Сценарії ігор

Игра — развлечение.

з ознайомлення навколишнім світом (для підготовчої группы).

Богомякова Л. В. «Эспаньола» піднімає вітрила. Оформлення зала:

Перед центральної стіною навскоси натягнута легка тканину (Зм2) як вітрила, по центральній стіні по низу хвилями мережу, з неї площинне зображення хвилі, дельфіна, рибки, медузи тощо.: на балке-перекрытии залу закріплені: канат; мотузкова драбина — у ньому іграшкова мавпа; бутафорські пальми по бокам.

У бічних стін залу: 2 лави, будівельний матеріал, штурвал (вирізаний з фанери, розфарбований і рухомий закріплено на стійці від фіз. устаткування), «місток» капітана; 2 куба: однією — глобус (це рубання штурмана), іншою — телеграфний ключ з навушниками (це рубання радиста), на вікні: 4 яскравих кольорових подушки, компас, маска, комір і берети всім дітей і воспитателя.

Осторонь: Бочка з написом «Солонина», 2 мішка: «Макарони» і «Перец».

Інші атрибути, які знадобляться пізніше, перебувають у різних місцях залу (старанно продуманих вихователем, для зручності проведення гри). Это:

мотузкова драбина — «підвісної міст»; канат для перетягування: 2 обруча, з'єднані довгою трубою з тканини -«лаз до печери»; Сувій з кросвордом; стрілка — покажчик, складальне полотно з літерами. За вікно, біля якої під час гри буде повішена маска, спущений на линві скарбмузична шкатулка з «золотом» (шоколадними медалями), шкатулка раз загорнута в мішковину і обмотана мотузкою, кінець мотузки спускається з підвіконня убік маски.

У грі використано музику і шумові ефекти з мюзиклів «Пэппи Длинныйчулок» і «Скарби Капітана Флинта» пісня Корнелюка «Куди», увертюра до опери Візі «Кар-мэн». Усі музичні фрагменти і шумові ефекти записані на магнітну стрічку відповідно до сценарієм. Одяг дітей і вихователя до початку гри: лосини, шорти, майки, спортивна взуття. Ролі Пеппі, піратів исполняют.

взрослые.

Хід игры.

Діти входить у зал вільної групою. Вихователь (під муз. Вступу до танцю «Хіп-хоп" — Кор-нелюк «Куда-куда»).

Ми із Вами дети.

Пограємо в дискотеку? Діти: Так-так, так — так — так Так, звісно, да.

Виконують «Хіп-хоп», який несподівано переривається грохотом.

Восп: (зупиняє музику). Хто нам заважає? Подождите,.

стоите!

Фонозапись «В'їзд Пэппи до міста» З’являється Пэппи,.

що тягне у себе впертого віслючка, він крутиться, упирається, танцює, мотає головою на у відповідь домовленості Пэппи.

йти уперед і, нарешті, убегает.

Восп: О, Пэппи, знову ти? Щось случилось?

Пэппи: Ще б пак! Цей впертий осів ні туди, ні сюди, а страшенно спешу!

Восп.: Куди це ти так торопишься?

Пэппи: Я знайшла вчора скрині батька стару карту (показує Сувій) Це ж карта Острови Скарбів! І тепер мені треба побудувати корабель і набрати команду! Верную!

Восп: А ми тобі подойдем?

Пэппи: Хіба, можна й спробувати! Але знайте, що справжні моряки повинні багато знати і уметь!

Восп: А дівчинки може бути моряками?

Пэппи: Звісно! А я дівчинка! Вам не страшно зі мной?

Діти: Нет!

Восп: А що ми повинні знать?

Пэппи: Сідайте ! (діти із нею сідають на килим). У пер

вых, ви знаєте, з кого полягає команда корабля?

Діти: з матросов…

Пэппи: Зачекайте! Хто потім кораблем до самий главный?

Діти: Капітан! (Пэппи задає активний швидкий темп беседы).

Пэппи: Правильно! Його команди їх необхідно виконувати беззаперечно, інакше корабель і команди можуть загинути Усім понятно?!

