Анализ господарську діяльність будівельної організації, як об'єкт анализа

Пономарьова Мария.

Р. Тольятти.

ЗМІСТ.

Введение

…

1.Анализ господарську діяльність будівельної організації, як об'єкт аналізу. 1. Предмет, завдання й метод економічного аналізу будівельної організації… 1.2 Аналіз фінансового становища будівельної організації… 1.3 Аналіз прибутків і її використання будівельної організації… 1.4 Аналіз балансу будівельної организации…

2. Аналіз господарську діяльність будівельної организации.

2.1 Загальний аналіз коштів підприємства ТФАОВЭМ… 2.2 Загальний аналіз власних і заёмных коштів підприємства ТФАОВЭМ…

3. Резерви підвищення господарську діяльність будівельної організації. 3.1 Характеристика резервів будівельної організації… 3.2 Заходи з ефективності виробництва будівельної организации…

Заключение

…

Приложение…

Список литературы

…

Запровадження. Аналіз в буквально означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цій об'єкту складові (подумки чи реальні). Аналіз виступає в діалектичному, суперечливому єдність із поняттям «синтез» — з'єднання раніше расчленённых елементів досліджуваного об'єкта у єдине ціле. Аналіз — синтез, тлумачать як синонім будь-якого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових знань, у сфері людської діяльності (політичної, соціальної, культурно-побутової та інших.) уникнути анализа-синтеза неможливо. Особливого значення аналіз стану і синтез придбали економіки, що є, як відомо, основою всього сущого планети; забуття економічних труднощів, невирішеність економічних завдань (внутрішніх та зовнішніх) прирікають на невдачу переважають у всіх інших сферах. Аналіз — синтез як суть, як утримання і форма людського мислення комплексно його в множині вимірі і багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз господарської діяльності й її кінцевих результатів (в усіх галузях, у всіх проявах) — область виключно економічного аналізу (у широкому і узкопрофессиональном сенсі). Аналізом ширшому сенсі займається теорія економічного аналізу; в профессиональном — економічний аналіз господарським — фінансової складової діяльності в відповідних галузях; у промисловості, сільське господарство, будівництві, торгівлі, громадському харчування й сфері соціально — побутових послуг та інших. Ми ж розглянемо аналіз господарської діяльності будівництві. У першому його розділі розглянемо теорію аналізу господарської діяльності будівельної організації, як об'єкт. У розділі розглянемо такі питання: предмет, завдання й метод економічного аналізу будівельної організації; аналіз фінансового становища будівельної організації; аналіз прибутків і її використання будівельної організації; аналіз балансу будівельної організації. У другому розділі з урахуванням форми № 1 «Бухгалтерський баланс» Тольяттинского філії акціонерного товариства Волгоэнергомантаж (ТФАОВЭМ) проведемо загальний аналіз активу і пасиву балансу на 1 жовтня 1998 года. У третьому розділі запропонуємо заходи щодо поліпшенню господарської діяльності будівельної организации.

1. Аналіз господарську діяльність будівельної організації, як об'єкт анализа.

1.1 Предмет, завдання й метод економічного аналізу будівельної организации.

Економічний аналіз допомагає працівникам будівельної організації своєчасно обеспечить виконання планових завдань зі будівельних об'єктах та його якості; організувати ритмічну роботу у протягом всього місяці; підвищувати економічну ефективність, систематично знижуючи собівартість продукції; здійснювати режим экономии.

Для успішної реалізації з завдань необхідно ширше розвивати і підтримувати творчу ініціативу і активність робочих, інженерів і техніків в вишукуванні нових резервів, домагатися найповнішого їх використання, наполегливо впроваджувати нову техніку, комплексну механізацію і автоматизацію будівництва, проводити модернізацію устаткування, спеціалізацію і основі безупинно підвищувати продуктивність труда.

У умовах необхідно систематичне проведення аналізу виконання плану з обсягу будівництва, введення на дію річних обсягів, прибутку, рентабельності, здійсненню технічного прогресу і можливість модернізації устаткування, підвищенню продуктивність праці, зниження собівартості, прискоренню оборотності коштів. Предметом економічного аналізу є господарську діяльність будівельної організації та її результати, студійовані за даними обліку та звітності із єдиною метою правильної оцінки праці та виявлення невикористаних внутрішніх резервов.

