Заробітна плата в Україні: актуальні питання інформаційного забезпечення вимірювання та аналізу

Заробітна плата в Україні: актуальні питання інформаційного забезпечення вимірювання та аналізу

Постановка проблеми. Питання адекватного аналізу основних характеристик заробітної плати працівників, оцінки найбільш важливих факторів, що визначають її рівень та особливості розподілу і динаміки, є ключовими для економіки будь-якої сучасної країни. Це пов’язано, головним чином, з тим, що заробітна плата як основне джерело доходів працівників і домогосподарств, з одного боку, та характеристика вартості робочої сили і попиту на неї, з іншого, істотно впливає на особливості розробки та реалізації державної політики у таких сферах як зайнятість, професійно-кваліфікаційна підготовка, розвиток підприємництва, оподаткування доходів підприємств і фізичних осіб та ін. Рівень заробітної плати, її диференціація за видами діяльності та освітньо-професійними групами є важливими факторами, що визначають процеси на ринку праці як в окремій країні, так і на міжнародному рівні.

Сучасними і все більш актуальними проблемами, які необхідно розв’язувати при дослідженні заробітної плати, є визначення ступеня її взаємозв'язку з освітньо-кваліфікаційними, соціально-економічними та демографічними характеристики працівників, з їх поведінковими настановами. При цьому у загальному випадку інтерес становить розв’язання не окремих із названих проблем, а всіх їх у комплексі, що пояснюється необхідністю забезпечення умов оздоровлення ринку праці шляхом зменшення масштабів таких явищ, як низький рівень ефективної зайнятості та приховане безробіття, незбалансованість ринку освітніх послуг та потреб ринку праці, значні масштаби нелегальної зайнятості та трудової міграції, високий рівень утриманських настроїв населення працездатного віку, та його адаптації до процесів старіння населення тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми оплати праці, трудові доходи в Україні є об'єктом уваги багатьох наукових шкіл та дослідників. На наш погляд, найбільш фундаментальними є результати досліджень таких вчених, як В. Близнюк (V Blyznyuk), О. Грішнова (O. Grishnova), А. Колот (A. Kolot), Г. Куліков (G. Kulikov), Е. Лібанова (E. Libanova), Л. Лісогор (L. Lisogor). Питанням, близьким до тих, що розглядаються у цій статті, присвячені окремі публікації Е. Лібанової (E. Libanova), Л. Лісогор (L. Lisogor), Л. Ткаченко (L. Tkachenko). Зокрема, Л. Ткаченко (L. Tkachenko) звертає увагу на те, що під час дослідження проблем ринку праці в Україні актуальними є гармонізація та комплексне використання даних з різних інформаційних джерел: державних реєстрів, вибіркових обстежень, використання даних мікрорівня з метою визначення основних факторів, що впливають на оплату праці, взаємозв'язків її розміру з характеристиками працівників та підприємств тощо [1, 2].

Мета статті. У статті основну увагу приділено окремим питанням підвищення ефективності вимірювання та аналізу заробітної плати в Україні на основі наявного інформаційного забезпечення: результатів державних спостережень з питань статистики праці та даних системи національних рахунків (СНР). Проаналізовано закономірності взаємозв'язку заробітної плати з такими характеристиками працівників (вік, стать, рівень освіти, вид діяльності тощо). Певну увагу приділено аналізу складових заробітної плати та особливостей їх зміни залежно від зазначених характеристик працівників. Представлено модель статистичного взаємозв'язку заробітної плати й окремих характеристик тих, хто працює. Розглянуто окремі аспекти використання при аналізі заробітної плати матриці соціальних рахунків, орієнтованої на робочу силу.

