Тенденції розвитку вищої освіти в Росії

Центром стратегічних розробок північний «Захід» провів дослідження проблем вищої професійної освіти в Росії. Перед дослідниками стояло завдання експертної оцінки основних тенденцій розвитку російської вищої професійної освіти, визначення сценаріїв його можливого реформування і оцінки наслідків реформи вузівської сфери для ринку праці. Керівником проекту виступив директор ЦСР північний «Захід» Володимир Княгинін, керівником робочої групи — Наталія Трунова.

На думку експертів, російська вища освіта в цілому повторює світовий тренд переходу від вищої школи індустріального зразка до вищої школи постіндустріальної епохи, про що свідчить ряд тенденцій, що сформувалися протягом останніх п’ятнадцяти років.

Вища освіта в Росії стає все більш масовою. З 1990;х років число вузів в країні збільшилося в 2 рази, а чисельність студентів зросла майже в 2,5 разу, що має безперечний позитивний ефект для російського суспільства. Проте особливістю переходу до масової вищої освіти в РФ є те, що це відбувається не на тлі «бейбі-буму» і економічного підйому, як було, наприклад, в США в 1960;і роки, а на тлі затяжного демографічного спаду і вельми неоднозначної економічної ситуації.

Російська вища освіта швидко комерціюзується, що теж є світовою тенденцією. Зростання сектора платного освіта і збільшення числа приватних вузів йде в світі з 1980;х років. У Росії цей сектор з’явився з середини 1990;х років і розвивається дуже швидкими темпами. Вітчизняні вузи поступово перетворяться в ринкові суб'єкти і починають діяти відповідним чином. У 1995 році число комерційних студентів в російських вузах складало 10% від їх загального числа, то вже до 2000 року кількість першокурсників — «бюджетників» і «платників» практично порівнялося. З 1,4 млн чоловік, що поступили в російські вузи в 2005 році, на бюджетних місцях вчаться тільки 600 тис. чоловік.

Змінився і сам процес навчання. Як відзначають експерти, з 1970;80-х років вузи починають орієнтуватися на підготовку «гнучких» фахівців, затребуваних на ринку праці, і відповідно змінювати технології навчання. Компаніям необхідні співробітники, які можуть вирішувати завдання, що відносяться до різних галузей знань і навики пристосування, що мають, до швидкої зміни трудових операцій. Тому акцент в професійному навчанні поступово зміщується від передачі кваліфікацій як формально підтвердженого дипломом набору знань до передачі набору компетенцій. У Росії ці зміни вузівської системи припали на 1990;і роки. Специфіка процесу полягала в різанням «гуманітаризації» вітчизняної вищої освіти, прискореному імпорті на російський грунт нових спеціальностей, особливо у сфері управління і послуг, появі нових спеціальностей на стиках старих дисциплін.

Важливою тенденцією у сфері освіти є активний розвиток нових форматів навчання, таких як бізнес-школи, корпоративні університети, тренінгові системи. У Росії формування цього сектора почалося теж порівняно недавно, але, проте, він активно розвивається і займає все більш серйозну частку ринку освітніх послуг.

Як наголошується в дослідженні, в наший країні перехід від індустріальної до постіндустріального типу освіти, хоч і йде, але все-таки явно запізнюється порівняно з динамікою процесів, що відбуваються на відкритому ринку освітніх послуг. Якщо російська вища школа не займе активної позиції, вона інтегрується в світовий освітній ринок як периферія, якою дістануться другорядні бізнес-процеси вищої професійної освіти, що глобалізує.

З погляду експертів, для визначення подальших кроків відносно розвитку національної системи вищої освіти, російській державі ще належить пройти ряд сценарних розвилок: вирішити, чи проводити кардинальну реформу системи освіти або залишити систему еволюціонувати, обмежившись загальними реформами бюджетного фінансування вузів; регулювати систему або зробити ставку на ринкове саморегулювання; імпортувати найбільш передові зразки вузів або намагатися побудувати власні і т.д. Одним з рішень з метою збереження глобальної конкурентоспроможності російської вищої освіти, на думку дослідників, є розгортання системи нових національних університетів на базі старих вузів країни, а у ряді випадків — і на нових майданчиках.

Проведені дослідження стали основою книги «Постіндустріальний перехід у вищому утворенні Росії: на прикладі аналізу розвитку ринку освітніх послуг північного Заходу РФ».