Організоване банкрутство. 
Сутність, класифікація та ознаки кризи підприємства

Залежно від спрямованості дій у доведенні підприємства до банкрутства виділяють: необережне і умисне банкрутство. Необережне банкрутство є наслідком помилкових дій і рішень керівництва або власників, які не мали на меті свідомого спричинення кризових процесів на підприємстві, а також утворення особливих обставин (стихійних лих, пожеж, політичних змін тощо). Умисне банкрутство — результат цілеспрямованих дій зацікавлених осіб, щодо руйнації господарського механізму фірми для отримання за рахунок цього фінансових або інших переваг (доходів, дивідендів тощо).

За фактичним станом підприємства виділяють: реальне, фіктивне та приховане банкрутство. Реальне банкрутство пов’язане з фактичною втратою активів в результаті господарської діяльності, воно може бути як необережним, так і умисним. Фіктивне банкрутство є результатом умисних дій групи осіб (як правило керівництва підприємства або його власників) із виведення за межі підприємства (найчастіше і держави) та приховування його активів, що здійснюється за розробленим планом чи змовою. Інколи фіктивне банкрутство може бути і спробою повного або часткового спасіння вкладеного капіталу за умов неможливості ведення господарської діяльності чи виникнення надприродних обставин. Приховане банкрутство, навпаки, пов’язане з небажанням керівництва (власників) підприємства припиняти його діяльність.

З огляду на наявність умисних дій при доведенні або приховуванні банкрутства суспільством встановлені поза законом фіктивне, умисне та приховане банкрутство. Відповідно до цього у національному законодавстві ці різновиди банкрутства отримали точне тлумачення. Так, фіктивне банкрутство — «завідомо неправдива офіційна заява громадянина — засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі». Під умисним банкрутством (доведенням до банкрутства) розуміють — «умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору. А прихованим банкрутством (приховування стійкої фінансової неспроможності) вважають — «умисне приховування громадянином — засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові» Кримінальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25−26, ст. 131.