Виклад основного матеріалу. Дослідники майже завжди працюють в умовах обмеженості даних щодо предмета досліджень. Тому можливість використання нових джерел інформації, як правило, відкриває перспективи отримання нових результатів та / або поглиблення і уточнення відомих. Варто зазначити: рішення щодо необхідності формування додаткових джерел даних, особливо на державному рівні, у більшості випадків зумовлено саме необхідністю дослідження та розв’язання певних дуже актуальних проблем, що не могло бути зроблено на основі наявного інформаційного забезпечення. У дослідженнях ринку праці і, зокрема, заробітної плати таким джерелом інформації є результати вибіркового обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати працівників за статтю, віком, освітою та професійними групами (далі — ОЗПП), вперше проведене Держстатом України у 2012 році. Основною метою цього обстеження є забезпечення користувачів актуальною інформацією щодо рівня заробітної плати працівників у взаємозв'язку з низкою їх характеристик. У програмі ОЗПП ураховані міжнародні стандарти з організації таких обстежень. ОЗПП охоплювало сукупність підприємств різних форм власності з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб. Воно було організовано на основі комбінованого підходу, за яким сукупність підприємств із кількістю працівників 250 і більше осіб обстежувалася на суцільній основі, а із кількістю працівників від 10 до 249 осіб включно — на основі вибіркового методу. Всього в ОЗПП обстежено 19,3 тис. підприємств. На кожному з підприємств на вибірковій основі обстежувалися працівники. При цьому обстеженню підлягали працівники, які перебували в обліковому складі підприємства на 31 жовтня звітного року та яким нарахували заробітну плату за цей місяць. Кількість працівників, відібраних для обстеження, визначено з урахуванням розміру підприємства, а саме: на підприємствах із кількістю працівників від 10 до 19 осіб включно підлягали обстеженню 4 особи, від 20 до 49 осіб — 8 осіб, від 50 до 99 — 12, від 100 до 249 — 16, від 250 до 499 — 20, від 500 до 999 — 24, від 1000 до 4999 — 32, 5000 і більше — 40. Усього в ході ОЗПП обстежено понад 277 тис. працівників.

Основні результати цього обстеження опубліковані у відповідному статистичному збірнику Держстату [3] та, як вже зазначалося, використані у дослідженнях окремих науковців. Водночас, на нашу думку, методологія обстеження відкриває широкі можливості для більш ефективного використання отриманої інформації, особливо в комплексі з інформацією з інших джерел.

Перш за все необхідно приділити увагу доцільності використання в дослідженнях даних ОЗПП мікрорівня — рівня підприємств та працівників. Методологія та достатньо висока якість організації ОЗПП дозволяють розглядати обстежені 19,3 тис. підприємств і 277 тис. працівників як репрезентативні моделі відповідних сукупностей одиниць спостереження. Таким чином, дослідник фактично може будувати дослідження так, як він би діяв за умови, що в його розпорядженні є всі передбачені методологією ОЗПП дані щодо всіх працівників підприємств із чисельністю 10 і більше осіб. Відповідно, забезпечується можливість аналізу взаємозв'язку заробітної плати штатних працівників в Україні з будь-якою комбінацією характеристик, передбачених інструментарієм обстеження.

Розглянемо окремі результати ОЗПП. Аналіз даних мікрорівня засвідчив помітну зміну загального рівня оплати праці та її основних складових залежно від віку працівників. Відповідно до отриманих даних, окрім основної заробітної плати, найбільше впливають на рівень оплати праці такі складові, як премії та винагороди й оплата за невідпрацьований час, які досягають у середньому відповідно 11% і 8% від основної заробітної плати. При цьому всі три складові мають подібний характер зміни за віком працівників і досягають максимуму для вікової групи 30—39 років. Це свідчить, що у зазначеному віці працівники, як правило, характеризуються найвищою трудовою активністю, мають достатньо високу кваліфікацію і, відповідно, продуктивність їхньої праці є найвищою. Далі рівень оплати праці та основних його складових поступово знижується, за виключенням доплат за роботу у важких і шкідливих умовах.

