Особливості молодіжної мови в Німеччині. 
Соціолінгвістичний аспект

Розглядається сутність поняття «німецька молодіжна мова», коротка історіографія проблеми, причини зародження та формування, способи словотворення. Називаються характерні риси — відкритість, короткочасність, вікова неоднорідність, вторинність; варіації — персоніфіковані узагальнення, модні прикметники, кліше та експресиви.

Ключові слова: сленг, соціолект, німецький молодіжний сленг, джерела формування німецького молодіжного сленгу, риси німецького молодіжного сленгу, варіації німецького молодіжного сленгу.

Мова поза межами соціального контексту немислима. Вона є продуктом суспільства, її посередництвом здійснюється спілкування та налагодження міжлюдських взаємовідносин у суспільстві. Вона мінлива під впливом змін в суспільстві. Мовна та соціальна культури знаходяться в тісних взаємовідносинах. В мові віддзеркалюються суспільні умови, котрі з іншого боку в той же час виражаються її посередництвом. Соціолінгвістика — зароджена в 60-х роках, як підрозділ мовознавства — досліджує мову в її соціальному переплетенні. Питання, що вивчає соціолінгвістика мають відповідно соціологічне спрямування: чим відрізняється мова чоловіків та жінок; чи впливає соціальне походження школярів на будову речень; як впливає країна походження на можливість оволодіння німецькою мовою; тощо. Це свідчить про те, що соціолінгвістика займається обчисленнями кількісними та якісними, в яких йдеться про вплив соціально зумовлених поза лінгвістичних факторів на мову та її вживання.

Політично-економічні, науково-технічні та інтеграційні процеси в середині об'єднаної Європи за останні 20 років зумовили стрімкий розвиток лінгвістики та дотичних до неї дисциплін, а також допомогли виокремити нові під аспекти. Молодіжна мова, що стала предметом дослідження у цій статті, не є сама по собі новою проблематикою. Дослідженнями цього питання займалися як вітчизняні так і іноземні фахівці. Мовознавчий контекст проблематики було досліджено. Проте, автором статті робиться змога пов’язати мовознавчий аспект з соціологічним та дослідити молодіжну німецьку мову в контексті соціології. Отже, з’ясовуються причини зародження молодіжної мови в суспільстві, класифікація її за соціальними ознаками, середовищем перебування респондентів та застосуванням ними певного лексичного матеріалу. Розглядається питання взаємодії феномену молодіжного сленгу з іншими мовами адміністративнополітичних утворень.

Відомо, що політичне та соціально-економічне життя країн, а також технічний прогрес впливає на зародження нових наук та сприяє їх розвитку. Невинятковою є лінгвістика, яка швидко реагує на зміни. Та ще більш реактивним є явище молодіжної мови, або молодіжний сленг, який за визначенням є - соціолект людей у віці 12−22 років, що виник із протиставлення себе не стільки старшому поколінню, скільки офіційній системі. Існує в середовищі міської учнівської молоді та окремих замкнутих референтних групах [1]. Молодіжний сленг не є новоутворенням у мові в повному її обсязі, а є лише лексичним уособленням на фонетико-граматичному фоні загальнонаціональної мови. Звернувшись до німецької вікіпедії, віднаходимо деякі розбіжності порівняно з вітчизняним трактуванням не лише у визначенні молодіжної мови. Спостерігається суперечливість міркувань щодо дефініції «молодіжна мова» поміж німецьких науковців-лінгвістів. Так, відповідно до визначення Хельмута Глюка, молодіжна мова (вона ж «молодіжна комунікація») означає спосіб мовлення, який застосовується різними групами молоді в різні часи та за різних соціальних умов [2]. Інший підхід щодо визначення дефініції «Jugensprache — молодіжна мова» має Хайнріх Льоффлер, який називає молодіжну мову «особлива перехідна мова, або вікова мова», яка визначається часовим (тобто віковим) обмеженням в житті людини. Сьогодні молодіжна мова в німецькомовних та західноєвропейських країнах не є чимсь особливим, а скоріше вона йде далі як складна варіація стандартної мови або відповідного стилю життя [3]. За Льоффлером важливим є розрізняти між типово-молодіжними та молодіжно-специфічними мовними зразками. В сучасних дослідженнях молодіжної мови розглядаються особливо прикмети та зразки усного мовлення, мови побуту та спілкування в групах. Перебільшування, інтенсивність, гумор, іронія, гра, експресивність та емоційність — ось, що в першу чергу виділяє сучасну молодіжну мову на думку німецьких соціолінгвістів. Дещо схоже, проте інше, визначення належить сучасному лінгвісту Гельмуту Генне (Helmut Henne). Згідно його трактуванню «молодіжна мова» — специфічний спосіб розмовляти та писати, посередництвом якого молодь ідентифікується як окрема група [4]. Науковці Німеччини характеризують молодіжний сленг як креативну, оригінальну, невимушену й неоднорідну форму спілкування. Т. Шіппан характеризує сленг як «специфічний спосіб спілкування певної групи, який виражається високим рівнем експресивності та невимушеності, які доходять інколи до вульгаризму», «сленг — це феномен живої і рухливої мови, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни у житті суспільства» [5].

