Фонди загальнообов"язкового державного соціального страхування в Україні: правові аспекти (реферат)

Реферат на тему:

Фактори відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Визначення факторів, що зумовлюють або сприяють відтворенню тіньових відносин у сфері ЗЕД, спостереження й встановлення тенденцій щодо їх змін, є необхідною переду­мовою для розробки ефективних організаційно-правових заходів протидії розповсюд­женню тіньових процесів. Для подальшої розробки цих питань у межах нашого дослід­ження необхідно зазначити, що вивченню економічних причин тінізації приділили увагу багато вітчизняних і зарубіжних вчених [1−9]. Серед них А. Базелюк, О. Бандурка, В. Бордюк, В. Геєць, А. Горщак, С. Головін, М. Глухівський, П. Гутман, Е. Дідоренко, А. Ділнот, С. Коваленко, Ю. Козлов, Т. Корягіна, А. Ларьков, В. Мамутов, О. Мандибура, К. Макафі, М. Ніколаєва, В. Попович, В. Рутгайзер, А. Савельєв, О. Турчинов, Е. Фейг, А. Шевяков, А. Шохін.

Учені називають різні причини тінізації економіки — від поганої роботи правоохорон­них органів [3], недосконалого правого забезпечення детінізації економіки [2- 6- 8] до особливого менталітету українського народу, сформованого «поганою спадщиною, втратою моральних цінностей ще в радянські часи, коли державний апарат був зацікав­лений у існуванні тіньової економіки» [9].

Причини тінізації економіки вивчали майже всі вищеназвані та інші дослідники. Однак узагальненню основного масиву цих публікацій, аналізу причин тінізації еконо­мічних відносин, у тому числі і дослідженню теоретико-методологічних аспектів причин­ного комплексу глобалізації тіньових процесів в Україні присвячено спеціальний розділ (розділ 3.3) в Загальній частині теорії детінізації економіки [11, 221−255].

Проблеми співвідношення злочинності та тіньової економіки в контексті концепції причин, умов та етапів тінізації економічних відносин розглядались у підрозділі 3.3.4.

Визначаючи причини і умови тінізації економічних відносин у даній роботі висувається гіпотеза, що є загальні макрорівневі фактори, які впливають на тінізацію відносин в усіх галузях народного господарства та напрямах підприємницької діяльності. У той же час, кожній галузі народного господарства, напряму підприємницької діяльності притаманні також власні, специфічні причини й умови відтворення тіньових відносин, які залежать від технології капіталооборотних операцій предметної області, причинно-мотиваційним наслідковим і суб'єктним складом. Тобто йдеться про структуризацію причинних комплексів за схемою загальне і особливе [11, 222−225], що свідчить про необ­хідність дослідження цих проблем у сфері ЗЕД. Більше того, дослідження факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин безпосередньо у сфері зовнішньоеко­номічних відносин практично відсутні.

Поряд з цим, потрібно зазначити, що розробці теорії детермінації, причинності тих чи інших соціальних явищ, процесів, проявів більше уваги приділяє кримінологічна наука [10]. Водночас, необхідність дослідження цих питань у сфері управління можна підтвер­дити масою прикладів з управлінської практики, коли прийняте те чи інше управ­лінське рішення саме ставало причиною виникнення тіньових чи інших негативних явищ або принаймні стимулюючою умовою для вчинення глобалізованих тіньових проявів. При­наймні рішення з приватизаційних процедур взагалі і з участю трастів, рішення, що відо­бражають формування фіскальної спрямованості чинної системи оподаткування та обвальна лібералізація ЗЕД, сьогодні є загальновизнаними факторами, що вплинули на глобалізацію тіньових відносин в Україні. Беззаперечним є той факт, що розробити орга­нізаційно-правові засади створення економічних передумов детінізації зовнішньоеконо­мічної діяльності не можливо без визначення і усунення факторів, що впливають на відтво­рення тіньових відносин у сфері ЗЕД. Не можна вдосконалити організаційну і функціо­нальну структуру реєстраційно-дозвільних і контрольних органів держави, органів корпоративного управління суб'єктів ЗЕД без виявлення відповідних недоліків, які є причинами або принаймні сприятливими умовами для відтворення тіньових проявів у сфе­рі ЗЕД.