Для правильної оцінки праці та встановлення наявних резервів необхідно мати надёжную для аналізу базу. Зазвичай під час аналізу сопоставляются отчётные (фактичні) показники з плановими (кошторисними). Отже, насамперед необхідно переконатися у обгрунтованості плану, його відповідність передовим техніко-економічним нормам і взаємоузгодження окремих частин (будинків з будівництва з чисельністю робочої сили, з собівартістю продукції, з нормативами обігових коштів та іншими фінансовими показниками). Звісно, виконання перевиконання занижених планів не вважається досягненнями у роботі будівельних організацій. До основних завдань аналізу належить виявлення внутрішніх резервів, сприяють технічному прогресу, модернізацію устаткування, кращому використанню потужностей, поліпшенню спеціалізації і кооперування, зниження собівартості продукции, осуществлению господарського розрахунку, проведенню режиму економії, повышению рентабельности. Відповідно до цими завданнями при економічному аналізі вивчаються: використання наявних основних та оборотних засобів (фондів), робочої сили й фондів зарплати, матеріальним стимулюванням; виконання плану з обсягу будівництва й введення річних об'єктів в експлуатацію, прибутку, зниження продукції і на цієї основі підвищення рентабельності; виконання зобов’язань організацій стосовно своїм замовникам, постачальникам, субпідрядникам, банківським, фінансовим органам; стан обліку, попереднього, поточного і наступного контролю. У аналізі господарську діяльність особливе значення набуває вивчення економічної ефективності технічного прогресу, спеціалізації і кооперування, вдосконалення форм і методів господарювання, організації та управління. При економічному аналізі застосовуються певні кошти та прийоми вивчення і узагальнення роботи; все господарські операції, і процеси розглядаються у взаємозв'язку. Щоб виявити загальних положень, характерні для досліджуваної організації, необхідно розглянути всю сукупність господарських операцій у взаємозв'язку. Основними приёмами (методами) економічного аналізу є: порівняння звітних показників з плановими (кошторисними), створеними за минулі періоди (динамічні ряди), з проектними і нормативними показниками, з показниками роботи інших будівельних організацій своїм, і інших економічних районів. Широко застосовуються при аналізі економічні угруповання господарських операцій на розрізах, дозволяють розгляд показників у взаємозв'язок харчування та взаємній вплив, абсолютні і відносні показники (середні величини, відсотки, коефіцієнти, індекси тощо. д.).

Іноді би в економічному аналізі застосовуються вибіркові спостереження, додаткові економічні угруповання і узагальнюючі показники. Для наочного зображення на аналітичної роботі використовуються схеми, діаграми, плакаты.

При деталізації загальних (синтетичних) показників склад їх розглядається по окремим частинам будівельної організації, за часом виникнення тощо. буд., т. е. аналіз проводиться у порядку проти урахуванням, при якому розгортається освіту аналізованих показників шляхом синтетичних накопичувальних угруповань господарських операцій із установленням їх взаємозв'язку (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку). Дані аналізу, у своє чергу синтезуються гаразд їх взаємозалежних узагальнень. Економічний аналіз роботи будівельної організації безпосередньо пов’язані з бухгалтерським урахуванням і контролі господарської діяльності й є частину акцій цього єдності. За підсумками даних економічного аналізу вносяться конкретні пропозиції щодо усунення встановлених недоліків, і подальшому поліпшенню роботи аналізованих будівельних організацій. Результатів аналізу оформляються висновками, пояснювальними записками, постановами чи решениями.

1.2 Аналіз фінансового становища будівельних организаций.

Фінансове становище — це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відбивають наявність, структуру і надасть динаміки майна (активів) будівельної організації, фінансову стабільність, ліквідність і платоспроможність. У умовах ринку значення фінансового стан перетворюється з формального моменту у визначальний діяльність будівельної организации.

