Короткострокові витрати виробництва
Між кривими, і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і, то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідни-ми. Отже, крива перетинає криві середніх витрат в точках, які відпо-відають мінімальним значенням і (точки а? і с?). Подібної залежності… Читати ще >
Короткострокові витрати виробництва (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Короткострокові витрати виробництва
Оскільки у короткостроковому періоді деякі ресурси фіксовані, а обсяги інших можна змінювати для розширення випуску, виділяють два типи витрат — постійні і змінні, які аналізують за двома рівнями. Перший рівень аналізу стосується витрат на весь обсяг продукції, другий - аналізу витрат на одиницю продукції.
Витрати на весь обсяг продукції називаються сукупними витратами . Вони включають постійні і змінні витрати: .
Постійні витрати — це витрати фіксовані, їх вели-чина не змінюється зі зміною обсягів випуску. До них відносять витрати на устаткування, утримання управлінського персоналу, рентні платежі за оренду приміщення чи землі, зобов’я-зання фірми з облігаційних позик, страхові внески тощо. До постійних витрат відносять також всі неявні витрати. За нульового обсягу виробництва загальна сума витрат дорівнює постійним витратам фірми.
Змінні витрати — це витрати, величина яких змінюється залеж-но від зміни обсягів виробництва. До них відносять витрати на сировину, паливо, електро-енергію, транспортні послуги, заробітну плату найманих робітників.
Другий рівень аналізу включає витрати на одиницю продукції. До них відносять середні і граничні витрати. Всі види середніх витрат обчислюються шляхом поділу відповідних сумарних витрат на обсяг продукції, випущеної за певний період: середні постійні витрати: , середні змінні витрати: , середні сукупні витрати: .
Оскільки сукупні витрати є сумою і, то середні сукупні витрати також можна представити як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:
Граничні витрати — це приріст су-купних витрат в результаті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції: . Оскільки сукупні витрати змінюються в результаті приросту змінних витрат, то граничні витрати можна визначити також за показником приросту змінних витрат: .
Всі типи витрат виробництва безпосередньо пов’язані з виробничою функцією, яка відображає залежність між кількістю застосовуваного ресурсу і обсягом випуску. Нехай величина заробітної плати 1 робітника за тиждень становить 100 гривень, а ціна одиниці капіталу — 50 грн. У таблиці 7.1 наведені розрахунки витрат фірми, яка нарощує виробництво продукції від 0 до 120 одиниць. У колонці 4 обчислені постійні витрати — витрати на придбання капіталу (50 грн.?10 од.). В колонці 5 обчислені змінні витрати — на найом робочої сили. Сума витрат на капітал і працю дає сукупні витрати виробництва (колонка 6).
Граничні витрати (колонка 7) обчислюємо за формулою. Значення граничних витрат ми за-писуємо між рядками, щоб підкреслити, що це прирости витрат. В останніх трьох колонках обчислені середні витрати виробництва.
Таблиця 7.1.
Кількість робітни-ків за тижд. L | Кількість капіталу, од./тижд. K | Сукупний про-дукт, од./тижд. TP=Q | Витрати на весь обсяг | Грани-чні ви-трати MC | Витрати на одиницю продукції | |||||
Постійні ви-трати, грн. FC | Змінні витрати, грн. VC | Сукупні витрати, грн. TC | Середні постійні, грн. AFC | Середні змінні, грн. AVC | Сере-дні суку-пні, грн. ATC | |||||
>10 >5 >3,3 >5 >6,7 >10 >12,5 >20 >50 | 16,7 8,3 6,3 5,3 4,7 4,4 4,2 4,2 | 6,7 5,0 5,0 5,3 5,7 6,2 6,8 7,5 | 23,3 13,3 11,3 10,5 10,5 10,6 11,0 11,7 | |||||||
Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції за даними таблиці 7.1 зображені на рис. 7.2. а). Крива постійних витрат має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат — це крива сукупних витрат, зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат графічно визначається додаванням значень кривої до кривої. Відстань по вертикалі між кривими і показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими і дає значення постійних витрат.
Конфігурація кривих і ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом — на вищих обсягах випуску — спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих і вгору), а на вищих — зростаючий (опуклість кривих донизу).
Графіки граничних та середніх витрат (рис. 7.2 б) ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають приблизно до обсягу 45 одиниць, у точці b? набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U — подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.
Між кривими, і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і, то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідни-ми. Отже, крива перетинає криві середніх витрат в точках, які відпо-відають мінімальним значенням і (точки а? і с?). Подібної залежності не існує між кривими і, вони не пов’язані між собою.
Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамі-кою витрат ілюструє рис. 7.3, де зобра
жені типові криві. Криві граничних витрат і середніх змінних витрат є дзеркальним відображенням кривих граничної і середньої продуктивності змінного фактора. Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих — спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих — збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки, а — а1), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b — b1). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві та і .
Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві, , а також і змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві і, а також, і. Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.