Ліквідність комерційного банку АБ «Полтава-Банк»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський технологічний коледж Циклова комісія економіки, бухгалтерського обліку та фінансів КУРСОВА РОБОТА З предмету «Банківські операції»

на тему «Ліквідність комерційного банку АБ «ПОЛТАВА-Банк»

студентки ІІІ курсу групи Фз59

галузі знань «Фінанси і кредит»

спеціальності 5,3 050 801

Магдич Ю.А.

м.Житомир 2014 р.

• Зміст
• Вступ
• Розділ 1. Економічна Характеристика АБ «Полтава-Банк»
• 1.1 Загальна фінансово-економічна характеристика
• 1.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності
• 1.3 GAP-менеджмент банківської установи
• Розділ 2. Теоретичні основи сутності ліквідності комерційного банку
• 2.1 Сутність поняття ліквідності комерційного банку
• 2.2 Сучасні підходи до оцінювання ліквідності комерційних банків
• 2.3 Підходи до управління ліквідністю комерційного банку
• Розділ 3. Критична оцінка управління ліквідностю АБ «Полтава-Банк»
• 3.1 Прогнозування потреби в ліквідних коштах АБ «Полтава-банк»
• 3.2 Swot-аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів ліквідності АБ «Полтава-банк»
• Розділ 4. Шляхи підвищення ліквідності АБ «Полтава-Банк»
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки

Вступ

Актуальність обраної теми полягає в тому, що банківська система відіграє важливу роль в сучасних умовах і подальшому розвитку економіки України. Утриматись на цих позиціях, які повинна займати в ринковій економіці, банківська система зможе тільки за наявності розвинутої теорії банківської справи. Це створює необхідність удосконалення обліково-аналітичних наук, методики та інструментарію економічного аналізу банківської діяльності.

Одним з показників надійності й життєздатності банківської установи є ліквідність. Для забезпечення ефективності функціонування банківської системи набуває особливого значення підтримання стабільного стану ліквідності комерційних банків. Це залежить від досконалості процесу управління ліквідністю, зовнішнього і внутрішнього.

Розвиток ринкових відносин у вітчизняному банківському секторі, реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародних та національних стандартів зумовлює додаткові вимоги до економічного контролю і аналізу показників банківської діяльності, зокрема — ліквідності. Об'єктивна необхідність створення адекватних систем аналітичної підтримки і обґрунтування управлінських рішень, їх вдосконалення і адаптації до потреб управління ліквідністю сучасного комерційного банку визначають актуальність роботи.

Внесок у розроблення проблем ліквідності зробили зарубіжні і вітчизняні вчені: М.І. Баканов, Л. Г. Батракова, М. Б. Диченко, Е. Долан, Дж. Кейнс, В. Кромонов, О.І. Лаврушин, А.І. Мілюков, Г. С. Панова, Е. Рід, Дж. Сінкі, А. Н. Трифонов, В.М. Усоскін, М. М. Ямпольський. Однак, зарубіжний досвід не може використовуватися без урахування умов функціонування українських банків, пов’язаних зі специфікою їх ліквідності, чинною системою обліку та звітності. Все це потребує розроблення методик аналізу і регулювання банківських операцій, адаптованих до особливостей розвитку грошового ринку, банківської системи України, економіки країни в цілому.

Метою курсової роботи є систематизація, вдосконалення і розвиток наявних методичних підходів до аналізу ліквідності та розроблення для комерційних банків України інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного й оперативного управління ліквідністю.

Для досягнення мети поставлені завдання:

— проаналізувати наукові підходи до визначення терміну «ліквідність»;

— узагальнити теоретичні основи управління ліквідністю банку;

— визначення і удосконалення методологічних і концептуально-теоретичних засад аналізу банківської ліквідності;

— формування цілісного підходу до аналізу ліквідності комерційного банку й розроблення спеціальних методик до кожного з його етапів;

— систематизувати основні чинники, які сприяють виникненню ризику ліквідності;

— розроблення методики перспективного аналізу для прогнозування ризиків дисбалансу й оптимізації оперативного управління ліквідністю комерційного банку.

— обґрунтувати основні напрями вдосконалення управління ліквідністю банківської установи.