— Хто виведе корабель з гавані? (лоцман).

— Хто прокладе курс корабля? (штурман).

— Хто годує команду? (кок).

— Хто відпо-відає чистоту і Порядок потім кораблем до, стежить за морської дисципліною (боцман).

— Хто найбільш молодий на судні? (юнга) А морської мову ви понимаете?

— Шлюпка (лодка).

— Штурвал (руль).

— Трап (лестница).

— Трос (канат).

— Кінець (веревка).

— Камбуз (кухня).

— Каюта (житлова комната).

— Рубка (робоче помещение).

— Кубрик (житлову кімнату матроса) Хіба значит:

— Віддати концы?

— Взяти корабель на абордаж?

— Віддати швартовы?

— Свистати всіх наверх?

— Цькувати конец?

Ну, добре! Команда мені підходить! Тепер ми мусимо визначити погоду, щоб вийти з гавані. Діти: Буде хороша погода якщо: (например).

— не квакають лягушки;

мурахи не ховаються в гнезде;

ластівки літають високо над землей;

— ввечері сильно сюрчать кузнечики/.

ввечері - радуга;

чисте зоряне небо;

— чайки сидять на воді («Чайка ходить по піску, моряку.

обіцяє тоску").

Пэппи: я беру вас собою всіх! З цієї командою мені море по коліно! Залишилося побудувати корабль.

— ви будуйте корпус корабля;

— Ти — капітанський мостик;

— Ти — зміцниш штурвал;

— Ти побудуєш рубку радиста; а ти — штурманську рубку.

— Ти — відчиниш канаты;

— Ти оборудуешь матроську кубрик Восп: Я подбаю про продукти і прісної воді. Пэппи: Отже, за дело!

На вступ до пісні вимальовується (в фонозапису) діти все розставляють і розкладають на місця: корпус корабля викладають цеглинами з напольного будматеріалу, «носом» до глядачів, в такий спосіб, щоб всередині вийшло велика простора «палуба», на «носі» «корабля» встановлюється прапор, «капітанським містком» ставиться прямо перед «вітрилом», проти нього — штурвал, драбина — драбина — це трап — збоку штурвала. З боків висуваються куби — «рубки» штурманська і радиста, матроську кубрик — дві лави з обох боків, ними кладуться по 2 подушки. Вихователь вішає на умовне місце маску, зважаючи дітей те що, що це — талісман, спонукає від центральної стіни трохи ближче бочку і мішки з «провіантом». Усі надягають комірці, беретки.

Пэппи: Ви що, готове? Але як ми назвемо наш корабель? Діти пропонують свої назви, наприклад: Стрілка, Мечта,.

планета, Кусто, Супер, Нинзя і т.д.

Пэппи: а давайте, назвемо його як і пісеньці - «Эспаньо-ла». Залишилося побажати нам Сім футів під кілем і щасливого плаванья.

Восп: Звичайно подорож без пісні! Заспіваємо? На нашу улюблену пісню ставай! (діти стають у два чи 3 шеренги, руки кладуть на плечі одна одній, похитуючись хвилею, співають під фонозапись пісню «дівчата і хлопчаки» (Скарби Капітана Флинта)). Із завершенням раптово лунає гучне «Апчхи!».

Восп: Будь здорова, Пэппи!

Пэппи: Спасибі, але не чхала! (чхання що й еще).

Пэппи: Тихо! На наш корабель забралися сторонні! (заглядає за бочку і мішки, звідти раптово з’являються пірати — товстий і длинный).

Пірати: Руки вгору! Корабель захвачен!

Вихід, пісня і танець Піратів під фонозапись («Скарби Капітана Флинта»).

Пэппи: Пірати на судні! За борт их!

Пірати: Ша! Стояти! Бо я продірявлю ваші дурні голови! (наставляє на дітей пистолеты).

Восп: (прикриваючи дітей) Стійте! Спробуймо домовиться по хорошому. Хто ви? Як вас зовут?

