Перспективи інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції

Перспективи інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції

Європейська інтеграція суттєво впливає на розвиток інвестиційної діяльності в Україні. Важливо ґрунтовно дослідити цей процес, визначити перспективи та загрози розвитку інвестиційної діяльності в Україні в сучасний період.

Інвестиційні процеси досліджували Л. К. Безчасний, С. Брю, М. П. Войнаренко, Т. В. Майорова, К. Макконел, С. І. Мельник, О. М. Підхомний, К. О. Семенов, І. Г. Яремчук та інші.

Проте незважаючи на дослідження в цій сфері, недостатнім є аналіз особливостей розвитку інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції, що буде і зроблено в цій статті.

Важливою передумовою розвитку економіки України є інвестиційна діяльність. Європейська інтеграція вимагає переходу неконкурентоспроможного та застарілого українського виробництва на євростандарти, що потребує модернізації техніки та технологій, а це, у свою чергу, потребує значних інвестицій.

Рис. 1. Обсяг капітальних інвестицій в Україну (у млн. грн.)

Джерело: [1].

Обсяг капітальних інвестицій, освоєних підприємствами та організаціями країни за рахунок усіх джерел фінансування, скоротився з 272 074,1 млн. грн. у 2008 році до 247 89І, 6 млн. грн. у 2013 році (рис. 1).

На розвиток інвестиційної діяльності в Україні суттєво впливають зміни в політиці та економіці, особливо в умовах європейської інтеграції. Президент України 25 вересня 2014 р. представив «Стратегію реформ — 2020» [2].

Серед векторів руху стратегії першим визначено сталий розвиток країни, що включає такі складові: інфраструктуру, інвестиції, економіку, конкуренцію.

Головною передумовою цієї роботи має стати новий суспільний договір між владою, громадянським суспільством та бізнесом, зокрема бізнес зобов’язаний сплачувати податки та інвестувати.

Крім того, у стратегії визначено ключові показники розвитку країни, у тому числі чисті надходження прямих іноземних інвестицій [2] (табл. 1).

Прем'єр-міністр України 3 вересня 2014 р. представив План дій «Відновлення України», де описано, що зроблено за лютий-серпень 2014 року та визначено план дій уряду. У цьому плані дій представлено заходи, що впливають на інвестиційну діяльність в Україні [3].

У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2014 р. представлено ключові виклики та нову політику України [4].

Ключовими викликами для України названі загроза незалежності, військові втрати економіки, корупція. Загроза незалежності проявляється в російській військовій, економічній та інформаційній агресії, знищенні інфраструктури та промисловості на Донбасі, втраті економічного потенціалу Криму, людських втратах, гуманітарній кризі та збільшенні кількості тимчасових переселенців, енергетичній залежності, зменшенні золотовалютних резервів, стрімкій девальвації гривні, падінні валового внутрішнього продукту, падінні промислового виробництва, інфляції та іншому. Корупція проявляється у неефективному державному менеджменті, корупції та хабарництві.

У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України представлено заходи, що впливають на інвестиційну діяльність в Україні. Важливими для інвестиційної.

діяльності є п’ять сфер нової політики: енергетичної незалежності, безпеки, продовольства, економіки та державного управління [4].

На перспективи інвестиційної діяльності в Україні суттєво впливає підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (табл. 2) [5].

Таблиця 1 Перспективи інвестиційної діяльності в Україні згідно зі «Стратегією реформ — 2020».

Примітки: * Рейтингові оцінки Standard & Poor`s (S&P) позначаються буквами від оцінки AAA, що присвоюється виключно надійним емітентам, до оцінки D, що присвоюється емітенту, який оголосив про дефолт.

Джерело: [2].

Таблиця 2. Перспективи інвестиційної діяльності згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Примітка: складено на основі аналізу [5].

Основні перспективи інвестиційної діяльності передусім стосуються таких напрямів: захист прав споживачів, експорт у ЄС конкурентоспроможних товарів та послуг, передусім товарів сільського господарства, охорона навколишнього середовища.

Захист прав споживачів передбачає перехід на стандарти ЄС, модернізацію виробництва, передусім сільськогосподарського (виробництво м’ясної та молочної продукції), що потребуватиме значних інвестицій. На сьогодні більшість виробництв м’яса та молока не відповідають стандартам ЄС. Типові порушення на українських тваринницьких господарствах — неякісні корми, неналежне зберігання продукції, антисанітарія, антибіотики в м’ясі та молоці, пальмова олія в молокопродуктах.

Експорт у ЄС конкурентоспроможних товарів, передусім товарів сільського господарства, передбачає квоти на безмитний продаж у ЄС якісного м’яса птиці та зерна. Європейська якість і безпека продукції потребує значних державних і приватних інвестицій. ЄС знижує та скасовує митні ставки для українських товарів. Україна знижує митні ставки на європейські товари поступово. Ставки ввізного мита ЄС змінюються в залежності від пропозиції. Чим більше товарів пропонують внутрішні виробники, тим вищі ставки ввізного мита. Чим більший дефіцит товарів на ринку — тим нижчі ставки. Тарифні квоти звільняють українську сільськогосподарську продукцію від мит незалежно від ситуації на ринку.