Об'єктом дослідження є діяльність АБ «Полтава-банк» в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Предмет дослідження — банківська ліквідність, методологія, теорія та методичний інструментарій її аналізу.

У роботі використовувалися загальнонаукові методи (історико-логічний і генетичний, аналіз і синтез, аналогія) — при дослідженні теоретичних аспектів аналізу ліквідності; принципи системного підходу і концептуальні положення банківського аналізу на етапі методологічного розв’язання проблеми, обґрунтування логіки аналітичного процесу загалом; спеціальні економіко-статистичні прийоми (середніх і відносних величин, вибіркового спостереження, групування, динамічних рядів, коефіцієнтний) — у ході розроблення конкретних методик аналізу ліквідності.

Інформаційною базою для дипломної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Постанови Національного банку України, що регулюють ліквідність банку, внутрішні документи АБ «Полтава-банк», інформація з періодичних, монографії, навчальні посібники, а також електронні джерела мережі Internet.

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Розділ 1. Економічна характеристика АБ «Полтава-Банк»

1.1 Загальна фінансово-економічна характеристика

АБ «Полтава-банк» є універсальною фінансово-кредитною установою, що обслуговує суб'єктів господарської діяльності великого, середнього та малого бізнесу, державні підприємства та приватних підприємців, фізичних осіб.

Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк» є правонаступником комерційного банку КБ «Полтава-банк», який був зареєстрований в Державному банку СРСР 22 березня 1990 року, реєстраційний номер 259 та перереєстрований в Національному банку України 16 жовтня 1991 року за номером 37. У 1993 році комерційний банк був реорганізований у відкрите акціонерне товариство.

Основною стратегічною метою діяльності банку є збільшення його ринкової вартості шляхом підвищення конкурентоздатності, створення бездоганного іміджу та довіри до нього, впізнання бренду та підвищення ефективності діяльності.

Станом на 31 грудня 2013 року акціонери — юридичні особи володіли 1,0047% статутного капіталу Банку, акціонери — фізичні особи володіють 98,9953% статутного капіталу Банку.

Чистий прибуток банку склав 3545 тис грн. у порівнянні з 2012 роком чистий прибуток зменшився майже на 37%.

Кредитні операції традиційно становлять основну частину банківського бізнесу. Метою кредитної політики Банку у 2013 році було задоволення потреби клієнтів у кредитних коштах при забезпеченні надійності й прибутковості кредитних вкладень.

Кредитні вкладення суб'єктам господарської діяльності становлять 676 222,07 тис. грн., що становить 76,57% кредитного портфеля банку. Структура заборгованості в порівнянні з попереднім роком суттєво не змінилася — доля кредитів наданих юридичним особам та фізичним особам-приватним підприємцям фізичним особам збільшилась на 2,19 процентних пунктів.

Банком розроблено комплекс заходів по зниженню кредитного ризику на всіх стадіях видачі та супроводження кредитів, що включає детальніше вивчення кредитоспроможності позичальників, проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, цільового використання кредитів, стану та умов збереження заставленого майна та іншого забезпечення.

Кредитна заборгованість фізичних осіб станом на 01.01.2011 року становила 100 685,00 тис. грн. Не дивлячись на зменшення об'ємів кредитування протягом 2013 року для фізичних осіб Банк пропонував наступні види кредитів:

1) Іпотечне кредитування:

— житло в кредит на первинному та вторинному ринку ;

— кредит на споживчі потреби під заставу нерухомості.

2) Автокредитування:

— авто в кредит на первинному та вторинному ринку ;

— кредит на споживчі потреби під заставу авто.

3) Споживче кредитування:

— кредит на придбання товарів довготривалого користування;

— кредит під заставу майнових прав на депозит;

— кредит під поруку фізичних та юридичних осіб;

— кредит під заставу виробів із дорогоцінних металів;

— інші кредити.

Стабілізування діяльності банківської системи та зростання довіри до банків у населення позитивно вплинуло на сферу залучення коштів. 2013 року Банком активно проводилась робота на ресурсному ринку, широкий асортимент банківських продуктів дозволив збільшити приріст депозитного портфеля.

