Дайте визначення екологічної кризи, екологічної катастрофи. Їх спільні риси та відмінності

Екологічна криза — термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.

При цьому екологічна криза істотним чином відрізняється від екологічної катастрофи, адже остання означає повне руйнування екологічної системи. У випадку ж екологічної кризи зберігається можливість відновлення порушеного стану.

Форми соціальних небезпек

Соціальні небезпеки — це небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, тютюнопаління).

Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров’ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи, і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей.

Соціальні небезпеки досить чисельні, наприклад, всі протиправні (незаконні) форми насилля, вживання речовин, що порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), шахрайство, шарлатанство, самогубство тощо. Причини соціальних небезпек породжуються соціально-економічними процесами, що відбуваються у суспільстві.

Засоби запобігання соціальним небезпекам

Досягнення зазначеної мети — забезпечення і підтримка соціальної безпеки у державі та суспільстві, можливе лише за умови наявності та здійснення постійно діючого моніторингу розвитку соціально-економічної ситуації в державі. При цьому особливого значення набиратиме питання поєднання процесів розробки стратегії політики соціальної безпеки з прийняттям відповідних рішень на державному рівні з цього питання.

Технологія соціальної безпеки держави взагалі і, зокрема, в Україні має визначати відповідні функції та відповідні вимоги до всіх суб'єктів соціальної безпеки, які сприяють її забезпеченню у контексті реалізації загальнонаціональних інтересів та пріоритетів і унеможливлюють у подальшому розвиток конфліктогенного потенціалу суспільства та держави.

Певною мірою саме державна система соціальних гарантій та стандартів може бути дієвим механізмом у забезпеченні соціального захисту населення, незалежно від змін у суспільно-політичному житті держави.

У відповідності до прийнятої та запровадженої методики ООН Концепція сталого розвитку передбачає наявність та дію відповідних індикаторів та показників, зокрема:

• 1. Соціальні характеристики: боротьба з бідністю; головний показник відсоток безробіття та індекс бідності; демографічна стабільність; щільність населення; міграційні та еміграційні показники; захист і підтримка здоров’я населення; базова санітарія та мінімальні медичні послуги; підтримка стабільного розвитку населення; темпи приросту міського та сільського населення.
• 2. Економічні характеристики: міжнародне співробітництво в межах існуючих ринків праці, товарів та послуг і виробництва; фінансові ресурси країни; технологічні можливості та потенціал держави.
• 3. Екологічні характеристики: стан оточуючого середовища; інтегральний підхід до планування та управління ресурсами; збереження біологічного різноманіття фауни та флори.