Сьогодні молодіжна мова розглядається сучасними мовознавцями як комплексний мовний реєстр. В цьому контексті Герман Еманн висуває 3 основні тези про відсутність феномену молодіжної мови, як окремої мови. Він вважає, що є неможливим виокремлювати молодь поміж інших груп суспільства та надавати їй статусу автономної однорідної групи. Вчений зазначає багатоваріативність феномену, котрий весь час надихається та змінюється (сцени — мова усного спілкування, музика, професійні сфери; групи — школярі, студенти, працююча молодь). Наголошується на наявності специфічних молодіжних особливостей у мові, котрі «відмежовуються» від усних, граматичних, звукових та словотворчих мовних стандартів та створюють свої власні. Останній аргумент на користь твердження про відсутність «молодіжної мови» як окремої одиниці - швидкоплинність розвитку та відсутність чіткої структури [6].

Молодіжну мову за віковими ознаками поділяють на 3 групи: 1 група — респонденти у віці 10−15 років, 2 група — респонденти у віці 15−19 років, 3 група — респонденти у віці 19−22 роки. Відповідно до віку виокремлюють мову дітей середнього шкільного віку, старшого шкільного віку та студентства. німецький молодіжний мова Розглянемо причини появи та зародження молодіжної мови. Згідно Герману Еманну [6] всі причини підпорядковані лише одному бажанню молоді - виокремити себе у групу та відмежуватися від дорослих. Поміж основних аспектів науковець виділяє наступні:

• 1. Аспект протесту (Der Protestaspekt). Майже завжди протест є рушійною силою в діях молоді. Отже, створити «свою» мову щодення та бути зрозумілим лише в своїх колах. Свою мову вони використовують як інструмент протесту на архаічну мову «предків», яких на своїй мові називають Dinos (динозаври), що підтверджує судження молодого покоління про застарілість світу дорослих.
• 2. Аспект відмежування (Der Abgrenzungsaspekt). Багато підлітків намагаються себе мовно виокремити, щоб «отримати допуск» до свого світу і бути краще «прийнятими серед своїх». Проте ці спроби за сучасних умов майже завжди претерпають фіаско, так як сучасні дорослі дуже швидко реагують на зміни та інтегрують у молоде оточення. Відмежування потрібне молоді в першу чергу для втручання в сексуальну сферу, яка за віком їм ще не можлива та спілкування з цієї тематики на зрозумілій лише «між своїми» мові.
• 3. Аспект аутентифікації (Der Aspekt der Credibility).

Вираження своєї оригінальності, неповторності та правдоподібності - ось, що визначає в загальних контурах ідеал більшості молоді. Тренд аутентифікації дуже чітко виділений в мовному відношенні. Отже, кожна особа є носієм свого власного сленгу, який підходить їй за способом життя, колом оточення та рисами характеру.

