Вступ. 
Цінність освіти

Сучасний етап розвитку нашої цивілізації можна характеризувати як унікальний. До початку ХХІ століття розвиток прогресу у всіх напрямках був майже нестримним. Навіть кризи, які були створені силами природи (повені, епідемії, землетруси, посухи) були не в змозі зупинити поступовий розвиток людини, техніки, технології. Ці кризи були породженням зовнішніх для людини сил, і він сам був лише їх жертвою. Сьогоденна криза, з якою зіткнулася сучасна людина, є результатом діяльності самої людини. Вона має антропогенний і суспільний характер. Відтак, це вимагає поглиблення свідомості як всього суспільства, так і кожної людини. Особливо це стосується самосвідомості людей, безпосередньо пов’язаних із розвитком науки і техніки, і особливо — розуміння того, що освіта є особистісною цінністю. Саме тому розвиток професійної свідомості компетентних спеціалістів в будь-який діяльності передбачає усвідомлення можливостей, меж та сутності своєї спеціальності не тільки у вузькому змісті цього терміну, але мова йдеться про усвідомлення освітньої діяльності взагалі, її цілей і завдань.

Стрімка інформатизація суспільства змінює не тільки наукові, технічні, технологічні, виробничі, економічні аспекти людської діяльності. Вона веде до суттєвих змін в філософському, соціальному усвідомленні освітньої діяльності. Освіта проникає в усі сфери людського існування: науку, культуру, засоби масової інформації, політику, тощо. З’явились і розвиваються такі форми прояву освітнього світогляду як інформаційна, технологічна, проектна культура. Зміни в методологічних підходах до наукової діяльності ведуть до появи нових системних орієнтацій в опануванні і усвідомленні дійсності.

Саме у цьому зв’язку особливо зростає роль світоглядних і аксіологічних аспектів. Одночасно відбувається формування досить широкого кола наук, які з'єднують освіту з філософією, наукою та виробництвом. Їх зближення призводить до того, що різноманітні види практичної людської діяльності пронизуються філософськими та науковими дослідженнями, тобто відбувається взаємопроникнення філософії, науки й практичної діяльності.