Розробка проекту автоматизації внутрішнього аудиту кредитних операцій комерційного банку

Функціональний склад корпоративної інформаційної системи в комерційному банку

Автоматизована банківська система (далі АБС) повинна забезпечувати: автоматизацію внутрiшньобанкiвської діяльності i в першу чергу внутрiшньобанкiвських операцій по обробці платіжних i інших документів у тих пiдроздiлах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами; автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків i інших зовнiшньобанкiвських операцій; автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу.

Автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну i бути взаємозв'язаною i, що автоматизація кожного з них має свою специфіку та особливості i є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрішньобанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вони відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз не має типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення, дозволяє виділити такі основні функціональні підсистеми АБС:

операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити),.

управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами.

• (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою.
• (Каса), внутрішньобанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС — це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківського закладу. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв’язана з іншими функціональними підсистемами. Крім внутрішніх інформаційних зв’язків АБС характеризується великим спектром інформаційних зв’язків з зовнішнім середовищем, в якості якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Охарактеризуємо коротко кожну із перерахованих підсистем.

Базовою підсистемою, яка повинна обов’язково функціонувати в кожному комерційному банку є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

введення та обробка клієнтських платіжних документів; створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації; робота з картотеками;

обробка особових та балансових рахунків; ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожен банківський день та відповідних вихідних форм.

В рамках підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

формування та облік кредитних договорів; ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту; ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору; нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

облік та контроль погашення кредитної заборгованості; аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» повинна бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, в якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

У комерційних банках, що отримали дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями». У рамках цієї підсистеми обов’язково має функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечуватиме увід та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

" Валютний операційний день" - необов’язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованими комплексним мультивалютним ОДБ, який може працювати як з національною та і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач «Валютний операційний день» у комерційному банку, можуть бути автоматизовані такі задачі:

прогнозування курсів валют; облік біржових валютних операцій;

облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись системи міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень.

Використання SWIFT дозволяє обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Підсистема «Управління депозитами» має забезпечувати автоматизацію робіт по обслуговуванню фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В підсистемі повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними задачами підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм для роботи з депозитними вкладами.

Існують два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відбиває всі операції по рахунку. Другий напрямок — вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій вміщується номер рахунку, дату його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та суму коштів на рахунку. У цьому разі власникові пластикової картки також надається персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

У деяких АБС «Управління депозитами» не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується комплекс, який носить назву «Управління кредитно-депозитними операціями» .

Підсистема «Управління цінними паперами». Комерційні банки можуть виконувати наступні операції з цінними паперами:

випускати і продавати власні акції; купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо); проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

У підсистемі «Управління цінними паперами» виділяються такі основні напрямки автоматизації робіт:

автоматизація обліку операцій з власними акціями банку; автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами;

автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.);

автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності; автоматизація управління портфелем цінних паперів, моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Підсистема «Управління касою» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, в якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

ведення довідника касових символів; введення та обробка прибуткових касових документів;

введення та обробка видаткових касових документів; формування та ведення касових журналів; формування звітних форм з обліку роботи каси;

підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

Підсистема «Каса» комерційного банку технологічно може складатись з наступних АРМів:

задачі формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси); задачі обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень); задачі обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

задачі інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира і бухгалтера з інкасації);

задачі обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів); задачі обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Підсистема «Внутрішньобанківський облік» включає до свого складу задачі, що пов’язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми відносяться такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку, облік власних основних засобів банку, облік нематеріальних активів, облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів, облік господарських і експлуатаційних витрат.

В підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для даної підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ — Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається в депозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і формуються необхідні звітні форми.

Підсистема «Управління розрахунками з використанням пластикових карток». Метою функціонування цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток.

Основними напрямками робіт в підсистемі є наступні: обслуговування локальних платіжних карткових систем; обслуговування міжнародних платіжних карткових систем; обслуговування національних платіжних карткових систем.

Враховуючи те, що картковий бізнес лише починає розвиватись у комерційних банках України, то в більшості АБС представлений лише перший напрямок, який пов’язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. В переважній більшості це системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для сплати послуг співробітників банків в «своїх» їдальнях та магазинах. Також картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.