Особливості формування в молодших школярів предметної здоров'я збережувальної компетентності

Дати визначення поняття «предметна здоров’язбережувальна компетентність», охарактеризувати її складники

Найбільш актуальним завданням сучасного вчителя є формування ключових компетентностей молодшого школяра. Одна з ключових компетентностей — це здоров’язбережувальна.

Здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій.

Здоров’язбережувальна компетентність як:

a) ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи;

b) предметна — у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями.

Формування здоров’язбережувальної компетентністі включає в себе наступні складники:

• v уявлення і поняття про здоров’я, здоровий спосіб життя та безпечну поведінку;
• v усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;
• v взаємозв'язок організму людини з природнім і соціальним оточенням;
• v удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;
• v дбайливе ставлення до свого здоров’я.
• v концептуальні основи знань про здоров’я сучасної людини, розвиток культури духовного і фізичного здоров’я;
• v прищеплення здорового способу життя (психолого-педагогічні та медико-гігієнічні аспекти);
• v навички безпечної поведінки;
• v культивування здоров’ятворчої, здоров’язбережувальної, життєактивної поведінки;
• v оперування знаннями про здоров’я і його складовими;
• v формування в особистості ціннісного ставлення до навколишнього середовища, до людей, до самої себе;
• v володіння методами комплексної оцінки стану здоров’я і системою практичних

умінь та навичок, які забезпечують збереження та зміцнення здоров’я;

• v використання знань про збереження і зміцнення здоров’я, про саморегуляцію і самокорекцію;
• v володіння методами і засобами надання першої допомоги;
• v здатність проводити профілактику травматизму.