Аналіз фінансового становища дозволяє визначити розмір оборотних засобів будівельної організації, прибутків і збитків, стан расчётной і платёжной дисциплины.

Завданнями аналізу є: визначення виконання плану прибутків і її рентабельності; встановлення наявності власних обігових коштів та джерел покриття з встановленням чинників, у яких відбулися зміни; визначення складу і забезпеченості будівельної організації власними обіговими коштами та його використання; встановлення правильності і своєчасності расчётных відносин із замовниками та субпідрядниками; встановлення правильності і своєчасності розрахунків з постачальниками матеріальнотехнічного постачання та ін дебіторами і кредиторами; визначення правильності освіти і перспективи використання спеціальних фондів і коштів цільового фінансування й цільових надходжень; встановлення оборотності як нормувальних, і всіх обігових коштів і визначення шляхів її ускорения.

Стійкість фінансового становища — необхідна умова діяльності будівельної організації у условиях.

Основними джерелами аналізу фінансового становища служать бухгалтерський баланс і ті отчётные форми (поточної і обсяг річного звітності), у яких утримуватися дані, що доповнюють показники балансу. У будівельних організаціях можна розглянути кожну з статей балансу по її змісту і чинникам зміни. Така можливість зовсім відкривається прямий зв’язком балансу зі рахунками бухгалтерського обліку. Кожен показник, який міститься у балансі, може розглядатися до первинних документів включно, т. е. з господарських операціям, у тому числі він сложился.

Аналіз фінансового становища закінчується формулюванням висновків і пропозицій щодо поліпшенню господарську діяльність будівельної організації. За підсумками аналізу розробляються конкретні заходи щодо використанню виявлених резервів, усунення недоліків у роботи і прискоренню господарського расчёта.

1.3 Аналіз прибутків і її використання будівельної организации.

При аналізі прибутку, колись всього, вивчається рентабельність зданих замовником робіт. Розрахунки між підрядній будівельної організацією і замовниками досліджують договірних цінах, створених з цих двох доданків: кошторисної вартості будівельних і монтажних робіт і компенсацій за подорожчання. Різниця між договірної вартістю зданих й положення прийнятих замовниками робіт і фактичної собівартістю показує суму прибутку (чи збитків) від продукції будівельно-монтажної організації. Прибуток будівельно-монтажної організації від продукції (здавання замовникам будівельно-монтажні роботи) відбивається у звіті прибутки і збитках. Сума прибутку за даними цього звіту повинна відповідати показниками звіту про собівартості будівельних і монтажних робіт. При аналізі прибутку по зданим (реалізованою) строительномонтажним роботам розглядаються дані про кожному строительномонтажного об'єкту. Встановлюються показники собівартості, договірних цін, і прибутку. Вивчення показника собівартості дає можливість визначити резерви поліпшення роботи будівельної организации.

При аналізі прибутків і збитків від матеріалів вивчаються дані про кожному виду операцій, як щодо кількості, і реалізованих цін, і собівартості реалізованих матеріалів та надання послуг підсобних виробництв. У будівельно-монтажних організаціях такий аналіз у часто доводиться до розгляду первинних документів, котрі оформляють відповідні операції. Прибули і втрати від здачі замовникам будівельно-монтажні роботи і зажадав від реалізації матеріалів і рівнем послуг підсобних виробництв і обслуговуючих господарств є реалізаційними результатами будівельно-монтажних організацій. Крім реалізаційних результатів, є і позареалізаційні (прибуток (збиток) від експлуатації житлово-комунального господарства, надходжень від орендних статей, списаних безнадійних боргів, відсотки, отримані будівельної організацією, пеня, штрафи і т.д.).