Причини та умови тінізації зовнішньоекономічних відносин, як будь-яке складне багатофакторне явище, можна класифікувати за різними ознаками. За характером їх можна поділити на об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні - зовнішні ситуації, події, явища, що зумовлюють, сприяють вчиненню тіньових проявів. Суб'єктивні - в одних ситуаціях формуються на основі об'єктивних — безвихідне становище, викликане надмірним подат­ко­вим навантаженням, на підставі якого формується правовий нігілізм і до інших ситу­ацій, де не зумовлюється протиправна поведінка особи. Проходить нівелювання мораль­них цінностей, підривається повага до закону як такого. Його порушення переходить із розряду аномалії в статус дещо ризикової, але звичайної і необхідної події, яка сприй­мається як обов’язковий елемент підприємливості. Принципове дотримання закону сприй­ма­ється як аномалія, нездатність до підприємницької діяльності, звичайне «буквоїдство», несумісне з успішним бізнесом. Під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів проходить деформація морально-психологічних якостей особистості. «Межа між бізнесом і шахрайством стирається» [1, 170].

Класифікацію факторів можна продовжити за іншими ознаками. Ми дали її характе­ристику за тими ознаками, що, з одного боку, необхідні для аналізу і розробки цих проблем у сфері ЗЕД, а з іншого — дозволяють зрозуміти структуру й методологічні засади багато­факторної (причинно-стимулюючої, причинно-наслідкової) обумовленості виникнення і розвитку тіньових відносин, як і ,…обумовленість (жорстку, розпливчасту, імовірнісну) будь-яких інших соціальних явищ, об'єктів, подій у їх сталому стані чи трансформаційних змінах" [12, 44].

Тіньові зовнішньоекономічні відносини, як і інші, пов’язані з ними негативні соціальні явища, обумовлює ціла система політичних, морально-психологічних, економічних фак­то­рів, які мають організаційно-правове підґрунтя. Вони відображають відповідні органі­заційні, правові і правозастосовчі прорахунки. Результатом таких прорахунків, з одного боку, є: недосконалі механізми реалізації економічної і зовнішньоекономічної політики державиненалежне функціонування відповідних державних органів (незважаючи на надмірне зростання їх чисельності) — інертність і пасивність (щодо захисту своїх економіч­них інтересів), суб'єктів корпоративного управління та самоврядування трудових колективівз іншого — закономірна реакція учасників зовнішньоекономічних відносин на ці прорахунки — перенесення своєї діяльності за межі державного контролю, з відповідним вчиненням ряду правопорушень, що супроводжують будь-яку протизаконну діяльність.

Наведені загальносоціальні фактори — це явища, процеси, чинники, наслідки і інші прояви реальної діяльності, які здійснюють будь-який обумовлюючо-стимулюючий вплив чи є сприятливими умовами для відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД. Щодо рівня прямої детермінаці, на першому місці стоять організаційно-управлінські фактори, що мають економічне підґрунтя, є безпосередніми причинами вчинення тіньових проявів (безпосередньо їх продукують). Другі - закріплюють перші у правову форму і відтворю­ють певні технічні технологічні передумови, які продукують відповідні мотиви тіньової поведінки і опосередковано впливають на її виникнення (стимулюють, провокують протиправну поведінку, але не зумовлюють її). Треті - створюють сприятливе політичне, ідеологічне морально-психологічне середовище, що стимулює відповідні сприятливі умови розповсюдження тіньових зовнішньоекономічних відносин та вчинення конкретних тіньових проявів. Роль останніх, загальносоціальних факторів зводиться до того, що вони оправдовують, підводять ідеологічну, морально-психологічну базу, стимулюють або якось по-іншому сприяють вчиненню тіньових проявів чи відтворенню як тіньових відносин, так і безпосередніх чинників, що їх обумовлюють. Фактори, які функціонують на загальносоціальному рівні і створюють сприятливий фон для негативних проявів у сфері суспільних відносин іменують соціальними передумовами. «…Поряд з цим, умови — це явища, процеси, ідеї та таке інше, необхідні для того, щоб настали певні наслідки, але самі по собі на детермінаційно-зумовлюючому рівні вони їх не викликають» [11, 222].

