Россия межі XIX-XX ст. Революція 1905-1907 рр

Россия на межі XIX-XX ст. Революція 1905;1907 гг..

Охарактеризуйте утримання і підсумки промислового підйому у Росії наприкінці XIX в. Дайте оцінку курсу З. Ю. Витте..

Промышленный подъем Содержание:

Укрупнение підприємств (насамперед у легкої і харчової пром-ти), їх входження у фабричну стадию Промышленный переворот дав поштовх до розвитку виробництва. Більша частина іноземних інвестицій (близько 70%) дозволяла розвивати пром-ть Подъем ждорожного строительства Развивалась важка пром-ть, т. до. підвищувалися держ. замовлення чугун Появление нових галузей: паровозо-, вагоностроительная, медепрокатная, цементна, резиновая.

Итоги:

За 10 останніх років произ-во збільшилося вдвое.

По ряду показників наздоганяє Англію, Францію, Германию По темпів зростання у важкій пром-ти Росія займає 1 место.

Доля групи На пром-ти =40%.

Бурный зростання економіки поставив Росію чільне місце у світі за темпам экон. роста.

Курс Витте:

Жесткая податкова політика, збільшення непрямих податків з допомогою акцизних збирання товари виробництва, запровадження монополії виробництво та продаж горілки (1895 г.).

Денежная «золота» реформа: запровадження єдиної золотий валюти, і обміну її у бымажного кредитного рубля (1897 р.). Російська валюта стала конвертованій. Жорсткий контролю над процесом эмиссии Привлечение іноземного капіталу, яке здійснювалося або у формі безпосередніх капіталовкладень у підприємства, або у формі держ. займов.

Создание держ. банку Росії на кредитування народного господарства (1860 р.) Розвиток банківського дела Государственная програма індустріалізації країни, акцентувала, у якій було зроблено за стабілізацію фінансового стану і пошук необхідних грошових резервів для створення нового модернизационного ривка. Ці заходи допомогли сконцентрувати значні бюджетні й інші надходження, і направити їх у розвиток промышленности.

Дайте характеристику особливостей розвитку капіталізму у Росії початку ХХ в..

Несоответствие розвитку видобувної важкою промисловості (підтримуваних державою через важливого стратегічного значення) і зростання легку промисловість, що залишилася на рівні дрібних предприятий.

Диспропорция між форсованим розвитком капіталізму у промисловості і наявністю залишків колишньої напівфеодальній системи у сільському хозяйстве.

Несмотря на бурхливий ривок, Росія залишалася аграрно-індустріальної страной.

Охарактеризуйте основні передумови й особливо освіти політичних партій на Росії у початку ХХ в..

Следует відзначити, що політичні партії складалися поступово. Спочатку формувалися громадські руху, виникали кухлі і групи однодумців, намічалася ідейно-політична платформа, вироблялися ідейні і організаційні основи майбутньої партії і після цього наступав момент оформлення партії, приймалися програму і статут, створювалися місцеві організації, починалася активна політична діяльність. Освіта політичних партій на Росії проходило під впливом загальних закономірностей, притаманних всіх країн капіталізму. Предпосылки:

Экономический зростання спричинив у себе надзвичайну політизацію громадської жизни Недовольство інтелігенції правлячим режимом Поражение в Російсько-японської войне экономический криза 1900;1903гг Вместе про те були й свої особливості освіти, пов’язані з специфікою економічного, політичного, соціального і національної развития:

Острота соціальних і національних проблем призвела до початкового оформленню ппартий на национ. околицях, причому вони мали соціалістичну окраску Многопартийность у Росії пояснюється багатонаціональним складом населення, незакінченістю процесів класової дифференциации.

Формирование партій не «знизу», коли соц. група «делегувала» обстоювання своїх прав своїм представникам, а, навпаки, представники інтелігенції поділили між собою сфери представництва.

В Європі перші партії були ліберальні, а й у нас — революц.

В умовах як уже почалися формування політичних партій, який розпочалося передреволюційні роки, а закінчився Першої російської революції 1905;1907гг. Раніше інших виникли партії радикального напрями (РСДРП, ПСР).

Дайте аналіз зовнішньополітичної діяльності Росії у початку ХХ в. Російсько-японська війна: її причини последствия.