Аналіз позареалізаційних результатів роботи ведеться за кожної з статей рахунку Прибутків і збитків. В інших статтям прибутків і збитків суми розглядаються по конкретним причин етапі їх утворення, навіщо використовуються первинні документи і учётные записки за ліком Прибутків і збитків. Наведені в звітності показники відправними при аналізі господарську діяльність. Бухгалтерська звітність складається з урахуванням учётных угруповань і розробок первинних документів, котрі оформляють господарські операції. Отже, при аналізі господарську діяльність забезпечується можливість розгляду зведених показників у порядку до господарських первинних операцій, взаємозв'язок і взаємозумовленість показників бухгалтерського балансу, довідок і додатків щодо нього дозволяють розглянути показники прибутків і рентабельності роботи будівельних організацій з чинників освіти і видів використання, і навіть проаналізувати фактичні показники за отчётный період порівнянні з плановими завданнями і з показниками за минулі отчётные періоди. Аналіз прибутків і збитків включає у собі також питання розподілу прибутків та визначенням правильності освіти фондів матеріальним стимулюванням і перерахування з прибутків будівельних організацій фінансовим органам.

1.4 Аналіз балансу будівельної організації. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового становища служить підприємства. Баланс підприємства — система показників характеризує надходження і коштів шляхом їх порівняння. Бухгалтерський баланс — зведена відомість, відбиває в грошової формі кошти підприємства з їх стану, розміщення, використанню та джерелам освіти. Вона складається з активу і пассива.

При аналізі балансу підприємства, аналізується наявність власних обігових коштів та їх джерел, забезпеченість обіговими коштами і їх використання, також аналізуються кошти підприємства, розрахунок та інші активів і пасивів, короткострокові позички банку, спеціальні фонди й кошти цільового фінансування й цільові надходження, оборачива-емость оборотних средств.

Аналіз наявності власних обігових коштів і їх джерел виробляється зіставленням окремих статей активу і пасиву балансу, як між собою, і у динаміці, ні з завданням із фінансового плану. Таке зіставлення показано в схеме.

Схема взаємозв'язку статей активу і пасиву балансу будівельної организации.

|Статьи активу баланса|Статьи пасиву | | |балансу | |Внеоборотные активи |Капітал і резерви | |Оборотні активи |Довгострокові пасиви | |Збитки |Короткострокові пасиви |.

Аналіз забезпеченості обіговими коштами та його використання має сприяти відома оборотних засобів до мінімального розміру. Оскільки загальний розмір необхідних матеріальних запасів визначається обсягом виробництва, тривалістю будівництва, нормами витрати матеріалів та умовами постачання, аналіз повинен розкрити резерви, наявні в будівельної організації з кожному з цих факторів, виділити зайві і невикористовувані матеріали, наднормативні запаси й з’ясувати причини їх образования.

Розглянемо методику аналізу, гніву й зміни власних оборотних і прирівняних до них коштів. При аналізі насамперед встановлюється відповідність фактичного наявності власних оборотних і прирівняних до них коштів на свою нормативу. Таке зіставлення дозволяє перевірити, покриваються чи нормативні запаси сумами фактичних залишків власних і прирівняних до них коштів. Потім встановлюється сума власних оборотних і прирівняних до них коштів, фактично вкладених у нормируемые його оборотні кошти як загалом по будівельної організації, і за статтями активу балансу. І тому з фактичних залишків нормувальних оборотних коштів у початок чи кінець звітного періоду виключаються суми зносу малоцінних і швидкозношувані предмети та незначною сумою, вкладених у залишки нормувальних оборотних засобів короткострокових позичок банку, і навіть суми авансів замовників та його платежів за конструкції і деталі заборгованості постачальникам. Одночасно визначається, куди помістили (за статтями балансу) фактичний залишок власних оборотних і привлечённых до них коштів, не використовуваних для закупівлі нормувальних оборотних засобів. За даними бухгалтерського обліку встановлюється заборгованість будівельної організації з кредитах банку під нормируемые товарноматеріальних цінностей і постачальникам за видами нормувальних оборотних засобів. Далі аналізується використання власних оборотних засобів. Аналіз забезпеченості підприємства нормируемыми засобами ведеться в безпосередній зв’язок з аналізом матеріально-технічного постачання і виконання будівельного плану. Аналіз руху грошових коштів за расчётным (поточним) рахунках виробляється шляхом розгляду грошових операцій, оцінки їхньої правильності і своєчасності, забезпеченості грошима для своєчасної виплати зарплати робітникам і службовцям, перерахувань грошей органам соціального страхування, своєчасних платежів субпідрядникам, постачальникам і підрядчикам тощо. буд. Встановлюється забезпеченість грошима, зокрема можливість використання спеціальних фондів для матеріальним стимулюванням працівників, витрат на капітальний ремонт основних фондів, своєчасне проведення цільових заходів і інші справи. Аналіз забезпеченості розрахунків з постачальниками безпосередньо пов’язані з аналізом матеріально-технічного постачання, а аналіз своєчасності для отримання грошей від замовників і з товарам отгруженным і виконаним роботамз аналізом виконання будівельної програми розвитку й реалізації надлишкових матеріалів. При аналізі балансу також проводиться аналіз розрахунків та інші активів і пасивів. Складається аналітична таблиця за окремими розділами активу і пасиву початку і поклала край аналізованого періоду й виходячи з цієї таблиці поводится анализ.