Пірат: Це інша! В Україні, у піратів, немає імен, лише прізвиська. Я — Авось! Його — Як Нибудь! Цесправжні морські вовки, це ми повинні прагнути бути у команді, а чи не ці салаги. З ними ти вже і чотирьох миль не проплывешь, Пэппи! Тут потрібні сильні, спритні,… ну вот.

як ми (показує біцепси, другий теж намагається відшукати їхні в собі). А ви, слабаки, навіть із тросу не влезете…

Восп: Павлик! Сергійко! Уперед! (діти лазают по канату) Пірат: Звісно, вибрали найсильніших, сам виберу. Нумо, козявочка (вабить пальцем дівчинку, робить їй «козу») у-тю-тю, йди сюди. (дівчинки демонструють ла-зание по канату).

Пірат: Це кожен дурень вміє! (і повисає мішком на линві). Якщо ж вас вороги візьмуть на абордаж, а ви, тепленькі, спите у своїх подушках! Що тоді? Пэппи: Без бою ми здамося! Немає нічого, будемо битися подушками! Щоправда ребята?

Атракціон «Бій на подушках» (діти вдвох на лавках, до рук подушка, кожен намагається збити противника подушкою із лавки, вихователь і Пэппи регулюють гру, підставляючи цього разу місце програв — «що впав у воду» нового учасника, пірати беруть участь теж, програючи дітям. Гра озвучена увертюрою до опери Візі «Кармен»). Пірат: Так! Узагалі-то, нічого! Спритні ви спритні, а мы,.

зате, сильніше. Усіх вас на линві перетянем. Восп: Навіщо всіх, ми бачимо вп’ятьох із Вами впораємося (назна.

сподівається детей).

Атракціон «Перетяни канат».

1 Пірат: Авось перетянем?

2 Пірат: Так, вже як-небудь… (чухає в затылке).

(програють пірати) Пэппи: Та хто тут салаги? Пірат: Звісно! Вас больше!

Лунає сигнал…—-…

Пэппи: Тихіше! Тихіше! Чуєте? (восп. тихо саджає всіх у ковер).

То ж сигнал 303, сигнал лиха! (іде у «радіорубку») приймаю повідомлення (надіває наушники).

… Вони лежать і бредят…

Хто бредит?

… І кір, і дифтерит у них,.

І віспа, і бронхіт у них,.

І голова болить у них,.

І шийку болит…

Нумо подивимося за картою (крутить глобус). Так, це надто далеке від нас, що ж ми можемо допомогти? Восп: Так, напевно, у цьому острові є лекарственные.

трави, растения?

Пэппи: Ну, а якщо не знають, що це рослини лекарственные?

Восп: Пэппи, передавай за абеткою Морзе! Хлопці, які вы.

знаєте лікарські травы?

діти кажуть, например:

— для полоскання горла — календула, шалфей;

— від кашлю — матір та мачуха, липа;

— алое — ніс капать;

— валерианка — від біль у жвоте, в сердце.

— подорожник — зупиняє кров, і т.д.

(навідні питання: і якщо ангіна?; і якщо бронхіт? тощо.) Пірати: ой, які ви розумний, благоразумненькие, такие.

правильні, а брехати ви і вмієте! Ось! Восп: Чому вміємо! Вміємо! Покажемо їм? Діти інсценують вірші Диниила Хармса «Врун».

А ви знаєте, що Со?

А ви знаєте, що Ба?

А ви знаєте, що Ки?

Що собаки пустолайки.

научилися летать?

Навчилися точно птицы,;

Не звери,.

Не риби, ;

Точнісінько яструби літати! Усі: Ну! Ну! Ну! Ну!

Брешеш! Брешеш! Брешеш! Брешеш! Але як звірі, Але як рыбы,.

Ну ще туда-сюда,.

Але як ястребы,.

Як птахи ;

Це просто-таки ерунда.

2.А ви знаєте, що На?

А ви знаєте, що Не?

А ви знаєте, що Бе?

Що на небе.

Замість солнца.

Буде колесо? Буде золотое.

Не тарілки, не лепешка,.

А велике колесо!

Усі: Ну! Ну! Ну! Ну!