У той же час самі тіньові прояви, відтік валютних коштів за кордон, як наслідок пев­них причин і умов, набувають статусу причин для інших негативних явищ — зниження надходжень до бюджету, недофінансування соціальних програм тощо. Визначення таких складових елементів факторів, як причини, умови, наслідки, причинно-наслідкові зв’язки (безпосередні, опосередковані, стимулюючі) має значення як для наукового аналізу факторів тінізації у сфері ЗЕД, так і для практики. При розробці організаційно-управлін­ських заходів чи прийняття управлінських рішень знання про фактори дозволяють скон­цен­трувати зусилля не тільки на локалізації наслідків, спричинених тіньовими проявами, що завжди виводять на перше місце репресивні методи, якими не завжди можна розв’язати проблему в цілому, а й на усуненні причин, що зумовлюють тіньові прояви, і умов, що сприяють їх вчиненню.

У заходах детінізації економіки на 2002;2004 рр., ухвалених Указом Президента України від 05 березня 2002 р. № 216/2002 [12, 161], основними причинами розпов­сюдження тіньової економічної діяльності в Україні визначено, наприклад, «високий податковий тиск», «низький рівень податкової дисципліни», «нестабільність податкового законодавства», «недостатню прозорість процедури приватизації державного майна» тощо, останні три з яких швидше є сприятливою умовою і певною мірою спонукальним мотивом вчинення тіньових проявів. Саме цей спонукальний мотив, щодо можливості безнаказано реалізувати тіньовий намір й ухилитись від оподаткування чи повернути валютну виручку з-за кордону, придає зазначеним й іншим подібним факторам відтінок причинного характеру. Саме тому ці і ряд інших факторів-передумов, факторів-наслідків авторами вищезгаданих Заходів щодо детінізації економіки (далі - Заходи) безапеляційно віднесено до «категорії» причин, що зумовлюють виникнення тіньових відносин. Це пояснюється тим, що наведений нами поділ факторів на (безпосередні й опосередковані) причини й стимулюючі умови більше розроблено в кримінологічній науці, ніж у теорії управління. У той же час, як зазначалось вище, в управлінській науці і практиці тих чи інших управлінських рішень ці методологічні аспекти мають суттєве значення. Про це свідчать неодноразові факти, коли від того чи іншого управлінського рішення щодо роз­­в'я­зання проблем детінізації економіки фіскально-репресивним шляхом або «лега­лізації» тіньової економіки шляхом амністії тощо суспільство отримувало резуль­тат, зворотний задекларованому [1, 54−55- 14].

Поділ факторів на причини та умови певною мірою є умовним, оскільки зазначені вище явища, процеси, умови та чинники перебувають у стані постійної взаємодії, взає­мозв'язку, а їх роль у системі детермінації може змінюватись. Тобто соціальні чи техно­логічні передумови тінізації відносин можуть ставати безпосередніми причинами, що прямо зумовлюють виникнення інших негативних, у тому числі і тіньових проявів. Так, надмірна зарегульованість підприємницької діяльності, низький рівень оплати праці держслужбовців може бути причиною таких тіньових проявів, як корупційні діяння.

У той же час сама «зарегульованість», корупція або правова незахищеність суб'єктів господарювання від сваволі чиновників є швидше наслідком, ніж безпосередньою причи­ною тіньових економічних відносин. Теж саме можна сказати і про таку причину розпов­сюд­ження тіньової економічної діяльності, як «низький рівень податкової дисципліни». Остання можлива на фоні хаотично-непрозорих і технологічно можливих масових тіньо­вих відносин з метою ухилення від оподаткування, яке окремим складом правопорушення з’явилось в Україні з появою нової системи оподаткування.

Таким чином, із визначених у Заходах щодо детінізації економіки України на 2002;2004 роки причин тіньової економічної діяльності в Україні, безпосередньою причиною, що на детермінаційному рівні зумовлюює тіньову економічну діяльність, можна виділити одну — високий податковий тиск на суб'єктів підприємницької діяльності. Усі інші є опосередкованими причинами розповсюдження тіньових процесів або передумовами, що сприяють відтворенню тіньових економічних процесів і похідних від них тіньових проявів у вигляді корупції, ухилень від оподаткування, неповернення валютної виручки з-за кордону тощо. Поряд з цим, надмірний податковий тиск як безпосередньозумовлюючий фактор тіньової поведінки основної частини суб'єктів підприємництва є результатом відповідних управлінських і правових рішень, закладених у чинній системі оподаткування України. Виходячи з зазначеного, цей, на перший погляд суто економічний фактор, що зумовлює тіньову економічну поведінку суб'єктів підприємництва з метою розкриття і класифікації його технологічних складових, доцільно віднести також до категорії організаційно-правових факторів, які виникли на підґрунті відповідних, не завжди продуманих і обґрунтованих політичних, ідеологічних і економічних рішень, реалізованих у певних організаційно-правових актах. Таким чином, з одного боку, пояснюється вищезазначена нами гіпотеза про взаємодію, взаємопроникнення між собою вище зазначених факторів, що безпосередньо, опосередковано чи в іншому зв’язку впливають на відтворення тіньових економічних відносин, а з іншого — нами встановлена і обґрунтована підстава звести всі вище зазначені фактори до організаційно-правових, поділивши їх на загальні і специфіч­ні, притаманні сфері ЗЕД.

