороту означає, що некіт об'єкти можуть належати на праві власності лише певним суб'єктам грн права. Так надра, води, лісу перебуває в виняткової власності українського народу і надаються лише володарем і пользование.

Обмеження речей в грн обороті у тому, що власності визначені речі може бути передане іншій юридичній особі лише за умови, передбачені законами. Так, ст. 129 ДК встановлює, що метою держ безпеки чи з інших причин некіт предмети може бути придбано лише з особливому вирішенню (зброю, вибухові і радіоактивні речовини, сильнодіючі яды).

Решта — речі, не які з обороту. Вони можуть вільно відчужуватися, переходити у власність будь-якого посадовця на підставах, передбачених законом.

Індивідуально певні - це речі, кіт від інших за індивідуальними признакам:

* виділені з загальної маси речей даного рода;

* єдині у своїй роде;

* від інших з кількох ознаками (будинок Київського університету, завод «Арсенал »).

Родовими називаються речі, кіт мають єдині родові ознаки речей цього виду. Вони вимірюються вагою, числом, обсягом (1т пшениці, 10л бензину). Насправді їх ще називають відповідно не замінні і заменимые.

Речі, кіт під час використання знищуються повністю (паливо, продуктів харчування) чи перетворюються на іншу річ (сировину), називаються потребляемыми.

Не споживаними називаються речі, користуватися якими можна за боргом збереженні їх призначення (верстати, вдома, одежда).

До діленим речам належать речі, кіт унаслідок розділення в натурі не змінюють свого господарського чи іншого призначення (продукти питания).

Під неподільними розуміють речі, кіт під час розподілу втрачають основне призначення (телевізор, автомобиль).

Нерідко ділені речі перебувають у такому хозяйственно-целевой зв’язку, що з них стає головною, іншу — її приналежністю (скрипка і футляр).

Плоди — природне походження самої речі (приплід тварин). Доходи — те, що приносить річ, перебувають у експлуатації і цивільному обороті (орендна плата).

Цінні папери як об'єкти цивільних прав.

Основні види цінних бумаг.

Цінні папери — грошові документи, кіт свідчать володіння чи добросусідські відносини позики, визначають відносини між обличчям, кіт їх випустило, та його власником і передбачають, зазвичай, виплату доходу на вигляді дивідендів чи відсотків, і навіть можливість передачі грошових та інших прав, кіт взято з цих документів, іншим лицам.

Залежно від способу визначення уповноваженого особи цінних паперів може бути іменними чи предъявителя.

Документи, пред’явлення що досить для реалізації укладеного у них майнового права, іменуються цінними бумагами.

У окремих випадках замість пред’явлення досить пред’явлення доказів внесення з ім'ям пред’явника що належить йому цінних паперів в відповідний реєстр (звичайний чи электронный).

Цінні папери виступають таким об'єктом права, який має найвищими темпами обороту. Задля підтримки високої оборотоспособности законодавець встановив їм деякі особливі правила.

Так, передача цінних паперів завжди означає передачу всієї сукупності втілених у ній прав; часткова передача таких прав неприпустима. Якщо об'єктом передачі виступає, наприклад, вексель певну суму, то ми не може відбутися передача лише стосовно частини яка вказана у ньому суммы.

З іншого боку, цінних паперів виступають документами, котрим потрібно навчити неухильно дотримуватися формальних вимог, реквізитів; відсутність кожного з них тягне недійсність документа. Для векселі, наприклад такими реквізитами виступають вексельна мітка, просте та нічим не обумовлене обіцянку сплатити певну суму, місце платежу, найменування особи якому чи з наказу якого має бути зроблений платіж, дата і важливе місце складання, підпис векселедавця.

Завдання 1.

22 — літній Микола Воронцов під впливом поганий компанії приохотився до спиртним напоям, став приходити додому в нетверезому стані, повністю пропивати зарплату, погано справлятися з роботою. Батьки Миколи, намагаючись врятувати сина від згубного впливу алкоголю, звернулися на РВВС з проханням про обмеження дієздатності Миколи, особливо про позбавлення нас його права самому одержувати заробітну плату й продавати його ж речі. Батько Миколи просив суд призначити його попечителем і Ющенко заявив тим більше про намір не витрачати сімейні потреби заробіток сина, а перераховувати їх у ощадбанк з його ім'я, але не матимуть права користування внеском без дозволу отца.

Підлягає чи задоволенню прохання батьків Миколи Воронцова?

Так відповідно до ст. 15 ЦК України може бути: Громадянин, який внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами ставити собі й свою сім «ю в тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у дієздатності в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР, й з нього встановлюється піклування.

Він може укладати догоди по розпорядженню майном, а також.

одержувати заробітну плату, пенсію чи інші види доходів і.

розпоряджатись ними лише за згодою піклувальника, за винятком.

дрібних побутових угод.

При припиненні громадянином зловживання спиртними напоями або.

наркотичними засобами суд скасовує обмеження його дієздатності.

Суд може впритул роздивитися заяву батька М. Воронцова ЦК України, і відповідно до ст. 258 ЦПК України призначить експертизу за зізнанням М. Воронцова недієздатною. І за підтвердженні результатами експертизи — відповідно до ст. 260 ЦПК визнати часткову недієздатність і опекунство.

