Товарная біржа (Доклад)

ДОКЛАД.

У доповіді хочу розповісти про товарній біржі, частини інфраструктури, без розвитку і вдосконалення якої навряд можна казати про повноцінному розвитку ринку на нашій країні, і навіть у тому, як працює і які функції виконує біржа — атрибут ринкової экономики.

ТОВАРНА БИРЖА.

Товарна біржа з визначення — корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, які забезпечують матеріальні умови для купівлі-продажу товарів над ринком шляхом прилюдних торгів відповідно до правил і процедурам, які забезпечують рівність клієнтам і членів биржи.

Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, впорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюты.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їх поставку. Там продаються контракти на стандартизируемые види товарів, які можна продані великими партіями за зразками чи технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, створених під впливом співвідношення попиту й пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами діють незалежно друг від друга. Одні товари продаються і купуються тільки одній біржі, інші - на кількох; проте, розміри контрактів однією і хоча б товар і інші характеристики відрізняються одна від друга різними биржах.

Що стосується наших умов у складі основних функцій товарної біржі має входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, і навіть пакета типових контрактів за угодами купівлі-продажу, котирование цін, врегулювання суперечок і інформаційна деятельность.

Нині діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарній біржі» зі змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямовано врегулювання відносин зі створення й діяльності товарних бірж, біржовий торгівлі, і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних биржах.

Біржа виконує функції збалансування попиту й пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, впорядкування та уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного индикатора.

На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, налічувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйонів доларів, що становить 25% їх валового національний продукт. Там реалізується продукція понад 60 найменувань. У країнах із розвиненою ринковою економікою товарні біржі основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їх доходу є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, їхнім виокремленням біржу; прибутки від надання з членам біржі та інших організаціям прибуток від інших поступлений.

Членство і управління на бирже.

Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичних осіб, і навіть фізичні особи. Членство біржі дає права торгувати у її залі. Члени біржі можуть голосувати зборах і різних біржових виборів і брати участь у роботі комітетів. До того ж, члени біржі проходять програми навчання й перепідготовки, отримують всебічну біржову інформації і можуть користуватися бібліотечним і інформаційним центрами. Організація вважається ухваленій у члени біржі, якщо це проголосувало кваліфіковане більшість засновників і просте більшість підприємств і организаций-претендентов. Голосування проводиться після оцінки фінансового становища претендента. Члени біржі зобов’язані внести вступний внесок, який їм у разі виходу зі складу біржі. Прийом нових членів біржі здійснюється загальним зборами засновників і членів біржі. Члени біржі платять щорічний членський внесок, але звільняють від усіх загальних зборів, які із учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надано право наймати службовців, яким дозволено доступ в торговельну залу як клерків чи посыльных.

Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність біржі, виступають Статут біржі і Правила біржовий торгівлі. У Статуті відбито всі основні тези, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі та інших учасників торгів; організаційно-правову форму биржи.

Розрізняють дві категорії членів биржи:

1. повні члени — з правом щодо участі в біржових торгах переважають у всіх секціях біржі і певне установчими документами біржі кількість голосів на Загальному зборах біржі і зборах членів секцій биржи;

2. неповні члени — з правом щодо участі в біржових торгах в відповідної секції і певне установчими документами біржі кількість голосів на Загальному зборах членів біржі і загальних зборах членів секції биржи.

У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони діляться на постійних і разових. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разові - за кожне посещение.

Схема управління биржей.

Органи управління біржі включають три основних рівня, відповідних широті кожного з них.

Вищим органом є загальні збори участников-членов біржі, що є певною мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, який має право контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрями діяльності біржі, встановлювати й коригувати правила біржовий торговли.

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і відповідних повноважень якої регулюється Статутом товарної биржи.

Політика біржі проводиться у життя комітентами, які з членів біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, і навіть виконують конкретні обов’язки щодо функціонування бирж.

Кількість комітетів не постійно зростає і коштує від 8 до 40. Основними є такі 5 комітетів, що є на кожної бирже.

До складу підрозділів біржі входят:

Контрольний комітет — веде нагляд ділової активністю біржі, величиною відкритої позиції, і навіть те, як йде ліквідація контрактів, із истекающими термінами поставки.