Внешняя політика спрямовано Схід. Причини: Росія види на частина тер-рии Китаю та Кореї. Тому немає й почалася Російсько-японська війна. Японія теж мала види з цього територію. Росія розрахувала свої сили. Японія стала досить сильної. Ми програли. Последствия:

Потеря Порт-Артура на Д. Сході, втрата Юж. Сахалина Контрибуция Усилилась революційна ситуація у країні. Посилився невдоволення у суспільстві та різко ослабли позиції царату як у країні загалом, і у Збройні сили.

Раскройте причини особливості рев-ции 1905;1907 рр. Дайте характеристику основних керівництв рев-ции.

Причины:

Происходило наростання суперечностей у країні, пов’язаних зі збереженням пережитків кріпацтва у економічній і політичною життя в країні. Ці протиріччя визначали характер революції, як буржуазної за своїм цілями.

Но одночасно виникла інша «соціальна війна », пов’язана з розвитком капіталістичних відносин. Це — боротьба робітничого класу і селянської бідноти проти експлуатації, за перебудову суспільства до засадах. Їх становище було досить плохим.

Национальный питання, вимоги політичного і культурного автономії нац. меньшинствами.

Российская інтелігенція різко отриц-но ставилася до самодержавству, до чиновництву, до відсталою псистеме Недовольство царатом до армій, десь в результаті селянського складу солдатської маси, відносини вояк із офіцерами були напряженными Особенности:

Антифеодальная, т. до. вимагала знищення феодальних пережитков демократическая, т. до. мала за мету запровадження демократичних права і свободи, конституции Вопросы революції: 1. аграрний (селянський) питання; 2. політична система у Росії (боротьби з самодержавством); 3. національний вопрос.

Противоборствующие силы:

рабочие і селяни, армія, інтелігенція; хотіли поліпшення свого становища, соц. прав. Действоавли методами страйків, страйків, восстаний правительство царя, поміщики; не хотіло поступатися своєї місцевої влади, не йшла яким уступки Конфликт «влада — общество».

Охарактеризуйте утримання і покажіть значення діяльності I і II Державних дум..

I Держ. Дума. 27 апр. 1906 р. Функції Держ. Думи обмежувалися попередньої із розробкою та обговоренням законодавчих припущень. Вибори передбачалися багатоступневі. Більшовики і есери вибори у Думу бойкотували. Меншовики провели кілька депутатів. Кадети — більшість, «трудовики», октябристи. По партійному складу I Дума була лівоцентристської, ліберальної і опозиційної стосовно самодержавству. З перших днів суперечність із урядом: аграрний питання. Існувало три проекту — кадетів, трудовиків і есерів — «примусове відчуження земель». Це засвідчило револ. характер Думи, тому царському уряду розпустила Думу.

II Держ. Дума. 20 фев. 1907 р. По складу ще більше радикальна, ніж I. 43% - ліві партії. Посилився та праве крило з допомогою монархістів і октябристів. Дебати з питань: аграрний і прийняття надзвичайних заходів проти революціонерів. Незгода Думи з політикою уряду (зі Столипіним), тому її теж розпустили. Діяльність Дум виявила слабку політ. культури і верхів і низів. То був перший досвід республіки до нашій країні. То справді був рішучий крок до обмеження самодержавия.

Какие партії було створено напередодні й під час рев-ции 1905;1907 рр.? Назвіть їх лидеров..

1898 р. — РСДРП — Плеханов, Ленін, Мартов:

1903 р. — Більшовики — У. Ленин.

1903 р. — Меншовики — Плеханов, Мартов, Цедербаум.

1902 р. — Есери — Чернов.

1905 р. — Союз «Російського народу» — Дубровин, Марков.

1905 р. — Октябристи — Гучков, Родзянко.

1905 р. — Кадети — Мілюков, Струве.

Какие події революції 1905;1907 рр. ви вважаєте кульмінаційними і почему?.

1. Всеросійська Жовтнева страйк (1905 р.) і 2. збройне повстання на армії й на флоті (листопад 1905 р.) 1. — занадто великий розмах антиурядових виступів. Цар видає анифест 17 окт. 1905 р., у якому проголошує основні псвободы і вона обіцяє Думу. 2. — Пішла остання підтримка уряду — армія. Уряд починає маневрувати: автономія університетам, Закон про заснування Думи.

Что ви знаєте про «Маніфесті 17 жовтня»? Хто був автором цього документа?.

Николай II підписав приготовлений Вітте Маніфест. Вона містила такі положения:

Гражданские свободи: недоторканність особи, свободи совісті, слова, собраний.

Всеобщее виборче право Создание законодавчої Думы В ній нічого не говорилося про долю самодержавства, повноваженнях Думы.

