Зміст виховної роботи вчителя з формування моральних якостей молодших школярів у навчальній діяльності

На уроках в постійному спілкуванні з учителем і однолітками формується моральність дитини, вважає А. А. Калюжний, збагачується його життєвий досвід. Переживання молодших школярів, їх радощі і прикрощі пов’язані з навчанням. На уроці взаємодіють всі основні елементи виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація.

Виховує весь процес навчання на уроці, а не так звані виховні момент Л.Р. Болотіна зазначає, що в процесі навчання відбувається систематичне залучення до моральним знань. Важливим джерелом їх накопичення є знайомство школярів з навколишнім середовищем: туризм, екскурсії по місту, на виробництво. Екскурсії з учнями проводяться протягом усього навчального року і мають різні цілі. Для того, щоб екскурсія була морально цінною, вчитель створює в колективі емоційний настрій, розподіляє між школярами завдання, які слід виконати при підготовки до екскурсії і під час її проведення. Своєрідною школою морального виховання є ек скурсіі в природу. Вони проводяться з учнями різних вікових груп. Такі екскурсії дають можливість вчителю підсилювати у школярів почуття господаря Батьківщини, дбайливого відношення до її надбань природи. Знання школярів про моральні норми, отримані на уроках, власні життєві спостереження нерідко бувають розрізненими і неповними. Тому потрібна спеціальна робота, пов’язана з узагальненням отриманих знань. Форми роботи різні: в початкових класах це може бути розповідь вчителя, етична бесіда. Етичні бесіди сприяють придбанню підростаючому поколінню моральних знань, виробленню у учнів етичних уявлень і понять, вихованню інтересу до моральних проблем, прагненню до оціночної моральної діяльності.

Головне призначення етичної бесіди — допомогти школярам розібратися в складних питаннях моралі, сформуват вати у дітей тверду моральну позицію, допомогти кожному школяру усвідомити свій особистий моральний досвід поведінки, прищепити вихованцям уміння виробляти моральні погляди. У процесі етичних бесід необхідно, щоб діти активно брали участь в обговоренні моральних проблем, самі підходили до певних висновків, вчилися відстоювати особисту думку, переконувати своїх товаришів.

Етична бесіда будується на аналізі та обговоренні конкретних фактів і подій з повсякденного життя учнів, прикладів з художньої літератури, періодичної преси, кінофільмів. Особливість етичної бесіди полягає в тому, що це метод залучення самих дітей до вироблення в них правильних оцінок і суджень про моральних вчинках. Високо оцінює роль етичних бесід.

А.С. Макаренко «Я пам’ятаю, — говорив він, — як швидко і радісно відроджувався мій колектив в окремих випадках і проблемах після єдиної бесіди на таку моральну тему. Цілий ряд бесід, цілий цикл таких бесід справляв просто велике філософське оздоровлення в моєму колективі».

Етична бесіда, на думку Л.Р. Болотіної, вимагає від вчителя великої душевної близості до дітей. Діти повинні довіряти вчителю, любити його, тільки в цьому випадку у них з’являється прагнення поділитися своїми думками. Учитель в ході бесіди проявляє повагу до внутрішнього світу дитини, остерігається прямолінійності, безтактності.У етичних бесідах головна роль належить вчителю, і він повинен добре володіти словом. Важливе значення для ідейного і морального формування школярів має не тільки зміст, а й організація навчального процесу. Н. К. Крупская вважала, що і в навчанні, і в праці слід вчитися працювати колективно.

З.М. Васильєва пропонує пізнавальну діяльність учнів будувати як колективну. Організація колективної і групової форм навчальної діяльності можлива на уроках з усіх предметів, але особливо на уроках праці, факультативних заняттях. Організація навчального процесу, форми оцінювання знань, оціночні судження, що характеризують відносини школярів до навчання і своїм товаришам, у вдумливого вчителя спрямовані на те, щоб сильні сторони кожного учня були усвідомлені ним самим і його товаришами. Це створює сприятливе емоційний стан школяра в колективі, що є однією з умов його успішного морального розвитку. Формування морального досвіду школярів не може бути обмежене тільки їх навчальною діяльністю, стверджує С.Є. Кантарбаев. Становлення і розвиток особистості передбачає її активну участь у суспільно-корисній праці. Формування моральної самостійності здійснюється на всіх ступенях навчання. Результат морального виховання проявляється у стосунках молодших школярів до своїх обов’язків, до самої діяльності, до інших людей.

Читання і розбір статей, розповідей, віршів, казок з навчальних книг допомагають дітям зрозуміти і оцінити моральні вчинки людей, вказує Л.І. Матвєєва. Діти читають і обговорюють статті, в яких ставляться в доступній для них формі питання про справедливість, чесність, товаристві, дружбу, вірність громадського обов’язку, гуманності і патріотизмі. На уроці постійно виникають певні ділові і моральні відносини між учнями. Спільно вирішуючи загальні пізнавальні завдання, поставлені перед класом, учні спілкуються між собою, впливають один на одного.

Учитель пред’являє ряд вимог, що стосуються діяльності учнів на уроці: не заважати іншим, уважно слухати один одного, брати участь у спільній роботі і оцінює вміння учнів в цьому плані. Спільна робота школярів на уроці породжує між ними відносини, які характеризуються багатьма ознаками, які властиві відносинам в будь-якій колективній роботі. Ставлення кожного учасника до своєї справи як до загального, вміння узгоджено діяти разом з іншими для досягнення спільної мети, взаємна підтримка і в той же час вимогливість один до одного, вміння критично ставитися до себе, розцінювати свій особистий успіх чи невдачу з позиції відомості структури навчальної діяльності. Для того, щоб ці можливості уроку реалізувати практично, вчителю необхідно створювати протягом уроку ситуації, в яких у учнів була б можливість спілкування між собою. Спілкування дітей можливе на всіх уроках. Діти придумують приклади, завдання, вправи та завдання на певне правило, задають їх один одному. Кожен може вибрати сам, кому він захоче поставити запитання або задачу по структурі навчальної діяльності.

Отже, урок, на якому діти відчувають задоволення і радість від успішно виконаної спільної роботи, який пробуджує самостійну думку і викликає спільні переживання учнів, сприяє їх моральному вихованню. Для виявлення рівня сформованості моральних якостей школярів необхідно використовувати твори різних видів мистецтва, а в якості основної форми роботи проводити бесіди з учнями на моральні теми, розширюючи тим самим від класу до класу моральні уявлення і знання учнів.