Арбітражний комітет — судовий орган біржі, призначає арбітрів на вирішення суперечок між членами, соціальній та разі звернення клієнтів — не членів у разі виникнення суперечок з-поміж них і членів биржи.

Котировальный комітет — робочий орган, головне завдання якого є підготування до друку біржових котирувань та якісного аналізу руху цен.

Спостережна комітет — розглядає суперечки та приймають ухвали за всі дисциплінарним питанням, що йому передає комітет із ділової этике.

Комітет із прийому нових членів — розглядає всі мої звернення про вступ у члени біржі. Рекомендації комітету надаються Раді директорів, що вирішує питання прийнятті кандидати члени биржи.

Біржовий аппарат.

1. Центр економічного аналізу осуществляет:

контролю над кон’юнктурою ринку продукції; підготовку кон’юнктурних оглядів; аналіз технічних, економічних пріоритетів і інших чинників, здатні на кон’юнктури ринку; кон’юнктурні прогнози; платні консультації з економічним вопросам.

2. Договірно-правової відділ з арбітражем осуществляет:

оформлення договорів між партнерами за угодою; юридичне оформлення угод, контролює правильність здійснення маклерами; контроль правомірності дій учасників торгів; підготовку справ до розгляду в арбітражної комиссии.

3. Транспортно-тарифный відділ осуществляет:

організацію та влитися забезпечення доставки купленої біржі продукції; консультування продавців і покупців з питань, що з транспортуванням; підготовку пропозицій з ефективним способам доставки партії вантажів покупцю; оформлення розрахунків за доставку грузов.

4. Відділ вдосконалення біржовий торгівлі осуществляет:

аналіз рівня розвитку та стан торгівлі на даної біржі; пошуку шляхів підвищення ефективності і забезпечення якості роботи біржі; розробка і впровадження нововведень, він спонукує біржовий апарат до активнішої діяльності; вивчення досвіду організації біржовий торгівлі у країні й за рубежом.

5. Інформаційний центр обеспечивает:

отримання, збереження і опрацювання всієї циркулюючої інформації; надання членам і відвідувачам біржі послуг за проведенню необхідних розрахунків, і навіть по інформаційному обслуживанию.

6. Відділ організації та забезпечення біржовий торгівлі осуществляет:

зміст біржового залу стані; забезпечення біржі комерційної інформацією; забезпечення членів біржі необхідними матеріалами та умовами для укладання сделки.

7. Адміністративно-господарський відділ осуществляет:

традиційні господарські завдання; вирішення завдань, що з веденням бухгалтерських справ, вирішення питань з оплаті і кадрам.

8. Брокерські контори обеспечивает:

здійснення біржовий торгівлі в біржовому залі; надання брокерів членам біржі реалізації ними торгових угод; оформлення угод; контроль виконання обидві сторони договірних зобов’язань; експертизу партій товарів, вступників на біржовий торг.

Принаймні діяльності товарних бірж визначилися основні дійових осіб — це члени біржі і брокеры.

Брокерська контора є основним операційним ланкою на бирже.

Завдання брокерських контор — забезпечення біржовий торгівлі в біржовому залі. Зазвичай, брокерська контора може бути створена лише за наявності місця повного члена біржі, що може бути куплено на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена лише одне брокерська контора, що у свою чергу, може безплатно акредитувати певна кількість брокерів. Додаткові брокери та його помічники акредитуються за певну плату.

Брокерська контора проти неї укладати угоди про брокерском обслуговуванні з клієнтами, і навіть діяти від імені і поза свій счет.

Посередницька діяльність брокерів на вітчизняних біржах зводиться в основному до виконання доручень клієнтів з укладання тих чи інших видів угод. Укладання угод може здійснюватися брокером як від імені імені клієнта й власним коштом, і від імені самого брокера і крізь розрахунковий рахунок останнього, куди клієнт переводить кошти. Фактично цьому разі брокер стає комісіонером, а чи не брокером точному значенні цього слова.

Взаємини клієнтів — і брокерських фірм складаються з урахуванням укладених ними договорів і угод. Таких угод то, можливо кілька: договір на брокерське обслуговування, який полягає звичайно з постійним клієнтом визначений термін; договір інформаційний обслуговування; договору про представництві і спільної деятельности.

Працюючи з клієнтом брокерська контора відкриває одному з розрахункових фірм своєї біржі рахунок до роботи з цим клиентом.

