Страхування депозитів. 
Страхування фінансових ризиків

Здійснення діяльності. Для їх поповнення банки широко залучають кошти фізичних і юридичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів. Банківські операції зі залучення па вклади грошових коштів, що належать різним власникам, для відповідального зберігання на визначених умовах, називаються депозитами. Такі операції пов’язані з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому постає гостра потреба створити за допомогою страхування ефективну систему захисту інтересів вкладників від наслідків ризику неплатоспроможності їхніх банків.

У багатьох країнах із розвиненою економікою створені ефективні механізми, що захищають вкладників від інвестиційного ризику. До них належить і система депозитного страхування (СДС).

Система депозитного страхування забезпечує захист вкладів у випадку банкрутства комерційного банку. Основний ефект системи страхування депозитів полягає у попередженні банківської паніки і відтоку депозитів.

Страхування депозитів покликане вирішити два основних завдання. По-перше, забезпечити гарантії повернення вкладів вкладникам. По-друге, сформувати на цій основі реальний механізм попередження кризи банківської ліквідності та масового вилучення коштів із депозитних рахунків у випадку несприятливої кон’юнктури і банкрутств банків. Забезпечуючи приріст депозитів, страхування депозитних, вкладів сприяє підвищенню інвестиційних можливостей банку, а також збільшує ефективність регулюючих дій центрального банку на функціонування грошово-кредитної системи.

Введення такого страхування сприяє підвищенню також інвестиційної активності населення країни шляхом переведення готівкових заощаджень, у тому числі у валюті, в банківські вклади, оскільки воно забезпечує пом’якшення важких соціальних наслідків втрат дрібних і середніх вкладників, що можуть виникнути внаслідок банкрутства банків. Отже, основна функція страхування вкладів — регулювання втрат фінансового капіталу шляхом перерозподілу збитків між кредитними інститутами.

Необхідність упровадження ефективної системи страхування банківських депозитів в Україні зумовлюється такими чинниками:

• — загальним спадом довіри до банків;
• — потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;
• — потребою стабілізації фінансових ресурсів банків — усунення причин до передчасного вилучення депозитів вкладниками, занепокоєними станом їх надійності;
• — необхідністю захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову ситуацію банку, якому довіряє свої заощадження.

Механізми відшкодування збитків за депозитними ризиками дуже різноманітні. Часто з цією метою формується фонд з внесків банків. Згодом ці кошти розподіляються між вкладниками, які постраждали від банкрутства банку, в межах визначеної норми.

Уперше СДС було створено в США у 1934 р. під час економічної кризи, названої ще Великою депресією. У той період усі банки, що входили до Федеральної резервної системи, яка виконує функції центрального банку, зобов’язані були вступити до Федеральної корпорації страхування депозитів (ФКСД). Решта комерційних та позичково-ощадних банків могли за своїм бажанням звернутися до ФКСД із проханням про вступ. Поряд із ФКСД у СШЛ діють відповідні корпорації страхування депозитів клієнтів банків у штатах. Банки, які перебувають у підпорядкуванні органів управління штатів, страхуються цими корпораціями, що фінансуються урядами штатів.

Нині США має найрозвиненішу систему страхування депозитів. Вартість федеральної програми страхування депозитів у США досить висока і неухильно зростає. Щорічні внески спочатку становили 0,083% загальної суми депозитів, а нині їх розмір сягає 0,15% від суми депозитів.

Швейцарська банківська асоціація надає клієнтам своїх банків-учасників гарантії щодо сплати вкладів з розрахункових та ощадних рахунків у розмірі до ЗО тис. швейцарських франків. Ці кошти сплачуються негайно, коли розпочато процедуру банкрутства банку.

У Німеччині існує Фонд захисту депозитів під егідою Федеральної асоціації німецьких банків. Участь у Фонді добровільна. Банки-учасники повинні регулярно проходити аудиторські перевірки, зобов’язані дотримуватися низки вимог щодо капіталу, прибутків та кваліфікації менеджерів. Щорічні відрахування у фонд дорівнюють 0,03% загальної суми зобов’язань банку щодо небанківського сектору.

У Канаді діє Гарантійний фонд Канадської корпорації страхування депозитів, який формується зі щорічних внесків учасників у розмірі 0,1% від суми застрахованих депозитів. Максимальний рівень відшкодування становить 60 тис. капад. дол. (близько 50 тис. дол. США).