Аналіз взаємозв'язків рівня оплати праці та стажу праці на підприємстві й віку працівників свідчить про неоднозначність впливу стажу. З одного боку, у певних межах співвідношення віку та стажу зростання останнього зумовлює і більший рівень оплати праці. З іншого боку, за цими межами працівники із занадто великим стажем порівняно з їх віком отримують у середньому меншу заробітну плату. Логічним видається пояснення, що такі працівники занадто рано почали працювати і, відповідно, їхній кваліфікаційно-освітній рівень є відносно низьким. Так, працівники у віці 35—39 років, які відпрацювали на підприємстві від 10 до 15 років, отримують найбільшу заробітну плату, а ті, хто відпрацював менше 10 або більше 15 років, — меншу. Серед працівників віком від 40 до 59 років найбільше отримують ті, хто відпрацював на підприємстві від 15 до 20 років, що може свідчити про найбільшу продуктивність праці саме за такого трудового стажу.

На основі отриманих результатів можна припустити, що для штатних працівників має бути певне оптимальне співвідношення віку та стажу роботи на підприємстві, яке характеризується максимальним рівнем оплати праці. І таке співвідношення є різним для різних видів діяльності.

Як свідчать наведені приклади, в цілому на основі даних мікрорівня ОЗПП забезпечується можливість детального аналізу основних факторів, що впливають на рівень оплати праці, і взаємозв'язків між характеристиками працівників і рівнем оплати їхньої праці. З цього випливає ще одна перевага підходів до аналізу, заснованих на використанні мікроданих, — можливість встановлення статистичних закономірностей взаємозв'язку рівня оплати праці та характеристик працівників. Як ілюстрацію розглянемо модель взаємозв'язку середньомісячної заробітної плати з низкою факторних бінарних змінних:

ЗП = 2236,60 — 542,55 — Х₂ + 1677,62 — Х₂ + 553,80 — Х₃ + 205,10 — Х₄ +.

+ 136,68- Х₅ — 611,64- Х₆ + 530,16 — Х₇ — 563,14 — Х₈ — 475,44 — Х₇ +.

+ 702,23 — Х₈,.

де Х₇ — стать працівника жіноча (Х₂ = 0 — «ні»; Х₂ = 1 — «так»);

Х₂ — наявність у працівника повної вищої освіти (Х₂ = 0 — «ні»; Х₂ = 1 — «так»);

Х₃ — наявність у працівника неповної вищої освіти (Х₃ = 0 — «ні»; Х₃ = 1 — «так»);

Х₄ — наявність у працівника професійно-технічної освіти (Х₄ = 0 — «ні»; Х₄ = 1 — «так»);

Х₅ — наявність у працівника повної середньої освіти (Х₅ = 0 — «ні»; Х₅ = 1 — «так»);

Х₆ — вид діяльності підприємства, на якому працює особа, — сільське господарство, мисливство, лісове господарство та рибне господарство (Х₆ = 0 — «ні»; Х₆ = 1 — «так»);

Х₇ — вид діяльності підприємства, на якому працює особа, — промисловість (Х₇ = 0 — «ні»; Х₇ = 1 — «так»);

X_g — вид діяльності підприємства, на якому працює особа, — оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (Х₈ = 0 — «ні»; Х₈ = 1 — «так»);

Х₉ — вид діяльності підприємства, на якому працює особа, — освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування (X = 0 — «ні»; Х₉ = 1 — «так»);

Х_1д — вид діяльності підприємства, на якому працює особа, є транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність (Х_1д = 0 — «ні»; Х₁₀ = 1 — «так»).

Відповідно до наведеного опису незалежних змінних, у моделі константа (2236,60 грн на місяць) відповідає середньомісячній заробітній платі особи чоловічої статі з базовим середнім рівнем освіти, що працює на підприємстві таких видів діяльності: фінансова та страхова діяльність або операції з нерухомим майном, або будівництво тощо. За інших рівних умов для жінок рівень середньомісячної заробітної плати в середньому нижчий на 542,55 грн.

Статистичні характеристики адекватності наведеної моделі є цілком прийнятними: R² = 0,892; F = 40,5 (F = 3,4). Основні принципи побудови та використання статистичних моделей на бінарних змінних розглянуті у [4, 5].