Так на 01.01.2013 року депозити фізичних осіб складали 351 666,52 тис. грн., а на 01.01.2011 року — 426 069,63 тис. грн., що на 74 403,11 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком. Нараховані та несплачені відсотки станом на 01.01.2013 року складали 9913,91 тис. грн., та станом на 01.01.2011 року — 12 129,44 тис. грн.

На 01.01.2013 р. залишок на поточних рахунках фізичних осіб складав 76 459,73 тис. грн., а на 01.01.2011 року — 134 715,14 тис. грн., що на 58 255,41 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком.

Впродовж 2013 року Банк продовжував свій розвиток як універсальна фінансово-кредитна установа, яка активно співпрацює з диверсифікованою клієнтською базою в різних галузях економіки України.

Станом на 01.01.14 року АБ «Полтава-банк» обслуговував всього 149 237 клієнтів із них 13 406 корпоративних клієнтів, в тому числі - 6144 юридичних осіб, 7262 — фізичних осіб-підприємців. Юридичними особами та фізичними особами-підприємцями відкрито — 18 489 поточних рахунків. У порівнянні з 2012 роком кількість цих клієнтів збільшилась на 994 клієнтів, тобто на 8,01%.

Протягом 2013 року Банк продовжує успішно розвивати картковий бізнес. АБ «Полтава-банк» є членом двох платіжних систем:

— внутрішньодержавної платіжної системи «Укркарт»;

— міжнародної платіжної системи «VISA International».

Банк випускає та обслуговує платіжні картки «Укркарт-стандарт» та міжнарод-ні платіжні картки платіжної системи «VISA»: Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold. Платіжні картки «Укркарт-стандарт» та «VISA» банк видає як фізичним особам, так і юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності-фізичним особам.

Юридичним особам банк пропонує реалізацію зарплатних проектів із використанням платіжних карт МПС «VISA Int.».

Наприкінці року темпи надання кредитів держателям платіжних карт почали збільшуватися завдяки обслуговуванню стабільних підприємств, які отримують заробітну плату через платіжні карти Банку. Станом на 01.01.2011 року овердрафт відкрито на суму 21 000,00 тис. грн.

АБ «Полтава-банк» проводить операції з цінними паперами на підставі договорів з клієнтами, укладеними в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства, та відповідних первинних документів (реєстрів, актів тощо). Обов’язково проводиться ідентифікація клієнтів і фінансовий моніторинг операцій, а також оцінка фінансового стану та визначення класу емітентів цінних паперів.

Контролюючим органом банку в сфері управління ризиком ліквідності є Комі-тет з питань управління активами та пасивами (КУАП). Основним завданням діяль-ності Комітету є прийняття управлінських рішень з оптиматизації структури активів і пасивів, рівня ліквідності, мінімізації банківських ризиків у діяльності банку.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процесс управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.

Комерційні банки складають звітність, різноманітну за формою та змістом. За формою розрізняють фінансову та нефінансову звітність.

Фінансова звітність — це звітність комерційних банків, що відображає результа-ти його фінансової діяльності. До неї належать форми (наприклад, 1-КБ, 2-КБ), які узагальнено характеризують результати фінансової діяльності банку, а також додат-кові форми, які деталізують окремі статті балансового звіту та звіту про прибутки і збитки.

Нефінансова звітність — це звітність, що подасться банками для задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій статистики. В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати на податкову; управлінську; нормативну (статистична).

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки та збитки.

Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками звітності: щоденної; тижневої; двотижневої; місячної; квартальної; піврічної; річної; за запитом.

За запитом надається інформація НБУ комерційними банками, що знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності.

За видами звітності виділяють: 1) основну звітність — балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки; 2) допоміжну звітність — про стан активів, депозитів, кредитів, цінних паперів, економічних нормативів тощо.

За рівнем консолідації розрізняють звітність, що надається юридичними особами; філіями комерційних банків; обласними дирекціями банку.

Найважливішою складовою звітності комерційних банків є фінансова звітність, яка дає можливість одержати достатньо повний обсяг інформації, на підставі якої оцінюється реальний фінансовий стан банку, якість управління та рівень ризику. Основною формою звітності є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків.