• 4. Інноваційний та ігровий момент (Der Spielund Innovationsaspekt). Бажання створювати щось нове, оригінальне та «власне» — є звичним покликом людської природи. Зовсім по-особливому це втілюється у мові молоді, котрі мають завжди поклик до вигадувань, гри та створення чогось абсурдного. Завдяки цьому аспекту виникли штучно створені лексичні одиниці, що набули абсолютно нового значення не пов’язаного з поєднуваними словами. (z. B. Breitbandnudel, Denkzwerg, Bodenturner, Dusseltier, Fahrlappen, Frischling).
• 5. Афективно-емоційний аспект (Der affektiv — emotionale Aspekt). Накопичена агресія у молоді, як відомо, повинна знайти «вихід» через фізичні дії, або через вербальні. Адже, собака, що гавкає, не вкусить. Тому молодіжна мова може слугувати «шлюзом для викиду емоцій» [6] та мати терапевтичний ефект. Тому зрозуміло, чому підлітки пубертатного віку такі конфліктні та нестримані - там, де вони не можуть винайти «вихід» зі становища, вони допомагають собі «своєю» мовою, яка часто збагачена лайливими словами.
• 6. Комунікативно-економічний аспект (Der kommunikativ — цkonomische Aspekt). Як вже згадувалося, молодіжна мова має певні переваги перед літературною стандартною мовою. Вона більш конкретна та «забарвлена», уникає абстракцій та описувань стандартної мови. За Германом Еманном молодіжна мова «більш економічна та зручніша; краще передає суб'єктивні почуття та настрої, розслабляє будь-яку напружену атмосферу та через свою неправильність суттєво змінює ситуацію та надає їй гнучкості» [6].

Цікавими є також історичні передумови виникнення молодіжної мови. Історично цей феномен є рівним за віком першим університетам Європи (Прага — 1348 р., Відень 1365 р., Хайдельберг — 1386 р.). Бажання студентства виділитися та виокремити себе поміж інших членів громади, показати свій рівень освіти та грамотності призводять до того, що з’являється певна мова, точніше мова у мові, що зрозуміла лише певним групам. Перша молодіжна мова мала багато елементів з латини, як лексичних так і граматичних. Мова викладання та науки у той час тісно увійшла до лексикону студентства та старшого школярства. Сучасна молодіжна мова має більше вікових ознак. Наймолодші представники поміж респондентів створюють «свою» мову в першу чергу з причини «приховати» свої таємниці від батьків та наблизити до себе, або наблизитися самому до своїх однодумців. Цей феномен не є новим, проте за останні роки новаторством є відкритість та можливість ознайомитися з мовою дітей через медійні засоби, а також зі спеціальних словників, які є продуктом діяльності соціолінгвістів [7]. Мотивацією дітей та молоді створити свій власний мовний код є не лише бажання «відгородитися» від батьків та шкільних вчителів. Молодіжна мова є також засобом вираження належності до певної групи, вираженням визнання певних знань, відмежування від інших соціальних груп з подальшою перспективою отримання певних привілей та комфорту для представників «своєї» групи. Отже, маємо неподолане бажання «виокремитися». Для цього не створюється щось геніально нове — а змінюється, або об'єднується загальновідоме в скороченій формі, з можливим зміненим наголосом та емоційним забарвленням. Часто поєднуються «непоєднувані» прикметники, наприклад: «brutal gut», «ich lieb di abartig» oder auch «das channi aber nuumme back geh» [7]. Поняття та звороти з різних культурних джерел, а часто з різних сфер поєднують за принципом створення колажів: слово до слова, або склад до складу — і отримуємо досі невідоме слово. Це найчастіше відбувається тоді, коли молодь запозичує щось з мови дорослих, проте хоче відрізнятися. Слід зауважити, що слова молодіжної лексики як швидко «народжуються» так і швидко «вмирають», як тільки «потрапляють» у мовний лексикон дорослих. Отже молодіжна лексика, «запозичена» дорослими, втрачає свою актуальність, а інтерес молоді переключається на створення нового. «Соціальна нерівність», яка виникає між дорослими та дітьми в цьому випадку, приречена залишитися назавжди. Адже молоді, які дуже швидко підхоплюють все нове та реагують на вимоги часу до мобільності, завжди будуть попереду своїх батьків та вчителів.

Німецька мова розвивається й оновлюється відповідно до вимог сучасного світу. Мова молоді - зокрема молодіжний сленг — є тією рушійною силою, що формує основну базу німецької мови. Специфіка такої мовленевої форми ґрунтується перш за все на особливостях психічного та фізичного розвитку молоді.

Молодіжний сленг сучасної німецької мови являє собою окрему підсистему, яка повністю залежить від літературної нормативної німецької мови проте перебуває під впливом соціально-політичних та економікотехнічних змін, що зумовлює її плинність, швидку мінливість та вимушену мобільність. Саме ці фактори і впливають на класифікацію словотворення в сучасній молодіжній німецькій мові.