До загальних організаційно-правових факторів ми відносимо ті, що однаково впли­вають (у формі причин — зумовлюють, у формі умов — сприяють) на відтворення тіньових процесів не тільки у сфері ЗЕД, а й інших напрямах фінансово-господарської діяльності, галузях народного господарства чи в економіці в цілому.

До специфічних організаційно-правових факторів відносяться ті, що насамперед притаманні сфері зовнішньоекономічної діяльності і впливають (у формі причин — зумов­лю­ють, у формі умов — сприяють) на відтворення тіньових зовнішньоекономічних відно­син, а останні стають причинами і умовами виникнення тіньових відносин між співробіт­никами реєстраційно-дозвільних і контрольних органів та суб'єктами ЗЕД під час виконання першими своїх реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій щодо здійснен­ня експортно-імпортних операцій суб'єктами ЗЕД.

1. До загальних організаційно-правових (обумовлюючих і стимулюючих) факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин потрібно віднести:

1.1. Управлінські рішення з питань лібералізації ЗЕД, кредитної і цінової політики держави, які закріплені у відповідних правових актах, стали каталізатором інфляційних та інших тіньових перерозподільних економіко-правових механізмів первісного нако­пичення приватних капіталів шляхом знецінення вкладів та різкого розшарування насе­лення, інфляційної кредитної і цінової політики держави в період 1992;1997 р.р.

1.2. Управлінське рішення щодо дискримінаційної за своєю суттю прив’язки вітчизня­ної валюти до іноземної.

1.3. Механізмом реалізації дискримінаційної політики, зазначеної в п. 1.2, є періодичне адміністративне встановлення дискримінаційних курсів національної валюти перед іноземною.

1.4. Сертифікатна приватизація за участю трастів.

1.5. Прийняття управлінського рішення щодо перенесення в систему оподаткування України податку на додану вартість (ПДВ), яке не узгоджується з інфляційним та кризо­вим станом України і не враховує фактичні умови і мету введення цього податку у країнах зі сталою ринковою економікою.

1.6. Асистемність і фіскальна спрямованість чинної системи оподаткування.

У наведених організаційно-правих факторах відображається економічний аспект детермінації тіньової поведінки суб'єктів підприємницької діяльності.

1.7. Порушення принципу теорії управління про первинність визначення функцій і вторинність побудови оргструктури, ситуативний підхід до формування реєстраційно-дозвільних, фіскальних, контрольних і правоохоронних органів, що призвело до над­мірного зростання контрольно-фіскальних органів, дублювання ними одних і тих же функ­цій, концентрації виробничих функцій (видача ліцензій, реєстрація контрактів та інше) у їх центральних апаратах тощо. Це призводить до черг, корупції та іншого негативу, відображеного у підрозділах 1.2, 2.1, 2.2 даної роботи.

1.8. Слабке наукове, організаційно-правове, інформаційно-аналітичне, контрольно-технологічне забезпечення, а відповідно, і нерозвиненість інститутів державного і корпоративного управління, громадського самоврядування і контролю, що, з одного боку, сприяє вчиненню тіньових проявів, а з іншого — відчуття безконтрольності з боку трудових колективів, суб'єктів корпоративних прав, інвесторів, кредиторів, співзасновників, громадськості, породжує безнаказанність і стимулює тіньовиків — деліквентів до вчинення тіньових проявів.

