Кримінальний процес (Контрольна)

ОРЕНБУРГСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО КАРНОМУ ПРОЦЕСУ Юридичний факультет Заочне відділення 3-й курс Азиева Л.И.

Домашний адресу: г. Оренбург, пер. Телевизионный, д.1а, кв. 21.

КОНТРОЛЬНА РАБОТА.

КАРНИЙ ПРОЦЕСС ЗАДАЧА I:

Під час огляду місця події у справі крадіжці із сільської магазину встановлено, що злочинець проникнув у приміщення через пролам в стелі. Службовий пошукова собака призвела до дому місцевого жителя Стребцова неодноразово судимого, недавно повернувся з висновку. Будинки з його не виявилося, а дружина заявила, що жодних показань дасть, що ж було зазначено у протоколі допиту свідка. Під час обшуку нічого ставиться до справі нема. На наступного дня слідчий отримав прекрасного листа без підпис зворотного адреси «крадіжка з магазину справа рук Стребцова». Затриманий в ролі підозрюваного Стребцов відмовився свідчити до явки його адвоката, але просив записати в протоколі, що крадіжки не робив, це ж вона стверджував на допиті. Після побачення та розмови з нею адвокат їздив у рай. центер сусіднього району й представив слідчому довідку ОВС у тому, що Стребцов відбув там 10 діб арешту за дрібне хуліганство, що навіть довів своє алиби.

Назвіть докази зібрані у справі, визначте їх относимость і допустимость.

Пізнання події події у кримінальному процесі загалом і на стадії судового розгляду у частковості відбувається опосередкованим шляхом. Засобом такого пізнання є докази. Формування доказів як даних про подію подію грунтується на здібності будь-якого предмета чи явища під впливом іншого змінюватися чи зберігати сліди (відбитки) цього впливає предмета чи явища. Вищої формою відображення об'єктивного світу є мислительна діяльність людини, куди входять сприйняття, здобуття влади та переробку інформації, основі яких з’являється знание.

Події злочини минулого і пов’язані з нею обставини залишають в пам’яті людей напевно, на речах, документах якісь сліди (відбиток події). Ці сліди у тому чи іншого формі відбивають подія минулого несуть інформацію про ньому. Коли йдеться про следах-отображениях, то мають через як сліди події решта на речах (наприклад відбитки пальців), і збереження у пам’яті людей тих подій, що вони спостерігали. Ця відбивна здатність чоловіки й речей, зробила їх носіями тих даних про фактах минулого, тих фактичних даних, котрі з стадії судового розгляду матимуть вирішальне значение.

Відповідно до статтею 69 КПК доказами є: а).Фактические дані, під якими треба розуміти відомостей про котрий мав минулого подію злочину; б).Фактические дані, виходячи з яких встановлюється наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винної особи вчинила це діяння, й інші обставини що мають значення для рішення справи; в).Фактические дані, які лише показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинувачуваного, укладанням експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових діянь П. Лазаренка та іншими документами; г).Фактические дані, зібрані в Прохаськовому встановленому законом порядку. Стаття 70 КПК визначає способи збирання доказів, а відповідні нормипорядок різноманітних слідчих действий.

Внутрішньо властиво доведенню властивість, з якого фактичні дані, здатні встановлювати обставини, мають значення для рішення кримінальної справи, називаються относимостью доказів. Относимость характеризує зміст доказательства.

Під допустимостью доказів розуміється таке властивість докази, яке що характеризується з погляду законності джерела, способів отримання й закріплення фактичних даних управомоченными те що особами. При здійсненні правосуддя заборонена використання доказів отримані з порушенням федерального закона.

Достовірність докази — відповідність дійсності фактичних даних, отриманих із передбачених законом джерел. Достовірність докази — результат ретельної його проверки.

Достатність докази — це обумовлена з переконання сукупність що відносяться, допустимих, достовірних доказів, необхідні встановлення обставин злочину за відповідність до дійсністю винесення обгрунтованих рішень на процесі дозволу кримінального дела.

І, відповідно до статтею 68 Кримінально-процесуального кодексу РРФСР — доказами у справі є будь-які фактичні дані, основі яких у певному законом порядку органом дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, вчинила це діяння, й інші обставини, що мають значення для правильного дозволу дела.

