3 Методологія стратегічного планування та кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн

Методологія — вчення про структуру, логічної організації, методи та засоби діяльності. Призначення методології — давати чітке системне, яке розвивається знання про закони, категоріях, за допомогою яких дійсність може адекватно відображатися у свідомості людей [20, с. 59].

У стратегічному управлінні ми стикаємося з необхідністю методологічного забезпечення стратегічних замовлень організації, керівництва, управління системними об'єктами.

Методологія стратегічного планування на підприємствах промислово розвинених країн спирається на чотири рівні знань.

Перший рівень — загальнофілософський, який являє собою сукупність поглядів навколишнього світу (філософія, футурологія, математика, теорія інформації та ін.).

Другий рівень — загальнонауковий, який дає розуміння загальних підходів, принципів, форм організації систем (теорія систем, кібернетика, теорія організації та ін.).

Третій рівень — конкретна методологія наук, що складає сукупність знань про управління в соціально-економічних системах (статистика, менеджмент, соціологія, право, теорія управління, мікрота макроекономіка).

Четвертий рівень, який безпосередньо відноситься до визначення стратегії та включає такі науки, як методологія, методика і технологія стратегічного управління [40, с. 47].

Методологія стратегічного планування передбачає аналіз різних аспектів діяльності у минулому і тих, що можуть бути актуальними в майбутньому. Цей аналіз буде кваліфікованим лише за належного інформаційного забезпечення. Застосування сучасних інформаційних технологій дає змогу зібрати необхідну інформацію про тенденції розвитку галузі та динаміку ринкових позицій конкретної організації, а сучасні методи опрацювання інформації — вибрати методи, адекватні завданням аналізу, які забезпечать належне обґрунтування управлінських рішень. Отже, методологія стратегічного планування полягає у визначенні послідовності певних етапів розроблення стратегії і у виборі методів дослідження, яке здійснюється на кожному етапі. Це методи статистичного дослідження, економічного аналізу, експертних оцінок тощо.

Методологія планування на підприємствах промислово розвинених країн базується на наступних принципах:

• — обґрунтований і свідомий вибір цілей і стратегії розвитку організації;
• — постійний пошук нових форм і видів діяльності, для підвищення конкурентоспроможності організації;
• — забезпечення відповідності між організацією і зовнішнім середовищем, що управляє і керованою підсистемами та елементами організації;
• — індивідуалізація стратегії, де кожна організація має свої особливості, зумовлені сформованим складом кадрів, матеріально — технічною базою, культурою та іншими рисами, тому розробка стратегій повинна здійснюватися з урахуванням цих особливостей;
• — чіткий організаційний поділ задач стратегічного планування від задач оперативного планування.

Основними елементами методології розробки кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн є:

• — застосування наукового підходу;
• — підлеглість кадрової політики стану і завданням стратегічного розвитку підприємства і обґрунтування ФЗП виходячи з економічної ефективності управлінських рішень;
• — баланс економічних і соціальних аспектів кадрової політики;
• — забезпеченість співробітників максимально можливими соціальними гарантіями систем мотивації і стимулювання з урахуванням розвитку підприємства;
• — узгодженість кадрової політики з регіональним ринком трудових ресурсів: по кваліфікації працівників, по рівню оплати праці різних категоріям, умовам праці, темпам розвитку підприємства і наявності трудових ресурсів і др.;
• — узгодженість рішень адміністрації питань кадрової політики з трудовим колективом (профспілкою) в питаннях кадрової політики за умови дотримання чинного законодавства [26, с. 33].

Отже, методологія важлива і в управлінні, і в науці, і в житті, і в діяльності людини і суспільства.