Домовляючись з брокером проведення угод певного виду, клієнт видає йому поручение.

Доручення бувають наступних видов:

. купити товар за поточною біржовий цене;

. продати товар за поточною біржовий цене;

. купити товар за ціною не вище заданной;

. продати товар за ціною не нижче заданной;

. купити товар в останній момент, коли нею досягне определенного.

(порогового) значения;

. продати товар, коли нею досягне определенного.

(порогового) значения;

. купити товар на розсуд брокера;

. продати товар на розсуд брокера;

Успіх товарних бірж перебуває у прямій залежності від брокерських контор. Брокери отримують дохід у основному немає від членства біржі, як від власної посередницьку діяльність як. Чим більший брокер провів угод, тим більший отримає комиссию.

Біржові товары.

Їхню кількість і асортимент постійно змінюється. Коли наприкінці ХIХ століття до цього число входило до 200 товарів, то, на сьогодні їх кількість зменшилося до 60−65, їх близько 45 постійно звертаються на бирже.

Чим викликано вибір тієї чи іншої товару? Останній повинен мати певним набором якостей. По-перше, вона має відповідати певним стандартам за кількістю якості. По-друге, ціна на товар мусить бути мінливою, коливатися залежно від погодних чи інших умов. По-третє, товар повинен дробитися й можуть бути транспортабельным.

Усі які звертаються біржі товари можна умовно розділити на дві групи: першу становлять сільськогосподарські продукти, де більшість посідає насіння олійних культур. У цю групу входять зернові, продукція тваринництва, цукор, кави, какао-боби, пиломатеріали. Друга група — промислове сировину й продукція її. Сюди входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали. Слід зазначити, що у товарній біржі разом із контрактами звичні товари звертаються контракти на цінних паперів, зокрема державні облігації, акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних товариств, депозитні банківські сертификаты.

Біржова котировка.

Нині біржова котирування ціни товарних біржах набуває дедалі більше значення. Наприклад, біржі у Чікаґо періодично збираються брокери визначення ціни продуктів харчування. Після цього ціни діють за всієї стране.

Біржова котирування є фіксацію фактичних контрактних цін, і запровадження типовою ціни по біржовим угодам за певного періоду часу (зазвичай, біржовий день). Це орієнтир під час укладання операцій та поза біржі. За результатами торгів котировальная комісія вводить так звану типову ціну. Вона здається найбільш імовірною з винятку впливу випадкових чинників. Фактично це красна ціна переважної реалізації. При велику кількість угод вона обчислюється як середня. Вихідним матеріалом для котирування базується на інформації про контрагентах угоди, і навіть ціни, за якими хотіли б придбати (продати) даний товар.

І на укладанні можна дійти невтішного висновку, що котировальные ціни завдяки значної концентрації попиту й пропозиції в біржовому процесі стають об'єктивним показником стану ринку нафтопродуктів та одночасно чинником наступного зміни структури производства.

Базові операції у товарної бирже.

1. Клірингові операції. У процесі укладання угод біржі може статися, що виникнуть взаємні боргові зобов’язання серед учасників торгів. Для його погашення наприкінці торгів розрахункова палата проводить аналіз операцій та встановлює чисту маржу кожному за учасника. Це дозволяє уникнути незручних кругових расчетов.

2. Ф’ючерсні і форвардні контракти. Цю угоду для придбання чи продаж будь-якого товару у майбутньому. Форвардним контрактом називається угоду сторін на угоду у майбутньому по встановленої попередньо ціні. Розрахунки за контрактом виробляються в останній момент його свершения.

3. Опціони. При скоєнні купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів ризик часом перевищує можливості спекулянтів. Опціон цей ризик знижує. У цьому випадку клієнт отримує право, але з зобов’язується купити чи продати ф’ючерс, якщо це буде вигідно. Інакше продавець одержує вигоду від покупця ціну його ризику — заздалегідь обговоренную і встановлює певну з різних методам премию.

4. Хеджування. Однією з основних функцій ф’ючерсного ринку є перенесення ризику із тих, хто не хоче його уникнути (хеджеры) за тими, хто згоден їх прийняти (спекулянти). Цьому сприяють такі властивості ринків, як стандартизированость контрактів та висока ліквідність ринків. Оскільки все контракти стандартизированы, то ми не виникла потреба перевіряти надійність протилежного боку. Ліквідність дозволяє продати товар по фіксованій ціні незалежно від неї зміни у будущем.