Брешеш! Брешеш! Брешеш! Брешеш Ну, тарілка, Ну, лепешка,.

Ну ще туда-сюда,.

І вже якщо колесо ;

Це просто-таки ерунда!

3.А ви знаєте, що Під? А ви знаєте, що Мо? А ви знаєте, що Рем? Що під морем океаном Вартовий стоїть нині з рушницею? Усі: Ну! Ну! Ну! Ну!

Брешеш! Брешеш! Брешеш! Врешь!

Ну, з дубинкой,.

Ну, з метелкой,.

Ну ще туда-сюда,.

А зарядженим рушницею ;

Це просто-таки ерунда.

4.А ви знаєте, що До?

А ви знаєте, що Но?

А ви знаєте, що Са?

Що стосується носа.

Ні руками,.

Ні ногами.

Не достать.

Не доїхати, не допрыгать,.

Що стосується носа не дістати! Усі: Ну! Ну! Ну! Ну!

Брешеш! Брешеш! Брешеш! Врешь!

Ну, доїхати, Ну, дострибати, Ну ще туди-сюди, А дістати його рукамиЦе просто-таки дурниця! Пірати сникли.

Пэппи: Ви що зажурилися? Чи це щось придумали? Пірати (перешіптуючись) Скажи ти! Ні, ти! (дуже скромно) Ми щось придумали. І сміливі ви, і спритні і брешете ви якось з іншого! Чудово! Весело! Цікаво! Хочемо бути як ви вже. Ех! Набридла це життя піратська! Булабула! (роззброюються, складають зброю до ніг Пэппи). Візьміть нас собою. А? Пэппи: Хлопці, повіримо їм? Візьмемо до своєї команди? Восп: Ну-у-у, тепер у кораблі світ образу і порядок. Як хорошо.

бачити навколо тільки той друзів. Заспіваємо? Давайте зробимо коло дружбы!

Співають од фонозапись «Вирушаючи в подорож небезпечне…» («Скарб Капітана Флинта»).

Пэппи: (Забираючись на трап драбину) Дивіться! Земля! Земля!

1 Пірат: Ой! Де? Де? О, он там!

2 Пірат: Хіба це за коники прыгают?

1ый: Які тобі коники! Це ж аборигены.

2й: Хіба вони распрыгались?

Пэппи: Не стрибають вони зовсім, а танцюють ритуальний танець «Кенгуру». Вони вітають нас, дивіться. Замислімося ж і ми їх поприветствуем.

Танець «Кенгуру» (під пісню з мюзиклу «Пэппи Длинныйчу-лок» в фонозаписи).

Пірат: То ж той самий острів, де старий Флінт сховав свої сокровища!

Пэппи: Шлюпки на воду, всім до берега (шум морського прибою в фонозапису з «Сокровищ…»).

(Діти розбирають корабель і беруть килимі біля Пэппи. Пэппи розгортає карту, компас — у воспитателя).

Пэппи: Спочатку потрібно зорієнтуватися. Стрілка компаса завжди показує північ (всі стають за Пэппи обличчям до северу).

Восп: як вирушати ти дорогою по невідомому острову, треба знати, що саме щокроку може чатувати опасность:

— непевні пески;

— шаблезубий тигр чи лев — людожер за деревом;

— яма пастка для слонів, зійдеш з стежки і провалишся і т.д.

Пэппи: Я піду перша, слабких у середину, пірати охраняют.

наш загін ззаду. Уперед! (читає за картою, вихователь тим часом розставляє препятствия).

— 5 середніх кроків на Север.

— Повернутися наліво. Попереду підвісної міст через прірву (діти точаться суперечки з мотузяній драбині, розкладеною на полу).

— Йдемо по тропе;

— звалене дерево загородило шлях. Переліземо; (діти перелазять великий куб, пірат застряє, його выручают).

— яма-ловушка (обруч), перепрыгнем;

— лаз в пещеру;

— Стрілка! У ущелині між каменів — сувій (діти самі знаходять їх у гірці з кубиков).

— У свитці - кросворд, коли ми отгадаем все загадки и.