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинувачуваного, укладанням експерта, актами ревізій і документальних перевірок, речовими доказами, протоколами слідчих і судових діянь П. Лазаренка та іншими документами. Характерно, що докази, отримані з порушенням закону, зізнаються які мають юридичної сили та неможливо знайти покладено основою обвинувачення, і навіть використовуватися для доведення обставин, переказаних у зазначеної статье.

У такий спосіб даної завданню доказами є: протокол допиту свідка — дружини Стребцова, протокол огляду місця події, протокол обшуку, протокол затримання та допиту Стребцова, довідка ОВС при її перевірці слідчим і відповідному закріпленні. Перелічені докази будуть припустимі з погляду законності джерела, способів отримання й закріплення фактичних даних управомоченными те що особами (у разі слідчим). У водночас всі ці докази будуть як і относимы, оскільки встановлюють обставини для рішення кримінального дела.

Задача:

У зв’язку з виявленням трупа Поталова було порушила кримінальну справу. За висновком суд.мед. експерта смерть його настала від гострої крововтрати внаслідок вогнепального поранення. Извлечённая з трупа куля, як встановлено криміналістичної експертизою від револьвера системи наган. Вдова потерпілого показала, що з чоловіка були ворожі відносини з сусідом Орловим. Син якого засуджений за викрадення їх автомобіля. Про те, що чоловіка убив Орлов вона знає за словами населення сусідньому будинку громадянина До. Свідок До. показав, що з день до вбивства чув як Орлов, поскандалив з П. пригрозив: «застрелю». Орлов добровільно видав револьвер системи наган з 6 бойовими патронами, пояснивши, що зброю йому видано у зв’язку з службою і підтвердив відповідним посвідченням. І визнаючи наявність ворожнечі, заперечував вчинення убийства.

При яких обставинах вилучений револьвер може визнаватися доказательством?

Що у цьому випадку повинен зробити следователь?

Як зазначалося під час вирішення першого завдання, доказами є: Відповідно до статтею 69 КПК доказами являются:

Фактичні дані, під якими треба розуміти відомостей про котрий мав минулого подію преступления;

Фактичні дані, виходячи з яких встановлюється наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винної особи вчинила це діяння, й інші обставини що мають значення для рішення справи; Фактичні дані, які лише показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинувачуваного, укладанням експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових діянь П. Лазаренка та іншими документами; Фактичні дані, зібрані в Прохаськовому встановленому законом порядку. Стаття 70 КПК визначає способи збирання доказів, а відповідні нормипорядок різноманітних слідчих дій. Серед доказів закон виділяє речові докази якими є предмети, які були знаряддями злочину, чи зберегли у собі сліди злочину, чи були об'єктами злочинних дій обвинувачуваного, і навіть гроші й інші цінності, нажиті злочинним шляхом, й інші предмети, які можуть слугувати засобами для виявлення злочину, встановленню фактичних обставин справи, виявлення винних або до спростуванню обвинувачення чи пом’якшенню відповідальності. Отже вилучені револьвер може визнаватися доказом у справі коли він був знаряддям злочину або засобом для її виявлення. У зв’язку з цим слідчому необхідно призначити балістичну експертизу для з’ясування питання відповідності приналежності випущеної кулі до вилученій револьверу.

Задача:

Через війну інвентаризації на лесоторговом складі виявлено недостача лад матеріалів на 500 тыс. руб. Причина її освіти не встановлено. Зав. Складом П. висловив припущення, що це наслідок недогруза різними постачальниками. Бухгалтерська експертиза встановила, що недостача ховалася протягом 3-х років шляхом приписок в звітності. І на числі інших питань зазначив: З документів визначте коло осіб винних в розкраданні стройматериалов.

Правомірна чи така позиція перед экспертами?

Відповідно до статтею 78 КПК РРФСР експертиза призначається у разі, коли за виробництві дізнання, попереднього слідства й при судовому розгляді необхідні спеціальні знання з науці, техніці, мистецтві чи ремеслі. Експертиза виробляється експертами відповідних установ або іншими фахівцями, призначеними обличчям, який виконує дізнання, слідчим, прокурором і судом. Як експерта може бути викликане будь-яка особа, що має необхідними пізнаннями щоб зробити укладання. Вимога особи, котра здійснює дізнання, слідчого, прокурора чи суду про виклик експерта обов’язково керівникові підприємства, заклади, чи організації, де працюють експерт. Питання, поставлені перед експертом, і його висновок що неспроможні виходити межі спеціальних пізнань експерта. У цьому завданню, за нормальної постановки слідчим експерту питання: З документів визначте коло осіб винних в розкраданні будматеріалів, буде порушено вимога зазначеної статті оскільки цей питання виходить поза межі спеціальних пізнань експерта. З іншого боку встановлення винних в скоєнні злочину, відповідно до статті 3 КПК РРФСР належить до приреготиве суду, прокурора, слідчого та органу дізнання, але й як не эксперта.