5. Спекуляція. Якщо хеджер зацікавлений у стабільності ринку, то спекулянт — в коливаннях у ньому. Оскільки розмір маржі під час укладання угоди не великий, спекулянт має велику свободу для маневру. Спекулянт незацікавлений у виконанні чи прийомі конкретного товару. Спекуляцією можуть займатися як професійні трейдери, і приватні особи, дають доручення брокерам.

Ф’ючерсні сделки.

У розвитку товарні біржі пройшли кілька сходинок від оптового ринку, де угоди відбуваються з готівкою партіями товару до сучасного ф’ючерсного рынка.

Головна функція ф’ючерсної біржі сьогодні полягає у наданні приватних осіб і компаніям, рискующим понести збитки внаслідок несприятливого коливання ціни товари та фінансові активи, можливості уникнути або зменшити цей ризик. Біржі роблять перенесення ризику із тих, хто прагне їх уникнути (хеджеры), за тими, хто згоден їх прийняти він (спекулянти). Перенесення ризику за умов нестабільної економіки грає стабілізуючу роль діяльності предприятий.

Правила торгівлі по за ф’ючерсними контрактами відкривають можливості: за продавцем зберігається права вибору — доставити продукцію чи відкупити терміновий контракт до терміну поставок товарів; покупець — прийняти товар чи перепродувати терміновий контракт до терміну поставки.

Среди переваг, які мають ф’ючерсні контракти, можна виділити: 1) поліпшення планування; 2) вигода; 3) надійність; 4) конфіденційність; 5) швидкість; 6) гнучкість; 7) ліквідність; 8) можливість арбитража.

1. Поліпшення планирования.

Розглянемо з прикладу країни, виробляючої продукт експорту. Скажімо, какао. Як вона планувати своєї стратегії збуту? Вона може: а) знаходити покупця щомісяця або кожна квартал, коли продукт готовий; б) продавати тотальність продукту першому покупцю, який оголошується, за ціною, що він запропонує; в) звернутися до «за ф’ючерсними» ринків, скориставшись наданих біржею механізмом фіксовану ціну, а продати свій продукт у найбільш зручне час найкращому покупателю.

Простота і її ф’ючерсних контрактів ще у цьому, що виробник какао, беручи таку торгівлю і захищаючи себе від ризику принести збитки своєму продукті, дає можливість виробнику шоколаду придбати це какао, із доставкою у майбутньому і, в такий спосіб, застрахуватися від перебоїв у постачанні сырьем.

2. Выгода.

Будь-яка торгова операція вимагає наявності торгових партнерів. Проте не легко знайти у потрібну підходящого покупця продавца.

«Ф'ючерсні» ринки дозволяють уникнути як і неприємної ситуації та здійснювати купівлю і продаж без конкретно названого партнера. Понад те, «ф'ючерсні» ринки дозволяють одержати гроші чи сплатити найкращу ціну даний момент. За наявності ф’ючерсного контракту і продавець, і покупець мають про запас час, щоб отримати чи продати товар у майбутньому з найкращого вигодою собі, не пов’язуючи себе з певним партнером.

3. Надежность.

Більшість бірж мають розрахункові палати, якими продавцями і покупцями виробляються все розрахункові операції. Це дуже важлива річ, хоча біржа не є прямим учасником торгової операції, вона фіксує та підтверджує будь-яку купівлю і продажу.

Коли біржі виробляється купівля-продаж якогось товару, розрахункова палата має від продавця та покупця відповідне забезпечення цієї угоди. Контракт, реалізований за посередництвом розрахункової палати, у багатьох відносинах надійніше контракти з будь-яким конкретним партнером, включно з державними агентства.

4. Конфиденциальность.

Ще один важлива риса «ф'ючерсних» ринків — анонімність, якщо вона бажана для продавця чи покупателя.

Багатьом найбільших у виробників і покупців, чиї продаж і закупівлі надають потужне впливом геть світовий ринок, можливість продати чи купити товар конфіденційно має дуже важливого значення. У цих випадках біржові контракти незаменимы.

5. Быстрота.

