Поліція Англії

У 1929 року перші двоє лондонських поліцейських комісара зайняли під своє бюро приміщення, примыкавшее колись до Уайтхолльскому палацу. Пізніше Лондонська поліція посіла іще одна комплекс будинків, у якому раніше зупинялися члени шотландської королівської сім'ї під час відвідання лондонського двору. Звідси й пішло назва Скотланд-Ярд, що було згодом найменуванням англійської кримінальної полиции.

Через своєрідного розуміння свободи жителями Англії, її столиця століттями вони мали ні публічних обвинувачів, ні постійної поліції, а подержание порядку й охорона майна вважалася справою людей. Поступово, взяли за звичку наймати когось замість себе за відповідну плату. Підбирали тих, хто дешевше — інвалідів, полуслепых, волоцюг навіть злодіїв. З’явилися професійні донощики й дуже звані «ловці злодіїв» — самозвані детективи, які займалися цією заради наживи, вона з помсти чи навіть з спраги пригод. Будь-який це без будь-якого обмеження і місцевого контролю міг стати донощиком чи «ловцем злодіїв». Це породило поступове їх переродження у його, буде за ким повинні були полювати — шантажистів, здирників, провокаторів тощо. Проти цього виступали багато світові судді, зокрема і світова суддя Вестмінстера — Генрі Філдінг. У результаті його протестів і петицій при дворі йому як експерименту було виділено кошти з фонду секретної служби на оплату дюжини співробітників. Як уніформи їм було видано жилетки червоного кольору та пістолети. Приміщення суду Филдинга перебувало на Bow street, тому співробітників його відомства невдовзі почали називати bow street runners. Їх також могли наймати будь-які лондонці, але ціна такого найму істотно зросла завдяки тому, що її йшла на скарбницю держави й становила 1 гінею. Раннеры користувалися методами, схожими з тими, які застосовували французькі поліцейські на той час — перевдягнувшись, відвідували кубла, запам’ятовували особи злочинців про те, щоб полегшити їх впізнання. Філдінг відразу почав вести реєстр всіх відомих йому злочинців, поповнюючи його шляхом налагодження зв’язків із зарубіжними світовими суддями, опубликовывал пошукові листи в газетах. Брат Филдинга, страждальців сліпотою і глухотою, тим щонайменше успішно продовжив справа свого попередника — спробував створення регулярних збройних кінних патрулів, істотно поповнив картотеку злочинців, однак навіть ці заходи допомагали раннерам справлятися з все увеличивающимся масштабом розгулу злочинності (наприклад, на початку минулого століття Лондоні близько тридцяти тисяч жителів жили виключно з допомогою пограбувань і крадіжок). Ситуація настільки серйозної, що якийсь міністр внутрішніх справ Роберт Пиль вирішив, нарешті, всупереч ворожому відношенню громадськості до поліції, створити справжню поліцейську службу.

7 грудня 1929 року 1000 поліцейських в блакитних фраках, чорних штанах і чорних циліндрах розпочали виконання своїх зобов’язань у тому самому приміщенні, про яку згадав спочатку. Циліндри, які мали перші поліцейські, мали показати народу, що й охороняють не армія, а цивільні особи. Їх звали «боббі» (зменшувальне від Роберт). Трохи пізніше, 12 людина їх стали детективами, склавши секретну поліцію (стали носити цивільне). Попри недовіру громадян, штат детективів невдовзі збільшити до 24 людина, трохи згодом їх виділився відділ карного розшуку (2 людини) — кістяк сучасного Скотланд-Ярда. Було розпочато спостереження злочинцями у тюрмах — детективи запам’ятовували в обличчя і брали участь у упізнання принаймні необходимости.

Протягом 90 років організація англійської поліції та методи її роботи залишалися без докорінних змін. Початок ХХ століття ознаменувало різке збільшення застосування нових засобів розслідування злочинів Скотланд-Ярдом, який і навіть обігнав із технічної оснащеності аналогічні служби Європи і сподівалися США. Так було в жовтні 1910 року, Скотланд-Ярд успішно розкрив справа Хоулі Харві Криппена — лікаря, котра отруїла своєї дружини і скрывшего сліди свого злочину шляхом професійно проведеного розчленовування тіла, видалення від нього всіх ознак, дозволяли б згодом ідентифікувати хоча навіть підлогу жертви. Застосування у тому справі новітніх методів гістології ознаменувало запровадження у криміналістику науки судової медицини. Тоді ж медик Джон Спилсбери у світі застосував під час розслідування злочинів мікроскопію тканин для рубцевої ідентифікації щодо застарілих тілесних ушкоджень. Бурхливий розвиток англійської криміналістики надалі привело до таких досягненням у цій галузі, як, наприклад, розмежування випадків насильницького і ненасильницького утоплення, аналіз часу й обставин смерті від вогню по жировій емболії тіла, відкриття судової балістики з допомогою порівняльного мікроскопа (кожне зброю залишає на пулі свій неповторний слід, було створено найбільша у то час колекція зброї та боєприпасів боеприпасов).

Треба сказати, що довго токсикологія, трасологія і навіть балістика було неможливо виокремитися з судової медицини як і Англії, і на континенті. Але в результаті утвердилось думка, нові області вимагають так багато турбот, часу й уваги фахівців, що ні можуть бути освоєно людьми, що водночас зайняті науковими дослідженнями іншого рода.

Сьогодні структура криміналістичних установ у Великобританії виглядає так — (див. начало).

Під запис: До 19 століття Англії було і не державного обвинувачення, ні офіційної поліції. Це зумовлювалося тим, що острова вкрай недовірливо ставилася до будь-яких органам контролю правопорядку як до можливого ограничителю їх права і свободи, добутих такими зусиллями у короля.

7 грудня 1829 року у Лондоні грунтувалася державна поліція Скотланд-Ярд, у штаті якої спочатку перебувала 1000 поліцейських, з них 12 детективів і 2 сищика (відділ карного розшуку). На початок 20 століття робота цієї наукової установи була неефективна, рівень злочинності в Англії перевищував французький в півтора-два рази. Ситуація радикально змінилася з введенням у методику роботи новітніх коштів дослідження речовинних доказів (була вдосконалена французька дактилоскопія, винайдено судова балістика). Сьогодні у 24 з 39-ти графств Англії рівень злочинності нижче среднеевропейского.

———————————- Міністерство внутрішніх дел Центральный НДІ МВД Центральная науково-дослідна лаборатория Исследовательский інститут криміналістики МВД.

8 окружних криміналістичних лабораторій і лабораторію р. Глазго.

Скотланд-Ярд Полицейская лаборатория Музей криминалистики Скотланд-Ярд Оперативный і адміністративний отделы Отдел перевезень і транспорта Отдел шефа полиции Отдел навчання дітей і организации Управление Лондонській полицией Следственный відділ C-I-C.

Сектор С-3.

Центральное дактилоскопічне бюро.

Фотолаборатория (виробництво экспертиз).