Фінансові звіти відображають вплив операцій та інших подій на фінансовий стан банку, групуючи їх в широкі класи у відповідності до їх економічних характеристик. Ці класи називаються елементами фінансових звітів. Активи, зобов’язання та власний капітал є елементами, які безпосередньо пов’язані з виміром фінансового стану, відображеним у балансовому звіті, а доходи і витрати — у звіті про прибутки та збитки.

Актив — це ресурс, що контролюється банком як результат минулих подій, використання якого, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди.

Зобов’язання — це теперішнє зобов’язання банку, що виникає з його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відтоком із бачку ресурсів, які уособлюють економічні вигоди.

Власний капітал — це залишкова частка в активах банку після вирахування зобов’язань. Капітал забезпечує банку резерви, достатні для адекватних дій у будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності в процесі адаптації до змінних умов .

Баланс є основною формою звітності комерційного банку, що показує стан активів, зобов’язань та капіталу банку на певну дату. Призначення балансу — дати повну картину обліку операцій комерційного банку. Ця форма звітності відповідає діючому плану рахунків для комерційних банків.Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься в синтетичних рахунках і є дзеркальним відображенням фінансового стану банку, включає активи, зобов’язання та акціонерний капітал на конкретну дату. Активи та пасиви балансового звіту згруповані у статті за економічним змістом та в порядку зменшення ліквідності.

У балансовому звіті і примітках комерційного банку активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності. За ступенем використання відоб-ражаються валюта, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки; кошти на кореспондентських рахунках у НБУ, інші кошти в НБУ; кошти на кореспондентсь-ких рахунках в інших банках; депозити та кредити в інших банках; цінні папери у портфелі банку для продажу та інвестицій; кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам; інвестиції капіталу в асоційовані компанії; інвестиції в дочірні компанії; основні засоби та нематеріальні активи; чисті нереалізовані доходи від похідних фінансових інструментів; нараховані доходи до отримання та інші активи.

За ступенем ліквідності активи КБ підрозділяються на групи:

— гроші в касі, на кореспондентських рахунках НБУ та інших банків, чеки тощо;

— депозити та кредити в інших банках;

— цінні папери;

— матеріальні оборотні активи;

— кредити, надані клієнтам;

— нематеріальні активи, основні засоби, капітальні вкладення та інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії.

Аналіз активів банку інколи проводять за таким групуванням:

— грошові кошти;

— кошти в НБУ;

— кошти в інших банках: «Залишки на коррахунках» і «Депозити та кредити»;

— портфель цінних паперів: «ОВДП», «Інші цінні папери» та «Вкладення капіталу»;

— кредитний портфель;

— інші активи.

Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. Щодо цього показ-ника не можна застосовувати формулу «чим більше — тим краще», адже ці кошти здебільшого не приносять банкові доходу. Відтак їх надмірний рівень фактично призводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій.

Кошти на кореспондентських рахунках в інших банках також виконують роль миттєво ліквідних активів для проведення розрахунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх питома вага в сумарних активах, як правило, є незначною. Ще однією причиною цього є відносна ризикованість операцій за коррахунками.

Натомість за депозитами і кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи. Але слід пам’ятати, що основним завданням банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів та їх вкладення в реальні операції, тобто надання іншим небанківським установам

На основі «Балансу» на 31 грудня 2011 року та «Звіту про фінансові результати» проведемо аналіз діяльності «АБ Полтава-банк» за 2011;2012 та 2012;2013 роки.

Отже, на основі консолідованої фінансової звітності - Баланс та Звіт про фінансовий результат, були проведені необхідні розрахунки та проведений вертикальний та горизонтальний аналіз змін, що відбулися протягом досліджуваного періоду у діяльності «АБ Полтава-банк».

За даними таблиць 1.1 — 1.2 ми бачимо, що більшість активів «АБ Полтава-банк» формується за рахунок кредитів та заборгованості клієнтів (60,949% у 2011 році, 64,925% у 2012 році і 61,223% у 2013 році), а також грошових коштів та їх еквівалентів (відповідно 12,912, 16,550% і 19,791%). Але спостерігається зменшення долі кредитів та заборгованості клієнтів у 2013 році - на 3,7% (в абсолютному виразі на 43 001 тис. грн.). У цей же час на 1,78% (на 2638 тис. грн.) скорочується частка основних засобів та нематеріальних активів, разом з тим скорочення ми спостерігаємо по дебіторській заборгованості щодо поточного податку на прибуток (на 0,17%, тобто на 1213 тис. грн.), хоча у 2012 році вона мала тенденцію до збільшення (0,14% або на 1213 тис. грн.), також у 2013 році скоротилась частка цінних паперів у портфелі банку на продаж (на 15%, а у 2012 році на 1,2%). Кошти в інших банках у 2012 році, порівняно із 2011 роком зменшились на 4,13% (46 957 тис. грн.), а у 2013 році спостерігається їх збільшення на 1,44% (або 17 691 тис. грн.).

