Персонажi (15 чол.): | Звiздар, три Царi, три Пастушки, Ангел, Чорт, Смерть, Iрод, два Воїни, Жид, Жидiвка, хор. . Звіздар і пастухи заходять до хати. |
Звiздар: | (стукає тричi палицею із звiздою): (версія 1). Слава Богу! Добрi люди, з Вифлеєму ми iдемо. I ступаємо усюди, звiстку радiсну несемо. Звістку цю дивну зоря провіщає. (версія 2). Люди, уклін Вам,. і звістку прийняти я прошу. Бо чи зустрінемось ще на життєвім розпутті безкраїм, що розкидає людей мов сніжинки — врізнобіч. Звістку цю дивну зоря провіщає. |
Пастушок 1: | Що крізь темряву ночі засіяла. |
Пастушок 2: | За собою нас позвала! |
Пастушок 3: | Ми почули спiв анґелiв, спiв величний, спiв веселий що в вертепi у яскинi. Разом: Божий син родився нинi! (Вискакує Чорт). |
Чорт: | Ха! Ха! Ха! Дурна забава! Немає Бога — тілько зваба, тілько мастацький каламбур. Сюди, хутчіш, — я кращий кредитор. Беру в заставу (і то, хіба я хочу? — Мушу.). Маленьку дзюньку (показує яку) жалюгідну душу. За неї Вам і пиво, і ковбаси,. і голу дівку,. і грошей — хоч в бочку квасить. Тілько сюди її малесеньку, сюди. Процент Вам буде, (ха-ха) — хоч куди! |
Анґел: | (відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем) Ось тобі! Пуста потворо. Зникни, згинь, у синім морі розчинися, у болото сплинь, в полі попелом розвійсяполети. Не засмуть сердець юнацьких — пропади! Бо предивная новинаДіва Сина породила. |
Звіздар: | Наче небо отверзло уста і тисячі анґелів. хором добірним звістили. |
Всі: | Коляда 1: «Во вифлеємi нинi новина» (до «За світлом зірки …» включно). . (Заходять царі). |
Царі: | Мир Вам, люди! |
Цар 1: | Ми з далеких доріг, Чужеземних сторін. |
Цар 2: | Залишили свій почет увесь і палати. |
Цар 3: | І з дарами оцими йдемо нового царя привітати. (Входить Жид, Царі відходять на другий план). |
Жид: | Ґут морґен. Я прийшов до вас в самий добрий час. Ай-вай-вай! Ту сколькi люду, будут торґi, много цуду. Може куплю, може уторгую, А що треба, — я продам, Бо я маю файний крам. |
Пастух: | Ми не міняємо і не торгуємо. І тебе тут, жиде не потребуємо. Ми нині Месію вітаємо, Що прийшов до нас з неба! |
Жидiвка: | Мошку, хлопи (ґої) подуріли: Вже не сіют і не косят, А спасення в Бога просят. |
Жид: | Ой панов'є, дармо ждати ; Прийде Ірод: всіх за ґрати, Демократов, демаґоґов,. Ібо так уґодно Богу. |
Пастух: | О ні, того вже не буде! Не такі сьогодні люди, Щоб з тобою ґендель мати. І про Бога забувати. |
Жид: | Чого ви всі так розкричались? Слова всі ваші є пусті. Краще б до рабіна подались, А він є мудрий, страх на тім! Він вам сказав би, точно знаю, Бо в нього конф, як Соломон, Що ще Месії тут немає,. А всьо то мрія лише й сон. Месія скоро ще не прийде, А як появиться — мой, мой Сам рабін проти нього вийде, А не якийсь там пастух — ґой. |
Жидiвка: | Чи не ліпше в корчму пити, Закусить і одпочити. Політика — не для хлопа, Нащо Бога, нащо попа? |
Жид: | Нащо ті співи, танці, дзвони До корчми краще б вам піти. А в мене цімес — горілонька, що аж закрутяться світи. |
Звіздар: | Ні, козацькі вольні діти Більш не хочуть в корчмі пити, Вже допилась Україна ; Вкрита соромом руїна. |
Цар 1: | Де народ про край не дбає,. А краде і пропиває; Там зростають хворі діти, Що не знають, де подітись. (Жид і жидівка змовницьки перешіптуються, далі жидівка виходить). |
Жид: | А як хлоп не буде пити, то з чого бідний жид має жити? |
Вбігає Жидівка: | Цар Ірод з воїнами йдуть; хай до землі усі падуть! |
Воїн: | Чого тут шум, чого всiм треба?! |
Чорт (до Ірода): | Володарю землі і неба,. тут всі, хто чесний, — проти тебе! |
Ірод: | Що за диво нині з вами? Я царем є над царями. Чи так, Мошку ? |
Жид: | Так. Так, яснійший царю… Саро ком цу гер. Страшно Саро все сказати, треба, мабуть нам тiкати. |
Жидiвка: | Тихо дурню! Хочеш злото — лiзь до самого болота. (До Ірода): Маєм царю новину, … всип нам злото, ну-ну-ну. |
Iрод: | Ви спочатку новину, а тодi я вам — сипну. |
Жид: | (зі страхом, затинаючись). Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,. що цар свiту народився… У Вифлеємi мiстi! |
Жидiвка: | Чом нам злото не даєш? |
Iрод (до воїна): | Який там цар?! Що вiн плете? |
Воїн: | Мiй царю, кажуть що новина ; зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто ; Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi. |
Iрод: | Ха — ха ! Зумiли розсмiшити! |
Чорт: | (прослизає тiнню, задоволено потираючи руки): Тепер комусь не жити. |