уставимо правильно літери, то знайдемо ключі до скарбам ;

це слово у червоній рамці. Загадки до кроссворду:

— У який риби очі однією сторону;

— Як називається риба — людоед;

— Хто має 8 ног.

— яку рибу називають электрической;

— Яке морське тварина саме ядовитое.

Діти з допомогою літер з складального полотна заповнюють осередки кроссворда.

Діти знаходять у залі «Маску», знаходять мотузку, тягнуть ми за неї, витягують шкатулку.

пірати захоплено слухають (з коментарями) мелодію новій шкатулки, пробують на зуб «Справжнє золото», ділять «золото» між всіма учасниками «путешествия».

Повторюється «Пісня дружбу». У грі персонаж Пэппи то, можливо замінено іншою, наприклад, знаменитим Капітаном Врунгелем зі своїми пісенькою з багатосерійного мультфільму. «Ключем» до може бути, наприклад, «кокос» (з папьє-маше, укріплений на бутафорської пальмі) чи «скеля» (тоді шкатулка буде знайдено у її «печері»; об'ємну скелю можна зшити з гоф-рокартона, надіти великий куб, і якщо куб поставити на запаморочливий спортивний диск, то «скеля» стане чарівною і повернеться «обличчям" — печерою про дітей на свої слова «Сім-Сім откройся»).

У грі слід старанно продумати музичне і шумове оформлення, час звучання, що його був занадто багато чи мало. Щоб був пауз, що неминуче виходять під час роботи з платівками, потрібно всю необхідну музику і на шуми записати на магнітну стрічку, дотримуючись між номерами паузу 2−3 сек.

Подорож у країну Чукоккалу.

Л. В. Богомякова.

Оформлення залу: по центральній стіні величезне «Чудо-дерево» прикрашене різноманітними башмачками, чобітками, вирізаними раніше дітьми з кольорового папери; з обох боків від дерева — герої казок До. Чуковського: Бармалей, Крокодил, Федора і др.

Збоку, ближчі один до центральної стіні - ширма із зображенням скелі у морі. У скелі - кута двері з великою замком. З іншого боку — столик бібліотекаря з телефоном. Позаду столу — виставка книжок Корнія Чуковського. Але тут велика бутафорська книга «Казки Корнія Чуковського», з великим портретом письменника, всередині книжки — открывающаяся дверцята (книга зроблено з урахуванням дерев’яних рам розміром 1,50*80 див). У бічних стін — «казкові зони»: елементи костюмів і атрибути до казок «Муха-цокотуха», «Мийдодір, і навіть до инсценированию «Англійських пісеньок». У центрі - ковер.

Тиха музика. За столом в «бібліотеці» сидить «Мудра сова»,.

вона щось пишет.

До залу тихо входять діти з воспитателем.

Вед: Хлопці ми із Вами багаторазово бував бібліотеці. Але сьогодні, ми потрапили до незвичну, казкову бібліотеку. Тут зібрані всі у світі казки. Аж ось бібліотекар. Та це ж стара мудра Сова! Вона знає все-все казки, зміг відповісти про всяк вопрос.

Вона зайнята. Почекаймо, присядемо перебувають у килим. Телефонний дзвінок (записаний на магнітофоні) Сова (піднімаючи трубку) Як хто скаже? Слон? Звідки… Від верблюда? Що вам треба? Шоколаду? Помилилися знову? Телефонуйте за двозначним номером 125! І це бібліотека. Знову звонок.

Сова: Як хто скаже? Дитячий сад? Хто пропав? Айболить?! З усіх книжок: може бути! Я щось пропадає! Зателефонуйте пожалуйста.

Здрастуйте діти (заклопотано бере книжку, гортає) Вед: Мудра Сова, чому ви так озабочены?

Сова: В усіх життєвих бібліотеках, із усіх книжок пропав лікар Айболить. Але в мене ж чарівна бібліотека. Звідси не міг прірву (Діти з Совою гортають велику книжку, дома Айболита — велика діра — контур).