Зазначимо основні способи словотворення в сучасній німецькій молодіжній мові: Bedeutungsverschiebungen bzw. — Verдnderungen (= semantische Variation), Bedeutungserweiterungen (= semantische Addition),.

Bedeutungsverengungen, Bedeutungsumkehrungen.

• (= semantische Paradoxa), Wortverдnderungen (lexikalische Mutation), Wortneuschцpfungen (= Neologismen), Vereinfachungen (= Цkonomisierung), Superlativierungen (= Steigerung von Begriffen, indem man «super», «mega», «hammer», «extra», «urest» davor setzt), Klangliche Eindeutschungen (= phonologische Germanisierung), Verbalisierungen von Substantiven, Kreative Wortspiele, Fremdsprachliche Anleihen (= Internationalismen) [8].
• 1. Bedeutungsverschiebungen bzw. — verдnderungen (= semantische Variation — семантична варіація) — зміна значення слова. Цим способом відбувається заміна значення слова поняттям, схожим лише за зовнішніми ознаками. Наприклад: Melone = Kopf, Eisbeutel = abwertend fьr gefьhlskalter Mensch, fundamental = super, klasse, prima.
• 2. Bedeutungserweiterungen (= semantische Addition — семантичне злиття) — злиття непоєднуваних за значенням слів. Наприклад: fett = super, sehr, gut/ schцn, voll in Ordnung, hдmmern = hart arbeiten, Message = konkrete Aussage, spezielles Anliegen.
• 3. Bedeutungsverengungen — семантичне звуження. Наприклад: Looser = Verlierer, Versager, erfolglose Person, Lotter = SpaЯvogel, Witzbold, tricky = durchtrieben, trickreiche Person.
• 4. Bedeutungsumkehrungen (= semantische Paradoxa) — семантичний парадокс. «Перевернення» значення. Наприклад: Massage = heftige Abreibung, Schlдgerei, Korkenknaller = mьder Witz, schlappe Unterhaltung, Trдllerfisch = abwertend fьr Person die viel redet; bewundernd fьr weibliche Person, die gut singt.
• 5. Wortverдnderungen (lexikalische Mutation) — лексичні мутації. Наприклад: blдken = schreien, jдhzornig brьllen, Gripsrдver = schneller Denker; Person, die geistig auЯerordentlich flexibel ist.
• 6. Wortneuschцpfungen (= Neologismen) — лексичні

новоутворення. Наприклад: alken, picheln, Kolben

zwitschern = sich hemmungslos betrinken, Fossilscheibe = Oldie, alte Schallplatte, Heizkeks = Person, die auf Partys die Stimmung anheizt, Sumpfziege = hдssliche Person weiblichen Geschlechts.

• 7. Vereinfachungen (= Цkonomisierung) — спрощення слів, скорочення, об'єднання декількох в одне. Наприклад: aso = ach so, schlafn = schlafen, Poli = abwertend fьr Polizei, Proggi = Programm (= Anleihe aus dem Internet).
• 8. Superlativierungen (= Steigerung von Begriffen, indem man «super», «mega», «hammer», «extra», «urest» davor setzt) — підвищення ступеню значення лексичної одиниці за допомогою слів: супер, мега, екстра тощо. Наприклад: Superbirne = Person mit hoher/ wenig Denkintelligenz, Das war ein mega spitzen klasse Konzert.
• 9. Klangliche Eindeutschungen (= phonologische Germanisierung) — звучна (фонологічна) германізація, асиміляція. Наприклад: abcoolen = das Gemьt beruhigen, hдndeln = etwas gut handhaben,, rasch erledigen, sicher beherrschen, Workmдn = hart arbeitende mдnnliche Person.
• 10. Verbalisierungen von Substantiven — вербалізація іменників (утворення дієслів від іменників). Наприклад: mьllen = quatschen, dummes Zeug daherreden, zoffen = streiten, sich ausgiebig zanken.
• 11. Kreative Wortspiele — креативна гра слів. Вільне словотворення. Наприклад: labundig = lebendig, quirlig, lebenslustig, hoppeldihopp = flink, schnell, geschwind, flott, doppeldidoch = Verstдrkung von «doch», «ja».
• 12. Fremdsprachliche Anleihen (= Internationalismen) —

іноземні запозичення. Наприклад; Supporter = Eltern, Mattsche = «Blackout», kurzzeitige Schwдchephase, plцtzlicher Aussetzer, beachen = am Strand liegen, baden gehen [9].