Воїн: | Царю мій, зі Сходу три мудреці прийшли котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар. |
Iрод: | Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців. |
Царі: | Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині. Що родилась в Палестині. |
Цар 1: | Я — цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син — спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав. |
Цар 2: | Я — цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає,. Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. |
Цар 3: | Я — цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє. i Бога — Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла. і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. |
Iрод: | Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм. І царю вклоніться, А назад вертатемите; сюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять). |
Iрод: | Один я цар тут, Володар всього краю. Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю! Перебийте всю дiтвору без пощади, Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт, Хай загине — так зробiть! |
Воїн: | Твiй наказ святий для нас, ми виконуєм в цей час. |
Iрод: | І мале дитя в яскині. мусите знайти ще нині! Бо інакше — всім вам смерть! |
Смерть: | О! Хтось закликує за мною, готова я усiх стесать косою! |
Iрод: | Смерте люба, Смерте мила, ти завжди мені слудила, всіх косила ворогів, всіх кого я повелів. А тепер скоси Того, що в вертепі народився, З Пречистої воплотився. |
Всі: | Коляда 3: «Не плач Рахиле» . |
Iрод: | Гей солдати мої вірні! |
Воїн: | Ми тут, царю! |
Iрод: (до воїна): | Ну то що? Всi дiти вбитi? |
Воїн: | Так, мiй царю! |
Анґел: | Не тішся, Iроде лукавий, нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде,. і ніщо не зникає,. і над катом кожним меч долі звисає. Хоч діток ти вбив, Свою душу — загубив. Тож знай, що Месія не вмер — Він живий! Ось тобi — новина: Межи дiтьми, не вбито Божого Сина! |
Iрод: | (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!! (і, оговтавшись,). О Смерте, Смерте моя мила, ти всякий бунт у зародку душила! Прилинь, махни косою раз i вдруге, Нехай не будуть в свiтi добрi люди! |
Смерть: | (немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині. Має владу в світі нині,. Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити. |
Чорт: (захекано): | Пройшов я тисячі доріг, стоптав я тисячі чобіт, аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу! (приступає до Ірода). |
Iрод: | Гей, сторожа! |
Смерть: | (відганяє косою солдатів). — Вона вже не поможе. |
Iрод: | О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу ; Усю тебе я озолочу! |
Смерть: | Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, вражий сину, — пiшли зi мною в домовину! |
Чорт: | Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю! |
або Чорт: | Пішли зі мною в пекло, там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем). |
Анґел: | Поборено зло, лютий цар вiдступив Звалив його спiльний до волi порив Хай згода й любов помiж вами панує. Хай справами вашими серце керує. Хай злоби i заздростi згине отрута, Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись! А нинi ми разом Iсуса вiтаймо. I славу во вiки Йому заспiваймо. |
Всі: | Коляда 4. |
Жид: | Я вiншую вас як жид: Хай ся грiш у вас держит, Най від вас уся біда біжить. Най сі доє молоко Від корови й від бико, Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут. А за тую віншину — дайте щось, бо я вже йду. |
Жидiвка: | Я вiншую як жидiвка: хай буде у вас горiлка. Як горiлки в вас нема, то купiть собi вина ! |
Пастух: | Достить, жиде, брехати, лахмани пускати, Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати Жид: Капітулювати? А хто буде за ті інтереси доляри давати? (Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші і він починає колядувати) Пішов я та й колядувати Ступив я до чужої хати; А там їли-попивали, А мені ніц не давали: Бідний я, бідний я. У п'єцу пироги варили Під п'єцом голубці студили; Я ся ближче присував, По одному витягав, В торбу клав, в торбу клав. Та мені того було мало ; Пішов я в комору по сало, Та ще сала не дістав, Як мя господар злапав; Так мя справ!!! Так мя справ!!! |
Анґел: | Прощавайте, мир в цій хаті. Щасливі будьте і багаті,. Майте волю добру, гожу Тільки вірте в ласку Божу Ласка Божа вас спасе Край і нарід піднесе! Пастух: Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм, Щастя-долі цьому дому Щиро всі бажаєм! |