Наведені фактори (причини і умови) відтворення тіньових відносин є загальними і відносяться до всіх галузей народного господарства і сфер фінансово-господарської діяль­ності, в тому числі до сфери ЗЕД. Поряд з цим, фактори (1.7 і 1.8.) відтворення тіньо­вих відносин можна віднести і до специфічних для сфери ЗЕД, оскільки їх усунення може бути здійснено в межах вдосконалення організаційно-управлінської і функціональ­ної інфраструктури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, що не можна сказати про інші наведені вище фактори, усунення яких вимагає загальнодержавних заходів.

2. До специфічних організаційно-правових (обумовлюючих і стимулюючих) факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин належать такі:

2.1. Обвальна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності без належного науково­го організаційно-правового забезпечення реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій держави, тарифного й нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій, корпо­ративного управління і контролю за здійсненням зовнішньоекономічних угод.

2.2. Сировинна спрямованість експорту та фактичне стимулювання імпорту товарів широкого вжитку, що, з одного боку, стимулює іноземного виробника, створює підґрунтя для руйнування вітчизняного виробничого сектору економіки й залучає значну частину підприємців до здійснення тіньових схем експортно-імпортних операцій.

2.3. Ситуативно-фрагментарний підхід до формування економічної моделі нормативно-правових актів, що викликає антагонізм регулюємих ними відносин, робить офіційну діяльність економічно невигідною, виштовхує її в тінь.

2.4. Порушення базових принципів теорії права та юридичної техніки при розробці нормативно-правових актів, з питань регулювання зовнішньоекономічних відносин та економічних відносин взагалі.

2.5. Прийняття багаточисельних нормативно-правових актів поза межами кодифіко­ваних галузей права. У результаті цього виникають прогалини, суперечності, що усклад­нює виконання закону та руйнує систему правозастосовчої практики.

2.6. Прогалини в механізмах валютного контролю за експортом (імпортом) послуг, робіт, інтелектуальної власності.

2.7. Нерозробленість організаційно-правових механізмів корпоративного управління і контролю за експортно-імпортними операціями.

2.8. Відкритий протекціонізм економічних інтересів розвинених країн з боку міжна­родних організацій і самих країн.

2.9. Завуальований тіньовий протекціонізм економічних інтересів розвинених країн чи конкретних підприємств-партнерів з боку окремих несумлінних представників державної влади, громадських організацій, суб'єктів підприємництва тощо.

2.10. Відсутність належного контрольно-аналітичного забезпечення органів управ­ління і контролю, науковців, інформаційними базами даних, необхідних для аналізу і роз­роб­ки відповідних систем контролю за зовнішньоекономічними угодами, виявлення негативних тенденцій й усунення факторів, що зумовлюють чи сприяють вчиненню тіньових проявів.

Перші три загальні фактори після виконання ролі пускового механізму щодо різкого накопичення приватних капіталів перестали застосовуватись, оскільки їх ініціатори стали самі найбільш великими власниками, а інфляційні процеси могли негативно впливати на ту частину їх накопичень, що в підприємницьких цілях залишалась у національній валюті. Усі три інфляційні фактори чітко пов’язані між собою. Вони мають більше суб'єктивний, ніж об'єктивний характер, оскільки вводились фактично адміністративно-вольовим управлінським рішенням і таким же вольовим рішенням призупинили свою дію. Нині незначна інфляційна спіраль є певним чином реальним відображенням стану економіки. Водночас акція по експорту зерна в 2003 році є багатоваріантною комбінацією, відомою для вузького кола її ініціаторів, поряд з привласненням маржі від демпінгу, відшкоду­вання ПДВ, пересортиці, мала на меті й розкрутку інфляційної спіралі. Це не сподобалось всім іншим учасникам бізнесово-політичних ігор, бо утворює небезпеку не тільки для їх економічних, а й владно-політичних інтересів.

Зовсім іншою була ситуація у січні 1992 року, коли розкручувався перший масштабний етап тіньових відносин, спрямований на радикальне накопичення приватних капіталів.