Більшість бірж, особливо мають працювати з товарами широкого споживання, можуть дозволити швидку реалізацію контрактів і товарів без зміни. Завдяки цьому торгівля відбувається дуже быстро.

Як це відбувається? Наприклад, хтось хоче купити 10 000 т цукру. Він може зробити, купивши 200 ф’ючерсних контрактів по 50 т однією контракт. Така угода то, можливо совершена протягом кількох хвилин. Далі, все 200 контрактів гарантовані, і тепер у покупця є час для переговорів про надання вигідніших условий.

6. Гибкость.

У ф’ючерсних контрактах закладено колосальний потенціал, здійснювати з допомогою незліченну кількість варіантів операцій. Адже й продавець, і покупець мають можливість, як поставити (прийняти) реальний товар, і перепродати біржовий контракт до терміну поставки, що відкриває широкої і різній вариантности.

7. Ликвидность.

Говорячи загалом, «ф'ючерсні» ринки мають величезний потенціал для безлічі операцій, що з швидким «переливом» капіталу і товарів, то є ліквідністю. Однією з показників ліквідності є загальний обсяг торгівлі на біржах. Обсяг торгівлі на ф’ючерсних біржах тільки з товарами перевищує 2.5 трлн. долл.

8. Можливість арбітражних операций.

Завдяки гнучкості ринку виробництва і точно певних стандартів цих контрактів, відкриваються широкі можливості. Вони дають змогу здійснювати справи виробникам, покупцям, біржовим ділкам із необхідною гнучкістю операцій та маневреністю політики фірм у ринкових условиях.

Тепер різницю між відкритими і закритою біржами. Вона в тому, що у першому випадку угоди можуть укладатися лише між біржовими маклерами і брокери, які мають інтереси і виступають від імені, як учасників біржі, і разових покупців. У другий випадок контракти можуть брати й клієнти біржі як самостійно, і через посередників. На початковому етапі знають, коли ще відпрацьований механізм біржовий торгівлі, і відсутні засоби захисту інтересів продавців і покупців, є доцільним закриті торги. Будь-яка товарна біржа має дві основні напрями діяльності: оптова торгівля з одного сторони, і котирування цін товарів з іншого. Зупинюся на последнем.

В усіх життєвих інших країнах біржова діяльність поруч із банківської і грошової системою служать об'єктом державного регулювання. Не випадково. У ринковій економіці за відсутності прямого директивного втручання у підприємницьку діяльність саме біржі є інструментом непрямого, але дуже істотного на бізнес. Попри те що, що, біржі контролюється небагато товарів, більшість їх носить стратегічний характер. Тому ціни, які біржі за умов вільного ціноутворення відбивають рух ринку того чи іншого товару, служать своєрідним індикатором стану економіки страны.

Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні зв’язку. Це вирівнюванню цін, і формування єдиного світового рынка.

Форвардні угоди (чи термінові сделки).

Це взаємна передача правий і обязаностей щодо реального товару з відстроченою терміном поставки. Відмінною рисою цих угод явл. те, що час укладання зобов’язань угод не збігаються з моментом їх виконання. Об'єктом таких угод може бути як номінальний товар, і товар, який зроблено до встановленому сроку.

Різновидом форвардних угод є: 1. Операції з запорукою — це договір, у якому один контрагент виплачує іншому контрагентові в останній момент підписання договору суму, взаимоопределяемую договором з-поміж них як гарантію виконання своїх зобов’язань. Запорука має на меті забезпечити інтереси продавця та покупця. При угоді з запорукою для придбання його платником явл. покупець, у разі інтерес відбивається продавця. Розмір застави: від 1 до 100%. 2. Операції з премією — це договір, при якому одне із котрагентов з урахуванням особливого заяви до певного дня за встановлений винагороду отримує право вимагати від свого контрагента або выполенения зобов’язань за договором, або від угоди. 1) Прості операції з премією. За цих угодах сторона (платник) отримує право відступного, тобто. контрагент за сплату раніше встановленої суми полишає виконання договору. Цей вид угод на залежність від того, хто платник премії 2х видів: операції з умовної продажем і операції з умовної купівлею. 2) Подвійні операції з премією. Договори, у яких платник премії отримує декларація про вибір між позицією покупця позицією продавця, і навіть право, є угоду контрагентів, відступити від сделки.

