Методика формування ціннісного ставлення молодших школярів до праці

Сучасний зміст особливостей формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми молодшого шкільного віку значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до діяльності.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, вмінням ставити мету, планувати її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи. Ефективність діяльності школи по формуванні у молодших школярів ціннісного ставлення до трудової діяльності залежить, насамперед, від позиції педагога та його підготовленості до цієї роботи. Для розвитку ціннісного ставлення до праці вчитель повинен проводити виховні роботи, які б розкривали цінність праці для людини.

Спостерігаючи за навчально-виховним процесом у школі можна сказати, що умов для розвитку цінностей до праці достатньо. Необхідно лише бажання педагога, яке проявляється в умінні зацікавити учнів до пізнання праці. У більшості шкіл учні початкових класів мають можливість займатися в шкільних майстернях на уроках малювання та праці. Аналіз програм початкової школи читання та розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим світом, математики, української мови показує, що дані предмети містять матеріали, що сприяє формуванню знань про працю, людей праці, розвиваючий інтерес до трудової діяльності.

Сформувати вміння працювати і цінувати працю допомагають позашкільні заклади. Але останнім часом не реалізується функція вивчення та визначення потенційних можливостей шкіл та позашкільних закладів з метою задоволення і розвитку інтересів учнів; виявлення дозвіллєвих уподобань учнів; взаємне інформування про профілі та утриманні роботи гуртків і клубів. Тільки 17- 18% молодших школярів беруть участь у роботі гуртків і 15% - у шкільних гуртках та клубах. Взаємодія школи та позашкільних закладів повинна полягати в організації наступності в передачі знань, умінь і навичок, отриманих в школі, для подальшого розвитку інтересів і схильностей. Необхідно не лише отримувати теоретичні основи, а й мати можливість застосувати їх на практиці. Власний приклад по відношенню до праці може показати і сім'я дитини. Звичайно зараз взаємодія сім'ї і школи здійснюється слабо: тільки 7% батьків керують гуртками рукоділля, 31% беруть участь у виготовленні плакатів, стендів, дидактичного матеріалу. Найбільш поширеною формою роботи є підготовка та проведення спільних концертів, екскурсій, зустрічей тощо. Батьки повинні на власному прикладі демонструвати важливість і значення праці, і не тільки вдома, але і в школі.

На основі спостережень можна сказати, що в даний час школа має в своєму розпорядженні певними можливостями для успішної реалізації завдань формування ціннісного ставлення до праці в молодших школярів.