Запобігання злочинності серед неповнолітніх

Реферат на тему:

Запобігання злочинності серед неповнолітніх

Мета: формувати в учнів здатності до самоконтролю і правопорядку.

Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ні­якої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.

Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.

Неблагополучие побутове оточення, важке матеріальне становище сі­мей, неконтрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей — усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.

Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки осо­бистого, державного або колективного майна, транспортних засобів. Звертай на себе увагу той факт, що кількість крадіжок особистого майна більш як І півтора раза перевищує кількість державного чи колективного. Певною мі рою це можна пояснити тим, що вкрасти особисте майно громадян легше, ніж державне чи колективне, бо для його захисту значно рідше застосовують охоронні засоби й доступ до матеріальних цінностей більш вільний.

До групи насильницьких злочинів слід віднести хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуа­цій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових перехожих. Під час вивчення кримінальних справ молодих людей, притягнених до відповіда­льності за хуліганство, доводилося зустрічати такі формулювання, як «без­причинно вдарив», «безпричинно завдав ножового удару». Проте, зважив­ши на психологію молодих злочинців, все ж можна знайти причину «безпричинності», а саме бажання довести свою «силу», «сміливість» тощо. Останнє нерідко знаходить свій вияв у примушуванні ровесників чи моло­дших за віком неповнолітніх виконувати принизливі доручення, відвертому глумленні над ними. Особливо насторожує те, що для значної частини під­літків конфлікти є бажаною ситуацією.

Особливо небезпечним злочином проти особи є зґвалтування. Певною мірою це пов’язано з особливостями біологічного розвитку. Через брак статевого виховання в школах і родинах сексуальні знання молодь нерідко здобуває з порнографічних відеофільмів, журналів, цинічних розповідей «досвідчених» ровесників чи старших осіб. У юнаків виробляється зневаж­ливе ставлення до жінок за підкресленої агресивності й грубості, форму­ється переконання, що чоловік завжди має бути сексуально активним, а статевий зв’язок обов’язково повинен супроводжуватися насиллям. Непра­вильні уявлення про статеві зносини почасти призводять до патології в поведінці, спалахів сексуальної агресивності. Причому їх вияв зазвичай має.

У певних випадках злочинній поведінці молодих людей сприяє пасив­ність потерпілого, наприклад, коли він перебуває в стані сильного алкоголь­ного сп’яніння або відмовився від опору через почуття страху. Саме з цієї причини доступними об'єктами для досягнення злочинних задумів є діти.

Переважну більшість злочинів скоєно в групах. Суспільна небезпеч­ність цих груп пояснюється тим, що в них активну роль відіграють дорослі, які вже встигли побувати в місцях позбавлення волі й мають достатній злочинний досвід.

Злочинність молоді щороку зростає на 15−20%. І не останнє місце в ній належить молодим людям, що вживають наркотики і алкоголь.

Дуже складні криміногенні наслідки може мати втягнення молоді в групові злочинні акти із застосуванням зброї. Відсоток таких збройних нападів поки що незначний. Але з часом за певної тенденції до зростання наслідки можуть бути дуже серйозними.

Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнаць­кого віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до криміналь­них груп дорослі.

Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, що послаб­лення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури за втрати суспільних цінностей призводять до різкого зменшення, а то й утрати заці­кавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності.

Звертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почут­тя непримиренності до зла й насильства, важливо перейти від адміністративно-правового впливу до надання учнівській молоді педагогічної допомоги.

Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов’язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов’язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.