Сутність та сфера застосування SWOT-аналізу

SWOТ-аналіз — це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації [15].

Слід відзначити високу результативність застосування методу SWOT-аналізу в організаціях торгівлі, що обумовлено наступними факторами [15]:

• 1. Істотним зростанням взаємної зацікавленості учасників торгового процесу в однозначній, об'єктивної і достовірної оцінки ситуації, що складається на ринку;
• 2. Нестійким зростанням обсягу продажів на основі підбору відповідного асортименту товарів і встановлення цін, що стимулюють зростання попиту на них;
• 3. Необхідністю постійної підтримки конкурентоспроможності організації та підвищення ефективності її функціонування.

Враховуючи послідовний перехід бухгалтерського обліку та складання звітності відповідно до вимог, прийнятих у міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ), істотно зростає роль ринкової інформації, що дозволяє більш чітко реагувати на зміни умов ринку. Вимоги до включаються у звітність пояснень і доповнень припускають оцінку відповідності структури виробництва і результатів діяльності підприємства вимогам ринку-використання справедливої вартості, створення резервів під знецінення активів. Для виконання цих вимог необхідна додаткова ринкова інформація і нові методи її аналізу.

В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі. Процес SWOT-аналізу проводять на основі аналізу діяльності організації за допомогою нижче приведених блоків питань [16].

Загальна характеристика об'єкта дослідження охоплює ряд питань:

• · історія розвитку організації;
• · організаційно-правова форма організації;
• · інфраструктура організації (наявність та характеристика підсобних господарств; розвиненість транспортної мережі тощо);
• · діяльність організації (сектор економіки, в якому працює організація; місія організації; існуючі ринки товарів та послуг; основні види товарів та послуг, що надаються організацією, та ін.).

Фактори зовнішнього середовища організації:

• · економіка держави (рівень розвитку, аналіз таких показників, як: ВВП, темп інфляції, рівень безробіття, продуктивність праці, ставки оподаткування та ін.);
• · політична система держави (особливості існуючої політики держави в галузі захисту прав підприємців та подальшого розвитку підприємницької діяльності);
• · правове поле (аналіз регулювання підприємницької діяльності законодавчими актами України);
• · соціально-культурний фактор (рівень розвитку суспільства в цілому, структура та характеристика існуючого ринку праці; рівень безробіття тощо);
• · технологічні можливості (рівень розвитку науки і техніки держави; рівень розвитку засобів зв’язку, транспорту, телекомунікацій тощо).

Визначення місії, цілей та базової стратегії організації

При розробці стратегії організації необхідно, перш за все, визначити напрям подальшого розвитку організації, її цільову орієнтацію. Для цього слід відповісти на наступні питання:

• · визначення місії організації;
• · визначення цілей організації (вибір цілей; побудова ієрархії цілей; формування «дерева цілей»);
• · визначення базової стратегії організації (оцінка стратегічних альтернатив за базовою стратегією; оцінка обраної базової стратегії");
• · реалізація обраної стратегії (розроблення стратегічного плану; контроль реалізації стратегічного плану).

Фінанси:

• · корпоративна ліквідність;
• · рух грошових коштів;
• · вплив прибутку й амортизації на грошові потоки;
• · баланс, оцінка фінансового стану;
• · фінансове планування (технічні можливості; методика планування; оцінка перспектив);
• · аудитування (методика, перспективи, висновки аудиторів).

Маркетинг:

• · управління маркетингом (загальна ідея; концепція;
• · стратегія; оцінка персоналу);
• · ринки (ємність ринку; структура ринку; конкуренти, виявлення їх переваг та недоліків);
• · споживачі (кількість; структура; вивчення смаків споживачів);
• · ціноутворення (стратегія і тактика);
• · збут продукції (організація збуту, оцінка каналів збуту; характеристика зайнятого в цій сфері персоналу; наявність складських приміщень; витрати на реалізацію; післяпродажне обслуговування; реклама, її вплив на ефективність діяльності організації);

Проведення маркетингових досліджень необхідне для успішної реалізації продукції та послуг будь-якої організації. Питання — що виробляти, скільки виробляти, які види послуг надавати — знаходяться на першому місці для сучасних організацій. Тому аналіз маркетингової діяльності являється одним із найважливіших пунктів при загальному дослідженні організації [13].