Сова: Ой! Ой! Ой! Зник! Це ж витівки Бармалея! Мені не потрібно терміново вирушати шукати Айболита у країну Чукоккалу. Ой! Боюся, що одне не справлюся з усіма ворогами Айболита.

Вед: А ми допоможемо! Тільки скажіть, що це за країна така Чукоккала?

Сова: У цій країні живуть казки Корнія Чуковського. У цій країні веде ця дверцята (ставить за центр бутафорську книжку). Вона закрита зараз, але відкриється перед, хто знає про все-все казки Корнія Чуковского?

Вед: Нічого не скажеш, готові! Так, діти? Да!

Сова пропонує відгадати дітям казки До. Чуковского:

— по иллюстрации;

— по отрывку;

— продовжити строку.

Сова: Ура! Отже, ви знаєте все казки! Можна йти! А злякаєтеся? Якщо ж зустрінуться небезпеки чи труднощі? Запам’ятайте найголовнішу умову: ніж дружніше, сміливіше, добрішими ви, важче злим силам боротиметься з нами.

Бій годин (запис на магнитофоне).

Сова: Чуєте, годинник б’ють! Починається казкове час! Не його втрачати! Уперед! За мною! (під музику «Марш» Прокоф'єва в фонозапису оркестру діти ланцюжком за Совою характерним скрадливим кроком проходять через дверку у книзі. Сова веде їх змійкою залом, зупиняючись в центре).

Звучить «казкова» музика («У човні по Лиелупе» в фонозаписи).

Сова: (розмовляє тлі музики, озираючись, залучаючи увагу дітей до деталей оформлення.) Яка дивовижна ця казкова країна Чукоккала! Так, тут живуть казки Чуковського. Варто нам підійти і долучитися до чогось навчають, як ми перетворимося в героїв цих казок. Хотите?

Діти разом із Совою вважають Якщо, два, три! (надягають елементи костюмів казок: «Муха — цокотуха», «Мийдодір», англійських пісеньок; сідають на стульчики).

Сова: Завітаймо у гості до Мухе-Цокотухе, може лікар Айболить в неї на именинах?

Музична інсценівка. I частина опери «Муха-Цокотуха» М. Красева (до появления.

паука).

На муз. Вступу до арії Мухи, «Муха» «накриває стіл» -виносить і розставляє на килимі великі яскраві площинні зображення: Самовара, чашок, цукерки, банки з вареньем.

Далі - за сценарієм опери — казки. Сова: дорога Муха, не приходив у твою казку Доктор

Айболит?

Муха: Айболита не було. А ви запитайте в Мойдодыра. А Я зателефоную у своїй чарівний дзвіночок, і це опинитеся в казці «Мойдодыр».

Муха танцює з дзвіночком, у цей час учасники опери йдуть із килима, несучи із собою декорации.

Інсценується уривок із листа казки «Мийдодір» Оповідач: Раптом з маминої, з спальні, Кривоногий і кульгавою, Вискакує умивальник І качає головой.

Вихід Мойдодыра (звучить уривок із листа арії Мойдодыра в.

фонозапииси):

ЯВеликий Умывальник,.

Знаменитий Мойдодыр,.

Умивальників Начальник.

І мочалок командир.

Мийдодір (грязнуле, який виходить одновремнно з іншого стороны).

О, ти бридке, ох ти брудний, Неумите поросятко. Ти брудніша сажотруса, Подивис він! Ти на шиї вакса, Ти над носом ляпка, Ти такі руки, Що втекли навіть штани! Навіть штани, навіть штани Втекли від тебя!

Якщо тупну я ногою, Покличу своїх солдатів, У цю кімнату натовпом Умивальники влетять, І загавкають, і зав’ють, І ногами застучат.

І прочухан, Неумытому, дадутьПросто у мийку Просто у мийку З головою окунут!

Оповідач: Він ударив у мідний таз.

І скрикнув… Мийдодір: Ка-ра-ба-рас! Оповідач: (каже ритмічно під муз. РимськогоКорсакова.

«Політ джмеля» в фонозаписи).

І тепер ж щітки, щетки.

Затріщали як трещотки.

