Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (реферат)

Реферат на тему Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна Стаття ККУ 278:

1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового суднакараються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого,;

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

І. Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого сг. 278, є контрольоване використання засобі" залізничного, водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно. Про їх поняття див. коментар до СГ. ст. 339 і 446.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1} угону- 2) захоплення.

Укм — це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно" те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобамиб) здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи, яка вправі управляти транспортним засобомв) полягає у керуванні транспортним засобом, здійсненні функцій машиніста" судноводія, пілота.

Угон є закінченим з моменту початку руху.

Захоплення транспортного засобу — це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкодження руху і т.д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч встановленому порядку. Він може полягати у заволодінні транспортним засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При цьому особи, які повинні і мають право здійснювати управління цим засобом, не допускаються до нього, або виганяються, або ж відсторонюються від керування чи керують ним під примусом.

Закінченим захоплення є з моменту отримання можливості керування транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи зупинення.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким суб'єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного засобу, якщо вони не виконують обов’язкові розпорядження власника чи уповноваженого ним органу або органів управління рухом.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 278 дії: 1) вчиняються за попередньою змовою групою осіб- 2)' поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину — коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою- 2) поєднано з насильством, небезпечним для Життя чи здоров’я потерпілих- 3) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278).

Про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою і організованою групою див. ст. 28 і коментар до неї, про поняття насильстваяке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, — коментар до ст. 186, про поняття насильства, небезпечногодля життя чи здоров’я,-коментар до ст. 187, про поняття загибелі людей — коментар до ст. 276. Іншими тяжкими наслідками може, зокрема, визнаватися велика матеріальна шкода, виведення з ладу на тривалий час транспортного засобу тощо.

Список використаної літератури.

1. 1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1996. — 111 с.

2. 2.Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінком Інтер, 2001 р. — 240 с.

3. 3.Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

4. 4.Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В. В. Сташиса, В.Я.Тація. — Київ — Харків: Юрінком Інтер, 2003. — 496 с.

5. 5.Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В. А. Клименка. — Київ: Юридична думка, 2004. — 656 с.

6. 6.Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. — Харків. Юрінком Інтер — Право, 2001.

7. 7.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2001.

8. 8.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. — К.: «Форум», 2004., у 2-х ч. — Ч.2. — 984 с.