Прийняте управлінське рішення на рівні держави щодо моделювання інфляційних процесів як засобу первісного накопичення приватних капіталів зупинити було нікому. Усі учасники тіньової гри чекали від цієї акції багато. Відобразилась вона в поперед­ньому отриманні кредитів певними категоріями населення (близькими до влади і банківсь­кого капіталу), скуповуванні за рахунок цих кредитів товарів широкого вжитку і відмові після цього держави від регулювання цін, завуальована під імпортним терміном лібера­лізація цін. З одного боку — це призвело до знецінення вкладів населення, відкинув­ши його протягом доби (січень 1992 року) за межу глибокої бідності (до рівня жебрацтва), а з іншого — створило умови для власників товарів отримати «баснословні» прибутки, а знецінену суму кредитів віддати банкам без всякої індексації. Відповідно, протягом короткого терміну тіньовим управлінським рішенням пройшов різкий перерозподіл багаторічних трудових накопичень населення, знецінення його поточних доходів. Основ­на, жебрацька його частина стала неплатоспроможною, усуненою від можливості бути покупцем, а відповідно, й основним інвестором виробництва. Інша, за мить збагатівша незначна частина населення не впевнена, що ці шахрайські дії можуть пройти безкарно, перевела отримані надприбутки за кордон, застосовуючи різноманітні псевдолегальні конвертаційні схеми. Це була не зовсім перша, але після банківської реформи (1998 р.), найбільш широкомасштабна тіньова акція (оборудка). У ній переплелись і політичні, і ідеологічні, і організаційно-управлінські, і правові чинники (причини і умови) тінізації суспільно-економічних відносин. Вона й сьогодні є показовим, зумовлюючим і стимулю­ючим прикладом організаційно-управлінського та правового нігілізму, спровокованого наведеними фактами і підкріпленого проголошеним гаслом: «що не заборонено, то дозволено». Все це в комплексі мобілізувало тіньовиків-деліквентів на творчий пошук ще більш складних і динамічних схем накопичення тіньових капіталів, таких як: оборудки трастів із приватизаційними сертифікатами та іншими коштами громадянбанкрутство підприємств з метою їх скуповування за безціньтіньове переведення активів банків за кордон шляхом надання псевдокредитів, псевдорозрахункових конвертаційних операцій, інших способів тіньового переміщення капіталів за кордон. У наступних дослідженнях потрібно приділити увагу розробці проблем створення організаційно-правових механізмів усунення наявних і протидії виникнення нових факторів тінізації зовнішньоекономічних відносин.

Література:

1. Попович В. М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології // Правові джерела. — К., 1998. — 447 с.

2. Загнитко О. Вопросы нормативного обеспечения детинизации экономики // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — № 3. — С. 3−6.

3. Антонов К. Економіко-правові засоби детінізації економіки і декорумпування управлінських структур // Право України. — 2002. — № 4. — С. 118−121.

4. Єрмошенко М. Економічні аспекти детінізації сфери обслуговування // Економіст. — 2000. — № 5. — С. 21−24.

5. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на деті­нізацію економіки // Вісник НБУ. — 2002. — № 5. — С. 52−58.

6. Ковальчук Т. Детінізація економіки — фактор фінансової безпеки України // Бан­ківська справа. — 2001. — № 2. — С. 3−11.

7. Гаркуша В., Задояний М. Модернізація державної податкової служби як складова детінізації економіки // Економіка, фінанси, право. — 2002. — № 3. — С. 5−7.

8. Архангельский Ю. С., Мотыченко Ю. Е. Детинизация экономики: причини и способы её преодоления // Фондовый рынок. — 2001. — № 47. — С. 22−25.

9. Турчинов О. Тіньова економіка: Теоретичні основи дослідження. — К.: Артек, 1995. — 300 с.

10. Закалюк А. П. Соціальні передумови, причини та умови корупції в Україні // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності: Матеріали міжнар. наук. практ. конф. — Харків, 1999. — С. 59−66- Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика причин и условий: Учеб. пособ. — К., 1998; Алекcеев А.И. Крими­но­логия: Курс лекций. — М., 1989. — С. 60- Криминология: Учебн. / Под ред. Н.Ф. Кузне­цовой и Г. М. Миньковского. — М., 1998. — С. 160- Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения. — М., 1999. — С. 163−173- Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. — М., 1968. — С. 22−37- та ін.

11. Попович В. М. Теорія детінізації економіки. — Ірпінь, 2001. — 523 с.

12. Аскин Я. Ф. К вопросу о категориях детерминизма // Современный детерминизм и наука. — Новосибирск, 1975. — Т. 1. — С. 44.

13. Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002;2004 роки: Указ Прези­дента України від 05.03.2002 № 216/2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 10. — С. 160−168.

14. Реєстр законопроектів секретаріату Верховної Ради України за 2000 р.