Музичне виховання молодших школярів як складова естетичного виховання

Вступ

Поняття «виховання» в широкому розумінні розглядається як передача й організація засвоєння накопиченого людством соціально-історичного досвіду, його духовної культури. Виховання притаманне людству на всіх етапах його розвитку. Виховання в широкому педагогічному значенні - процес цілеспрямованого впливу на особистість в умовах спеціально організованої виховної системи.

Виховання у вузькому педагогічному значенні - спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей, властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань.

Серед різних видів мистецтва особлива виховна роль належить музичному вихованню, яке вводить дітей у світ музичного мистецтва, знайомить з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню музичного смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволять школярам бути активними слухачами, вмілими виконавцями. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її музичних і естетичних смаків та ідеалів.

Музичне виховання — це процес передачі та засвоєння музичних знань, вмінь і навичок, спрямованих на розвиток та формування музичних нахилів, здібностей, смаку, ідеалів, надихаючих особистість на практичну музично — естетичну діяльність. Таким чином, музичний смак формується в процесі музичного виховання, спеціального або опосередкованого. Мета музичного виховання передбачає всебічний музичний розвиток дитини, що дає спроможність їй сприймати й цінувати музично-естетичні явища [10, с. 78].

Музичним вихованням необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше дітей залучають до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніші і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в її загальному культурному розвитку.

Неодноразово В. Сухомлинський наголошував щодо унікальності та незамінності музики як виховного засобу «який має надати емоційного та естетичного забарвлення всьому духовному життю людини. Пізнання світу почуттів не можливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати її й діставати від неї насолоду. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури» [16].

Музичне виховання В. Сухомлинський розглядав у тісному зв’язку з вихованням громадянина — моральним, розумовим, естетичним. Найвищу мету музичного виховання підростаючого покоління у школі важко обґрунтувати точніше і простіше, як це зробив Василь Олександрович: «Музичне виховання — це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини» .

Збагатити духовний світ підростаючого покоління, сформувати музичну культуру «як одну з найважливіших умов моральної культури» — у цьому бачив він завдання музичного виховання в загальноосвітній школі. Процес музичного виховання Сухомлинський тісно пов’язував із вихованням почуттів, емоційного світу школярів [16, с. 63].

К. Стеценко вважав, що музика — «один з найвагоміших засобів естетичного виховання дітей, бо вона, як ніщо інше, здатна ушляхетнити людину, розвинути в ній благородні поривання, вплинути на психіку і настрій» [9 с. 63].

Одним із головних завдань музичного виховання дітей науковець вважав збудження в них «бажання краси, яка полягає у великій скарбниці української народної творчості» [17, с. 38].

М. Леонтович також найбільшу роль відводив народній музиці та пісні, підкреслюючи, що вони мають величезний вплив на розвиток духовності та музичних здібностей, естетичних почуттів та музичних смаків.

Перевагу музики над іншими видами мистецтва Г. Ващенко вбачав у тому, що вона, на відміну від живопису, скульптури та літератури, діє на почуття людини безпосередньо [3, с. 37]. Значущість в естетичному розвитку дітей таких видів музичної діяльності, як спів та слухання музики, підкреслював дослідник українського фольклору та музичних ігор, автор оригінальної методики естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку В. Верховинець.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, обрано наступну тему курсового дослідження: «Музичне виховання молодших школярів як складова частина естетичного виховання» .

Об'єкт дослідження — процес навчання в початковій школі.

Предмет дослідження — основи музичного виховання молодших школярів.

Мета дослідження — розглянути теоретичні та методичні основи музичного виховання молодших школярів у процесі навчання.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

ь висвітлити сутність, мету та завдання музичного виховання;

ь розглянути основні методи музичного виховання;

ь розглянути вікові особливості музичного розвитку молодших школярів;

ь проаналізувати сучасні методики розвитку музичних здібностей молодших школярів.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження теоретичного рівня: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація; емпіричного рівня: аналіз масового та власного педагогічного досвіду, метод спостереження.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (19).

Робота викладена на 42 сторінках друкованого тексту.