Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації
Винагороджуйте відданість працівника фірмі, а не плинність кадрів. Винагороджуйти тих, хто ризикує, а не тих, хто уникає ризику. Винагороджуйте рішучі дії, а не безцільний аналіз. Винагороджуйте взаємодопомогу, а не протиборство. Винагороджуйте ефективну роботу, а не метушню. Стратегія 10. Стратегія 9. Стратегія 8. Стратегія 7. Стратегія 6. Стратегія 5. Стратегія 4. Стратегія 3. Стратегія 2… Читати ще >
Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Вміння керівника користуватися заохоченнями та стягненнями завжди розглядалося як основний мотиваційний момент поведінки підлеглих. Ще академік І. П. Павлов звернув увагу на те, що під впливом багатьох факторів, і особливо, доброго слова, у людині створюється добрий настрій, а це, у свою чергу, стимулює оргаізм, зменшує втому та підвищує працездатність. Заохочення за правильну поведінку посилює бажання продовжувати відзначений спосіб поведінки, тобто діє позитивно. У свою чергу, стягнення утримує від поведінки, яка може привести до покарання, але одночасно покарання викликає негативну реакцію по відношенню до караючого.
Техніка заохочень полягає в наступному. Якщо ми заохочуємо працівника, то повинні уникати невизначених похвал. Похвала повинна конкретно вказувати на роботу, або її частину, яка заслуговує відзначення. Будь-яке заохочення діє тим результативніше, чим коротший розрив у часі між вчинком і винесеним заохоченням. У даний час необхідно рішуче віддати перевагу заохоченням, а не стягненням. На значенні заохочення, винагороди, мотивації працівників побудований зміст основного принципу менеджменту (Greatest Management Principle (GMP), яуий означає буквально наступне: у сфері бізнесу робиться те, що винагороджується. Даний принцип був відкритий американським професором Мішелем Ле Бефом і дає відповідь на питання: «Що слід винагороджувати в процесі трудувої діяльності?» [5] Можливі відповіді згрунтовані в 10 стратегіях GMP:
Стратегія 1. | Винагороджуйте перспективні рішення замість поспішного «латання дір». |
Стратегія 2. | Винагороджуйти тих, хто ризикує, а не тих, хто уникає ризику. |
Стратегія 3. | Винагороджуйте творчість та ініціативу замість бездумного дотримання встановлених правил. |
Стратегія 4. | Винагороджуйте рішучі дії, а не безцільний аналіз. |
Стратегія 5. | Винагороджуйте ефективну роботу, а не метушню. |
Стратегія 6. | Винагороджуйте спрощення в роботі замість непотрібного її ускладнення. |
Стратегія 7. | Винагороджуйте сумлінних працівників. Слід критикувати наслідки виконаної роботи, а не працівників. |
Стратегія 8. | Винагороджуйте якісну, а не спішну роботу. Той готель, де звертається увага на якість, ніколи не «прогорить». |
Стратегія 9. | Винагороджуйте відданість працівника фірмі, а не плинність кадрів. |
Стратегія 10. | Винагороджуйте взаємодопомогу, а не протиборство. |
Основний принцип менеджменту пропонує такі форми винагороди (заохочення) працівників у їх діяльності: 1. Матеріальне заохочення (гроші). Щоб працівники добре працювали, потрібно, щоб вони заробляли трохи більше, ніж в іншому готелі 2. Моральне заохочення (визання). Визнання заслуг людини нічого не коштує для керівника. 3. Відгули. 4. Наявність перспективи. Кращі працівники фірми зазвичай змінюють місце праці тому, що вони не бачать перспективи. 5. Підвищення кваліфікації. 6. Задоволеня від роботи. 7. Різні винагороди. Однак ситуація не є такою, щоб можна було повністю відмовитися від стягнень. Система стягнень повинна базуватися на таких принципах: * стягнення повинні мати попереджуюче значення; * система стягнень повинна мати логічний зв’язок з порушеннями; * стягнення повинні накладатися на працівників незалежно від їхнього становища в колективі, їхніх позицій; * система стягнень повинна існувати безперервно.