Якщо права платника премії збільшуються при таких угодах, то величина збільшується вдвічі. Ця премія може враховуватися як величина окрема від суми угоди, чи входитимуть у суму угоди. 3) Складні операції з премією. Це договори, які представляють з'єднання 2х протилежних операцій із преміями, ув’язнені одному й тому ж брокерської фірмою з іншими учасниками біржовий торгівлі. 4) Кратні операції з премією. Договори, у яких одне із контрагентів отримує право за певну премію на користь іншої боку збільшити о такій-то годині раз у товару, належить відповідно до істотою угоди до передавання чи прийому товару: операції з вибором покупця операції з вибором продавца.

Форвардні угоди мають ще одне різновид: 1. Операції з кредитом — цю угоду між брокером і клієнтом, яким брокер зобов’язується за товар, запропонований клієнтом, надати їй цікавий для клієнта товар. Брокер з цією угодою звертається до банк, де отримує позику осущ. угоди. Зазвичай, купується дефіцитний товар. Брокер самостійно продає товар біржі і повертає кредит баку. 2. Операції з умовою — цю угоду, при закбчении якого брокер має виконати доручення клієнта. Брокер проти неї отказаться.

Опціонні сделки.

Різновидом ф’ючерсних угод є опціонні угоди. Особливість: об'єктом угод ставати зобов’язання купити чи продати деяке число фьюч. угод, але з заданої ціні. Тут менше риск.

Під опціонами розуміють особливий вид біржових операцій із обмеженими проти звичайними ф’ючерсними операціями ризиком. Це договірне зобов’язання купити чи продати певний вид цінностей чи фінансових прав із заздалегідь установленою ціною не більше узгодженого періоду. У обмін отримання такої можливості покупець опціону сплачує його продавцю певну суму (премію). У минулому опціони називалися угодами з премією, привілеями, гарантіями від збитків, гарантіями від підвищення і зажадав від зниження цен.

На товарних біржах опціони можуть полягати з товарами і ф’ючерсними контрактами.

За технікою здійснення розрізняють три основних типи опціону: опціон з правом купівлі або для придбання, використовуваний при грі для підвищення; опціон з правом продажу чи продаж, застосовуваний торговцями, коли вони розраховують на зниження цін; і подвійний опціон, що становить собою комбінацію опціону для придбання і продажу.

Подвійний опціон дозволяє його покупцю або купити, або продати контракт або інший вид цінностей (але з купить та продати одночасно) по базисної ціні тому використовуються при надзвичайно нестійкою кон’юнктури ринку, коли важко передбачити наступне напрям руху цін. Торгівля подвійними опціонами ведеться лише у Англии.

Опціон для придбання дає права, але з зобов’язує купити певний ф’ючерсний контракт, товар чи нетоварную цінність з цієї цене.

Опціон продаж дає права, але з зобов’язує продати певний ф’ючерсний контракт чи цінність з цієї цене.

Операції хеджирования.

Ф’ючерсні угоди зазвичай йдуть на страхування — хеджування від його можливих втрат у разі зміни ринкових цін під час укладання угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований у тому, що тоді як угоді один бік втрачає як продавець реального товару, вона виграє як покупець ф’ючерсів те що кількість товару, і навпаки. Механізм хеджування грунтується у тому, зміна ринкових ціни ф’ючерси однакові за своїми розмірами й спрямуванню. Насправді ці ціни який завжди однакові, проте межі чиновного коливань приблизно одні й самі. Різниця між ціною на контракт реального товару і ціною на ф’ючерсний контракт називається базисом. За технікою здійснення хеджування розрізняють дві основні типу: хеджування продажем (чи короткий), коли фірма продає ф’ючерсні контракти, і хеджування купівлею (його часто називають довгим), коли фірма набуває ф’ючерсні контракти. З іншого боку, хеджування може бути здійснене з допомогою особливого виду біржових операцій — опциона.

Хоча обсяг операцій хеджування неухильно росте, і вони продовжують складати економічну основу ф’ючерсної біржовий торгівлі, останні роки вищими темпами збільшується обсяг спекулятивних угод. Хоча на угоди, завершающиеся поставкою товару, доводиться надзвичайно мала частина біржового обороту, можливість поставок товарів і самі постачання виконують важливу економічну функцію — забезпечують зв’язок ф’ючерсного ринку з ринком реального товара.