Експорт в ЄС конкурентоспроможних послуг передбачає представництва українських підприємств на території ЄС, міжнародні поштові та кур'єрські послуги, телекомунікації та Тнтернет, фінанси, морські та інші перевезення. Українські Тнтернет-провайдери зможуть надавати послуги в ЄС. Вони мають конкурентну перевагу, бо почали працювати пізніше на новішому обладнанні, а їхні послуги — дешевші. Українські компанії, що займаються поштовими та кур'єрськими послугами, зможуть обслуговувати наших заробітчан у ЄС. Українські юридичні особи, які відкривають представництва своїх підприємств на території ЄС, працюють в умовах національного режиму, тобто користуються всіма правами та привілеями, що й місцеві юридичні особи.

Охорона навколишнього середовища передбачає будівництво нових очисних споруд, заміну застарілого шкідливого виробництва, закупівлю сучасного обладнання для вимірювання забрудненості шкідливими речовинами. Протягом 3−5 років Україна має запровадити європейські норми чистоти повітря, а саме гранично допустимі концентрації для діоксидів сірки, азоту, оксидів вуглецю, а також важких металів, свинцю, бензолу, озону та дрібнодисперсного пилу. В Україні майже не вимірюється концентрація у повітрі дрібнодисперсного пилу, що спричиняє рак легенів, та забруднювачів, які швидко випаровуються, зокрема бензолу, що є мутагеном та канцерогеном.

Найбільшими забруднювачами повітря в Україні є теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та металургійні комбінати. На дрібних і середніх підприємствах системи очистки повітря майже відсутні, тому виробники металопластикових вікон, меблів та іншого викидають у повітря небезпечні органічні сполуки. У ЄС на сміттєзвалища потрапляє лише половина відходів, а решта — переробляється. В Україні переробляється незначна частка сміття, а решта — забруднює повітря, землю та підземні води.

На основі аналізу документів зробимо SWOT-аналіз інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції.

SWOT-аналіз — це метод стратегічного планування, який виявляє фактори внутрішнього та зовнішнього середовища об'єкта аналізу (країни, організації, галузі, іншого) [6].

Сильні сторони та слабкі сторони є факторами внутрішнього середовища об'єкта аналізу, тобто тим, на що сам об'єкт може впливати. Можливості та загрози є факторами зовнішнього середовища об'єкта аналізу, тобто тим, що може впливати на об'єкт зовні і при цьому не контролюється об'єктом.

На основі вищевказаного було проведено SWOT-аналіз інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції (табл. 3).

Таблиця 3. SWOT-аналіз інвестиційної діяльності в Українів умовах європейської інтеграції.

Примітка: складено автором.

Слабкими сторонами інвестиційної діяльності в Україні є застаріле виробництво, енергетична залежність від Росії, нестача власних інвестиційних ресурсів та інше.

Загрозами для інвестиційної діяльності в Україні є збільшення витрат на оборону в Україні за рахунок зменшення інших державних витрат, у т.ч. державних інвестицій, енергетична залежність від Росії, інвестиційні ризики та інше.

Можливостями для інвестиційної діяльності в Україні є модернізація виробництва згідно зі стандартами ЄС, інвестиції з ЄС і США в газотранспортнусистему, енергетику, сільське господарство та інші галузі економіки України, розвиток оборонно-промислового комплексу.

Отже, інвестиційна діяльність в Україні в умовах європейської інтеграції має потужний потенціал за умови мінімізації ризиків, передусім російської військової, економічної та інформаційної агресії та зменшення енергетичної залежності від Росії.

Список використаних джерел

• 1. Статистична інформація [Електронний ресурс] Державна служби статистики України. — URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
• 2. Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020»: схв. Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. — URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
• 3. Відновлення України: План дій [Електронний ресурс] Урядовий портал. — URL: http://www.kmu.gov.ua/document/247 648 260/plan_ua.pdf.
• 4. Програма діяльності Кабінету міністрів України, м. Київ, 11.12.2014 р. [Електронний ресурс] Урядовий портал. — URL: http://www.kmu.gov.ua/ document/247 814 370/Program_fine.pdf.
• 5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] Урядовий портал. — URL: http: / / www.kmu. gov. ua/kmu / docs /EA/ 00_Ukraine-EU_Association_Agreement_ %28body%29.pdf.
• 6. SWOT [Електронний ресурс] Вікіпедія. Вільна енциклопедія. — URL: http: //uk.wikipedia.org/wiki/SWOT.

Рекомендовано до друку кафедрою менеджменту, економічної теорії та фінансів Хмельницького університету управління та права (протокол № 7 від 17 лютого 2015 року).

Надійшла до редакції 01.03.2015.