На які поступки змушений піти царизм під час рев-ции 1905;1907 гг..

Введение

цивільних свобод Ограничение своєї місцевої влади запровадженням Думы Введение виборчого права.

Народные маси набули в царату ряд поступок: робітничий клас — скорочення робочого дня, зниження штрафів, підвищення зарплатні на низці галузей, легалізація профспілок; селянство — зменшення викупних платежів із першого січн. 1906 р. навпіл і із першого січн. 1907 — припинення, скасування низки обмежень у правах (кругову поруку, подушна подати), свободою пересування, руйнація общины.

Какое подія вважається закінченням рев-ции 1905;1907 рр. Які були підсумки першої російської революции?.

3 червня 1907 року Микола II оголосив про розпуск Думи, і навіть змінив виборчий закон. Це було закінчення революції. Итоги:

самодержавие не уявлялося відтепер єдиною формою правління, завдано серйозного удару по монархічним ілюзіям робітничого класу, процес прояснення класового свідомості стався у селянському середовищі, революція справила вплив в розвитку суспільно-політичних рухів, активізацію класової боротьби пролетаріату в розвинених капіталістичних в країнах Заходу, викликала новий потужний підйом национальн?-освободительных рухів. Народні маси набули в царату ряд поступок: робітничий клас — скорочення робочого дня, зниження штрафів, підвищення зарплатні на низці галузей, легалізація профспілок; селянство — скасування викупних платежів, скасування низки обмежень у правах (кругову поруку, подушна подати), свободою пересування, руйнація громади. Перша російська революція завершила переважно процес політичного розмежування країни, формування партій. Пролетаріат придбав має досвід політичних змагань, зазнала поразка концепція ліберальної парламентської революції: ліберали виявилися занадто близькі до уряду, тому дискредитували себе у очах значній своїй частині народних мас, довіру до лібералам було підірвано. Вперше у Росії з’явилося представницьке установа, що було обрано як представниками імущих класів, а й трудящих. Поява Державної Думи означало трансформацію режиму на буржуазну монархію, у роки революції було належить початок парламентаризму .Відбулася рев-ция умонастроїв: зникла віра у царя, з’явилося відчуття власної дост-ва. З’явилася ідея правової держави. Компроміс між «верхами» і «низами».

Даты.

Русско-японская війна.

— 1904;1905 рр. Закінчилася у серпні 1905 року мирний договір м. Портсмуті США, по якому Росія втратила права на оренду Порт-Артура, а Японія отримала південну частина Сахалина.

«Тройственный союз» (Антанта).

— в 1907 г.

Началом першої російської революції.

9 січня. 1905 р. у Петербурзі, отримав назву «кривава неділя». Демонстрація робочих з петицією про захист їхніх інтересів. Ними стріляють. Усією країною почалися страйку, забастовки.

Указ про надельной землі на приватну власність.

— 9 листопада 1906 г.

Образование октябристів.

-ноябрь 1905 г.

Образование кадетів.

— 12−18 жовтня 1905 г.

Министерство торгівлі, і промисловості -.

Персоналии.

Лидеры РСДРП у перші роки.

— Ленін, Плеханов, Мартов, Цедербаум Гучков.

— октябристи, Мілюков — кадеты Кто такий Р. Гапон: Яка його роль подіях «Кривавого неділі»?

Священник Гапон організовував «Суспільство російських фабрично-заводських робочих». Ця орг-ция висувала суто економічні вимоги. Після звільнення кількох робочих Путиловського заводу запропонував піти до царя з петицией.

Кто було обрано головою I і II Держ. Дум Росії?

I — кадет Муромцев, II — кадет Головин Лидеры партії есерів у перші роки.

— Чернов, Авксентьев.

Термины.

Политическая партія — це організована злочинна група однодумців, що становить інтереси частини народу і що за мету реалізацію шляхом завоювання державної влади чи у її осуществлении.

Социализация землі - передача землі громадам, перехід із приватної власності в загальнонародне достояние Национализация землі - перехід їх у власність гос-ва Гражданские свободи — особисті громадян: недоторканність особистому житті, житла тощо. д.

Политические свободи — громадян за проведення політичної діяльності: свобода зборів, профспілок, друку, слова т. д.

Отчуждение — передача майна у власність ін. лица Конфискация — вилучення майна на користь государства.

Анархизм — громадсько-політичний протягом, що є за знищення будь-якої державної власти Реформы — перетворення, зміна, перебудову к.-л. боку життя, не нищівне основ існуючого строя.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.