Висновки. 
Методика проведення аудиторської перевірки

Дослідження загальної методики аудиту фінансової звітності дозволило нам зробити наступні висновки. До цього часу відсутній єдиний підхід щодо визначення поняття «методики аудиту». Необхідність дослідження його суті пов’язане з невірним тлумаченням даного поняття у зв’язку з неправильним перекладом та із застосуванням даного поняття (при його запозичені із праць закордонних авторів) у вітчизняну практику аудиту. Тому ми дійшли висновку, що можна виділити два підходи до визначення поняття «методика»: 1) методика конкретизує метод та 2) методика — це послідовність застосування окремих методів.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Аудиторські нормативи є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують: високу якість аудиторських перевірок; сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досліджень; допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки; створюють громадський імідж професії; усувають контроль з боку держави; допомагають аудиторам вести переговори з клієнтами; забезпечують зв’язок окремих клієнтів аудиторського процесу. Ми пропонуємо розробити кожною аудиторською фірмою (окремим аудитором) і регулярно застосовувати систему внутрішніх стандартів чи інструкцій.

Проблемами розробки та використання методичних прийомів у різних сферах контрольної діяльності присвячені праці таких вчених, як Ф. Ф. Бутинця, Г. М. Давидова, О. А. Миронова, М.А. Азарської та інших.

Вивчення праць з теорії аудиту показує широку різноманітність прийомів та способів документального і фактичного контролю, які можуть застосовуватись для вивчення об'єкта. Вибір конкретного прийому (способу), і їх застосування в практиці контролю залежить від поставленого перед контролером завдання.

Дослідивши літературні джерела, присвячені методиці аудиту показників фінансової звітності, ми з’ясували, що порядок вивчення звітності, а також способи і прийоми, що при цьому застосовуються, розглядаються у працях наступних авторів: А.Г. Загородній, Г. М Давидов, В.В. Дряхлів, П.І. Камишанов, Р. А. Костирко, Г.І. Костюк, Л. П. Кулаковська, Ю.В. Піча, В.В. Нітецький, Ф.В. Зайнетдінов. Питання методики аудиту балансу окремо авторами майже не розглядається. Також немає чітко визначеної методики перевірки балансу. Ми вважаємо, що методику аудиту балансу доцільно розробляти, по-перше, на рівні окремих аудиторських фірм, і, по-друге, залежно від галузі народного господарства, в якій діє підприємство. Дану методику могли б використовувати аудитори при перевірці як балансу, так і фінансової звітності в цілому.

Дослідження фінансових результатів діяльності найважливіший із напрямів аудиту. Аудит фінансових результатів — один з найскладніших етапів процесу аудиту господарської одиниці. Тому даному питанню слід приділяти увагу на теоретичному та практичному рівні.

У економічній літературі не приділяється увага розкриттю методики перевірки фінансової звітності, що свідчить про відсутність зазначеної методики. У досліджених літературних джерел (підручники, наукові посібники, наукові статті) не розглядалося питання аудиту фінансових результатів, науковці розглядали лише аудит окремих складових фінансових результатів, типові помилки, що виявляє аудитор при перевірці, завдання аудиту фінансових результатів, нормативні документи, якими слід керуватися аудитору, документи аудитора. Загального, згрупованого матеріалу щодо питання аудиту фінансових результатів не викладено. Ми вважаємо, що аудит фінансових результатів слід проводити на основі чітко розробленої методики на теоретично науковому рівні спеціалістами даної галузі, яка повинна мати структурно-логічну побудову та будуватись на дедуктивному методі та розроблятися АПУ і бути єдиною для всіх аудиторських фірм.

Робоча документація аудитора відіграє важливу роль, тому що будь-який документ, створений в процесі аудиторської перевірки, підтверджує факт здійснення певної дії і може засвідчити якість аудиторської перевірки, чітко описати об'єкт зробленої роботи, підтвердити правильність висновків. Аудитор самостійно визначає склад робочої документації, яка на його думку, важлива для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка повинна підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку.

У зв’язку із широким застосуванням обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж та систем у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постала задача пристосування технології своєї роботи при проведенні аудиту фінансової звітності підприємства, або навіть значної її зміни. Можна стверджувати, що застосування комп’ютерів значним чином впливає на здійснення контролю та аудиторських процедур. Однак, контрольні функції є такими, які найважче автоматизувати. Сама по собі комп’ютеризація обліку та аудиту не може усунути перекручування даних фінансової звітності, приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електронні носії реквізитів, вказаних в документах, введення фальсифікованих документів тощо. Але, оскільки комп’ютер завжди однаково оцінює ситуацію і процес, тому ймовірність помилок в умовах застосування комп’ютерів значно нижча. Отже, застосування комп’ютерних програм забезпечує лише неупередженість і точність контролю.