Загальні зміни по активам у 2012 році склали -54 077 тис. грн. або 95,23%, у 2013 році становлять 135 496 тис. грн., а загальний темп зростання — 112,55%.

Якщо аналізувати зміни загалом до підсумку балансу, то по активах найбільш значні зміни відбулися у коштах в інших банках — зростання у 2012 р. — на 86,83%. У 2013 році найбільше зросли грошові кошти (на 45,61%) та кредити і заборгованість клієнтів (на 31,74%).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки і структури джерел фінансування ПАТ «Полтава-банк» за 2011;2012 роки

Таблиця 2.2 Аналіз динаміки і структури джерел фінансування ПАТ «Полтава-банк» за 2012;2013 роки

Говорячи про пасиви, відомо, що пасиви банку складаються із зобов’язання та власного капіталу. Аналізуючи структуру пасивів АБ «Полтава-банк «, ми бачимо, що у 2011 році зобов’язання складали 82,12%, а власний капітал — 17,88%. Протягом року структура змінилась і склала відповідно 80,35% і 19,65%. У 2013 році відповідно 82,25% і 17,75%. У 2012 році відбувається зменшення зобов’язань на 1,76%, в основному це відбувається за рахунок зменшення коштів банків, а власний капітал збільшився на 1,76%. У 2013 році зобов’язання збільшилися на 1,9%. Це відбулося за рахунок збільшення коштів клієнтів. У цей же час на 1,9% зменшився власний капітал. Загальний темп зростання по пасивам, як і по активам, — 136%.

Більшість зобов’язань АБ «Полтава-банк» формуються за рахунок коштів клієнтів (у 2011р. — 62,66% пасивів, у 2012р. — 72,38% у загальному співвідношенні до суми пасивів, у 2013 році - 79,2% пасивів) та коштів банків (відповідно 11,83%, 4,63%, а у 2013 році - 0%), за якими спостерігається зменшення у 2012 році на 7,19%, у 2013 році вони зменшились на 4,63% і дорівнюють 0. Також 2012 році зменшились боргові цінні папери, емітовані банком, на 4,43% і дорівнюють 0. Але 2012 році спостерігається збільшення коштів клієнтів на 9,72%, а у 2013 році - на 6,82%.

Щодо власного капіталу, то найбільшу частину у пасиві балансу займають резервні та інші фонди банку (у 2011р. — 10,56%, у 2012р. — 12,24%, а у 2013 р. — 11,65%).

Аналізуючи зміни пасивів до підсумку балансів, бачимо, що зміна по зобов’язанням загалом склала у 2012 році - 117,29%, у 2013 році - 97,39%, а по власному капіталу у 2012 році - 17,29%, а у 2013 році - 2,61%.

Звіт про фінансові результати призначений для обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Головна його мета — продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати за певний звітний (обліковий період).

Звіт про фінансові результати є найважливішою після балансу формою звітності, за якою оцінюється фінансовий стан банку та рентабельність його діяльності. Форма 2-КБ ілюструє розмір доходів та витрат за визначений період часу (як правило, за рік).

Банківські доходи і витрати поділяються на: відсоткові; комісійні; торгові; інші банківські та небанківські операційні доходи і витрати.

Усі операційні доходи і витрати поділяються на банківські та не банківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов’язані з банківською діяльністю і визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність». Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не належать до основної діяльності банку.

Небанківські операційні доходи і витрати поділяються на такі групи: адміністративні витрати; інші небанківські операційні доходи і витрати.

Згідно Звіту про фінансові результати за 2011, 2012 і 2013 роки проводимо аналіз динаміки і структури фінансових результатів «Полтава-банку». Отримані дані записуємо у таблиці (таб. 1.3, таб. 1.4).