Завдання 2.

Лікарня уклала договір з заводом медичного устаткування придбання флюорографічного апарату. Апарат був своєчасно переданий одержувачу. Після відвантаження заводом-изготовителем було встановлено, що у договорі вказані найменування відділення банку і номер банківського рахунки лікарні. У у відповідь вимога заводу повідомити свої платіжні реквізити лікарня сповістила, що ні має власного рахунок у банку, та її фінансове обслуговування здійснюється фабрикою «Зоря». Сама лікарня побудована рахунок коштів кількох підприємств, які взяли пайова участь у її будівництві, і залишається на балансі названої фабрики. Отриманий флюорографический апарат може бути повернутий заводу, т. до. змонтований в стаціонарному приміщенні і використовується задля обстеження больных.

За якими ознаками можна визначити чи є лікарня юридичною особою?

До кого можна заявить й вимога щодо оплаті поставленого оборудования?

Оскільки майно лікарні перебувати на балансі фабрики, і лікарня немає свого банківського рахунки і відособленого майна, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу, лікарня юридичною лицом.

Слід встановити чия печатку слід за підписаний договір із боку Покупця; Ким видано доручення отримання апарату із заводу.

З умов завдання доручення отримання матеріально-технічних цінностей мусить бути видана Фабрикою яка була фактично і з’явилася одержувачем, якого повинні бути пред’явлені фінансові вимоги.

Обов’язковою умовою виникнення юридичної особи є державна реєстрація чи реєстрація її Статуту, й у цивільно-правових договорах завжди обгрунтовується підставі чого боку уклали угоду. Необхідно зажадати Статут Фабрики, і якби підставі Статуту лікарня могла самостійно підписувати від імені Фабрики договору, відповідно до ст. 32 абз.3 ДК фабрика повинна оплатити поставлене оборудование.

Але якщо, відповідно до Статуту Фабрики, договір уклали обличчям не правомочним укладати такі угоди, то Фабрика може наполягати на визнання такого Договору недійсним і знятті з себе зобов’язання за оплатою оборудования.

Завдання 3.

Подружжя Кононовы протягом багато років колекціонували старовинну фаУкраиныоровую посуд і столові прибори. Після смерті Кононова відповідно до складеним заповітом все своє майно має бути розділене порівну між дружиною і племінником. Дружина Кононова категорично заперечувала проти будь-якого розділу колекції, стверджуючи, що колекція є неподільної річчю, пропонуючи йому відшкодувати належну йому частку колекції з допомогою частки вартості інших речей. Племінник ж наполягав на виділенні йому відповідної частини колекції в натурі. Що ж до єдиного у колекції старовинного срібного приладу, то племінник пропонував передати виделки, залишивши Кононовой столові і чайні ложки і ножи.

Чи можливий розділ колекції представлена і столового приладу в натурі, як у задаче?

Оскільки боку не дійшли згоди їх суперечка може бути їх суперечка може розглядатися у суді. Відповідно до ст 533 ДК: Предмети звичайної домашньої обстановки й вжитку переходять до спадкоємців за законом, котрі мешкали спільно із спадкодавцем, незалежно від їхні черги й спадкової частки, якщо смердоті мешкали із спадкодавцем до його смерти одного року. Отже Кононова проти неї не виробляти розділ коллекции.

Завдання 4.

У Іванової важко занедужала дочка, яка була в санаторії. Матері довелося терміново їхати з ним. Оскільки ця поїздка була поєднана з значними видатками, а гроші в неї цей час було, Іванова звернулася до сусідки Гурьевой з проханням позичити їй необхідну суму. Гур'єва гроші позичити відмовилася, але запропонувала продати їй золоту обручку, яке давно хотіла купити. Кільце було оцінено в в комісійному магазині за 30 я млн. крб. Використовуючи важкі обставини у яких опинилася Іванова, Гур'єва сказала, що купить кільце лише 10 млн. крб. У Іванової стан був безвихідним, часу шукати покупця був, зайняти гроші було в кого. Вона мусила все погодитися. За кілька місяців, коли дочка Іванової одужувала, вона звернулася до юридичну консультацію з проханням — дати рада: може вона вимагати розірвання договору купівлі продаж і повернення їй кільця проданого набагато дешевше чим він насправді стоит.

Що слід надати Ивановой?

Звернутися до суду й вимагати визнання угоду купівлі-продажу не дійсною т.к. відповідно до ст. 57 ДК Украины:

Угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної догоди представника однієї сторони із другою стороною, а також угода, якої громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для собі умовах внаслідок збігу тяжких обставин, можебути визнана недійсною за позовом потерпілого чи за позовом державної чи громадської організації.

Якщо угода визнана недійсною із однієї із зазначених підстав, то потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості Повернення одержаного в натурі - відшкодовується його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим від другої сторони (чи належне йому), звертається у дохід держави. При неможливості передати майно у дохід держави в натурі - стягується його вартість.

Крім того, потерпілому відшкодовуються другою стороною понесені ним витрати, втрата чи пошкодження його майна.