Результати порівняння оцінок заробітної плати за моделлю з оцінками за фактичними даними ОЗПП свідчать про достатньо високий рівень їх узгодженості (див., наприклад, рис. 1). Середня відносна різниця зазначених оцінок, визначена за всіма видами діяльності, не перевищує 8,2%.

Рівень освіти Рис. 4. Порівняння фактичних та модельних оцінок заробітної плати залежно від статі та рівня освіти осіб, які працюють у сфері освіти, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (ОЗПП, 2012 р.)

Джерело: побудовано за даними [3].

Використовуючи дані ОЗПП необхідно враховувати, що, як зазначено вище, вони характеризують лише штатних працівників підприємств із чисельністю 10 осіб і більше. Відповідно, щодо оплати праці працівників мікропідприємств або доходів самозайнятих, які працюють за такими самими видами діяльності, дані вказаного обстеження жодних оцінок зробити не дозволяють. Окрім того, поза увагою залишаються виплати «у конвертах», особливо поширені на мікропідприємствах.

Як свідчать результати сучасних досліджень, оцінка обсягів оплати праці таких суб'єктів може бути зроблена на основі більш складного підходу: комплексного використання інформації мікрота макрорівня.

Один з таких підходів полягає у використанні інструментів, розроблених на основі матриці соціальних рахунків (далі — МСР) [4—7]. Цей підхід базується на інтеграції даних СНР та результатів статистичних обстежень. Відповідно до цілей аналізу, МСР може бути орієнтована, зокрема, і на відображення попиту та пропозиції робочої сили. При побудові такої матриці за достатньо ефективною процедурою низхідної («згори-вниз») дезагрегації даних здійснюється розбивка відповідних величин матриці національних рахунків з використанням структур, оцінених на основі даних обстежень робочої сили, доходів домогосподарств, заробітної плати тощо.

Для ілюстрації змісту та результатів застосування зазначеного підходу доцільно розглянути спрощену схему формування орієнтованої на працю МСР на основі наявного в Україні інформаційного забезпечення. З рахунку утворення первинного доходу СНР за певний рік за видами діяльності за КВЕД-2010 та інституційними секторами економіки отримуються дані щодо величин оплати праці найманих працівників та змішаного доходу, який відображає доходи самозайнятих осіб, фізичних осіб-підприємців, роботодавців та ін. Чисельність осіб кожної з зазначених категорій визначено за результатами державних спостережень.

За даними статистичних обстежень оцінюється розподіл працівників за видами діяльності, статусом зайнятості (наймані працівники, роботодавці, самозайняті), рівнем освіти (наприклад, повна та базова вища освіта, неповна вища, середня та нижче середньої освіта), статтю. Результатом включення типу робочої сили, що визначається статусом зайнятості, рівнем освіти та статтю, до рахунку формування доходів є деталізація оплати праці та змішаного доходу за типом робочої сили.

Як свідчать результати виконаних досліджень, в Україні основними джерелами додаткових даних при побудові МСР є:

результати обстежень з питань економічної активності населення (показники — чисельність зайнятого населення у розрізі статі, рівня освіти, статусу зайнятості, видів діяльності та ін.);

результати обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати працівників за статтю, віком, освітою та професійними групами (показники — чисельність найманих працівників та розміри їх заробітної плати у розрізах: стать, рівень освіти, статус зайнятості, види економічної діяльності);

результати обстежень підприємств з питань статистики праці (далі — ОПСП, показники — чисельність найманих працівників та фонди оплати праці за підприємствами за видами їх діяльності).

Детальний розгляд методичних аспектів побудови МСР, орієнтованої на робочу силу, виходить за рамки цієї статті. Фрагмент такої матриці, побудованої за даними СНР та обстежень 2012 року, представлено у таблиці.

