Вступ. 
Діяльність публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"

Банківська система є основною складовою кредитної системи країни. Під нею розуміють сукупність різних видів банків та небанківських інститутів в їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій країні в певний історичний період. Банки складають невід'ємну рису сучасного грошового господарства, їх діяльність тісно пов’язана з потребами відтворення. У сучасному суспільстві банки не тільки організовують грошовий оборот і кредитні відносини. Через них здійснюється фінансування народного господарства, страхові операції, купівля-продаж цінних паперів та ін.

Банк — це автономне, незалежне кредитна установа, що має статус юридичної особи та здійснює діяльність в сфері надання фінансово-кредитних послуг. Банк є самостійним господарюючим суб'єктом, що діє на принципах господарського розрахунку. Специфіка полягає в тому, що банки працюють в сфері обміну, а не з сфері виробництва. Головним в їх діяльності є організація кредитно-грошового процесу і монетарна політика.

Нині діюча дворівнева банківська система змінила існувала в СРСР ієрархічну (однорівневу) банківську систему. І в даний час в країні функціонує Національний банк України — структура, створена в 1991 р і представляє верхній рівень банківської системи і ціла мережа комерційних банків, склад і чисельність яких істотно змінюється в часі. Діяльність банківської системи регламентується Законом «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.

Досить важко зазначити, як і коли виникли перші банки. Справа в тому, що сьогодні банки — це універсальні фінансові установи, які виконують до 300 видів різноманітних послуг. Оскільки ці операції та послуги виникли не в один час і не в одному місці, то стає важко зазначити, коли виникла банківська справа. Найдавнішими вважаються операції по збереженню грошей. Цим займалися або церковні заклади, або приватні особи. Слід зазначити, що в деяких випадках вже в давньому світі нараховувались відсотки за внесені гроші або власність. Окремо виникла потреба в обігу грошей. В Середині століття торгівля велася монетами різних країн, міст і навіть приватних осіб.Всі монети мали різну вагу, форму і номінал. Тому потрібні були фахівці, які мали б вести облік. Ці фахівці розміщувалися зі своїми конторами там, де була найбільш розвинена торгівля. Люди, які займалися операціями заощадження і переміщенням грошей, розуміли, що зібрані багатства не використовуються. Якщо хоча б деяку частину від цих коштів віддавати в тимчасове використання, тоді можна було б отримувати з цього вигоду. Таким чином, виникли позичкові (кредитні) операції, в основі яких лежала видача грошей на строк з обов’язковим поверненням та сплаті відсотка. Запорукою при цьому були будинки, кораблі, дороге і цінне майно і т.д. Всі ці операції спочатку існували окремо, а тільки поступово вони об'єднувались в організації, які ми звикли називати банками. Слово «банк» в перекладі з італійського «banco» означає стіл. У Великобританії капіталістична банківська система виникла в ХVII столітті, до речі банкіри вийшли з середовища майстрів золотих справ або купців.

У нашому суспільстві банки виконують різноманітні види операцій. Вони не тільки організовують грошовий обіг та кредитні відносини. Через них здійснюється фінансування народного господарства, страхові операції, купівля, продаж цінних паперів, а в деяких випадках управління власністю та посередницькі послуги.

Банківська система держави нагадує кровоносну систему людського організму, бо являє собою єдину систему, підпорядковану одній головній меті — забезпечувати ефективний обіг фінансових ресурсів у державі. Від того, наскільки раціонально організована банківська система, наскільки вона відповідає економічній політиці держави, етапу розвитку економіки, залежить ефективність руху фінансових ресурсів і, в свою чергу, розвиток економіки.

Відповідно до досліджень теоретиків економічної науки, економічний розвиток суспільства зумовлений його історичним розвитком. На стан народного господарства впливають не лише економічні, а й природно-географічні, національно-історичні та інші передумови. Отже, структура банківської системи як частина економічної системи є результатом історичного розвитку. Однак банківська система не перебуває в статичному стані — вона постійно розвивається, як і економічні відносини у суспільстві.

На зразок побудови банківської системи високорозвинутих країн світу, Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено створення та функціонування дворівневої банківської системи України.

Перший рівень представлений Національним банком України з центральним апаратом у Києві й територіальними обласними відділеннями, а також розрахунково-касовими центрами в містах і районах. Другий рівень представлений комерційними банками.

Проблемі оптимізації світової грошово-кредитної системи як взагалі, так і в умовах України, було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних економістів та спеціалістів з країн СНД. Так, багато питань стратегічного та прикладного змісту знайшли відображення в численних працях О. Васюренка, А. Вожжова, А. Гальчинського, А. Дробязка, О. Дзюблюка, В. Козюка, В. Міщенка, В. Новицького, Ю. Пахомова, О. Петрика, О. Плотнікова, А. Поручника, Ю. Прозорова, М. Савлука, Н. Савченка, В. Стельмаха, В. Усоскіна та інших авторів.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси банківської системи в Україні.

Таким чином, метою виробничої практики є вивчення банківської системи України та її ролі в розвитку економіки. Для цього необхідно вирішити такі завдання: по-перше, визначити сутність банківської системи, по-друге, її місце і роль в економіці держави, по-третє, охарактеризувати рівень її розвитку в Україні, включаючи розгляд її основного елемента — Національного Банку України.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

визначити суть і структура банківської системи;

охарактеризувати види і функції комерційних банків та Національного банку України;

дослідити структуру банківської системи України;

проаналізувати розвиток банківської системи України.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема банківської системи України.

Об'єктом дослідження є основи та загальні риси розвитку банківської системи Україні.

Предметом дослідження виступає суть і структура банківської системи.

В ході дослідження методологічних засад функціонування сучасної банківської системи застосовувався критичний синтез класичних теорій і новітніх поглядів на місце і роль банківської системи в контексті економічного розвитку, діалектичний метод, насамперед такі його елементи, як принцип суперечності, системно-структурний підхід, принцип історизму, кількісно-якісний аналіз, методи індукції та дедукції.