І давай його тереть,.

Приговаривать:

Діти почергово, зображуючи действие:

— Моєму, моєму трубочиста.

Суто, суто, суто, чисто.

— Буде, буде сажотрус Чистий, чистий, чистий, чист!

— Ось і мило підскочила І вцепилось в волосу, І юлило, і мылило, І кусало, як оса.

— А від бешенной мочалки.

Він помчав, як від палиці… Сова: Почекайте, не мылите!

Про, Великий Умывальник,.

Знаменитий Мойдодыр,.

Умивальників начальник.

І мочалок командир,.

Не зустрічався чи вам лікар Айболить? Мийдодір: Айболита я — не бачив. Чи, можливо він поїхав родину?

(уходит).

Сова: На Батьківщину? О, згадав! Айболить ж родом з Англії. Там.

його звали доктор Дулітл, поки До. Чуковський не.

переповів нам казку про неї російською. Що же,.

пошукаємо його серед англійських пісеньок, переказаних К.

Чуковским.

Інсценується: Катауси і Мауси (з накладними масками на.

палках).

— Курка Красуня (під муз. Шостаковича «Вальс-Шутка»).

— Робін Бобин Барабек (можна використовувати однойменну пісню Р. Гладкова, підлогову ляльку з цими двома ляльководамидетьми).

Сова: (зітхаючи) І але немає Айболита! Дивіться (проводит.

дітей до піраміді з про різновеликі кубів, на кубах і біля пірамід іграшки, предмети) яка питальна скеля! Діти з допомогою Сови здогадуються, що живуть загадки.

До. Чуковського і з бажанню читають їх, перебираючи предмети Сова: Не знайшли ми Айболита серед загадок. Ой! Тихіше! Сюда.

хтось йде. Найголовніше — щось бійтеся! (хіба що прикриваючи дітей крилами) Під РЕП виходить Бармалей, в ритмі говорит:

Я — Кровожерливий, Я — нещадний, Я — злий розбійник Бармалей! І мені треба Ні мармеладу, ні шоколаду Та лише маленьких, Так, найменших Детей!

Сова: Він страшними очима сяє! Він страшними зубами стукає! Він страшний вогнище розпалює! Він страшне слово кричить! Бармалей: Карабах! Барабас!

Пообідаю сейчас!

Сова: Громадянин, поводьтеся тихіше, Вас однаково не бояться! Скажіть, краще, де Айболит?

Бармалей: Хто такий Айболить? Я про нього чув? Сова: давайте, хлопці йому напомним:

Діти по очереди:

Десять ночей Айболить Не їсть, не п'є і спить, Десять ночей поспіль Він лікує нещасних тваринок І, і їм термометри. (Бармалей регоче) Добрий лікар Айболить До Тані - Вані підбігає, Таню — Іванка обіймає І лиходію Бармалею Посміхаючись, каже Ну, будь ласка, мій милий, Мій люб’язний Бармалей, Розв’яжіть, відпустіть Цих маленьких детей!

(Бармалей хихикає, загрожує дітям пальцем) Сова: а давайте все вместе!

Діти: (наступивши Бармалея, тупочучи ногами, із посиленням звуку, кажуть хором) Добрий лікар Айболить Крокодилу говорит:

«Ну, будь ласка, скоріш проковтнете Бармалея, щоб жадібний Бармалей не хапав б, не ковтав бы.

цих дітей! (Дуже тупають ногою на останньому слові) Бармалей (злякано) Ой! Тільки крокодила зайве! Вот.

павук! Він покаже вам, де Айболить, (кличе) Павук! Павук! Звучить в фонозапису пульсуюча, зловісна музика. Павук: Я повезу! Я покажу! Беріться за руки, не отпускайтесь, (діти йдуть за павуком в х-ре цієї музиці, павук заплутує, заплітає ланцюжок) Сова: Стійте, він також нас потребу не туди веде, заманює в свою.