Також проводиться аналіз короткострокових позичок. Розглядаю статті пасиву балансу. При аналізі встановлюються наявність наднормативних залишків, їхній розмір, причини освіти, своєчасність одержання позики і її погашення. Особливу увагу звертається на випадки несплати позичок в встановлених термінів застосування кредитних та фінансових санкций.

Спеціальні фонди будівельної організації позначаються на пасиві балансу, а відрахування із них — на рахунку. При аналізі особливу увагу звертається на вивчення, наскільки використання кожного із стимулювало поліпшення роботи будівельної організації. Цільове фінансування і цільові надходження позначаються на відповідної статті пасиву балансу і за враховуються за призначенням у межах джерел надходження. Показники для аналізу утримуватися в звітності будівельних організацій, у якій за кожним видом цільового фінансування й цільових надходжень наводиться угруповання надходжень за найважливішими джерелами, використання залишки і, перехідні наступного року год.

Швидкість обороту оборотних засобів одна із важливих якісних показників роботи будівельної організації. Це характеризує взаємозв'язок розміру оборотних засобів, обсягу будівництва й його тривалості. При аналізі оборотності оборотних засобів зазвичай використовують показники: коефіцієнт оборотності і оборотність в днях.

Коефіцієнт оборотності (КЗ) — кількість оборотів, які роблять його оборотні кошти протягом роки або банку кварталу. Визначається шляхом розподілу суми реалізації, що складається з вартості закінченого будівництва, зданої замовнику за отчётный період, та інших робіт, входять до складу реалізації підрядній будівельної організації (Р), на середній залишок оборотних засобів (СО).

КЗ= Р.

СО.

Кількість днів, протягом яких його оборотні кошти роблять повний кругообіг, становлять оборотність в днях (ОД). Вона визначається шляхом множення середнього залишку оборотних засобів (ЗІ) на число днів, у уже згадуваному періоді і розподілу на вартість реалізації за отчётный період (Р). Формула обчислення оборотності в днях (стосовно річному периоду):

ОД= ЗІ x 360.

Р Сума реалізації будівельної своєї продукції один карбованець оборотних засобів за аналізований період обчислюється за тією ж формулі, як і коефіцієнт оборотності оборотних засобів, з тією різницею, що результати не кількість оборотів, а кількість рублів. Завданням аналізу Оборотності оборотних засобів є з’ясування чинників, які впливали в напрямі прискорення чи уповільнення оборотності і основі виявлення шляхів подальшого прискорення оборотності коштів при нормальному забезпеченні роботи будівельної організації. Аналіз оборотності оборотних засобів завершується перевіркою сум вивільнення коштів з оборотів будівельних громадських організацій і правильності використання їх. І тому оборотність оборотних засобів за отчётный період зіставляється із показниками минулого періоду й плану. Далі аналізується як було використані кошти, высвобождённые з обороту внаслідок прискорення оборотності. Аналіз фінансового становища закінчується формулюванням висновків і пропозицій щодо поліпшенню господарську діяльність будівельної організації. За підсумками аналізу розробляються конкретні заходи щодо використанню виявлених резервів, усунення недоліків у роботи і прискоренню господарського розрахунку. 3. Резервы підвищення господарську діяльність будівельної организации.

3.1 Характеристика резервів будівельної организации.

