Запозичення документознавчих термінів з інших мов

Проникнення іншомовних компонентів у терміносистему викликане тим, що національна загальновживана лексика не може відбивати всі здобутки людського досвіду у пізнанні навколишнього світу. Перші явища запозичення іншомовних слів в УДТ сягають періоду християнізації східних слов’ян, розвитку староукраїнської літературної мови. Найвагомішу частку серед іншомовних термінів становлять запозичення з класичних — старогрецької та латинської мов. В українську мову вони потрапляли переважно через посередництво польської та російської мов. Посередником у поширенні слів та компонентів латинської та інших романських мов стала німецька мова.

Найвагомішу частку серед іншомовних термінів становлять запозичення з класичних — старогрецької та латинської мов. Серед грецизмів виділяють такі терміни: енциклопедія, хрестоматія, каталог, дискета, бібліографія, автобіографія, хроніка, пергамент і т. д. Латинізми представлені такими термінами: документ, календар, кодекс, патент, публікація, індекс, рубрика, архів і т. д.

Німецька мова дала терміни на позначення назв предметів, процесів книгодрукування, елементів оформлення книги: абзац, верстання, курсив, штемпель, фоліант, форзац, шпальта, шрифт.

Серед запозичень з французької мови виділяють такі: фонд, репертуар, жанр, дублет, журнал, кадр, касета, буклет, афіша, анкета, бланк, блокнот, брошура, преса, паспорт, альбом.

У другій половині XX століття розпочалося активне поповнення термінології інформатики термінами англійської мови, які входили в терміносистему разом з поняттям: байт, біт, блок, інтерфейс, маркер, файл, курсор, стандарт, фільм, дайджест, стенд, сейф і т. д.

Поодинокі терміни на позначення документознавчих понять запозичені в українську терміносистему з таких мов: з італійської мова: газета, лібрето, трафарет, сценарій; з польської мови: аркуш, предмет; через посередництво європейських мов в українську терміносистему увійшли слова арабського походження: альманах, цифра, шифр.

Отже, проникнення іншомовних компонентів у терміносистему викликане тим, що національна загальновживана лексика не може відбивати всі здобутки людського досвіду у пізнанні навколишнього світу [10].