Аналізуючи фінансові результати АБ «Полтава-банк «за 2011;2013 роки, ми бачимо, що у 2012 році відбувається збільшення процентних витрат (21 074 тис. грн.), що призвело до зменшення чистого процентного доходу на 8387 тис. грн., а у 2013 році процентні витрати збільшились на 5111 тис. грн., що призвело до зменшення чистого процентного доходу на 1420 тис. грн.

Таблиця 1.3 Аналіз звіту про фінансові результати АБ «Полтава-банк «за 2011;2012 роки

Таблиця 1.4 Аналіз звіту про фінансові результати АБ «Полтава-банк «за 2012;2013 роки

Також зростають комісійні витрати (у 2012 році - на 13,23 тис. грн., а 2013 році - на 723 тис. грн.), але в цей же час збільшуються комісійні доходи (у 2012 році - на 3149 тис. грн., а у 2013 році - на 7366 тис. грн.).

Загальний темп зростання чистого процентного доходу у 2012 році склав 79,81%: процентного доходу — 109,51%, процентних витрат — 122,93%; у 2013 році склав 95,72%: процентного доходу — 102,53%, процентних витрат — 104,52%; темп зростання комісійних доходів у 2012 році - 108,5%, у 2013 році - 118,32%, а комісійних витрат у 2012 році - 214,15%, а у 2013 році - 129,13%. Також збільшились адміністративні та інші операційні витрати у 2012 році - на 7540 тис. грн., а у 2013 році - на 3157 тис. грн. Темп зростання адміністративних та інших операційних витрат складає у 2012 році - 112,06%, а у 2013 році - 104,51%.

Значно зменшився результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж у 2012 році - на 743 тис. грн., а у 2013 році він дорівнює 0.

Позитивним є значний темп зростання результату від торгівлі іноземною валютою у 2012 році - 142,66%, а у 2013 році він зменшився на 4557 тис. грн. і темп зростання складає 73,21%. Спостерігається тенденція зменшення результату від переоцінки іноземної валюти (темп зростання у 2012 році складає -41,98%, у 2013 році зменшився на 208,75.

Незважаючи на зростання деяких видів витрат, зростання доходів мало значно більший вплив на фінансовий результат банку. Так за підсумками 2011;2013 років АБ «Полтава-банк «має чистий прибуток у сумі 3545 тис. грн., хоча протягом 2012 року банк мав прибуток у сумі 9356 тис. грн., а у 2011 році - 12 493 тис. грн.

1.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності — ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов’язаннями у зв’язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв’язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов’язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

Першим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ). Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов’язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків.

Метод коефіцієнтів дає змогу виявити кількісний зв’язок між різними рахунка-ми, групами та розділами балансу. У такий спосіб визначають питому вагу окре-мих балансових рахунків чи груп рахунків у загальному обсязі активів (пасивів) або окремих груп та розділів балансу. Одержані значення порівнюються з нормативни-ми значеннями або аналізуються в динаміці. Зазвичай у практиці для регулювання та аналізу ліквідності банку центральні банки застосовують кілька коефіцієнтів лік-відності. Очевидним є те, що одним коефіцієнтом простіше керувати як комерційно-му банку, так і центральному. Проте система багатьох коефіцієнтів дає змогу цент-ральному банку гнучкіше проводити свою політику резервних вимог, наприклад, змінювати рівень вимог для однієї категорії депозитів і залишати його без зміни для іншої. Це посилює ефективність управління ліквідністю банківської системи з боку центрального банку. Також система багатьох коефіцієнтів є більш прийнятною, то-му що дає змогу враховувати різні рівні коливання, які притаманні різним катего-ріям депозитів, і навпаки, передбачає диференціацію ступеня ризику ліквідності для активів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

1. Розрахуємо норматив миттєвої ліквідності (Н4):

Норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками.

(1.1)

де К_кр — кошти на кореспондентському рахунку:

К_а — кошти в касі:

Р_п — поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності:

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) у 2011 році становив 51%, протягом року спостерігалась позитивна тенденція, збільшувались високоліквідні активи і зменшувалися зобов’язання і тому у 2012 році цей норматив склав 51%, а у 2013 році склав 68%. Таким чином ми бачимо, що норматив миттєвої ліквідності виконується і нарікань з боку НБУ немає.