Розмаїття форм біржових операцій, постійне вдосконалення практики біржовий торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на і продукції. Навіть у умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати й прибуток досить великі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній із регульованим ризиком, гнучко поєднувати різноманітні форми інвестицій, знижувати свої Витрати фінансування торгових операций.

ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ТОВАРНОЇ БИРЖИ.

Основною проблемою є вибір місця розташування товарної біржі і видів продукції, реалізованих ними. Світовий досвід свідчить, що біржі, зазвичай, потрібно розміщувати переважно у великих центрах в максимальному наближенні до найбільш концентрованим джерелам матеріальних ресурсов.

На ПЕРШОМУ етапі ініціатори цієї справи мають чітко визначити, що вони можуть бути бажають дістати стадії розвитку біржі у майбутньому — при подальше просування до рынку.

Наприклад, що ІСД може отримати підприємство у результаті участі у біржову торгівлю на стадії її становлення? Це насамперед можливість найвигідніше продати, купити чи обміняти товар, отримати інформацію про стан попиту й пропозиції країни, про платоспроможності й надійності контрагента на сделке.

На пізнішій стадії розвитку біржовий торгівлі підприємства отримають широкі можливості страхування себе від несприятливих коливань ціни ринку, користуватися пільговим кредитуванням під висновок ними біржовий угоди, одержувати інформацію попит і пропозиції товарів практично з всього мира.

Державні відомства і місцевих органів управління, завдяки створенню товарної біржі, можуть домогтися підвищення ділову активність і можливості упорядкування торгової деятельности.

На ДРУГОМУ етапі потрібно заздалегідь вибрати товари, на реалізації яких спеціалізуватиметься біржа. Ознаки біржового товару: 1) стандартизированость; 2) взаємозамінність; 3) низький рівень монополізації; 4) масовість производства.

Що ж до вибору міста, де створюватиметься товарна біржа, то необхідно, передусім, враховувати такі чинники, як наявність розвинених інформаційних мереж, і складських площадей.

На ТРЕТЬОМУ етапі ініціатори створення товарної біржі вибирають її потенційних засновників. І тому використовується інформація, зібрана ініціаторами у процесі господарську діяльність. Вибір потенційних засновників здійснюється з того що в них можливостей вкладення створення біржі фінансових коштів, залучення на біржові торги матеріальних ресурсів, широких зв’язку з підприємствами і организациями.

На останньому, ЧЕТВЕРТОМУ етапі головну увагу слід приділити рекламі товарної біржі серед його майбутніх учредителей.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Товарна біржа як продукт ринкових відносин пройшла тривалий шлях еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного ринку. Стійко високих темпів зростання біржового обороту, поява нових функцій, залучення нових сфер економіки біржову торгівлю свідчить про великі можливості її участі подальшого развития.

1. О. И. Дегтярьова і О. А. Кандинская «Біржове справа» М., ІС «Юнити» 1997 2. «Збірник інформаційних матеріалів з товарних бірж» М., 1997 3. «Правову базу України» До., internet 4. Грязнова О. Г. «Біржова діяльність» М., 1995 5. Іващенко А.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні отношения», 1991. 6. Васильєв Г. А., Каменева Н. Г. Товарні біржі" М., «Вища школа», 1991. 7. А. Элдер «Як відігравати й вигравати біржі» 8. Еге. Найман «Мала енциклопедія трейдера».

Сертифікований торговець ЦБ ___________ Колмогоров О. Н ———————————;

загальні збори участников-членов биржи.

Біржовий комітет (Рада биржи).

Контрольно-ревізійна комиссия.

Контрольний комитет.

Спостережна комитет.

Арбітражний комитет.

Котировальный комитет.

Комітет із прийому нових членов.

Керуючий біржовим аппаратом.

3 заступник. управляющего.

2 заступник. управляющего.

1 заступник. управляющего.

Cтарший брокер

Брокерські конторы.

АХО.

Інформаційний центр

Центр економічного анализа.

Биржевое.

Издательство.

Транспортно-тарифный отдел.

Біржовий музей.

Відділ організації та обеспечения.

Дог.-прав. відділ з арбитражем.

Відділ соверш. біржовий торговли.