Задача:

Слідчий викликав для допиту як свідка неповнолітнього Мукамолова, попередивши його про відповідальність за явно неправдиві свідчення і через відмову від дачі показання, він зажадав розповісти про крадіжку швейних машин з товарного вагона поїзда, яку Мірошників зробив з цими двома спільниками, у зв’язку з відмовою дати будь-які свідчення слідчий затримав Мукамолова як підозрюваний, після цього, у те ж саме порядку слідчий зажадав від затриманого дати свідчення щодо совершённой їм крадіжці, попередивши, у разі відмови вона буде залучена до кримінальної ответственности.

Правомірні чи дії збирання доказательств?

Хто зобов’язаний свідчити як свидетеля?

Відповідно до статтею 159 КПК при допиті свідків у віці до чотирнадцяти років, а, по розсуду слідчого та при допиті свідків у дітей віком із чотирнадцяти до шістнадцяти років викликається педагог. Що стосується необхідності викликаються також законні представники неповнолітнього або його близькі родственники.

Перед початком допиту цих осіб роз’ясняються їхніх прав й обов’язки, що в протоколі допроса.

Зазначені особи присутні при допиті і може із дозволу слідчого ставити свідкові питання. Слідчий вправі відвести це запитання, проте відведений питання має бути занесли у протокол. Після закінчення допиту присутні підписом підтверджують правильність записи показань. Цю вимогу статті 159 КПК слідчим було порушено. З іншого боку слідчим було порушено декларація про захист, позаяк у відповідність до п. 2 ч.2 ст. 49 під час виробництва дізнання і попереднього слідства щодо неповнолітніх обязательно.

Слідчим порушено зване правило свидетельского імунітету, закреплённое у статті 51 Конституції Російської Федерации.

Запровадження свидетельского імунітету — важливим елементом демократизації і гуманізації як кримінального процесу саме, а й російського суспільства на цілому. Право свідка відмовитися від показань проти близької людини пов’язані з сімейними узами і з цими моральними категоріями, як совість, милосердие.

Свидетельский імунітет протягом протягом ряду років існував і по ухвалення Конституції РФ 1993 року. Так, ст. 72 КПК визначено коло осіб, які можуть допитуватися як свідка: захисник обвинувачуваного — про обставини справи, котрі почали йому відомі у зв’язки України із виконанням обов’язків захисника; обличчя, яка за своїх фізичних чи психічних недоліків нездатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і навіть про неї правильні показання; адвокат, представник професійного Союзу і інший громадської організації, — про обставини, котрі почали їм відомі у зв’язки Польщі з виконанням ними обов’язків представителя.

Як бачимо, до цього списку включені, по-перше, особи, не які можуть, в принципі, бути джерелом достовірної доказової інформації, й удругих, особи, яким забезпечується нормальне виконання функцій, гарантуються довірчі відносини з підзахисним (представляемым), з тим, що його відвертість же не бути використана йому в вред.

З огляду на досвід світової практики, для формування інституту свидетельского імунітету у кримінальному судочинстві Російської Федерації до родичів родичам, які на імунітет, можна віднести дітей (в тому числі усиновлених), батьків (усиновителів), братів, сестер, діда, бабку, чоловіка і батьків, братів, сестер. Коло суб'єктів імунітету мають визначити в такий спосіб, щоб право, наданий свідкові, не перетворилася на формальна відмова від свідчення рідних та до того ж час не завдавало шкоди особам, пов’язаним сімейними отношениями.

Близькі родичі з родинних взаємин, зазвичай, зацікавлені у результаті справи. З одного боку, свідок усвідомлює обов’язок говорити правду про, з другого — з кревності хоче допомогти близької людини, дати вигідні йому показання. Тиск на родичів загрозою залучення їх до кримінальної відповідальності за невиконання ними обов’язків свідка веде спричиняє порушення загальнолюдських принципів моралі. Свідчення родичів у суді може спричинити і до розпаду сім'ї, руйнації родинних отношений.