У наведеному фрагменті загальна сума оплати праці найманих працівників 736 495 млн грн та підсумкові графа і рядок відповідають даним СНР [8], а розбивка здійснена з використанням даних обстежень. Доцільно зазначити, що середній рівень оплати праці найманих працівників за даними СНР складає у 2012 році 3751 грн, за даними ОПСП середній рівень заробітної плати — 3026 грн, а за даними ОЗПП — 2830 грн. Незважаючи на певні методологічні відмінності у визначенні показників оплати праці в СНР та заробітної плати в обстеженнях підприємств, указана різниця є доволі суттєвою і відображає, головним чином, вплив факторів, вказаних вище. Зокрема, важливо відмітити, що дані СНР враховують і оплату праці працівників мікропідприємств і обсяги економіки, що безпосередньо не спостерігається. Поряд із відміченими раніше перевагами наведеного підходу, він певною мірою також дозволяє оцінити можливі зміщення оцінок показників заробітної плати за результатами обстежень підприємств та скоригувати відповідні показники [9].

Фрагмент матриці соціальних рахунків, орієнтованої на робочу силу, млн. грн.

Джерело: розраховано за даними [3, 8].

Як свідчать результати виконаних досліджень, при вимірюванні заробітної плати, дослідженні її взаємозв'язку з характеристиками працівників, встановленні закономірностей зміни заробітної плати в залежності від основних факторів дуже ефективним може бути комплексне використання інформації з різних джерел. При цьому можливість проведення аналізу на основі даних мікрорівня (рівня підприємств та працівників) суттєво розширює його рамки та забезпечує умови для консистентності результатів аналізу, здійсненого на основі комбінованого інформаційного забезпечення.

В Україні, в цілому, існує достатньо розвинена інформаційна база для досліджень у сфері оплати праці та робочої сили, яка формується відповідно до сучасних міжнародних стандартів. Основними джерелами інформації при цьому є результати обстежень з питань економічної активності населення, обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати працівників та обстеження підприємств з питань статистики праці.

На основі даних обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати встановлено основні закономірності зміни нарахованої суми оплати праці, основної заробітної плати та її окремих складових за віком працівників. Зокрема показано, що для більшості складових оплати праці спостерігається подібний характер зміни за віком працівників, а максимум виплат досягається для вікової групи 30—39 років.

Встановлено, що використання при вимірюванні та аналізі заробітної плати працівників матриць соціальних рахунків, орієнтованих на робочу силу, забезпечує можливість більш повного урахування макроекономічних процесів та подолання деяких обмежень окремих спостережень.

Література

плата праця вимірювання.

• 1. Ткаченко Л. Г. Інформаційні можливості Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування / Л. Г Ткаченко // Статистика України. — 2012. — № 1. — C. 59—62.
• 2. Аналітичне дослідження участі жінок у складі робочої сили / за ред. Е.М. Лібанової. — К.: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2012. — 205 с.
• 3. Заробітна плата за професійними групами у 2012 році: Стат. збірник. — К.: Державна служба статистики України, 2013. — 167 с.
• 4. Powers D.A. Statistical Methods for Categorical Data Analysis / Powers Daniel A., Xie Yu. — San Diego, Califomia—London: Academic Press, 2000. — 305 p.
• 5. Єріна А.М., Єрін Д. Л. Статистичне моделювання та прогнозування: підручник. — К.: КНЕУ, 2014. — 348 с.
• 6. Handbook on social accounting matrices and labour accounts [Електронний ресурс] / Population and social conditions. — European commission, 2003. — Vol. 3. — 200 p. — Режим доступу: http://www. cbs. nl/NR/rdonlyres/F5AA0D6D-1257−48B1−9B07−72D6979FAB68/0/2011socialaccountingmatricesandlabouraccounts.pdf.
• 7. Матрицы счетов для анализа социальных процессов [Електронний ресурс] / Европейская экономическая статистика: Конференция европейских статистиков. — Женева, 6—8 октября 2008. — 17 с. — Режим доступу: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/ ge.30/2008/15.r.pd.
• 8. Національні рахунки України за 2012 рік: [стат. зб.] / [За редакцією І.М. Нікітіної]. — К.: Державна служба статистики України, 2014. — 151 с.
• 9. Саріогло В. Г. Проблеми статистичного зважування вибіркових даних: [моногр.] / Саріогло В. Г — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — 264 с.