2. Розрахуємо норматив поточної ліквідності (Н5) (з кінцевим строком погашення до 31 дня):

Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов’язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з відповідними строками виконання.

Норматив поточної ліквідності розраховується за такою формулою:

(1.2)

де А_пв — активи первинної та вторинної ліквідності:

Р_п — поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності:

З — зобов’язання банку:

До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

— готівкові кошти;

— банківські метали;

— кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках;

— строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках;

— боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— боргові цінні папери, емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— боргові цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— надані кредити.

До зобов’язань належать:

— кошти до запитання;

— короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

— кошти бюджету України;

— строкові депозити інших банків та клієнтів;

— цінні папери власного боргу, емітовані банком;

— субординований борг банку;

— зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

— зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж: 30 відсотків, з 01.07.2002 — 35 відсотків, з 01.01.2003 — 40 відсотків.

Норматив поточної ліквідності (Н5) у 2011 році становив 122%, а у 2012;2013 році - 149%, отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

3. Розрахуємо норматив короткострокової ліквідності (Н6):

Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань.

Норматив короткострокової ліквідності розраховується за такою формулою:

(1.3)

де А_л — ліквідні активи;

Р_п — поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

З_к — короткострокові зобов’язання.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов’язання з початковим строком погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

— готівкові кошти;

— банківські метали;

— кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку та інших банках;

— короткострокові депозити, що розміщені в Національному банку та інших банках;

— короткострокові кредити, що надані іншим банкам;

— боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення.

До короткострокових зобов’язань включаються:

— кошти до запитання;

— кошти бюджету України;

— короткострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

— короткострокові депозити інших банків і клієнтів;

— короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

— зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) у 2011 році становив 316%, у 2012 — 239%, а у 2013 — 276%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

Після аналізу дотримання банком нормативів ліквідності, встановлених НБУ, доцільно проаналізувати динаміку змін показників ліквідності (табл. 1.5.).

Таблиця 2.5 Аналіз дотримання нормативів ліквідностіАБ «Полтава-банк»

Як показують розрахунки, ліквідність банку, що аналізується, протягом періоду підвищилась. Усі нормативи ліквідності банком виконуються і значно перевищують установлені значення (рис. 1.1). Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банку короткострокових ліквідних активів над їх зобов`язаннями з відповідними термінами виконання.

Рис. 1.1. Дотримання комерційним банком нормативів ліквідності (%)

Однак таку ситуацію не можна вважати цілком позитивною. Значне перевищення банком нормативних значень коефіцієнтів ліквідності свідчить про те, що банк працює дуже обережно, а тому занадто багато своїх коштів вкладає у високоліквідні активи, які зазвичай є менш дохідними, ніж актив із більшим строком вкладення коштів. Отже, банк з погляду отримання доходу неефективно використовує запозичені на ринку фінансові ресурси. Це було характерно для нього в 2011 році і ще помітніше в 2012;2013 році, що, зазвичай, повинно турбувати керівництво і власників банку.

Аналіз банківської ліквідності за методом коефіцієнтів є традиційним підхо-дом до оцінювання рівня забезпеченості банку ліквідними коштами. У процесі ана-лізу, крім нормативів НБУ, можуть додатково використовуватись й інші коефіцієн-ти, що характеризують ліквідність банку та чинники, які на неї впливають.

Використовуючи дані балансу за 2007;2012 та 2013 рр., згрупуємо їх до необхідних показників, з допомогою яких визначимо окремі показники ліквідності досліджуваного банку (табл. 1.6), надалі результати проведених розрахунків занесемо до підсумкової таблиці 1.7:

Таблиця 1.6 Вихідні дані для розрахунку основних показників, що характеризують ліквідність АБ «Полтава-банк»

1. Розрахуємо коефіцієнт миттєвої ліквідності

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами. Нормативне значення коефіцієнта () має бути не менше ніж 20 відсотків.

(1.4)

де К_кр — коррахунки в банках;

К_а — готівка в касі банку;

Д — зобов’язання в депозитах усіх видів.