павутиння. Расцепите швидко руки, ловите павука до кола. Бармалей; Я допоможе Таргана покличу! Тараканище!!! Таракан: Я ричу, я кричу, Я вусами ворушу, Почекайте, не поспішайте Я вас миттєво проковтну! Проковтну, проковтну, не помилуюся! Діти й сова: (дражнять Таракана).

— Хіба це велетень? Ха-ха-ха!

— Це просто-таки тарган! Ха-ха-ха!

(кажуть, наступають на таргана, заганяючи їх у середину кола, до пауку).

тарган, тарган, таракашечка,.

Жидконогая козявочка букашечка. За дверима лунає шум падаючих каструль, тарілок. Сова: Невже ще хтось йде допомогу Бармалею? До залу входить Федора, вона нескінченно зронив і порушує різну посуд. Федора (сідаючи посеред зала).

Сіла б баба за стол,…

Так стіл за ворота ушел.

Зварила б баба щи,.

Так каструлю, піди, поищи!

І чашки пішли, і стаканы,.

Залишилися самі таргани. Діти разом із Федорой:

Ой, горі Федора, горі! Федора: Що ж мені робити? Діти: Поганих тарганів повывести!

пруссаків і павуків повымести! Сова: І диво сталося з ней:

Стала Федора добрей!

Федора (співає, поступово перетворюючись на акуратну, ошатний хозяйку).

Ой, ви бідні сирітки мої, Праски і сковорідки мої! Ви подите-ка, немите, додому, Я водою вас умию ключовою, Я почищу вас песочком, Обіллю вас кипяточном, І будете знову, Немов сонечко, сяяти. (Бере мітлу, вимітає павука і таргана) А поганих тарганів я повыведу, Труссаков і павуків я повымету! Бармалей: Ой-ей-ей! Я слабшаю. Ой! Радикуліт! Ой! Хто мне.

допоможе! Ґвалт! (згинається в пояснице).

Сова: Кажи швидко, де Айболить! Тільки тепер він тобі допоможе! Бармалей: Ні, недопоможе! Я злий! Я жахливий! Кому я потрібен! (плаче) Ось ключі! Там Айболить, в печері. Ай, болить, оце болит!

Сова з дітьми визволяє Айболита, розв’язує його. Айболить: Де болить? Хто має болить? А, Бармалей! Потерпи трошки. Выпей-ка цю добру мікстуру (наливає з величезної пляшки у велику ополоник) Бармалей (перетворюючи, пританцьовує у відповідь в ритмі під музику РЭПа).

Танцює, танцює Бармалей, Бармалей Буду, буду я доголи, так, доголи! Напечу я для дітей, для дітей Пирогов і кренделів, кренделів. По базарах, по базарах Буду, буду я гулять,.

Буду задарма, буду задарма пироги я роздавати. Кренделями, Калачами Дітлахів пригощати! Приходьте, отримаєте Ні копійки не платіть, Оскільки Бармалей Любить дітей. Любить, любить, любить, любить, Любить маленьких детей.

Айболить: Спасибі вам, діти! Я щасливий, що ви любите мене. Мені ніколи, будь-коли можна було б справитися з Бармалеем, якби не допомогли ви, мої верные.

друзі! Давайте станцюємо моє найулюбленіше танець «Лимпопо»,.

який подарувало мавпа Чи-чи! Сова: Тут пішли ми всі сміються… Діти: Лимпопо!

Сова: І танцювати, і балуватися! Діти: Лимпопо!

Танець «Лімпопо» з мавпочкою Чи-чи.

Сова: Тож він і скінчилося казкове час! Добро в казці перемогло, тому що ми усе з вами дружили, ласкаві і безстрашні. І дуже добре запам’ятали все казки Корнія Івановича Чуковского.

Ролі Сови, Бармалея, Федори виконали взрослые.

Павук, Таракан, Мийдодір, Муха-Цокотуха — діти підготовчої группы.

Мавпочка Чи-чи — школьница,.

Накидка — крила Сови виготовлені з обрізів сентиплонапелюсток 10*20 див нашитых в шаховому порядку на білу тканину й розфарбованих чорним фламастером під пера. Великі круглі окуляри з картону згори оформлені теж під перья.