Виробництво:

• · управління виробництвом (концепція; обрана стратегія виробництва; персонал та його кваліфікація);
• · виробничі підрозділи (кількість; спеціалізація; зв’язок з іншими підрозділами);
• · обсяги виробництва (виробнича потужність; вузькі місця; вільні і запасні потужності);
• · технологія виробництва (тип; рівень складності);
• · організація виробництва (рух сировини, матеріалів; робота по розвитку виробництва, підвищенню якості продукції та послуг);
• · ефективність виробництва (собівартість продукції; продуктивність праці);
• · охорона праці на виробництві.

Ретельний аналіз виробництва продукції дає можливість виявляти поточні недоліки виробництва та вчасно їх усувати, що значно підвищить ефективність виробництва.

Управління персоналом:

Управління персоналом — це вміння направляти підлеглих для досягнення цілей організації та вирішення організаційних проблем; вміння здійснювати селективний відбір працівників для виконання різноманітних завдань, а також вирішувати наступні питання:

• · управління персоналом (концепція та політика; планування персоналу);
• · структура персоналу (вік; стать; кваліфікація; наявність формальних та неформальних груп в організації);
• · вербування та відбір персоналу;
• · навчання та розвиток персоналу (перспективи кар'єри; витрати, пов’язані з розвитком персоналу; оцінка кадрів);
• · мотивація персоналу (система заробітної плати; розмір заробітної плати; нематеріальні чинники мотивації; умови праці; просування; співвідношення результатів праці з нагородженням);
• · оцінка діяльності персоналу (методи оцінки).;.

Інноваційна діяльність:

• · управління розвитком і дослідженням організації;
• · інноваційна політика організації;
• · інноваційний потенціал організації;
• · використання наукових досліджень.

Система управління організацією:

показники ефективності управління (прибутковість інвестицій; прибутковість власного капіталу);

· організаційна структура управління;

делегування повноважень в процесі прийняття рішень;

• · внутрішня система комунікацій;
• · організаційна культура (традиції; ритуали; стиль керування);
• · залучення зовнішніх консультантів.

Аналіз результативності та ефективності:

• · показники ефективності організації;
• · оцінка результативності організації;
• · аналіз зростання масштабів діяльності;
• · оцінка підвищення вартості організації.

Загальна результативність складається на основі існуючих на підприємстві звітів (річних, квартальних, місячних). Можуть використовуватись різноманітні показники, як фінансові, так і статистичні згідно з системою, що діє на фірмі.

На основі проведеного аналізу для виявлення найбільш впливових чинників Дж. Вільсон запропонував матрицю, за допомогою якої визначається вплив фактора на організацію та ймовірність посилення його впливу [4].

Наведемо приблизні варіанти факторів (табл. 1) в SWOT-таблиці.

Таблиця 1.

Вплив фактора на підприємство [16].

При проведенні SWOT-аналізу необхідно визначити не тільки можливості та загрози зовнішнього середовища організації, але й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації. Спочатку оцінюють ймовірність використання можливостей та їх вплив на діяльність організації, будують матрицю можливостей.

Аналогічно здійснюється аналіз загроз та будується матриця загроз. Наслідки, до яких може призвести реалізація загроз, можуть проявитися через руйнування організації, приведення організації до критичного стану, важкого стану або легких пошкоджень. Виявлення в процесі аналізу факторів, які класифікуються як загрози зовнішнього середовища, записують на полях матриці.

Наступним етапом SWOT-аналізу є оцінка факторів внутрішнього середовища організації. Для цього використовують метод визначення профілю внутрішнього середовища. Для кожного фактора приводиться експертна оцінка його вагомості.

Проведений аналіз факторів внутрішнього й зовнішнього середовища та ранжування їх по рівню впливу на діяльність організації дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей. Встановлення зв’язків між найбільш впливовими слабкими і сильними сторонами організації, загрозами і можливостями зовнішнього середовища — заключний етап процесу SWOT-аналізу. Для встановлення взаємозв'язків будується матриця SWOT-аналізу (табл. 2).

Таблиця 2.

Підсумковий вигляд матриці SWOT-аналізу [2].

На перетині SW з OT проставляється експертна оцінка їх взаємного впливу в балах. Підсумкова сума балів по рядках і стовпцях показує пріоритетність урахування того чи іншого чинника при формуванні стратегії.

За підсумками SWOT-аналіз складається матриця стратегічних заходів [2]:

SO — заходи, які необхідно провести, щоб використовувати сильні сторони для збільшення можливостей компанії;

WO — заходи, які необхідно провести, долаючи слабкі сторони і використовуючи представлені можливості;

ST — заходи, які використовують сильні сторони організації для запобігання загроз;

WT — заходи, які мінімізують слабкі сторони для запобігання загроз.

Правила проведення SWOT-аналізу.