або 20%.

або 15%.

або 14%.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності у 2011 році становив 20%, у 2012 — 15%, а у 2013 — 14%. Норматив виконується лише в 2011 році. Оскільки норматив не виконується, банку необхідно переглянути структуру зобов’язань і по можливості реструктурувати їх на довгострокові, а також політика банку повинна бути спрямована на притягнення строкових депозитів і вкладів.

2. Розрахуємо коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань (Ззаг) всіма активами (Азаг). Нормативне значення коефіцієнта ()має бути не менше ніж 100 відсотків.

(1.5)

де А_з — активи загальні;

ЗК — зобов’язання (залучені і позичені кошти) всіх видів.

або 122%.

або 124%.

або 121%.

Коефіцієнт загальної ліквідності у 2011 році становив 122%, у 2012 — 124%, а у 2013 — 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

3. Розрахуємо коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах (Ар). Нормативне значення коефіцієнта ()має бути не менше ніж 20 відсотків

(1.6)

де А_вл — активи високоліквідні;

А_р — активи робочі.

або 7%.

або 15%.

або 19%.

Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих у 2011 році становив 7%, у 2012 — 15%, а у 2013 — 19%. Норматив не виконується, але значення постійно зростає і в 2013 році наближається до нормативного.

4. Розрахуємо коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов’язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних активів. Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

(1.7)

де А_д — активи дохідні.

або 96%.

або 89%.

або 84%.

Можна сказати що значення коефіцієнта ресурсної ліквідності зобов’язань постійно зменшується, що є негативним явищем для діяльності комерційного банку.

5. Розрахуємо коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність). Нормативне значення коефіцієнта має бути не менше ніж 70−80 відсотків

(1.8)

де КР — видані кредити.

або 129%.

або 145%.

або 121%.

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів у 2011 році становив 129%, у 2012 — 145%, а у 2013 — 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

6. Розрахуємо коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань розкриває здатність банку погашати зобов’язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам). Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

(1.9)

або 24%.

або 33%.

або 34%.

Значення коефіцієнта генеральної ліквідності зобов’язань постійно збільшується, що є позитивним явищем для діяльності комерційного банку.

Для зручності аналізу показників ліквідності банку занесемо їх у таблицю (табл. 1.7)

Таблиця 1.7 Розрахунок основних показників, що характеризують ліквідність банку

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 1.7, банк не в змозі погасити зобов`язання за депозитами протягом аналізованого періоду, рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно у 2011 р. — 20%, у 2012 р. — 15% і у 2013 р. — 14% за норми НБУ не менше 20%). Коефіцієнт загальної ліквідності АБ «Полтава-банк» повністю відповідає нормативному показнику, тобто є більше 100%, і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами. Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих також не виконується, тому що значення цього показника є <20%.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань (рис 1.2), він знизився з 96% - 2011 р. до 89% - 2012 р. і 84% - 2013 р. Отже, це зниження — сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Рис. 1.2. Дотримання комерційним банком коефіцієнтів ліквідності (%)

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл. 1.6, цей показник зріс з 129% - 2011 р. до 145% - 2012 р., і скоротився у 2013 р. — 121%, за нормативу в межах 70−80% Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися висока спроможність банку погашати зовнішні зобов’язання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо зріс з 24% до 33% і з 33% до 34%.

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 2.6 система показників банку, а також діаграма (рис. 1.2) показала, що він не дотримувався в 2011;2013 рр. деяких нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і не в повному обсязі забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

1.3 GAP-менеджмент банківської установи

Ліквідність має важливе значення для всіх банків, тому вони мають розробляти ефективні стратегії управління ризиком ліквідності, які б включали виявлення, вимірювання, управління і обмеження рівня ризику ліквідності. Ця стратегія повинна включати механізми поточного вимірювання і моніторингу чистих потреб у фінансових ресурсах, а також щоденного управління.

Контролюючим органом банку в сфері управління ризиком ліквідності є Комі-тет з питань управління активами та пасивами (КУАП). Основним завданням діяль-ності Комітету є прийняття управлінських рішень з оптиматизації структури активів і пасивів, рівня ліквідності, мінімізації банківських ризиків у діяльності банку.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процес управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.