Нині, як, свидетельский імунітет родичів знайшов закріплення на конституційному рівні. Найбільш повний перелік видів імунітету дано у проекті КПК РФ, прийнятому Державної Думою у першому читанні. Відповідно до ним не підлягають допиту як свідків: суддя, присяжний засідатель — про обставини кримінальної справи, які їм відомими у зв’язку з через участь у виробництві у справі, а також під час обговорення у кімнаті для нарад питань, що виникли при винесенні судового вирішення; захисники підозрюваного, обвинувачуваного, так само як представник потерпілого, громадянського позивача, громадянського відповідача — про обставин, котрі почали їм відомі у через відкликання виконанням обов’язків у справі; адвокат, помічник адвоката — про обставин, котрі почали їм відомі у зв’язки України із зверненням за юридичної допомогою чи його наданням; священнослужитель — про обставин, відомих йому з сповіді; обличчя, яка за свого малолітній вік або психічних чи фізичні вади не може правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і навіть про неї показання; близький родич підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, якщо він дав на допит як свідка в даному делу.

Задача:

Федоров привлечён до кримінальної відповідальності у якості звинуваченого за розбійний напад на Пемикова. У заяві потерпілого зазначено, що нападаючий був у чорної шкірянці і в’язаної шапці з написом «СПОРТ». Риси особи потерпілий не описав. При допиті він заявив, що пізнає нападника по фігурі зростанню (вище Пемикова). Федоров показали йому для пізнання серед ще двох: бурята Шишкіна і арменина Терокопяна. При упізнання був присутній зрозумілою Семенов. Потерпілий впізнав Фёдорова по фігурі, зростання зухвальства і рис особи, заявивши, що це зробив нею розбійний напад. На попередньому слідство, та суді Федоров винним не визнав. Він заявив про, що у основі обвинувачення показання потерпілого і протокол пізнання, інших доказів немає. На групі опознаваемых включені особи різного з нею віку і її різною національності. Потерпілий, стверджував до пізнання, що нападаючий вищим його зростанням було впізнати його за зростанню, оскільки всім видно, Пимиков вище Фёдорова. Перевірити ці обставини остаточно не за можливе, оскільки адреси опознаваемых в протоколі вказані, а зрозумілою, з’ясувалося по вказаною адресою не проживает.

Оцініть докази з погляду допустимости.

Які помилки допустили слідчим під час попереднього расследования?

Події злочини минулого і пов’язані з нею обставини залишають в пам’яті людей напевно, на речах, документах якісь сліди (відбиток події). Ці сліди у тому чи іншого формі відбивають подія минулого несуть інформацію про нём.

Внутрішньо властиво доведенню властивість, з якого фактичні дані, здатні встановлювати обставини, мають значення для рішення кримінальної справи, називаються относимостью доказів. Относимость характеризує зміст доказательства.

Під допустимостью доказів розуміється таке властивість докази, яке що характеризується з погляду законності джерела, способів отримання й закріплення фактичних даних управомоченными те що особами. При здійсненні правосуддя заборонена використання доказів отримані з порушенням федерального закона.

Відповідно до статтею 165 КПК РРФСР обличчя, впізнання якого виробляється, пред’являється опознающему разом з іншими особами, по можливості подібними із зовнішністю з впізнаваним. Загальна кількість осіб, пропонованих для пізнання, має не меншим трьох. Це не поширюється для впізнання трупа. Цю вимогу слідчим було порушено, що у своє чергу призведе до неприпустимість докази. З іншого боку пред’явлення для пізнання виробляється у присутності понятих (ст. 165 КПК РСФСР), а з статті 135 КПК РРФСР поняті викликаються в кількості щонайменше двох чоловік. Це вимога також було порушено слідчим, що у своє чергу підтверджує неприпустимість зазначеного докази. Інші докази представлені у аналізованої завданню видаються припустимими, хоч і противоречащими.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Конституция Російської Федерації від 12 грудня 1993 року з постатейними коментарями. Кримінально процесуальний кодекс РРФСР. Коментар до Кримінально процесуальному кодексу РРФСР. Кримінальний процес. Під ред. П. О. Лупинской Кримінальний процес. Під ред. Гуценко.