У практиці аналізу господарську діяльність термін «резерви» вживається в двоякому значенні. По-перше, резервами вважаються запаси ресурсів (сировини, матеріалів, устаткування, палива й т. буд.), які необхідні безперебійної роботи підприємства. По-друге, резервами вважаються можливості підвищення ефективності виробництва. Від сюди слід, що резерви як запаси й як можливості підвищення ефективності виробництва — це ще різні поняття і відсутність чіткого розмежування з-поміж них часто веде до термінологічної плутанини. Господарські резерви класифікуються з різних ознаками. 1. По просторовому ознакою виділяють: 1. внутрішньогосподарські - резерви для підприємства (втрати робочого дня і матеріальних ресурсів немає і т. буд.); 2. галузеві - резерви лише на рівні галузі (розробка нових систем машин, нових технологій, поліпшених конструкцій виробів тощо. буд.); 3. регіональні - резерви галузі у межах географічного района.

(використання місцевого сировини й палива, енергетичних ресурсів немає і т. буд.); 4. загальнодержавні - резерви лише на рівні держави (зміна форм власності, системи управління національної економікою). 2. По ознакою часу выделяют:

2.1 невикористані резерви — це упущені можливості підвищення ефективності производства;

2.2 поточні резерви можна реалізувати протягом найближчого часу (місяці, кварталу, года);

2.3 перспективні резерви розраховані на довгий час. 3. За характером на результати виробництва резерви діляться на:

3.1 резерви екстенсивного характеру, тобто. які зв’язані з використанням додаткових ресурсів (матеріальних, трудових, земельних і др.);

3.2 резерви інтенсивного типу, які зв’язані найповнішим і раціональним використанням наявного виробничого потенціалу. 4. По способам виявлення резерви діляться на: 1. явні резерви, які легко виявити за матеріалами бухгалтерського обліку та звітності; 2. приховані резерви, які зв’язані із застосуванням досягнень науковотехнічного процесу передового досвіду і який були передбачені планом. Та інші ознаки классификации.

3.2 Заходи з ефективності виробництва будівельної организации.

Заради покращання господарську діяльність будівельної організації потрібно приділяти особливу увагу науково-технічному прогресу: перехід до нових технологіям будівництва й їх широке освоєння; запровадження у виробництво новій техніці; використання нові й прогресивних конструкційних матеріалів; необхідно створити організаційні передумови, економічні та соціальні мотивації для творчої праці конструкторів, інженерів і створення робочих; широко застосовувати з виробництва прогресивні форми наукову організацію праці, удосконалювати його нормування, домагатися зростання культури виробництва, зміцнення порядку й дисципліни, стабільності трудових колективів і др.

Одне з найважливіших чинників інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження має перетворитися на вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії і матеріалів, необхідно краще використовувати основні фонди підприємства (вдосконалення структури основних фондів, швидке освоєння нововведених потужностей та др.).

Наступним чинником інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності є вдосконалення структури економіки (поліпшення паливно-енергетичного балансу, проведення інвестиційної політики, що забезпечить підвищення ефективності капітальних вкладень і т.д.).

Важливе місце у ефективності виробництва займають організаційноекономічних чинників, включаючи управління. Насамперед, цей розвиток і вдосконалення раціональних форм організації виробництва — концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування. Особливе місце у інтенсифікації економіки, зниженні питомої витрати ресурсів належить підвищення якості продукції. Необхідно: істотно розширювати можливості дії всіх згаданих чинників підвищення ефективності виробництва, у умовах формування ринкових відносин; здійснювати структурну перебудову народного господарства, переорієнтувати його за споживача; модернізувати будівництво на основі високих технологій; подолати відставання від світового науковотехнічного рівня; тощо. д.

Заключение

.

У курсової роботі я розглянула, як аналізується господарська діяльність будівельної організації. Розглянула такі питання, як аналіз господарської діяльності будівельної організації, як об'єкт аналізу провела аналіз балансу з прикладу будівельної організації ТФАОВЭМ, розглянула класифікацію резервів будівельної організації та запропонувала заходи щодо поліпшенню господарську діяльність будівельної организации.